Ухвала суду № 74752471, 11.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13273/18

Провадження №11-сс/772/369/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого – судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Кривошеї А.І.

секретаря: Олійник Т.П.

за участю прокурора: Барановської Ю.Р.

захисника: ОСОБА_2

підозрюваного: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12018020010002125 за апеляційною скаргою адвоката захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2018, згідно якої відносно

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше згідно ст.89 КК України не судимого;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, задоволено клопотання слідчого про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з моменту затримання, з визначенням застави в сумі 140 960грн.

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання від слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а саме він 30.05.2018 близько 11:00год у нього та ОСОБА_4, які перебували по вул. Черняховського у м. Вінниця, виник спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки майна з будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Черніховського,32.

Так, ОСОБА_3, попередньо домовившись та узгодивши свої дії з ОСОБА_4, з метою реалізації їх спільного злочинного умислу, діючи таємно, зайшов на територію домогосподарства, що за адресою: м. Вінниця, вул. Черніховського,32, підійшов до будинку та шляхом віджиму металопластикового вікна проник всередину будинку, перебуваючи в якому виявив та заволодів ювелірними виробами, що знаходились в шафах кімнат вказаного будинку, тим самим незаконно заволодів майном, яке належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 в цей час перебував на вулиці біля вказаного будинку та спостерігав, щоб до будинку не повернулись господарі та щоб їхні спільні з ОСОБА_4 дії не були помічені сторонніми особами.

В подальшому ОСОБА_4 через вікно залишив вказаний будинок та територію домоволодіння, вийшов на вулицю біля вищезазначеного будинку, де його очікував ОСОБА_3, та передав останньому частину викрадених ювелірних виробів, з якими вони з місця скоєння злочину зникли та в подальшому розпорядились на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 50 000грн.

Слідчий зазначив докази на яких ґрунтується клопотання, ризики за яких застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 неможливе.

Слідчий суддя визнав обґрунтованим клопотання слідчого та задовольнив його, посилаючись, що клопотання відповідає вимогам статті 183 кримінального процесуального кодексу України, а тримання під вартою є виправданим запобіжним заходом, який забезпечує належне і своєчасне здійснення досудового слідства.

Адвокат в своїй апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та постановити нову із застосуванням особистого зобов'язання, посилаючись на відсутність ризиків для застосування тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення і виступи в судових дебатах підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги; доводи прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги; дослідивши її доводи та перевіривши матеріали кримінального провадження суд дійшов висновку про законність прийнятого рішення із наступних підстав.

Будь-який запобіжний захід застосовується лише в разі, якщо особа обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до статті 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, іншим чином вчинити інше кримінальне правопорушення.

Із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях її застосування, якими є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які статтею 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності, як обґрунтованої підозри так і вищенаведених ризиків.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, не має постійного місця роботи та джерела доходів, тому є всі підстави вважати, що останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тобто наявні ризики передбаченіст.177 КПК України.

Наявність у підозрюваного дружини та малолітніх дітей не береться судом до уваги, оскільки це не перешкодило йому вчинити умисний тяжкий злочин.

Посилання адвоката на наявність у ОСОБА_3 постійного місця роботи та джерела доходів нічим не підтверджено, хоча захисник в разі наявності мав можливість надати суду відповідні документи.

Пункт 5 ч.2 ст.183 КПК України передбачає можливість застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34. Передбачає, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою.

Враховуючи, що свідками по даному кримінальному провадженню є неповнолітні, існує ризик, що перебуваючи на волі, підозрюваний може чинити на них тиск.

Крім того, як пояснив прокурор, сам ОСОБА_3 веде антигромадський спосіб життя та зловживає алкогольними напоями.

Зважаючи на вищенаведене, що немає обставин, передбачених ст.178 КПК України, які би перешкоджали підозрюваному перебувати під вартою, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги адвоката без задоволення.

Тому керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2018 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу строком на 60 днів із визначенням суми застави та покладеним на нього обов’язків в разі її внесення залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

Р.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Кривошея

Згідно з оригіналом:

Суддя: