Рішення № 74752603, 18.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2018 року (о 14 год. 00 хв.)Справа № 808/861/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення відповідача від 27.11.2017 № 472/Д-9 щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 13.11.2017;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 13.11.2017.

У позовній заяві (а.с.72-82) позивачем зазначено, що згідно розрахунку стажу судді, який дає ОСОБА_1 право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тільки на посаді судді станом на 23.05.2017 становить майже 36 років. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при наданні щорічної оплачуваної відпустки ОСОБА_1 виплачувалася суддівська винагорода та допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу, на яку відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховувався ЄСВ. Наказом від 23.05.2017 позивача, який досяг пенсійного віку, виключено із складу суддів Апеляційного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви у відставку. У довідках від 23.05.2017 №07-50/72 і 08.11.2017 №07-50/112 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (Додаток 2 до порядку надання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду), які були видані головою Апеляційного суду Запорізької області і начальником відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, помилково не було враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, що потягло призначення і виплату ОСОБА_1 органами Пенсійного фонду щомісячного довічного грошового утримання у меншому розмірі. Листом від 09.11.2017 №07-40/88 заступником голови Апеляційного суду Запорізької області і начальником відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності визнали помилкове не врахування 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення і тому звернулися до органів Пенсійного фонду з клопотанням про перерахунок довічного грошового утримання судді на підставі уточнених ними Довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення з дня призначення. 13.11.2017 цей лист ОСОБА_1 передав органам Пенсійного фонду і в своїй заяві висловив клопотання про його задоволення за зазначеними в ньому підставами. Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя №472/Д-9 від 27.11.2017 відмовлено у перерахунку призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення. Це рішення позивач отримав 14.12.2017. Згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, що діяла на час припинення позивачем суддівських повноважень, розмір щомісячного довічного утримання становив 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років цей розмір збільшується на 2%. Додатком №2 до «Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України», затвердженого 25.01.2008 постановою правління Пенсійного фонду України №3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці. Зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід. Бухгалтерією суду матеріальну допомогу віднесено до фонду оплати праці, що є складовою заробітної плати, про що свідчать копії Довідок Апеляційного суду Запорізької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення станом на 23.05.2017 №07-50/72 від 23.05.2017, та від 08.11.2017, які погоджуються з листом апеляційного суду від 09.11.2017. Згідно з висновками Верховного Суду України, викладених у його постановах, зокрема, в постановах від 20 лютого 2012 року, 14 та 18 травня 2013 року, 6 листопада 2013 року, 4 березня 2014 року, 8 липня 2015 року (справи №№21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21- 350а13 тощо), матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід)застрахованої особи для обчислення пенсії, а у моєму випадку - щомісячного грошового утримання. Проте, всупереч цим положенням законів та правовим позиціям Верховного Суду України, які є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, відповідач при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, не урахував і в такий спосіб призначив його у меншому розмірі. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 02.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 23.04.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

17.04.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 12162), в якому зазначає, що з матеріалів пенсійної справи вбачається, що загальний стаж позивача складає 42 роки 0 місяці, 14 днів, у т.ч. на посаді судді - 32 роки 09 місяців 21 днів. В листопаді 2017 року від позивача надійшла заява з додаванням довідки Апеляційного суду Запорізької області про уточнення до раніше наданих довідок, з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, з віднесенням цієї суми до п.5 Додатку 2 «Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України». В додаток до листа були надані довідки №53 від 31.05.2017, №54 від 31.05.2017. Листом відповідача від 27.11.2017 №472/Д-9 відповідач повідомив про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення. Згідно довідки №07/50/112 від 08.11.2017 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана позивачу ОСОБА_2 апеляційним адміністративним судом станом на 23.05.2017, складається з окладу 17600,00 грн., надбавки - доплати за вислугу років 80% – 14080,00 грн., інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання - перебування на адміністративній посаді 5% посадового окладу – 880,00 грн., 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення – 1466,67 грн. Посилання позивача, що згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатись до суддівської винагороди, є безпідставним, оскільки, як зазначено нормою спеціального Закону (ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Крім того, позивач в своєму рішенні посилається на висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 20 лютого 2012 року, 14 та 18 травня 2013 року, 6 листопада 2013 року, 4 березня 2014 року, 8 липня 2015 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 тощо) про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання. Вважає таке посилання необґрунтованим, оскільки перелічені справи стосувались перерахунку пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», в той час, як зазначалось вище, визначення та склад суддівської винагороди врегульований спеціальними законами та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Позивач звернувся до відповідача 13.11.2017, а відповідь отримав 27.11.2017, тобто процесуальний строку звернення до суду починається з 27.11.2017. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

У період з 28.05.2018 по 17.06.2018 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду вих. № 02-35/18/27 від 18.06.2018, яка міститься в матеріалах справи.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Наказом від 23.05.2017 позивача, який досяг пенсійного віку, виключено із складу суддів Апеляційного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви у відставку.

