Рішення № 74753355, 15.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1429/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від 16.05.2018 ВП №54078785 про арешт коштів боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (далі ПАТ “Лисичанськвугілля” або позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області або відповідач 1) про визнання незаконною та скасування постанови від 16.05.2018 ВП №54078785 про арешт коштів боржника.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_1 територіальне управління юстиції у Луганській області (а.с.108-109).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПАТ “Лисичанськвугілля” є вугледобувним підприємством. Згідно п.3.2.1 Статуту предметом діяльності Товариства є видобуток кам'яного вугілля. Поряд з тим, виконавчі листи, в процесі виконання яких винесено оскаржувану постанову, не стосуються обмежень щодо зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень. А тому держвиконавець ОСОБА_2 у даному конкретному випадку не тільки не мала права оскаржуваною постановою накладати арешт на кошти, а зобов'язана була зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень. Водночас відповідно п.п.12 п.1 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Постановою КМУ від 12.04.2015р. №271 „Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках" 100% акцій ПАТ „Лисичанськвугілля" включено в „Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017роках. Позивач вважає постанову про арешт коштів боржника від 16.05.2018 ВП № 54078785 такою, що винесена з порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача до початку слухання справи звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача 1 позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, 13.06.2018 надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області знаходиться зведене виконавче провадження № 54078785 про стягнення з ПАТ “Лисичанськвугілля” на користь юридичних осіб та держави боргу на загальну суму 139390262,41 грн. 13.05.2017, 22.11.2017, 11.12.2017, 21.12.2017, 16.05.2018 державним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанови про арешт коштів боржника. Державним виконавцем постанови про арешт коштів були винесені з урахуванням ст.52 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 1 Закону України” Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств”, тому обставини на які посилається позивач є необгрунтованими. З урахуванням наведеного, на думку представника відповідача, постанова про арешт коштів була винесена на підставах, передбачених законом.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд встановив такі обставини справи.

За змістом частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404 (далі Закон №1404).

В силу частини першої статті 74 Закону №1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” вбачається, що судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Статтею 1 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство “Лисичанськвугілля” (і.к.32359108), яке належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, є юридичною особою та правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ “Лисичанськвугілля”. Видами діяльності товариства є, зокрема, добування кам’яного вугілля (а.с.7-22).

18.05.2018 позивачем отримано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника від 16.05.2018, винесену по зведеному виконавчому провадженню № 54078785 (а.с.25-27).

До суду позивач звернувся з позовом 24 травня 2018 року, отже строк звернення до суду, передбаченого ст. 287 КАС України позивачем дотримано.

Відповідно до оскаржуваної постанови вбачається, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 54078785 до складу якого входять:

наказ 7/157 від 25.04.2003 виданий Господарським судом Луганської області про стягнення держмита у сумі 1700,00 грн та судових витрат у сумі 118,00 грн;

наказ 7/382 від 08.11.2002 виданий Господарським судом Луганської області про стягнення держмита у сумі 72,78 грн та судових витрат у сумі 118,00 грн;

наказ 7/156 від 25.04.2003 виданий Господарським судом Луганської області про стягнення держмита у сумі 1700,00 грн та судових витрат у сумі 118,00 грн;

наказ 7/73 від 04.04.2003 виданий Господарським судом Луганської області про стягнення держмита у сумі 131,91 грн та судових витрат у сумі 118,00 грн;

виконавчий лист № 820/1268/15 виданий 30.03.2015 Харківським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5018763,61 грн;

виконавчий лист № 812/8815/13-а виданий Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 4030588,62 грн;

виконавчий лист № 812/2132/14 виданий 12.05.2014 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 4295660,32 грн;

наказ 21/53 виданий 30.09.2003 Господарським судом Луганської області про стягнення боргу у сумі 374159,72 грн;

наказ 21/54 виданий 30.09.2003 Господарським судом луганської області про стягнення боргу у сумі 47849,64 грн;

судовий наказ 8/267 виданий 20.08.2002 Господарським судом Луганської області про стягнення боргу в розмірі 1632,42 грн;

виконавчий лист № 812/75/15 виданий 10.07.2015 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 6045672,42 грн;

