Ухвала суду № 74753814, 18.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2934/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Парі» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, у якій позивач просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Парі», згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області.

Зокрема, судом встановлено, що 07.06.2018р. з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, з урахуванням доповідної записки начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 від 30.05.2018р. №496/11/15-32-13-05, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено Наказ «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Бон Парі» №4057, пунктом 1 якого наказано провести з 14.06.2018року, тривалістю 10 діб, фактичну перевірку ТОВ "Бон Парі" податкова адреса: 65045, м.Одеса, вул.Преображенська,66, з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєсьтрації за період з 14.06.2018р. по дату завершення фактичної перевірки за адресою господарської одиниці: м.Одеса, вул.Рибача балка,5/5 (16 станція Великого фонтана пляж, 3 кафе Бризмарин).

З матеріалів заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вбачається, що 13.06.2018р. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, та Наказу від 07.06.2018р. №4057, Головним управлінням ДФС в Одеській області фахівцям контролюючого органу видано Направлення на перевірку №4836, №4839, №4838, №4837, №4835.

Судом встановлено, що 14.06.2018р. з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «Бон Парі», перевіряючими Головного управління ДФС в Одеській області здійснено вихід за адресою здійснення платником податків господарської діяльності, а саме: м.Одеса, вул.Рибача балка,5/5 (16 станція Великого фонтана пляж, 3 кафе Бризмарин) однак представником ТОВ «Бон Парі» ОСОБА_2 було відмовлено фахівцям контрольованого органу у допуску до фактичної перевірки, та отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки, у зв’язку з чим посадовими особами органу державної фіскальної служби складено Акт відмови від підпису акта про не допуск до фактичної перевірки від 14.06.2018р. №666/15-32-13-05/31765212, Акт відмови отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки від 14.06.2018р. №1307/15-32-13-05/31765212, Акт про недопуск до перевірки від 14.06.2018р. №1308/15-32-13-05/31765212.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду матеріалів, що підтверджують наявність обставин, передбачених п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до першого заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 зі зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 15.06.2018р. №557/11/15-32-13-05, у якому виклав прохання застосувати умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Бон Парі», оскільки 14.06.2018р. ТОВ «Бон Парі» відмовилось від проведення фактичної перевірки, призначеної на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України.

У зв’язку з чим, та з урахуванням відмови ТОВ «Бон Парі» від проведення фактичної перевірки, призначеної на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, 15.06.2018р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Бон Парі», податкова адреса: м.Одеса, вул.Преображенська,66, та адресою фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності: м.Одеса, вул.Рибача балка,5/5 (16 станція Великого фонтана пляж, 3 кафе Бризмарин).

Пунктом 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до ч.2 ст.283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно з п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Також, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачено Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017року №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017року за №948/30816, відповідно до п.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017року №632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування арешту майна визначено Розділом ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017року №632, згідно з п.п.1, 2 якого керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що законодавець відрізняє обставини, та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків, та звернення до суду із відповідною заявою.

Тобто, обставинами, що зумовили дане звернення до суду, – є обставини, за яких застосовується арешт майна, а рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків – є підставою звернення до суду.

Як встановлено судом, та вбачається з доданих до заяви ГУ ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Бон Парі» документів, підставою для звернення контролюючого органу до суду з даною заявою послугувала відмова платника податків від допуску посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки Товариства відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом про недопуск до перевірки від 14.06.2018р. №1308/15-32-13-05/31765212.

Відповідно до Рішення ГУ ДФС в Одеській області від 15.06.2018р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, 14.06.2018р. у проміжок часу з 18:55 до 20:30 ТОВ «Бон Парі» відмовилося від проведення фактичної перевірки, призначеної на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України.

Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ встановлено ст.270 КАС України, відповідно до ч.ч.1, 2 якої на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що з урахуванням положень ч.2 ст.283 КАС України, граничним строком подання ГУ ДФС в Одеській області до суду заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків у даному випадку є – 15.06.2018року 20год. 30хв. включно.

Натомість, судом встановлено, що дана заява Головного управління ДФС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Парі» до Одеського окружного адміністративного суду контролюючим органом подано лише 18.06.2048р. о 14год. 57хв., тобто після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.283 КАС України.

Частиною 5 статті 270 КАС України встановлено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Із систменого аналізу ч.5 ст.270 КАС України, в частині залишення позовної заяви без розгляду, поданої після закінчення встановлених строків, вбачається, що означена норма є зобов’язальною та безальтернативною.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Парі» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 270, 283, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Парі» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Харченко Ю.В.