
Справа №173/553/18
Провадження №2/173/563/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі – Рудовій Л.В
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, про зняття арешту з майна,-
ВСТАНОВИВ:
12.03.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом до Верхньодніпровського районного ВДВС ГТЮ в Дніпропетровській області про зняття арешту з майна.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2018 року справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 04 червня 2018 року.
Відповідач в установлений строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить зняти арешт з усього належного їй майна, який був накладений в рамках виконавчого провадження № 24667178 на підставі постанови від 22.02.2011 року державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби про арешт майна боржника. Та виключити із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: Верхньодніпровським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області здійснювалось виконавче провадження № 24667178 на підставі виконавчого листа від 03.02.2011 року № 2-185, виданим Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області
Відповідно до даного виконавчого документу пропонувалось стягнути з ОСОБА_1, солідарно з ОСОБА_2І,. та ОСОБА_2, на користь ПАТ «УкрСббанк» 321678.80 грн.
В рамках цього виконавчого провадження 22.02.2011року державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС було винесено постанову про арешт майна боржника.
30.03.2015 року виконавче провадження було закінчене відповідно до п. 2 ч1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року).
На теперішній час жодних відкритих виконавчих проваджень щодо неї не існує.
Після закінчення виконавчого провадження, наявність арешту на майно, яке належить їй є порушенням її права власності на дане майно.
Вона звернулась до державного виконавця із заявою про скасування арешту на дане майно. Однак їй було роз'яснено, що скасування арешту є виконавчою дією. Усі виконавчі дії можуть бути виконані лише в рамках відкритого виконавчого провадження. Тому зняти арешт з належного їй майна немає можливості так як на даний час виконавче провадження закрите, а тому вона має можливість захистити свої права лише шляхом звернення до суду, що й стало підставою звернення до суду.
Відповідач в установлений строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що Верхньодніпровським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області здійснювалось виконавче провадження № 24667178 на підставі виконавчого листа від 03.02.2011 року № 2-185, виданим Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області
Відповідно до даного виконавчого документу пропонувалось стягнути з ОСОБА_1, солідарно з ОСОБА_2І,. та ОСОБА_2, на користь ПАТ «УкрСббанк» 321678.80 грн.
В рамках цього виконавчого провадження 22.02.2011 року державним виконавцем Верхньодніпровського ВДВС було винесено постанову про арешт майна боржника.
30.03.2015 року виконавче провадження було закінчене відповідно до п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року).
На теперішній час жодних відкритих виконавчих проваджень щодо позивача не існує.
Після закінчення виконавчого провадження, наявність арешту на майно, яке належить їй Є порушенням її права власності на дане майно
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішенн
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» - У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 321 ЦК України – право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Судом встановлено, що позивач зверталась до відділу державної виконавчої служби із запитом про наявність стосовно нього відкритих виконавчих проваджень та вимогою про зняття арешту із належного їй нерухомого майно майна. Але їй було відмовлено у знятті арешту на тій підставі, що на даний час виконавче провадження є закінчене. А зняти арешт державний виконавець може лише в рамках відкритого виконавчого провадження, що передбачено п. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
З довідки, виданої Верхньодніпровським районним ВДВС ГТЮ в Дніпропетровській області встановлено, що станом на 01.03.2018 року відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_3, у відділі немає. Відповідно до витягу з реєстру виконавчих проваджень вбачається що виконавчий документ про стягнення з позивачки заборгованості за кредитним договором повернений стягувачу 30.03.2015 року
За даних обставин, та враховуючи, що протягом майже трьох років виконавчий документ не був повторно пред'явлений до виконання, стягувачем та дії державного виконавця сятгувачем з даних підстав не оскаржувались, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та звільнити з під арешту майно, належне ОСОБА_1О який був накладений в рамках виконавчого провадження № 24667178 на підставі виконавчого листа від 03.02.2011 року № 2-185, виданим Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області
Вимоги про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на думку суду задоволенню не підлягають. Так як ухвалене судом рішення про зняття арешту майна є підставою для виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, орсганми та особами, які здійснюють виконання рішення суду.
Понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704.80 грн., покласти на позивача ОСОБА_1
Керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, про зняття арешту з майна - задовольнити частково.
Зняти арешт з усього майна належного на праві власності ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 накладений в рамках виконавчого провадження № 24667178 на підставі виконавчого листа від 03.02.2011 року № 2-185 державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби про арешт майна боржника .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 04.06.2018 року
Суддя Петрюк Т.М
Зареєстроване: 04.06.2018 року
Оприлюднене: 19.06.2018 року
Дата набрання законної сили: 05.07.2018 року
Судове рішення № 74752947, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 04.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 173/553/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: