Вирок № 74752933, 18.06.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12520/16-к

Провадження № 1-кп/219/110/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Абрамова В.І.

потерпілого ОСОБА_1

захисників Новікова С.О., Ритова Я.М.

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмутматеріали кримінального провадження № 42016050000000502 від 10 червня 2016 рокуза обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 100о/с від 25 квітня 2016 року ОСОБА_4 призначено на посаду заступника командира взводу Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі за тестом - Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області).

Відповідно до ст.ст. 1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 1 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України ОСОБА_4, перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу, на якого, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Так, на початку червня 2016 року, точну дату в ході судового розгляду не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, поєднаної з проханням генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство (далі - ТОВ ТП) «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» ОСОБА_1, яке на підставі ліцензії державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, серія АЕ №266434 від 03 вересня 2013 року, здійснює внутрішні перевезення пасажирів автобусами на маршруті сполученням «Опитне (ЗА) - Артемівськ (ЗА Дитяча лікарня)» в місті Бахмут (раніше - Артемівськ) Донецької області та договору № 995-49/11 на перевезення пасажирів від 11 квітня 2011 року, надати неправомірну вигоду за неперешкоджання підприємницькій діяльності вказаного товариства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи про те, що працівниками поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області систематично складаються протоколи про вчинення адміністративних порушень стосовно водіїв, які працюють на автобусах, що належать ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», 09 червня 2016 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 телефоном зв'язався з ОСОБА_1 та призначив зустріч поруч з адміністративною будівлею Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованою за адресою: Донецька область, місто Бахмут, вулиця Садова, 149.

В той же день, 09 червня 2016 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись поруч із вищевказаною будівлею в автомобілі «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1, на якому приїхав ОСОБА_6, попросив останнього за подальше неперешкоджання діяльності його підприємства шляхом не складання адміністративних протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв автобусів працівниками поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області сплачувати йому щомісяця неправомірну вигоду в розмірі 4000 гривень, на що ОСОБА_6 погодився.

Після чого, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою до компетентних органів.

13 липня 2016 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку № 1а по вул. Шкільна (вул. Ілліча) у місті Бахмут, побачив ОСОБА_1, з яким вони домовились про зустріч наступного дня за місцем роботи ОСОБА_1

14 липня 2016 року, приблизно о 13 годині 25 хвилин, ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_1, розташованого за адресою: Донецька область, м. Бахмут, селище Опитне, вул. Шкільна (вул. Ілліча), будинок № 1а, отримав від останнього неправомірну вигоду в сумі 8000 гривень за подальше не перешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» шляхом нескладання поліцейськими Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області адміністративних протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності відносно водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», протягом чотирьох місяців.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні за ч. 3 ст. 368 КК України не визнав, зазначивши, що він дійсно працював заступником командира першого взводу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, до повноважень якого входила охорона громадського порядку, в тому числі патрулювання вулиць, охорона автовокзалу та залізничного вокзалу. При цьому обов'язок перевірки дотримання правил безпеки дорожнього руху було покладено на другий взвод, до якого ОСОБА_4 не мав жодного відношення. Крім того, бланки протоколів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення Правил дорожнього руху його взводу взагалі не видавались, а видавались лише поліцейським другого взводу. ОСОБА_1 ОСОБА_4 до червня 2016 року знав приблизно два роки, інколи потерпілий допомагав йому. 09 червня 2016 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 та попросив під'їхати до відділу поліції. Приблизно о 13 годині 30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що під'їхав, після чого ОСОБА_4 вийшов з приміщення відділу поліції за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, та сів в автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_6 В ході розмови ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що він тепер працює заступником першого взводу і на нього поклали обов'язок з ремонту приміщення відділу поліції, а тому йому потрібна грошова допомога і він попросив ОСОБА_1 надавати йому грошові кошти в сумі 4000 гривень щомісячно по мірі можливості. Обвинувачений зазначив, що ніколи не казав потерпілому, що він вимагає кошти за неприйняття заходів реагування відносно водіїв підприємства ОСОБА_1 Крім того, розмови, що інспектори поліції не здають зміну доки не складуть протоколи відносно водіїв ОСОБА_1 не було, більш того, інспектори поліції, які виявляють правопорушення у сфері дотримання Правил дорожнього руху, самостійно виносять постанови про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності, впливати на них ОСОБА_4, будучи заступником командира іншого взводу, жодним чином не міг і це було б недоцільно, оскільки винесена постанова інспектором підлягає негайному виконанню. Також ОСОБА_4 зауважив, що розкаюватись не має в чому, оскільки грошові кошти він не вимагав, а лише просив ОСОБА_1 про допомогу для ремонту будівлі відділу поліції. При цьому потерпілий міг відмовитися від цього, але він навпаки ініціював їх зустріч 14 липня 2016 року, де, знаходячись в своєму кабінеті за адресою: Донецька область, м. Бахмут, сел. Опитне, вул. Шкільна, 1а, добровільно та самостійно надав йому грошові кошти в сумі 8000 гривень, хоча в той день навіть розмови не було про гроші, крім того, 09 червня 2016 року вони домовлялись про допомогу в сумі 4000 гривень, а не 8000 гривень. Таким чином, потерпілий спровокував обвинуваченого на вчинення злочину та отримання грошових коштів. Також обвинувачений зазначив, що допущені в ході досудового розслідування порушення законодавства, в тому числі і на захист, є підставою для визнання його невинуватим та виправдання.

Вина обвинуваченого у вчиненні даного злочину при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілого, свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що він є генеральним директором ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», яке займається перевезенням пасажирів. 08 та 09 червня 2016 року на водіїв його підприємства, які працювали на маршруті № 10 «сел. Опитне - Дитяча лікарня», було складено 4 адміністративних протоколи працівниками поліції. 09 червня 2016 року йому зателефонували знайомі працівники СБУ та запитали, що він буде робити якщо хтось буде вимагати в нього гроші, на що потерпілий, який допомагає армії та добровольцям, відповів, що для нього неприйнятно надавати неправомірну вигоду, а тому він обов'язково повідомить про такий факт. В той же день, 09 червня 2016 року, приблизно через півгодини, йому зателефонував ОСОБА_4 та запропонував зустрітися біля будівлі поліції по вул. Садовій в м. Бахмут, після чого потерпілий під'їхав до нього на своєму автомобілі, запалювання в якому вимкнув, але не витягнув ключі, а тому в автомобілі продовжував працювати відеореєстратор, який зафіксував його розмову з ОСОБА_4, флеш-карту з відеозаписом з якого він потім передав працівникам СБУ. В автомобілі обвинувачений почав розповідати, що його призначили начальником патрульної поліції, йому поставили задачу відремонтувати будівлю поліції, а тому йому потрібні грошові кошти, при цьому дві доби патрульні поліцейські не здавали зміну щодо складання адміністративних протоколів відносно водіїв підприємства потерпілого, на яких складались протоколи за командою ОСОБА_4, щоб ОСОБА_6 сам йому зателефонував. Також він зазначив, що ОСОБА_6 має давати ОСОБА_4 щомісяця грошові кошти в сумі 4000 гривень, а всі адміністративні протоколи на водіїв потерпілого в такому випадку будуть складатися лише через обвинуваченого. За таких обставин потерпілий був вимушений погодитися на умови ОСОБА_4, але як законослухняний громадянин після цієї розмови він зателефонував працівнику СБУ ОСОБА_8, якому розповів про розмову з обвинуваченим, після чого потерпілий надіслав на адресу електронної пошти ОСОБА_8 файл з відеозаписом розмови з обвинуваченим. В той же день, 09 червня 2016 року, у другій половині дня до потерпілого на роботу за адресою: Донецька область, Бахмутський район, сел. Опитне, вул. Шкільна, 1а, приїхав працівник СБУ ОСОБА_8 та працівник прокуратури ОСОБА_9, за допомогою яких потерпілий написав на власному комп'ютері заяву про кримінальне правопорушення та згоду на проведення негласних слідчий дій, а саме: прослуховування його телефону. При цьому його попередили про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. З 09 червня по 13 липня 2016 року потерпілий з ОСОБА_4 не спілкувались, адміністративні протоколи на водіїв підприємства потерпілого в цей час також не складались. Проте 13 липня 2016 року представники ГК «Азов» заблокували трасу «Бахмут-Горлівка», зупинили автобуси підприємства потерпілого та погрожували його водіям, у зв'язку з чим приїхав ОСОБА_4, з яким потерпілий домовився про зустріч 14 червня 2016 року в кабінеті потерпілого, хто саме запропонував зустрітися він не пам'ятає. 14 червня 2016 року в кабінеті потерпілого працівники СБУ - ОСОБА_8 та два чи три оперативних працівника, слідчий прокуратури, в присутності двох понятих розклали на столі грошові купюри, переписали їх номери, побризкали аерозолем, назву якого потерпілий не пам'ятає. Після чого склали протокол огляду грошових купюр, при цьому чи робили їх копії та чи брали зразки аерозолю потерпілий не пам'ятає. На ОСОБА_1 одягли сорочку з відео реєстратором, на підвіконні поставили барсетку з камерою. Ключовою фразою, що гроші передані була фраза: «Давай поторгуємося». Після цього, всі покинули його кабінет, а він залишився чекати ОСОБА_4, після приходу якого вони трохи поспілкувались, а потім потерпілий передав обвинуваченому гроші в сумі 8000 гривень, пояснивши, що це за два місяці. При цьому розмови в цей день про систематичне порушення водіями підприємства потерпілого правил перевезення пасажирів не було. Потерпілий вважає, що обвинувачений саме вимагав у нього грошові кошти, оскільки у випадку відмови ОСОБА_1 від цього на водіїв його підприємства продовжили б складати адміністративні протоколи, при цьому на водіїв іншого конкуруючого підприємства такі протоколи взагалі не складали, що ставило їх в нерівні умови. При цьому ОСОБА_6 зазначив, що крім подальшого систематичного складання протоколів більше погроз та тиску з боку ОСОБА_4 на нього не було.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він 3-4 роки працює водієм автобуса ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» на маршруті № 10 «сел.Опитне - Дитяча лікарня». На вказаному маршруті працювало 5 автобусів. 08 чи 09 червня 2016 року, точну дату він не пам'ятає, працівники патрульної поліції влаштували облаву на водіїв вказаного підприємства, зупиняли автобуси та складали протоколи за перевантаж. Складав протоколи інспектор поліції ОСОБА_7 До ОСОБА_10, було складено протоколи ще на двох водіїв, при цьому водіїв конкуруючого АТП 11406 працівники поліції не зупиняли та протоколи на них не складали. Приблизно о 10 годині 00 хвилин біля магазину «Олимп» по вул. Ювілейна в м. Бахмут працівники поліції зупинили автобус під керуванням ОСОБА_10, оскільки в його автобусі стояло 8 осіб, хоча за технічним паспортом дозволено стояти лише 6 особам. Він пройшов до автомобіля патрульної поліції, де інспектор ОСОБА_7 склав відносно нього протокол, який свідок не оскаржував, а штраф в сумі 170 гривень сплатив пізніше самостійно в МРЕВ. При цьому після складання протоколу свідок повідомив про цей факт ОСОБА_1 Крім того, свідок пояснив, що про вимагання грошей за не складання протоколів йому нічого не відомо, обвинуваченого на місці складання протоколу не було.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він працює водієм в ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» на маршруті № 10 «сел. Опитне - Дитяча лікарня». Навесні 2016 року, точну дату він не пам'ятає, вранці в районі стадіону «Металург» в м. Бахмут автомобіль «Газель» під його керуванням зупинив інспектор поліції ОСОБА_7 за перевантаж. Інспектор запитав: «Складаємо протокол чи що?», і свідок зрозумів це як вимагання неправомірної вигоди, але гроші він не давав, протокол не підписував та його копію не отримував. Після цього свідок повідомив про цей факт своєму керівник - потерпілому ОСОБА_1 Факт перевантаження свідок при цьому не заперечував в судовому засіданні, пояснивши, що пасажирів дійсно було більше на 10 осіб, оскільки це була восьма година ранку і всі їхали на роботу.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання пояснив, що також працює водієм маршрутного таксі № 10 «сел. Опитне - Дитяча лікарня» в ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» з 2003 року. В 2016 році відносно нього працівниками поліції було складено три адміністративних протоколи за перевантаж періодичністю в два місяці. Штрафи він сплачував самостійно, а директор компенсував лише вартість штрафів за перевантаження. Також зауважив, що на водіїв конкуруючого АТП 11406 адміністративні протоколи за перевантаж не складались.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що в 2016 році обіймав посаду командира роти Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, до складу якої входило 5 взводів, при цьому ОСОБА_4 був заступником одного з командирів взводу, до складу якого входили колишні працівники ППС, до їх обов'язків входило патрулювання вулиць та охорона вокзалів. Чи міг складати ОСОБА_4 адміністративні протоколи в сфері порушення Правил дорожнього руху свідок не пам'ятає, зазначивши, що адміністративні протоколи є номерними і ОСОБА_4, як заступник взводу з охорони громадського порядку, не міг отримувати бланки протоколів для фіксування порушень в сфері дорожнього руху, але свідок точно не пам'ятає чи отримував такі протоколи обвинувачений. Також пояснив, що працівники інших взводів ОСОБА_4 прямо не підпорядковувались, задачі та цілі він не міг перед ними ставити. У власності Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перебуває службовий автомобіль ВАЗ2110 білого кольору, державний номер НОМЕР_6, проте, чи був він закріплений за обвинуваченим свідок не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що в 2016 році він працював інспектором взводу патрульної поліції з надзору за дорожнім рухом Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. ОСОБА_4 працював у взводі з охорони громадського порядку та до складання адміністративних протоколів у сфері дорожнього руху жодного відношення не мав, ніяких вказівок свідку він не давав з приводу на кого і за що складати протоколи, в тому числі на водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД». В травні чи червні 2016 року свідок виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на одного з водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», при цьому сам водій погодився з допущеним ним порушенням Правил дорожнього руху.

