Рішення № 74752890, 19.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2018 року Справа № 808/1658/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69032, АДРЕСА_1)

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (0101, м. Київ, бул. ОСОБА_3, 35)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Державна організація “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)

2. ТОВ “Інвестиційно розрахунковий центр” (29013, м. Хмельницьк, вул. Кам’янецька, 82, оф. 2)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (далі – відповідач ), за участю третіх осіб: Державна організація “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” та ТОВ “Інвестиційно розрахунковий центр” в якому позивач просить суд:

1. Визнати противоправним рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 щодо визнання переказу кошті (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійснені:

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26201530562902 у сумі 413,11 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-015-000219803 від 12.04.2016”;

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26509300055802 у сумі 97,55 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-015-000219803 від 12.04.2016”;

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26509300055802 у сумі 80000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-015-000219803 від 12.04.2016”;

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26509300055802 у сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-015-000219804 від 12.04.2016”.

2.Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 надати Державній організацій “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 100510,66 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 які були переказані:

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26201530562902 у сумі 413,11 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-015-000219803 від 12.04.2016”;

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26509300055802 у сумі 97,55 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-015-000219803 від 12.04.2016”;

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26509300055802 у сумі 80000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-015-000219803 від 12.04.2016”;

-19.05.2016 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок ОСОБА_1 №26509300055802 у сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-015-000219804 від 12.04.2016”.

3. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 1409,60 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача були відкриті вклади у ПАТ "Банк Михайлівський". Зазначає, що 22.02.2018 тимчасова адміністрація ПАТ "Банк Михайлівський" направила позивачу повідомлення про визнання нікчемними правочинів від 19.05.2016 щодо переказу коштів на рахунок позивача. Вважає рішення щодо визнання зазначених правочинів нікчемними та щодо не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників неправомірними, що призводить до невідшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, а тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.05.2018 провадження в адміністративній справі №808/1658/18 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06.06.2018 з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з’явилась. Надала заяву (вх.. № 18704 від 18.06.2018) про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Подав до суду відзив на адміністративний позов (вх. 16888 від 01.06.2018), та зазначив, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обов’язок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. Так, укладені договори позики № 980-015-000219803 від 12.04.2016 та № 980-015-000219804 від 12.04.2016 є двостороннім укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ «ІРЦ» без участі банку як повіреного, а кошти що вносились/отримувались за таким договором не є вкладом згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та Закону № 4452. Отже гарантії Закону № 4452 не поширюються на ситуацію з позивачем. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, просив розглянути справу без участі представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Надав письмові пояснення (вх.№ 17577 від 07.06.2018) в яких заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив розглянути справу без участі представника третьої особи. Зокрема зазначає, що віднесення вкладників ПАТ “Банк Михайлівський” до загального реєстру вкладників здійснюється виключно на підставі інформації отриманої від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”. Разом з тим, оскільки від відповідача до Фонду не надходило інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, то відповідно у Фонду не було підстав для включення ОСОБА_1 до загального реєстру та підстав для виплати коштів. Крім того, позивач не є вкладником банку, оскільки кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” (Сторона-2) та ОСОБА_1 (Сторона-1) укладено Договір № 980-015-000219803 за умовами якого ОСОБА_1 передає ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” приймає від ОСОБА_1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів – 80000,00 грн.; строк користування коштами – 367 дня; розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54% річних, що складає 27 % річних після утримання податку з таких процентів; періодичність сплати нарахованих процентів – щомісячно, в дату, що відповідає даті підписання Договору, за період з дати попередньої виплати ( а для першої виплати- з дня, наступного за датою укладання Договору) по дату, що передує даті фактичної виплати процентів, а проценти за місяць в якому Кошти повертаються, в т.ч. при достроковому поверненні Коштів- не пізніше дня повернення коштів за період аналогічний вищезазначеному; ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” сплачує позивачу проценти у безготівковій формі на рахунок №26202530562901 в ПАТ “Банк Михайлівський”, код банку 380935; ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок №26202530562901 в ПАТ “Банк Михайлівський”, код банку 380935.

Також, 12.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” (Сторона-2) та ОСОБА_1 (Сторона-1) укладено Договір № 980-015-000219804 за умовами якого ОСОБА_1 передає ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” приймає від ОСОБА_1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів – 20000,00 грн.; строк користування коштами – не більше 182 днів, що складається з 13-х періодів тривалістю по 14 днів кожний, відлік яких починається з моменту підписання цього Договору; розмір процентів за користування коштами - ставка: 31,68 % річних, що складає 25,5 % річних після утримання податку з таких процентів; періодичність сплати нарахованих процентів – щомісячно, в дату, що відповідає даті підписання Договору, за період з дати попередньої виплати ( а для першої виплати- з дня, наступного за датою укладання Договору) по дату, що передує даті фактичної виплати процентів, а проценти за місяць в якому Кошти повертаються, в т.ч. при достроковому поверненні Коштів- не пізніше дня повернення коштів за період аналогічний вищезазначеному; ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” сплачує позивачу проценти у безготівковій формі на рахунок №26202530562901 в ПАТ “Банк Михайлівський”, код банку 380935; ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок №26202530562901 в ПАТ “Банк Михайлівський”, код банку 380935.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2016 ОСОБА_1 уклала з Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" договір № 980-015-000003063, відповідно до якого банк відкрив на ім’я ОСОБА_1 поточний рахунок № 26201530562902 для зберігання грошей та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень ОСОБА_1, а ОСОБА_4 зобов’язується оплачувати послуги банку. Позивачем суду помилково був наданий інший договір, однак про наявність зазначеного договору сторони не спиричаються.