У довідках від 23.05.2017 №07-50/72 і 08.11.2017 №07-50/112 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (Додатку 2 «Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України»), які були видані головою Апеляційного суду Запорізької області і начальником відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, не враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.14-15).

Листом від 09.11.2017 №07-40/88 заступник голови Апеляційного суду Запорізької області і начальник відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності визнали помилкове не врахування 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення до п.5 Додатку 2, виданого ОСОБА_1 і звернулися до Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя з клопотанням про перерахунок довічного грошового утримання судді на підставі уточнених ними Довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення з дня призначення (а.с.18).

13.11.2017 ОСОБА_1 подав відповідачу звернення з додаванням Довідок Апеляційного суду Запорізької області, в якому зазначив: «… У травні 2017 року я звернувся до Олександрівського районного відділення Пенсійного фонду України із заявою про нарахування мені довічного грошового утримання судді у відставці. Для нарахування грошового утримання, до відділення Пенсійного фонду мною було надано пакет документів, отриманих від адміністрації Апеляційного суду Запорізької області, де я працював до відставки. У довідках, наданих мені 23.05.2017р. № 07-50/71 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які були надані Головою Апеляційного суду Запорізької області та начальником відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, та які я надав до Пенсійного фонду помилково не було враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, що потягло призначення і виплату мені органами Пенсійного фонду щомісячного грошового утримання у меншому розмірі. На моє звернення до адміністрації Апеляційного суду Запорізької області, помилку було визнано. Мені надано іншу довідку, де зазначено, що 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання. Прошу взяти до уваги та провести перерахунок суддівської винагороди - щомісячного грошового утримання судці у відставці. …» (а.с.16).

Листом (вих.№472/Д-9 від 27.11.2017) Центральне ОУПФУ м.Запоріжжя відмовлено у перерахунку призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, в якому зазначено: «… Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя розглянуло Вашу заяву щодо обчислення довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та роз'яснюємо наступне. З 05.01.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон). Зазначеним Законом встановлено обмеження щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці максимальним розміром 10740,00 грн. Згідно із цим Законом щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначене/перераховане починаючи з 01.01.2017 по 04.01.2017 обмежується максимальним розміром 10740,00 грн., а з 05.01.2017 виплачується без обмеження граничним розміром. Абз. другим пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що у випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки грошового утримання судді, але не може перевищувати 90 відсотків суддівської винагороди. Статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддівська винагорода працюючого судді складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Допомога на оздоровлення, яка виплачується працюючому судді до щорічної відпустки не входить до складу суддівської винагороди, з якої визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Тому з урахуванням вищезазначеного, провести Вам перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення, яка виплачувалась до щорічної оплачуваної відпустки не має законних підстав. …» (а.с.17).

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв’язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.2, абз.2 р.11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Як передбачено ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України №192-VIII від 12.02.2015 «Про забезпечення права на справедливий суд», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

За приписами п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів»: «25. Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41-45, ст.529; 2015р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.».

Згідно вимог ч.1 ст.142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" , виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Відповідно до ч.2 ст.142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Як передбачено ч.3 ст.142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до ч.1,2 ст.135 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку), суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі Закон №2453).

При цьому, пунктом 11 розділу XIII Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон №2453) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Тобто, спеціальним Законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Посилання на статтю 2 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також є безпідставним застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року, № 21-430а11, 6 листопада 2013 року 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Також є безпідставним посилання на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 27 лютого в справі № 738/1343/17, від 20 березня 2018 року в справі № 749/951/17, від 20 березня 2018 року в справі № 736/964/17, від 17 квітня 2018 року в справі №352/1918/17.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.06.2018.

Суддя Ю.В. Калашник