Допитаний свідок ОСОБА_7 пояснив, що в 2016 році працював поліцейським Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. При цьому ОСОБА_4 працював в іншому взводі з охорони громадського порядку, він не міг складати адміністративні протоколи та виносити постанови за порушення Правил дорожнього руху, оскільки вони є номерними та видаються конкретній особі під підпис. В 2016 році свідок виніс 1-2 постанови за перевантаж відносно водіїв маршрутних таксі, проте яких підприємств він не пам'ятає. Задачі на винесення постанов відносно конкретних осіб, зокрема водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» не було, в тому числі і від обвинуваченого.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 пояснили суду, що вони в 2016 році працювали поліцейськими взводу № 1 роти патрульної поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, командиром взводу був ОСОБА_18, а його заступником - ОСОБА_4 До функцій вказаного взводу входила охорона громадського порядку, в тому числі піше патрулювання, охорона пошти та вокзалів. При цьому поліцейські вказаного взводу не мали права складати адміністративні протоколи та виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, оскільки такими повноваженнями були наділені поліцейські іншого взводу, крім того, протоколи та постанови номерні і видавались під підпис конкретній особі. Протоколи окрім серії та номеру відрізняються ще і кольором паперу. Так, протоколи в сфері охорони громадського порядку блакитного кольору, а в сфері дорожнього руху - рожевого. Також свідки повідомили суду, що обвинувачений не просив їх складати протоколи на водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД».

Також в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_19, який пояснив суду, що в липні 2016 року, точну дату він не пам'ятає, йому зателефонували працівники СБУ, які запропонували йому наступного дня прийняти участь у слідчій дії у якості понятого, на що він погодився. Наступного дня в м. Краматорську біля магазину «Азов» свідок зустрівся з працівниками СБУ, сів до автомобіля, в якому також були: водій, працівник СБУ та другий понятий ОСОБА_20, з яким свідок разом входять до складу громадської організації «Союз ветеранів АТО Донбасу». Вони проїхали м. Бахмут, за яким зайшли до приміщення якогось АТП в кабінет директора, де понятим повідомили, що в директора вимагають гроші. В цей момент на столі вже були розкладені гроші, про походження яких їм не повідомляли, які працівник СБУ помітив з балончика, який дістав перед тим з пакету, при цьому він робив це в рукавичках. Копії купюр в присутності свідка не робились, чи складались якісь протоколи до затримання обвинуваченого та чи підписував він їх свідок не пам'ятає. Після того як гроші були помічені поняті вийшли і на автомобілі від'їхали приблизно на 500 метрів від АТП, а тому момент передачі грошових коштів він не бачив. Потім вони повернулись до АТП, де ОСОБА_4 дістав самостійно гроші з кишені, проте чи пояснював він їх походження свідок не пам'ятає. Момент затримання обвинуваченого свідок не бачив, а тому не зміг пояснити чи роз'яснювались ОСОБА_4 його права. Працівник СБУ, який помічав грошові кошти, оглядав ОСОБА_4 та світив ультрафіолетовою лампою його речі та руки. Хто проводив огляд автомобіля свідок не пам'ятає. Всі складені протоколи свідок підписав вже після огляду автомобіля, де і коли він підписував протокол затримання обвинуваченого він не пам'ятає. Які саме документи він підписував свідок також пояснити не зміг, як і той факт чи допитував його потім слідчий та чи був він в той день після завершення слідчих дій в прокуратурі Донецької області в м. Краматорську.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків у судовому засіданні безпосередньо досліджені інші докази, надані сторонами.

З витягу з кримінального провадження № 42016050000000502 вбачається, що 10 червня 2016 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 10 червня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за правовою кваліфікацію за ч. 3 ст. 368 КК України, що згідно матеріалів ОШ ЦУ СБ України, співробітник правоохоронного органу вимагає в особи неправомірну вигоду за вчинення (не вчинення) певних дій, що входять до його службових обов'язків. Визначено склад слідчих та прокурорів (Т. 2 а.к.п. 1).

Також в матеріалах кримінального провадження мається заява ОСОБА_1 від 09 червня 2016 року про реєстрацію кримінального провадження у зв'язку з вимаганням у нього працівником ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 4000 грн. за невжиття заходів адміністративного реагування щодо водіїв підприємства ОСОБА_1 Вказана заява 09 червня 2016 року зареєстрована в об'єднаному штабі ЦУ СБУ в районі проведення АТО за вх.№К-62 та в той же день разом з рапортом про виявлення кримінального правопорушення співробітника ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО ОСОБА_8 від 09 червня 2016 року супровідним листом т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБ України в районі проведення АТО ОСОБА_21 за вих.№ 50/3167, в порядку ст. 214, 216 КПК України, направлена начальнику першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 КК України (Т. 2 а.к.п. 8-10).

10 червня 2016 року старший слідчий першого СВ СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_9 прийняв заяву ОСОБА_1 про те, що він не заперечує щодо проведення негласних слідчих дій щодо нього в рамках кримінального провадження за його заявою (Т. 2 а.к.п. 12).

13 липня 2016 року за вих.№ 50/3847 першим заступником т.в.о. керівника ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО ОСОБА_22 на ім'я старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_9 в додаток до № 50/3167 від 09 червня 2016 року повідомлено, що за результатами вжитих заходів встановлено співробітника Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, який причетний до вимагання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_4 (Т. 2 а.к.п. 11).

Згідно роздруківки телефонних розмов абонентського номеру НОМЕР_8, який належав обвинуваченому ОСОБА_4, 14 липня 2016 року об 11 годині 02 хвилин 38 секунд (Т. 2 а.к.п. 201) на вказаний номер надійшов вхідний дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_7, який належить потерпілому ОСОБА_1, при цьому 13 липня 2016 року напередодні зустрічі телефонних з'єднань вказаних абонентських номерів не відбувалось (Т. 2 а.к.п. 193-202).