Так, 19.05.2016 на поточний рахунок позивача №26202530562901 надійшли кошти від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” у сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000219804 від 12.04.2016 та у сумі 80000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000219803 від 12.04.2016 р.” Крім того, на поточний рахунок позивача №26202530562902 надійшли кошти від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” у сумі 97,55 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору № 980-015-000219804 від 12.04.2016 р.” та у сумі 413,11 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору № 980-015-000219803 від 12.04.2016 р”.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 з 05.09.2016 року.

На адресу позивача представником ПАТ "Банк Михайлівський" направлено виписку по особовим рахункам позивача №№26202530562901, 26202530562902, відповідно до якої зазначено про нікчемність правочину, відповідно до якого переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року в сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000219804 від 12.04.2016 р.” та у сумі 80000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000219803 від 12.04.2016 р.”, а також у сумі 97,55 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору № 980-015-000219804 від 12.04.2016 р.” та у сумі 413,11 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору № 980-015-000219803 від 12.04.2016 р”. є нікчемними.

Суд зазначає, що підстави нікчемності правочинів (договорів), які зазначені у ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, не мають відношення до правочинів, вчинених ПАТ “Банк Михайлівський” у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). При цьому відповідно до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15.11.2016 року № 1736-VІІІ позивач прирівнюється до вкладника, а тому у відповідача були відсутні правові підстави щодо не включення позивача до переліку рахунків вкладників банку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23 лютого 2012 року №4452-VI (надалі – Закон України від 23 лютого 2012 року №4452-VI).

Статтею 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI закріплено правовий статус Фонду. Так, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

У відповідності до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

В силу частини 1 статті 36 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Статтею 37 вказаного Закону України визначено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Згідно частини 1 статті 46 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов’язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку (частина 5 статті 45 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI).

Частиною 1 статті 26 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI закріплено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч. 2 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

п. 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

п. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (п.п. 7-9) були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2016 на поточний рахунок позивача № №26202530562901 надійшли кошти від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” у сумі 20000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000219804 від 12.04.2016 р.” та у сумі 80000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000219803 від 12.04.2016 р.” Крім того, на поточний рахунок позивача №26202530562902 надійшли кошти від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” у сумі 97,55 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору № 980-015-000219804 від 12.04.2016 р.” та у сумі 413,11 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору № 980-015-000219803 від 12.04.2016 р”.

Таким чином, ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” 19 травня 2016 року відповідними платіжними дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідних договорів, укладених між ними.

Суд зазначає, що жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону № 4452-VI, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На підставі системного аналізу приписів статті 38 Закону № 4452, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, договори від 12.04.2016 № 980-015-000219803 та від 12.04.2016 № 980-015-000219804 були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-розрахунковий центр” та ОСОБА_1

При цьому ПАТ “Банк Михайлівський”, виконуючи розрахунковий документ ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому останній не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ОСОБА_1, забезпечуючи рух коштів від ініціатора ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” до отримувача переказу, тобто позивача.

При цьому ПАТ “Банк Михайлівський” при проведенні розрахункових операцій фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, встановлено не було, а отже операції по перерахунку коштів були правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Суд зауважує, що початково кошти у розмірі 100000,00 грн. були залучені на рахунок позивача ним самостійно та відповідних претензій до відповідного правочину у відповідача не виникало.

В той же час, відповідачем не було зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Висновок щодо нікчемності не був обґрунтований жодними доводами чи доказами.

Слід зазначити, що повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" було здійснено 19.05.2016 року, що сторонами не заперечується.

Отже, кошти в сумі 1100510,66 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Крім того, слід зазначити, що вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.

Крім того, суд звертає увагу, що 19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 року № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

При цьому, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на такі кошти відповідних гарантій.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що кошти, повернуті ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача, були вкладом в розумінні вищезазначеного закону.

Таким чином, рахунки позивача мали б бути включеними до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Разом з тим, суд зауважує, що поза увагою залишається той факт, що не скасованим є наказ Уповноваженої особи Фонду № 42/2 від 01.06.2016 року “Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними”, в тому числі і стосовно ОСОБА_1

При цьому, суд зазначає, що задоволення позовних вимог позивача саме у викладеній ним редакції не буде вірним, оскільки позивачем не було зазначено конкретне рішення, яке скасовується, у зв’язку з чим з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 наступним чином: “Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_5 № 42/2 від 01.06.2016 року в частині визнання нікчемним правочину ОСОБА_1

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону № 4452-VІ кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для передбачених цим законом цілей.

Державною казначейською службою у листі № 8-08/450-16374 від 29.09.2016 року зазначено, що Фонд гарантування не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що формується згідно з порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 року № 1691, що свідчить про відсутність у Фонду гарантування вкладів бюджетних асигнувань.

З огляду на вказане, в даному випадку судовий збір у сумі 1409,60 грн., сплачений позивачем має стягуватись з Державного бюджету України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69032, АДРЕСА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (0101, м. Київ, бул. ОСОБА_3, 35), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна організація “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), ТОВ “Інвестиційно розрахунковий центр” (29013, м. Хмельницьк, вул. Кам’янецька, 82, оф. 2) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ""Банк Михайлівський" ОСОБА_5 № 42/2 від 01.06.2016 року в частині визнання нікчемним правочину ОСОБА_1.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників ПАТ “БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ”, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який має право на відшкодування коштів в сумі 1100510,66 грн.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників ПАТ “БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ”, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати додаткову інформацію про ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів в розмірі 100510,66 грн. для внесення даних щодо нього до Загального Реєстру вкладників ПАТ “БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 19.06.2018.

Суддя О.В.Конишева