виконавчий лист № 820/20866/14 виданий 03.03.2015 Харківським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5538278,00 грн;

виконавчий лист № 812/678/15 виданий 16.10.2015 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 3527897,79 грн;

виконавчий лист № 2а/1270/7470/2012 виданий 28.11.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 3971799,52 грн;

виконавчий лист № 2а-11726/11/1270 виданий 01.03.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5440434,35 грн;

виконавчий лист № 2а/1270/5170/2012 виданий 21.08.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 4830872,01 грн;

виконавчий лист № 812/7650/13-а виданий 18.10.2013 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5643307,07 грн;

виконавчий лист № 820/596/15 виданий 23.03.2015 Харківським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5479777,87 грн;

виконавчий лист № 2а/1270/1609/2012 виданий 31.07.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 3642116,38 грн;

виконавчий лист № 2а/1270/5390/2012 виданий 15.08.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 3062883,67 грн;

виконавчий лист № 2а/1270/443/2012 виданий 27.03.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5475437,03 грн;

наказ № 21/87 виданий 17.10.2003 Господарським судом Луганської області про стягнення боргу у сумі 145515,20 грн;

наказ № 21/88 виданий 17.10.2003 Господарським судом Луганської області про стягнення боргу у сумі 48531,62 грн;

виконавчий лист № 812/9875/13-а виданий 30.01.2014 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 4288651,86 грн;

виконавчий лист № 2а/1270/440/2012 виданий 01.03.2012 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5256345,70 грн;

виконавчий лист № 2а-2504/11/1270 виданий 27.05.2011 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5330149,65 грн;

виконавчий лист № 812/906/15 виданий 09.12.2015 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 5880734,63 грн;

вимога № Ю-2688-17У видана 14.03.2017Головним управлінням ДФС у Луганській області про стягнення боргу у сумі 13683062,24 грн;

виконавчий лист № 812/367/17 виданий 26.05.2017 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 15198456,78 грн. боржником в якому є Публічне акціонерне товариство “Лисичанськвугілля”.

Відповідачем було встановлено, що боржником вказані рішення суду не виконані, тому на підставі статті 56 Закону України “Про виконавче провадження” накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику ПАТ “Лисичанськвугілля” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 139390262,41 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-3 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1404 документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України № 1404 виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно із частинами 1-4, 10 статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств” тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно п.п.12 п.1 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Статтею 1 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" визначено, що вугледобувне підприємство - це гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Дані обставини відносно видів діяльності позивача підтверджуються відомостями зі Статуту.

Згідно п.2 ч.1 ст.2 ЗУ „Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» з особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є: ... встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу.

Як встановлено судом вказане зведене провадження не містить виконавчих документів на виконання рішень суду, що виключають дію мораторію.

Отже, вказаний мораторій діє щодо зведеного виконавчого провадження в межах якого прийнято оскаржувану постанову.

Відповідно до статті 13 цього закону встановлені заходи щодо запобігання банкрутству вугледобувних підприємств які зазначають, що на строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюється мораторії на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Постановою КМУ від 12.05.2015р. № 271 „Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках" 100% акцій ПАТ „Лисичанськвугілля" включено в „Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017роках (а.с.28-31).

Оскаржена постанова від 16.05.2018 ВП № 54078785 прийнята після включення позивача у вказаний Перелік, тобто під час дії мораторію, що передбачає обов’язкове зупинення виконавчого провадження.

Виходячи з наведеного у сукупності, виконавче провадження підлягало зупиненню, що однак, не було вчинено з боку державного виконавця. До аналогічного висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові від 27.05.2015 (справа № 3-186гс14).

Отже, приймаючи оскаржувану постанову у період, коли виконавче провадження підлягало зупиненню, державний виконавець діяв протиправно, чим порушив дію мораторію, передбаченого ЗУ «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств».

Таким чином, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 24.05.2018 № 653 (а.с.3).

Відповідно, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від 16.05.2018 ВП №54078785 про арешт коштів боржника, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 16.05.2018 ВП № 54078785 про арешт коштів боржника.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93404, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 22, код за ЄДРПОУ 34941884) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) на користь Публічного акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_3