З протоколу огляду від 14 липня 2016 року вбачається, що старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_9 у приміщенні ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» в сел. Опитне, вул. Ілліча (нині - Шкільна), 1а, у присутності понятих: ОСОБА_20 та ОСОБА_19, за участю старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_23 та старшого оперуповноваженого ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_8, провів огляд грошових коштів, наданих ФЕУ СБ України, в сумі 8000 грн. для їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні. Оглядом встановлено, що суму 8000 грн. складають грошові купюри номіналом 500 грн. - 14 купюр з серіями та номерами: БТ 4843098, ЛВ 3458912, СИ 0730599, УГ 7474573, ФЗ 0302288, ГК 0949095, ЗЗ 0463345, ЗГ 0872689, ВЗ 3173956, ЛД 5937638, ЗД 1809666, ЗЗ 1872581, ЛБ 9014108, АА 5464933, та номіналом 100 грн. - 10 купюр з серіями та номерами: ЗХ 6304399, ЗА 0670390, ЕЗ 3100948, ГЦ 0612032, ГК 2265715, КС 0651479, ЗГ 8069052, ГД 0279066, ЗХ 2104321, КР 7710204, після огляду яких виготовлені їх світлокопії на 6 аркушах, на яких поставили підписи заявник ОСОБА_6 та поняті, та які долучені до протоколу в якості додатків. Після цього зазначені грошові купюри оглянуто за допомогою спеціальної ультрафіолетової лампи, при цьому сторонніх слідів (плям-свічіння та іншого) не виявлено, потім вищевказані грошові купюри оброблено (помічено) спеціальним препаратом - спеціальною хімічною речовиною «ПРОМИНЬ-1», шляхом аерозольного напилювання на всі купюри, а потім за допомогою ультрафіолетової лампи на купюрах виявлено плями-свічіння світло-зеленого кольору. Також в ході огляду виготовлено порівняльний контрольний зразок шляхом напилювання спеціальної хімічної речовини «ПРОМИНЬ-1» на один аркуш паперу формату А4, який оглянуто за допомогою спеціальної ультрафіолетової лампи та виявлено свічіння світло-зеленого кольору, після чого вказаний аркуш паперу поміщено до полімерного пакету, який опечатано контрольним талоном та засвідчено підписами понятих та інших учасників слідчої дії. Після цього у присутності понятих вищевказані грошові кошти передані заявнику ОСОБА_1 для подальшого їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час надання неправомірної вигоди. Протокол прочитаний всіма учасниками огляду, доповнень та заяв не надійшло, після чого підписаний заявником ОСОБА_1, понятими та іншими учасниками огляду, а також слідчим Боргуном Є.В. До протоколу додано світлокопії грошових купюр на 6 аркушах з підписами понятих (Т. 2 а.к.п. 16-24).

Згідно протоколу огляду місця події від 14 липня 2016 року, складеного старшим слідчим першого слідчого відділу СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_9, в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_19, за участю співробітника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_8 та ОСОБА_4, проведено огляд території ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» за адресою: сел. Опитне, вул. Ілліча (нині - Шкільна), 1а, в ході якого біля третього боксу (зліва направо) одноповерхової будівлі виявлено автомобіль «Лада 110», державний номер НОМЕР_6, з проблисковими маячками, біля якого знаходиться особа, яка представилась заступником командира першого взводу патрульної поліції Бахмутського ВП ОСОБА_4. Під час огляду особистих речей ОСОБА_4 виявлено в лівому кармані грошові кошти в сумі 8000 грн. номіналом 500 грн. - 14 купюр серії: БТ 4843098, ЛВ 3458912, СИ 0730599, УГ 7474573, ФЗ 0302288, ГК 0949095, ЗЗ 0463345, ЗГ 0872689, ВЗ 3173956, ЛД 5937638, ЗД 1809666, ЗЗ 1872581, ЛБ 9014108, АА 5464933 та 100 грн. - 10 купюр серії: ЗХ 6304399, ЗА 0670390, ЕЗ 3100948, ГЦ 0612032, ГК 2265715, КС 0651479, ЗГ 8069052, ГД 0279066, ЗХ 2104321, КР 7710204, при просвічуванні яких ультрафіолетовою лампою виявлено плями світло-зеленого кольору. В правому кармані штанів виявлено грошові кошти в сумі 3000 грн. номіналом по 200 грн. При просвічуванні рук ОСОБА_4 на правій та лівій руках, як і на лівому кармані його штанів, виявлено плями світло-зеленого кольору. В ході огляду всі виявлені речі вилучено та разом з рукавичками, в яких проводився огляд, запаковано в дев'ять пакетів. Протокол підписаний понятими, учасником огляду ОСОБА_8 та старшим слідчим Боргуном Є.В. (Т. 2 а.к.п. 25-28).

Згідно висновку судової експертизи спеціальних хімічних речовин № 838 від 17 серпня 2016 року, на поверхні наданих банкнот: 14 (чотирнадцять) банкнот номіналом 500 (п'ятсот) гривень України серії: БТ 4843098, ЛВ 3458912, СИ 0730599, УГ 7474573, ФЗ 0302288, ГК 0949095, ЗЗ 0463345, ЗГ 0872689, ВЗ 3173956, ЛД 5937638, ЗД 1809666, ЗЗ 1872581, ЛБ 9014108, АА 5464933 та 10 (десять) банкнот номіналом 100 (сто) гривень України серії: ЗХ 6304399, ЗА 0670390, ЕЗ 3100948, ГЦ 0612032, ГК 2265715, КС 0651479, ЗГ 8069052, ГД 0279066, ЗХ 2104321, КР 7710204 виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини. На поверхні камуфльованих штанів (згідно пояснювальному тексту, належать гр. ОСОБА_4.), виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини. Нашарування речовини, виявлені на поверхні вищевказаних банкнот та поверхні камуфльованих штанів (згідно пояснювальному тексту, належать гр. ОСОБА_4.), виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини (речовина, що нанесена на поверхню аркуша паперу, згідно пояснювальному тексту, зразок спецзасобу). На поверхні марлевого тампону (згідно пояснювальному тексту, змиви з правої руки гр. ОСОБА_4.) нашарування спеціальної хімічної речовини не виявлено. На поверхні марлевого тампону (згідно пояснювальному тексту, змиви з лівої руки гр. ОСОБА_4.) нашарування спеціальної хімічної речовини не виявлено (Т. 2 а.к.п. 63-72).

