Ухвала суду № 74753752, 18.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/2254/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

18 червня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури №1 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу «Приміський» про визнання протиправними дій, зобов’язання до вчинення дій -,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Львівської місцевої прокуратури №1 (79005, м.Львів, вул.Богомольця, 9) до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (79000, м.Львів, вул.Коперника, 26), із вимогами: -визнати дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 по реєстрації обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу «Приміський» протиправними; -скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 №14151020000039066 про державну реєстрацію юридичної особи обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу «Приміський» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року в адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - обслуговуючий кооператив гаражно-будівельний кооператив «Приміський».

Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони всім державним реєстраторам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (а саме: державним реєстраторам, нотаріусам, органам Міністерства юстиції України) вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії щодо обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу «Приміський» до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Заява обгрунтована тим, що державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, шляхом заснування обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу «Приміський» не досліджено в повній мірі правоустановчих і інших документів кооперативу, що призвело до незаконної реєстрації юридичної особи та як наслідок незаконного надання дозволу на відведення земельної ділянки. Очевидність протиправності рішення державного реєстратора по реєстрації ОКГБК «Приміський», на думку заявника, підтверджується тим, що всупереч вимогам Закону України «Про кооперацію», ні у статуті обслуговуючого кооперативу, ні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вказано, що засновниками ОКГБК «Приміський» є, як мінімум, троє осіб. Тож, за наведених підстав позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали позовної заяви й заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Частина 2 ст.151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданої заяви про забезпечення позову не вбачається підставності вжиття таких заходів, а лише міститься посилання на протиправність дій відповідача по реєстрації ОКГБК «Приміський» та вчиненні запису про його реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на протиправність дій відповідача по реєстрації ОКГБК «Приміський» та вчиненні запису про реєстрацію останнього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення у зв’язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Більш того, суд до доводів позивача у заяві про забезпечення позову ставиться критично, позаяк оцінку вказаним діям відповідача буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання до суду позову не може бути підставою для забезпечення позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сподарик Н.І.