Рішення № 74752896, 18.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2018 року (о 15 год. 00 хв.)Справа № 808/1293/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25 А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправним рішення та зобов’язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення від 29.09.2017 за № 22 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ;

зобов'язати відповідача провести обчислення, призначити і виплачувати, починаючи з 28.09.2017 пенсію за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі 60 відсотків від середньомісячного заробітку, без обмежень та оподаткування, з наступним перерахунком пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог посилається на приписи статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII, та зазначає, що на момент звернення до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії за вислугою років від 28.09.2017, стаж роботи позивача, що становив 23 роки 2 місяці 1 день, у т.ч. безпосередньо на посадах прокурорів 18 років 5 місяців 3 дні відповідає необхідному стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та дає ОСОБА_1 право на призначення пенсії за вислугою років, а відтак спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Будь-яких змін до статті 86 Закону «Про прокуратуру» щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем не внесено. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 11.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного з викликом учасників справи у судовому засіданні 26.04.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

25.04.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 13288), в якому зазначає, що починаючи з 01.06.2015 у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII) скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Так, відповідно до абз.1 п.4 Розділу III Прикінцевих положень Закону №213-VIII Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом було доручено підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах. Згідно п.5 Розділу III Прикінцевих положень Закону №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Оскільки зазначений спеціальний нормативний акт прийнято не було, починаючи з 01.06.2015 пенсії працівникам органів прокуратури не призначаються. Станом на момент виникнення спірних правовідносин та наразі, Закон №213- VIII не визнано неконституційним, він є частиною законодавства України, обов'язковим для виконання на території України всіма підприємствами, установами та організаціями. Беручи до уваги вищезазначене, законодавчі підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII відсутні. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.04.2018 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечує, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

У період з 28.05.2018 по 17.06.2018 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду вих. № 02-35/18/27 від 18.06.2018, яка міститься в матеріалах справи.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 працює на посаді прокурора відділу введення єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Запорізької області.

28.09.2017 позивач звернулася до Шевченківського об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (а.с.17).

29.09.2017 відповідачем прийнято рішення № 22 про відмову у призначені пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з підстав, що згідно положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 06.12.2016 №1774 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсійне/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з викладеним з 01.01.2017 пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються (а.с.11).

Судом досліджено Трудову книжку серії БТ-ІІ №6648000 ОСОБА_2 (а.с.26-29), за відомостями якої судом встановлено наступне:

з 29.03.1999 позивач прийнята на роботу в органи прокуратури Запорізької області та направлена для проходження стажування стажистом в прокуратуру Заводського району м. Запоріжжя (наказ № 107-1 від 29.03.1999);

з 29.03.1999 по 16.03.2000 проходила стажування у прокуратурі м. Мелітополь (наказ № 114-1 від 29.03.1999);

з 16.03.2000 по 28.12.2001 помічник прокурора Заводського району м. Запоріжжя;

з 28.12.2001 по 26.07.2004 прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах;

з 26.07.2004 по 04.02.2011 помічник прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя;

з 12.06.2012 по 14.08.2012 прокурор прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя;

з 14.08.2012 по 13.11.2015 старший прокурор відділу статистики, введення єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратури області;

з 13.11.2015 по 25.03.2015 прокурор відділу статистики, введення єдиного реєстру досудових розслідувань прокуратури області;

з 25.03.2016 по теперішній час прокурор відділу введення єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи.

Позивач вважає рішення відповідача від 29.09.2017 за № 22 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ неправомірним, у зв’язку із чим звернулася із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Згідно частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що пенсія призначається прокурорам у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Позивач на час звернення до Шевченківського об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугою років мала стаж роботи в органах прокуратури 18 років 5 місяців та 3 дні, а загальний стаж становив 23 роки 2 місяці 1 день, що дає право на призначення пенсії за вислугою років.

Щодо твердження представника відповідача, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», суд зазначає наступне.

З 15.07.2015 введено в дію новий Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII, статтею 86 якого в редакції на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії, регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.

На час прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 та станом на 01.06.2015 (до 15.07.2015) діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, статтею 50-1 якого регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України.

Будь-які зміни до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII, в частині відсутності права працівникам прокуратури України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, положення статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII є чинними і дають право працівникам прокуратури України на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Згідно з повідомленням Шевченківського об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя (а.с.13), записам трудової книжки серії БТ-ІІ №6648000 (а.с.26-29), протоколом № 5835 від 29.09.2017 (а.с.14) ОСОБА_1 має вислугу років, яка дає право на пенсійне забезпечення, за Законом України «Про прокуратуру» № 1697- VIII, тобто 23 роки 2 місяців та 1 день, у т.ч. стаж роботи на посадах прокурорів 18 років 5 місяців 3 дні, а тому, відповідно, має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VIII від 14.10.2014.

Відтак, відповідачем безпідставно застосовані норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 при відмові у призначенні позивачу пенсії, оскільки норми цього Закону не регулюють спірні правовідносини, а з 15.07.2015 пенсії за вислугу років призначаються відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VIII від 14.10.2014.

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 та дії зазначених в ньому Прикінцевих положень чинним був Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, який з 15.07.2015 втратив свою чинність, і з цього дня вступив в дію Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VIII.

Враховуючи те, що Закон України «Про прокуратуру» № 1697- VIII вступив в силу пізніше, ніж Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213, а також те, що цей закон є спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури, суд не вбачає підстав для застосування положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» до даних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що оскільки на час звернення позивача за призначенням пенсії за вислугою років, ОСОБА_1 має достатню вислугу років, що передбачена статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII від 14.10.2014, то відповідно, відмова органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії вислугу років є протиправною.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку відповідача слід скасувати рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 29.09.2017 за № 22 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ з дати звернення до відповідача.

Проте, суд не погоджується з вимогами позивача про зобов'язання Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років без обмежень та оподаткування, з наступним перерахунком пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, з тих підстав, що на даний час пенсію за вислугою років ще не призначено, а тому такі вимоги, на думку суду, є передчасними.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 5483199 від 05.04.2018.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25 А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправним рішення та зобов’язати вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 29.09.2017 за № 22 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ.

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, починаючи з 28.09.2017, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

В частині позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років без обмежень та оподаткування, з наступним перерахунком пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25 А, код ЄДРПОУ 41248959).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.06.2018.

Суддя Ю.В. Калашник