З протоколу огляду місця події від 14 липня 2016 року вбачається, що старшим слідчим першого СВ СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_23 в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_19, за участю власника (користувача) іншого володіння особи ОСОБА_4, співробітника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_8, проведено огляд автомобіля поліції ВАЗ 2110, державний номер 05 НОМЕР_6, білого кольору, який знаходиться на території ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» в с. Опитне, вул. Ілліча (нині - Шкільна), 1а. Автомобіль оснащений спеціальним сигнальним пристроєм з проблисковими маячками синього та червоного кольору, по боках, на капоті та багажнику автомобіль має наліпки, що символізують поліцію Бахмута, герб України та жовто-блакитні полоси. Під час огляду салону автомобіля виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 5400 грн.; мобільний телефон «IPhone 5S» чорного кольору, НОМЕР_2; службове посвідчення НОМЕР_10 ст. лейтенанта міліції ОСОБА_4; водійське посвідчення НОМЕР_12; нагрудний значок МВС України НОМЕР_11; паспорт громадянина України НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; картка фізичної особи платника податків (копія) № НОМЕР_3. Протокол підписаний понятими, ОСОБА_8 та слідчим Щербаком Р.К., зауважень від учасників не надійшло. До протоколу додано додаток - флеш-карту «Transcend MicroSD ADAPTER» (Т. 2 а.к.п. 30-35).

Суд враховує, що протоколи огляду місця події території ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» та автомобіля ВАЗ 2110, державний номер 05 НОМЕР_6, не дивлячись на те, що проводились за участю ОСОБА_4, ним не підписані, при цьому протоколи не містять будь-яких записів про причини їх не підписання, проте, допитаний в судовому засіданні обвинувачений не заперечував факт проведення таких слідчих дій, в тому числі і самого факту отримання ним від потерпілого ОСОБА_1 грошових коштів на ремонт будівлі відділу поліції в сумі 8000 грн., а тому суд вважає, що допущені слідчими при складанні протоколів огляду порушення не тягнуть за собою визнання таких доказів недопустимими.

З оглянутої в судовому засіданні флеш-карти «Transcend MicroSD ADAPTER», доданої до протоколу огляду автомобіля від 14 липня 2016 року, вбачається, що фактично на ній зафіксовано відеозапис трьох слідчих дій, а саме: огляду місця події ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Опитне, вул. Ілліча (нині - Шкільна), 1а; огляду автомобіля ВАЗ 2110, державний номер 05 НОМЕР_6, білого кольору, яким керував ОСОБА_4 та затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. При перегляді відеозапису в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на вимогу слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_9 самостійно та добровільно поклав на капот автомобіля грошові кошти в сумі 3000 гривень купюрами номіналом по 200 гривень, а потім з лівої накладної кишені одягнених на ньому штанів дістав 8000 гривень купюрами по 500 та 100 гривень, пояснивши при цьому, що кошти в сумі 8000 гривень отримав від ОСОБА_1 в якості повернення боргу, який за тиждень до цього займав їх у нього. Вказані грошові купюри в сумі 8000 гривень при просвічуванні спеціальною ультрафіолетовою лампою мали плями світло-зеленого кольору, їх серії та номера відповідали тим, що зафіксовані в протоколі огляду грошових коштів від 14 липня 2016 року (Т. 2 а.к.п. 16-24). Також на відеозапису зафіксовано яким чином робились змиви з правої та лівої рук ОСОБА_4, при цьому відтворений відеозапис повністю відповідає обставинам, викладеним у протоколі огляду місця події - території ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» та протоколі огляду автомобіля від 14 липня 2016 року. Що стосується непотрапляння в кадр відеозапису понятих при проведенні оглядів, то суд приймає це до уваги, але вважає, що такий недолік не є грубим порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, а тому не може бути визнаний недопустимим доказом, враховуючи також ту обставину, що як допитаний понятий ОСОБА_19, так і обвинувачений ОСОБА_4 не оспорювали той факт, що поняті були весь час присутні при проведенні оглядів місця події та автомобіля.

14 липня 2016 року співробітником ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО ОСОБА_8 в період часу з 18 години 40 хвилин по 18 годину 52 хвилини у службовому кабінеті № 105 приміщення Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, за участю старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_9, склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме ОСОБА_4, фактично затриманого о 13 годині 25 хвилин 14 липня 2016 року на території ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Опитне, вул. Ілліча (нині - Шкільна), 1а (Т. 2 а.к.п. 43-46).

Згідно протоколу огляду речей та документів від 26 жовтня 2016 року старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_9 оглянуто флеш-карту microSD Adapter, яка містить наступні папки: MISC та DCIM, остання в свою чергу містить папку з назвою «100MEDIA», в якій зберігаються наступні файли: 1) «АМВА 1807»; 2) «АМВА 1808.МАР»; 3) «АМВА 1808». При перегляді файлу «АМВА 1807» встановлено, що відеореєстратор встановлений на автомобіль, який рухається по місту, на зображенні в лівій верхній частині екрану міститься дата «2012/07/21» та час «03:26:10». Автомобіль прибуває до будівлі, з якої виходить чоловік одягнутий у форму працівника поліції та сідає до автомобіля, після чого відбувається розмова, яка продовжується при перегляді другого файлу «АМВА 1808». До протоколу мається додаток флеш-карта microSD Adapter (Т. 2 а.к.п. 13-15).

В ході судового розгляду вищевказані файли, що зберігаються на флеш-карті microSD Adapter судом було переглянуто та перевірено відповідність розмови, зафіксованій у протоколі огляду речей та документів від 26 жовтня 2016 року, в ході якої ОСОБА_4 просить ОСОБА_1 надавати допомогу на ремонт будівлі відділу поліції в сумі 4000 гривень в місяць, зазначаючи, що ніхто більше жодного протоколу складати не буде, на що ОСОБА_6 погоджується, зауважуючи, що раніше в них вже таке було за такою ж схемою, але попросив час через брак коштів.

Вирішуючи питання про допустимість відеозапису розмови обвинуваченого з потерпілим, зафіксованої за допомогою відеореєстратору, встановленому в автомобілі потерпілого, суд ураховує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шенк проти Швейцарії», у якому суд за аналогічних обставин не визнав порушенням п.п. 1, 2 ст. 6, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод використання у суді як доказу магнітофонного запису, зробленого не в порядку процесуального Закону, у зв'язку з тим, що такий запис є не єдиним доказом, а в сукупності з іншими доказами, які узгоджуються між собою, підтверджує зроблений із запису висновок про винність Шенка.

У зв'язку з тим, що потерпілим добровільно було передано органам досудового розслідування флеш-карту зі свого відеореєстратору, суд дістається висновку, що зазначені докази є допустимими, законними та не становлять таємниці приватного життя обвинуваченого, а також є підтвердженням спілкування між потерпілим та обвинуваченим і містять важливі відомості щодо кримінального правопорушення.

В ході судового розгляду судом досліджені також розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, які складаються з:

-доручення старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_9 на ім'я т.в.о. керівника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО на виконання ухвал слідчого судді до вх.№ 845т від 10 червня 2016 року № 3549 та до вх.№845т від 10 червня 2016 року № 3548 (Т. 2 а.к.п. 115);

-постанови № 1888нт про залучення іншої особи до участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій від 10 червня 2016 року, якою залучено ОСОБА_1 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню № 42016050000000502 від 10 червня 2016 року (Т. 2 а.к.п. 116);

-клопотань до слідчого судді Апеляційного суду Донецької області про надання дозволу на проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій від 10 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016050000000502, зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - проведення із застосуванням технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається та приймається ОСОБА_4 з використанням абонентського номеру НОМЕР_4 та ОСОБА_1 з використанням абонентського номеру НОМЕР_5 (Т. 2 а.к.п. 117-122);

-ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2016 року довхід.№ 845т № 3548 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зокрема у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу абонентського номеру НОМЕР_5 у відношенні ОСОБА_1;

-ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 10 червня 2016 року довхід.№ 845т № 3549 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зокрема у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу абонентського номеру НОМЕР_4 у відношенні ОСОБА_4;

-протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15 серпня 2016 року, згідно якого співробітник ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО ОСОБА_8 у службовому приміщенні Краматорського МВ УСБУ в Донецькій області на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 3549т від 10 червня 2016 року, склав протокол за результатами проведення Департаментом оперативного документування СБУ негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_4 Матеріали негласної слідчої (розшукової) дії містяться на диску DVD-R № 236т від 23 березня 2016 року та флеш-картах з реєстраційними номерами: 307т, 308т від 30 червня 2016 року (Т. 2 а.к.п. 128);

-протоколів огляду речей та документів від 09 грудня 2016 року, згідно яких оглянуто диск «DVD-R RJ-JAPAN», який містить аудіофайл під назвою «Х405-1407-115210», флеш-карту SP № 308 від 30 червня 2016 року, на якій міститься файл під назвою «FNNF0603_14072016130946», флеш-карту SP № 307 від 30 червня 2016 року з файлом під назвою «FNND0672-14072016131255», на вказаних файлах зафіксована зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_1 та їх розмова, під час якої потерпілий передав обвинуваченому грошові кошти в сумі 8000 гривень, при цьому ОСОБА_4 зазначає, що ці кошти він ділить по 2000 гривень за місяць, починаючи з дати їх отримання, тобто до грудня (Т. 2 а.к.п. 129-142).

В судовому засіданні при перегляді вмісту диску «DVD-R RJ-JAPAN» встановлено, що він містить аудіофайл «Х405-1407-115210» з розмовою ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка відбулась 14 червня 2016 року в кабінеті потерпілого при передачі ним грошових коштів обвинуваченому.

При цьому з оглянутих в судовому засіданні відеозаписів зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_1 14 липня 2016 року, які зафіксовані на файлі «FNNF0603_14072016130946», що розміщений на флеш-карті SP № 308 від 30 червня 2016 року, та в файлі «FNND0672-14072016131255» з флеш-карти SP № 307 від 30 червня 2016 року встановлено, що під час вказаної зустрічі в кабінеті ОСОБА_1, останній дійсно передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 8000 гривень, при цьому суд ураховує, що обвинувачений в судовому засіданні не заперечував даний факт та повністю підтвердив обставини отримання грошових коштів від потерпілого.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення матеріали негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, суд приймає їх до уваги з точки зору належності та допустимості, при цьому доводи сторони захисту щодо порушення законодавства під час їх збирання не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

З наданих стороною обвинувачення копій постанов у справі про адміністративне правопорушення серії: ПС2 № 634791 від 07 червня 2016 року відносно ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, ПС2 № 634599 від 08 червня 2016 року відносно ОСОБА_24 за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, ПС2 № 634531 від 09 червня 2016 року відносно ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП, ПС2 № 631454 від 09 червня 2016 року відносно ОСОБА_24 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ПС2 № 634600 від 09 червня 2016 року відносно ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП вбачається, що в період з 07 по 09 червня 2016 року інспекторами Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_26 виносились постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» (Т. 2 а.к.п 78-82).

Відповідно до п. 2.1 копії наказу начальника ГУНП в Донецькій області № 105 від 11 грудня 2015 року «Про організацію забезпечення безпеки дорожнього руху» відповідальним за забезпечення безпеки дорожнього руху на території Донецької області на території обслуговування відділів поліції ГУНП призначено командира роти Артемівського відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_13 на території Артемівського та Костянтинівського районів, міст Артемівськ, Костянтинівка, Дружківка, Олексієво-Дружківка, Дзержинськ Донецької області (Т. 2 а.к.п. 103-105). При цьому, згідно копії додатку до вказаного наказу визначено список працівників відділів поліції, закріплених за напрямками здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху України, забезпеченням безпеки дорожнього руху та попередження дорожньо-транспортного травматизму, до якого входить старший лейтенант поліції ОСОБА_4, заступник командира взводу Артемівського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (Т. 2 а.к.п. 106-113).

Згідно копії посадової інструкції заступника командира взводу патрульної поліції, затвердженої 01 січня 2016 року начальником Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_27 та підготовленої командиром роти Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_13, з якою під підпис ознайомлений заступник командира взводу старший лейтенант ОСОБА_4, одним із завдань заступника командира взводу патрульної поліції є регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, а також він має право здійснювати поверхневу перевірку речей або транспортного засобу, зупиняти транспортні засоби згідно чинного законодавства, обмежувати пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю (Т. 2 а.к.п. 85).

Також судом досліджені копії посадових інструкцій співробітників патрульної поліції старших інспекторів Артемівського ВП ОСОБА_41, Матвєєва П.В. та поліцейських Артемівського ВП ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_15, ОСОБА_33, ОСОБА_17, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, до повноважень яких входить також здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, контролювати правомірність експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, в тому числі, здійснення поверхневої перевірки речей або транспортного засобу, зупинення транспортних засобів згідно чинного законодавства, обмеження пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю (Т. 2 а.к.п. 87-102).

Згідно витягу з Наказу № 100о/с від 25 квітня 2016 року «По особовому складу», у зв'язку з організаційно-штатними змінами на підставі наказу Національної поліції України від 17 березня 2016 року № 223 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 заступником командира взводу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, увільнивши його від посади заступника командира взводу Артемівського ВП ГУНП (Т. 2 а.к.п. 145).

