Ухвала суду № 74753858, 18.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

18 червня 2018 року

Справа № 808/1368/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.15; код ЄДРПОУ 00194122) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25, код ЄДРПОУ 39833546) про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: скасувати постанову від 03.04.2018 за №ЗП/454/565/АВ/П/3Б-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на позивача у розмірі 11169,00 грн. за виплату заробітної плати з порушеннями строків, які визначені чинним законодавством.

Ухвалою суду від 18.04.2018 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1762,00 грн.) на р/р 31215206784006, отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423.

25.05.2018 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, направленим представнику позивача, з відміткою поштового відділення про неможливість вручення.

Супровідним листом № 808/1368/18/13464/18 від 29.05.2018 ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслано на юридичну адресу позивача та вручено уповноваженій особі позивача 04.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

15.06.2018 до суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 18579) про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі, у якій зазначає, що 09.06.2015 за рішенням суду у державну власність був повернений контрольний пакет акцій ПАТ «ЗАлК», у зв’язку із чим підприємство до останнього часу перебувало у стадії зміни менеджменту підприємства та запуску виробництва, що потягло за собою певні обмеження щодо можливості ведення діяльності та певні фінансові складнощі. Зокрема, на підприємстві повністю зупинено виробництво з 2011 року, тобто підприємство з 2011 року не здійснює виробництво та продаж алюмінієвих виробів. Вказує, що позивач на цей час є підприємством державного сектору економіки та відповідним чином його діяльність координується та узгоджується Фондом державного майна України. Окрім вищезазначеного, 09.08.2017 Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на розрахункові рахунки комбінату у банках накладено арешт в межах суми боргу за виконавчим провадженням, а саме – 4 230 305,74 грн. Враховуючи те, що на розрахункових рахунках ПАТ «ЗАлК» залишок коштів значно менший за вказаний суму, - комбінат повністю позбавлений можливості сплатити суму судового збору. Крім того, 20.03.2018 виконавчою службою було винесено нову постанову про арешт коштів боржника на суму 57 143 748,08 грн. Таким чином, на цей час з об’єктивних причин не має змоги сплатити судовий збір за подання адміністративного позову.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд, за правилами ч.1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заявником не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат, не наведено також доказів того, що на момент вирішення справи по суті на його рахунках буде достатньо коштів для оплати судового збору.

При цьому, вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися єдиною та достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.15; код ЄДРПОУ 00194122) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25, код ЄДРПОУ 39833546) про скасування постанови про накладення штрафу, - повернути.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник