Рішення № 74754059, 13.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2018 року Справа № 808/1684/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (71502, АДРЕСА_1)

до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 4а)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 11050,21 грн.;

-зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в раніше встановленому розмірі, а саме 13730,00 грн., без обмеження її розміром в 11050,21 грн., починаючи з 01.01.2018 року та доплатити не виплачену різницю;

-стягнути з Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати, а саме : 704,80 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Конституції України, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зазначає, що враховуючи, що розмір його пенсії склав 14872,09 грн. (виплата пенсії до 31 грудня 2017 року була обмежена розміром до 10740,00 грн. на підставі п. 3 ст. 27 вказаного Закону), то починаючи з січня 2018 року пенсія позивачу повинна виплачуватись у розмірі – 13730,00 грн., у зв’язку із чим звернувся до відповідача з проханням надати детальну інформацію про нарахування йому пенсії із обмеженням. Вказує, що 04.04.2018 відповідачем була надана відповідь, що розмір пенсії починаючи з 01 жовтня 2017 перерахований у сторону зменшення з причини встановлення нового підходу до порядку обчислення середньої заробітної плати, зменшення коефіцієнта величини оцінки одного року страхового стажу із 1,35% до 1% та встановлена на рівні 11050,21 грн., замість призначеного розміру пенсії, який був обрахований на рівні 14872,09 грн., хоча з урахування максимального розміру повинен становити 13730,00 грн. Вважає такі дії відповідача при перерахунку пенсії неправомірними, у зв’язку із чим просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 26 квітня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача позов не визнав та 04.06.2018 надав відзив на адміністративний позов (вх. №17208), у якому зазначив, що з урахуванням стажу і заробітку позивача, розмір пенсії обчислювався в сумі 14872, 09 грн. Відповідно до ч.3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивачу було встановлено 10740,00 грн., оскільки зазначена сума становить максимальний розмір пенсії на 2017 рік. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148 від 03.10.2017 (далі- Закон №2148) позивачу проведений перерахунок пенсії з 1 жовтня 2017 року, а саме осучаснення заробітної плати із використанням єдиного показника середньої заробітної плати по Україні, який використовується для призначення та перерахунку пенсії в 2017 році на рівні 3764,40 грн. та зменшенням величини оцінки страхового стажу до 1%. На рахунок застосування оцінки страхового стажу 1%, відповідач зазначає, що відповідно до Закону №2148, а саме: доповнено п. 4-3 ст. 115, в якому зазначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 до набрання чинності Законом № 2148, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року стажу в розмірі 1%. Таким чином, вважає дії управління в частині здійснення розрахунку пенсії позивача є законними та такими, що відповідають діючому пенсійному законодавству, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером та перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Запорізької області з 09.06.2016.

Тимчасово по 31.12.2017 позивачу була призначена пенсія з обмеженням в отриманні максимального розміру, а саме до 10740,00 грн. (розмір пенсії станом на 30.09.2017 становив 14 872,09 грн.)

21.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації стосовно нарахування йому пенсії із обмеженням.

Відповідно до листа від 04.04.2018 № 95/В-1 позивачу надано відповідь про те, що у зв’язку із проведеною пенсійною реформою 01.10.2017, пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015,2016 року, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 %. У зв’язку із набуттям чинності 11 жовтня 2017 року Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” розмір пенсії позивача було перераховано з 01.10.2017, у зв’язку із чим розмір пенсії зменшився та склав – 11050,21 грн.

Вважаючи дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на користь позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Не погодившись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями письмових доказів та письмовими поясненнями позивача і відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади реалізації громадянами прав, пов'язаних із отриманням пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058 визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058 коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону №1058 та передбачає, що при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Частиною першою статті 25 Закону №1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008р., було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-V111 (у подальшому - Закон №2148), який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону №1058 були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Також Законом №2148 Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Тобто пенсія перераховується із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а ні як наполягає позивач, використовується розмір прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія за віком позивачу була призначена 09.06.2016, про що позивач зазначає в позові, відповідач здійснив її перерахунок з 1 жовтня 2017 року відповідно до пункту 43 Прикінцевих положень Закону №1058 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно частини другої статті 64 Закону №1058 на виконавчу дирекцію Пенсійного фонду покладено обов'язок здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

За змістом вказаних норм органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок призначених пенсій виключно на умовах і у порядку, визначених законом.

Оскільки умови перерахунку пенсій з 01.10.2017, призначених відповідно до Закону №1058, врегульовано пунктом 43 Прикінцевих положень Закону №1058, відповідач правомірно застосував при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

За встановлених обставин суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 43 Прикінцевих положень Закону №1058, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

Суд не погоджується з доводами позивача з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону №1058 в редакції, яка діяла до 01.10.2017, пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Частиною другою вказаної статті було передбачено, що крім індексації пенсії щороку здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком.

Законом №2148 частину першу статті 42 було виключено, а частину другу змінено та передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, зміна величини оцінки одного року страхового стажу як самостійна підстава для перерахунку пенсій не передбачена.

Разом з цим, пунктом 43 Прикінцевих положень Закону №1058 визначені особливості перерахунку пенсій з 01.10.2017, тому саме вказана норма є спеціальною і підлягає застосуванню незалежно від норм статті 42 Закону №1058

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Суд зауважує, що розмір пенсії позивача після перерахунку склав 3685 грн. 86 коп. проти розміру призначеної пенсії 3313 грн. 83 коп., тобто є збільшеним, тому посилання позивача на звуження його права є необгрунтованим.

Стосовно посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини суд зауважує на тому, що згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в Рішенні від 03 червня 2014 року (Заява N 43331/12, справа "ОСОБА_2 проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення &?в;...&g4; та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Відтак, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини.

Щодо зворотної дії в часі пункту 43 Прикінцевих положень Закону №1058 суд зазначає, що Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 вказав, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зауважує, що перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 43 Прикінцевих положень Закону №1058, що виключає зворотну дію закону в часі.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 (71502, АДРЕСА_1) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, 4а, ЄДРПОУ 41249795) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 13.06.2018.

Суддя О.В. Конишева