Таким чином, з аналізу наведених посадових інструкцій та наказу № 105 від 11 грудня 2015 року «Про організацію забезпечення безпеки дорожнього руху» вбачається, що безпосередньо на обвинуваченого було покладено обов'язок щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху України, забезпечення безпеки дорожнього руху та попередження дорожньо-транспортного травматизму, а тому суд не приймає до уваги його доводи, що він не міг впливати на винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв підприємства потерпілого, хоча свідки ОСОБА_15, ОСОБА_32 та ОСОБА_17 і заперечували, що до їх повноважень входило здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, а тому суд не приймає також до уваги і показання даних свідків.

Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин:

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 100о/с від 25 квітня 2016 року ОСОБА_4 призначено на посаду заступника командира взводу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до ст.ст. 1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 1 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України ОСОБА_4, перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу, на якого, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Так, на початку червня 2016 року, точну дату в ході судового розгляду не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням від генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство (далі - ТОВ ТП) «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» ОСОБА_1, яке на підставі ліцензії державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, серія АЕ №266434 від 03 вересня 2013 року, здійснює внутрішні перевезення пасажирів автобусами на маршруті сполученням «Опитне (ЗА) - Артемівськ (ЗА Дитяча лікарня)» в місті Бахмут (раніше - Артемівськ) Донецької області та договору № 995-49/11 на перевезення пасажирів від 11 квітня 2011 року, за не перешкоджання підприємницькій діяльності вказаного товариства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи про те, що працівниками поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області систематично складаються протоколи про вчинення адміністративних порушень стосовно водіїв, які працюють на автобусах, що належать ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», 09 червня 2016 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 телефоном зв'язався з ОСОБА_1 та призначив зустріч поруч з адміністративною будівлею Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованій за адресою: Донецька область, місто Бахмут, вулиця Садова, 149.

В той же день, 09 червня 2016 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись поруч із вищевказаною будівлею в автомобілі «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1, на якому приїхав ОСОБА_6, повідомив останньому, що за подальше не перешкоджання діяльності його підприємства і не складання адміністративних протоколів на водіїв автобусів, працівниками поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області необхідно сплачувати йому, щомісяця, неправомірну вигоду в розмірі 4000 гривень, на що ОСОБА_6 вимушено погодився.

Після чого, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою до компетентних органів.

13 липня 2016 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку № 1а по вул. Шкільна (вул. Ілліча) у місті Бахмут, побачив ОСОБА_1 та запропонував йому зустрітися для передачі неправомірної вигоди в сумі 8000 гривень, за два місяці не перешкоджання його підприємницькій діяльності наступного дня, за місцем роботи заявника, на що той погодився.

14 липня 2016 року, приблизно о 13 годині 25 хвилин, ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_1, розташованого за адресою: Донецька область, м. Бахмут, селище Опитне, вул. Шкільна (вул. Ілліча), будинок № 1а, отримав від останнього неправомірну вигоду в сумі 8000 гривень за подальше не перешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», протягом двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Відповідно до ч. 3 вказаної статті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право на справедливий суд, яке передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому частиною 2 вищевказаної статті Конвенції встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Більше того, в справі «Барбера і Мессегуе Хабард проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 статті 6 вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди.

За результатами вивчення усіх наданих сторонами доказів у їх сукупності суд не може погодитися з таким та приходить до наступних висновків.

Так, згідно ст. 368 КК України, об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення являє собою прийняття службовою особою від іншої особи в будь-якому вигляді неправомірної вигоди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища.

Пленум Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначив, що відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання дій, які могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Із законодавчого визначення терміну «вимагання неправомірної вигоди» випливає, що цю ознаку може бути постановлено за провину за наявності трьох основних ознак: 1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа - одержувач неправомірної вигоди; 2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують надавача неправомірної вигоди в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою одержувача неправомірної вигоди; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам надавача неправомірної вигоди. Тобто законність прав та інтересів, які надавач неправомірної вигоди захищає шляхом давання неправомірної вигоди, має бути однією з основних та обов'язкових ознак вимагання. У разі, якщо надавач неправомірної вигоди зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, тоді вимагання неправомірної вигоди виключається.

Верховний Суд України в ході розгляду справ про одержання неправомірної вигоди також роз'яснив, що правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди полягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам надавача неправомірної вигоди.

Найбільш значущою ознакою вимагання є те, що примушування до дачі неправомірної вигоди може бути вчинено тільки за допомогою погрози заподіяння шкоди правоохоронюваним, законним інтересам особи. У той же час, під «законними інтересами» слід розуміти інтереси, які забезпечуються нормами закону (до яких можна застосувати нормативний критерій), а також ті, що не суперечать чинному законодавству. Згідно з роз'ясненнями, які містяться в Рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, незаконний інтерес, на відміну від правоохоронюваного, не захищається ні законом, ні правом і не повинен задовольнятись чи забезпечуватись ним.

Правова позиція з цього питання раніше неодноразово висловлювалася Верховним Судом України у постановах № 5-14кс12, 5-13кс-13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-14кс15, 5-47кс13, 5-43кс13.

Так, Верховний Суд України констатував, що вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо надавач неправомірної вигоди зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або невчиненнням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна, але вимушена була дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача неправомірної вигоди слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.

Як вбачається з формулювання обвинувачення, обвинувачений висунув вимогу ОСОБА_1 про передачу йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 4000 грн. в місяць за подальше неперешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», генеральним директором якого є потерпілий, шляхом нескладання поліцейськими Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області адміністративних протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності відносно водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» за порушення Правил дорожнього руху України.

В ході судового розгляду встановлено, що протягом червня 2016 року поліцейськими Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області дійсно виносились постанови про притягнення водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, при чому допитані в якості свідків водії ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що в ті дні дійсно допускали порушення Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим погоджувались з винесеними постановами та сплачували штрафи.

Докази, що водіями ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», або безпосередньо потерпілим, оскаржувались постанови про притягнення підлеглих йому водіїв до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, допитані в ході судового розгляду водії не заперечували, що і раніше допускали порушення Правил дорожнього руху, що стосуються перевезень пасажирів, особливо у ранкові та вечірні години, коли люди їдуть на роботу, проте як вони, так і потерпілий ОСОБА_6 обурюються тією обставиною, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності виносились лише на водіїв їх підприємства, а на водіїв конкуруючого АТП 11406 такі постанови не виносилися, що ставить їх в нерівні умови.

Одночасно судом встановлено, що обвинувачений, обіймаючи посаду заступника командира взводу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, будучи ознайомленим зі своїми посадовими обов'язками, до яких зокрема входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, мав можливість з використанням свого службового становища впливати на підлеглих поліцейських щодо винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв підприємства потерпілого, що підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, в тому числі і копіями таких постанов, винесених в період з 07 по 09 червня 2016 року відносно водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД», а також довідкою командира взводу патрульної поліції Бахмутського ВП ОСОБА_18 № 903 від 23 грудня 2016 року, згідно якої адміністративні матеріали на підприємство ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» з 01 серпня 2016 року по 23 грудня 2016 року не складались, так само як і в період з 01 січня 2016 року по 01 червня 2016 року, хоча в період з 01 червня по 01 серпня 2016 року було винесено всього 6 постанов відносно водіїв вказаного підприємства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (Т. 2 а.к.п. 192).

Отже судом встановлено, що ОСОБА_4 просив неправомірну вигоду у ОСОБА_1 як працівник поліції, запевняючи, що він зможе використати можливості своєї посади і за неправомірну вигоду забезпечить невиконання певних дій в інтересах потерпілого. Тобто обвинувачений, коли одержував грошові кошти від ОСОБА_1, розумів, що вони надаються йому за те, що він використає можливості своєї посади в інтересах потерпілого, що розцінюється судом як одержання неправомірної вигоди.

Таким чином, судом встановлено, що прохання ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди в сумі 4000 гривень щомісяця за подальше не притягнення водіїв ТОВ ТП «МОНОЛІТ-ЛОГІСТІК ЛТД» до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху було взаємовигідним для обох сторін, що підтверджується і словами ОСОБА_1 при зустрічі з ОСОБА_4 09 червня 2016 року про те, що він все зрозумів та в них раніше вже було так само за такою ж схемою.

У контексті конкретних обставин справи суд доходить висновку, що мало місце не вимагання неправомірної вигоди, а угода про одержання/надання неправомірної вигоди, оскільки погроз вчинення дій, які можуть заподіяти шкоду саме законним інтересам ОСОБА_1 або поставити його в такі умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду з метою відвернення шкідливих наслідків для його охоронюваних законом інтересів, судом встановлено не було.

Тому, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд, керуючись своїм правом визначеним ст. 337 КПК України, вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині необхідності зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України, враховуючи, що це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Також, судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_4 здійснив прохання надати неправомірну вигоду та отримав її в розмірі 8000 грн., що з огляду на розмір податкової соціальної пільги станом на 2016 рік (689,00 грн.), не перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 68900,00 грн. та не становить значного розміру.

Таким чином, аналізуючи всі дослідженні докази, надані стороною обвинувачення та захисту, у їх сукупності, суд дійшов до висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме, в проханні надати неправомірну вигоду та одержанні неправомірної вигоди службовою особою для себе за не вчинення такою службового особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, за викладених у вироку обставин.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд виходить із засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись статтею 65 КК України, з урахуванням всіх інших обставин, наведених вище, а також ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога, за місцем колишньої служби в Національній поліції характеризується позитивно, як і за місцем мешкання, одружений має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що у відповідності до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом також не встановлено.

Обираючи вид та розмір покарання, суд враховує характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, з метою індивідуалізації покарання, ураховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4, обставин вчинення ним злочину, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а так само необхідності і достатності обраного покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах розміру, визначеного ч. 1 ст. 368 КК України.

Одночасно суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органахта посади, пов'язані із здійсненням функцій представника влади.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин № 838 від 17 серпня 2016 року в сумі 879,60 грн. підлягають стягненню з винного ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органахта посади, пов'язані із здійсненням функцій представника влади, строком на три роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком суду законної сили, після чого внесену заставу в сумі 55 120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) гривень, на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, повернути заставодавцю ОСОБА_40.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 18 липня 2016 року, на: 1) грошові кошти у валюті гривна України, які є предметом вчинення кримінального правопорушення та мають наступні номінали, серії та номери: 14 купюр номіналом по 500 гривень кожна, з серіями та номерами: БТ 4843098, ЛВ 3458912, СИ 0730599, УГ 7474573, ФЗ 0302288, ГК 0949095, ЗЗ 0463345, ЗГ 0872689, ВЗ 3173956, ЛД 5937638, ЗД 1809666, ЗЗ 1872581, ЛБ 9014108, АА 5464933; 10 купюр номіналом по 100 гривень - з серіями та номерами: ЗХ 6304399, ЗА 0670390, ЕЗ 3100948, ГЦ 0612032, ГК 2265715, КС 0651479, ЗГ 8069052, ГД 0279066, ЗХ 2104321, КР 7710204 - всього на загальну суму 8000 гривень; 2) грошові кошти у валюті гривні України, які вилучені при огляді у сумі 3000 гривень та 5400 гривень; 3) службове посвідчення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 Олександровича НОМЕР_10; 4) мобільний телефон Айфон 5S чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_2; 5) нагрудний значок МВС України металевий НОМЕР_13.

Речові докази, а саме:

-грошові кошти на загальну суму 8000 гривень у вигляді 14 купюр номіналом по 500 гривень кожна, з серіями та номерами: БТ 4843098, ЛВ 3458912, СИ 0730599, УГ 7474573, ФЗ 0302288, ГК 0949095, ЗЗ 0463345, ЗГ 0872689, ВЗ 3173956, ЛД 5937638, ЗД 1809666, ЗЗ 1872581, ЛБ 9014108, АА 5464933; 10 купюр номіналом по 100 гривень - з серіями та номерами: ЗХ 6304399, ЗА 0670390, ЕЗ 3100948, ГЦ 0612032, ГК 2265715, КС 0651479, ЗГ 8069052, ГД 0279066, ЗХ 2104321, КР 7710204, які зберігаються в прокуратурі Донецької області - повернути власнику ФЕУ СБ України;

-службове посвідчення ДО № 005474 на ім'я ОСОБА_4 та металевий нагрудний значок МВС України НОМЕР_11, які зберігаються в прокуратурі Донецької області - направити до відділу кадрів Головного управління Національної поліції в Донецькій області;

-мобільний телефон марки «IPhone 5S» чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_2, штани та грошові кошти в сумі 3000 гривень та 5400 гривень, а всього в сумі 8400 гривень, які зберігаються в прокуратурі Донецької області - повернути власнику ОСОБА_4;

-змиви з лівої та правої руки ОСОБА_4, рукавички та зразок хімічної речовини, які зберігаються в прокуратурі Донецької області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин № 838 від 17 серпня 2016 року в сумі 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко