Ухвала суду № 74751852, 13.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/1802/15 Провадження №11-кп/773/299/18 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А. Категорія: ч.2 ст.307 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів – Подолюка В.А., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю

секретаря – Старенько Л.М.,

прокурора – Квятковського М.Ю.,

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №42015030060000034 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 березня 2018 року щодо ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, одружений, громадянин України, українець, несудимий, засуджений:

- за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 4 (чотири) місяці з конфіскацією майна, що є у його власності.

ОСОБА_3 обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, виправданий на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Запобіжний захід у виді застави ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 за цим вироком постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 17 квітня 2015 року по 30 жовтня 2015 року та з 15 листопада 2016 р. по 16 червня 2017 р. із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили, заставодавцю ОСОБА_5 постановлено повернути внесену заставу в сумі 30 000 гривень (квитанція № 77 від 29.10.2015р. р/р 37315003000983 отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України у Волинській області, код ЄДРПОУ 26276277, МФО 803014).

Вирішено питання про судові витрати, речові докази та арештоване майно.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що повторно, будучи міліціонером спеціального взводу груп затримання Нововолинського міжрайонного відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, в порушення ст. 2 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та п.1 ч.1 ст.1, ч.1 ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 26.03.2015 р. та 17.04.2015 р. незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув психотропні речовини.

Так, 26.03.2015 р, близько 14 год., в районі магазину «АВС», що розташований поблизу житлового будинку №172 по вул. Луцькій в м. Володимирі – Волинському, ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_6І.(дані легендовані), який залучався до проведення оперативної закупки, 1650 грн. для придбання психотропної речовини - амфетаміну, незаконно придбав у м. Володимирі - Волинському з метою збуту за вказані грошові кошти у невстановленої в ході досудового розслідування особи, п'ять поліетиленових пакетиків з порошкоподібною речовино, яка містить у своєму складі амфетамін, вагою близько 5 грам, котрий віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено .

Після цього, ОСОБА_3 зберігаючи при собі в кишені верхнього одягу, перевіз амфетамін з метою збуту за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 26.03.2015 р., близько 17 год. 30 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, за вищевказаним місцем свого проживання незаконно збув ОСОБА_6 порошкоподібну речовину, яка містить обмежену в обігу психотропну речовину - амфетамін, масою не менше 0,0314 г., розфасовану в п'ять поліетиленових пакетиків, вживши частину психотропної речовини .

Крім того, 17.04.2015 року у денну пору доби, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, повторно незаконно зберігав при собі з метою збуту згорток з амфетаміном масою 0,0041 г, котрий є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, яку придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи.

Окрім того, ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачувався у перевищенні влади працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

У вироку зазначено, що сторона обвинувачення не надала суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, котрі б підтверджували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Так стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 вчиняючи злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України, перевищував владу, чим заподіяв державним інтересам істотну шкоду.

Судом встановлено, що злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 вчиняв не під час виконання службових повноважень, не на місці несення служби і такі дії не перебували у зв’язку із виконанням обвинуваченим службових повноважень.

Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі вважає, що вирок в частині визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, є незаконним, необґрунтованим і постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального права. Просить вирок скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 вважає вирок в частині визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, незаконним та необґрунтованим. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.307 КК України та призначити покарання, яке є співрозмірним його діянням та особі обвинуваченого з урахуванням фактично відбутого строку перебування під вартою не пов’язаним з реальним позбавленням волі на підставі ст..75 КК України

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та захисників, які апеляційні скарги підтримали, прокурора, який проти задоволення апеляційних скарг заперечив, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про виправдання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 365 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України. Такий висновок був зроблений за наслідками дослідження та аналізу зібраних у встановленому законом порядку доказів та в апеляційних скаргах не оспорюється.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, за обставин, вказаних у вироку, стверджуються зібраними в провадженні та перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за даною статею кримінального закону.

Посилання захисників на те, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так в ході судового розгляду встановлено, що винність ОСОБА_3 у вчиненому повністю підтверджується наступними доказами, зокрема:

-показаннями даними в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_8, з яких вбачається, що вину він визнав частково, а саме у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду від 26.03.2015 року, а по епізоду від 17.04.2015 року та у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, заперечив. Вказав, що по епізоду від 26.03.2015 року мала місце провокація вчинення злочину;

-показаннями даними в судовому засіданні свідком - легендованою особою ОСОБА_6, який вказав, що у лютому 2015 року у нього відбулася зустріч з ОСОБА_3 з яким був знайомий близько 5 років. Під час зустрічі обвинувачений пропонував йому займатися збутом психотропної речовини, ціна якої становила близько 300 гривень за грам, на що він відмовився. Пояснив, що оскільки йому було відомо, що обвинувачений працює в державній службі охорони, то він вважав протиправні дії останнього неприпустимими, а тому повідомив СБУ про незаконні дії ОСОБА_3 Вказав, що в березні 2015 року в приміщенні СБУ було здійснено його огляд та вручено йому грошові кошти в сумі 1650 грн. для придбання психотропної речовини та спеціальні технічні засоби. Пояснив, що зустрівшись з ОСОБА_3 на вул. Луцькій в м. Володимир-Волинський, передав останньому вручені кошти на що обвинувачений сказав, що через декілька годин буде 5 грам амфетаміну. Вказав, що після того як він через деякий час зустрівся з обвинуваченим, останній завів його у квартиру по вул. Ковельській в м. Володимир-Волинський, де передав йому 5 пакетиків з речовиною рожевого кольору, які дістав із кишені куртки. Зазначив, що з ОСОБА_3 з приводу придбання психотропної речовини спілкувався по телефону, а також ствердно вказав, що з боку працівників правоохоронних органів жодного спонукання на вчинення зазначених дій не було, а це була його ініціатива;

-показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які вказали, що в квітні 2015 року їх було запрошено понятими для проведення слідчих дій. Пояснили, що в обвинуваченого було виявлено посвідчення за обкладинкою якого знаходився пакет з порошкоподібною речовиною, який в подальшому було упаковано в присутності учасників слідчої дії. Зазначили, що слідча дія фіксувалася на відеокамеру та що ніхто не відлучався під час проведення даної слідчої дії. Зазначили, що не бачили щоб працівники СБУ що-небудь ховали у посвідчення обвинуваченого;

-показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 з яких вбачається, що щодо ОСОБА_3 проводились негласні слідчі дії, а саме оперативна закупка психотропної речовини. Вказав, що перед закупкою було проведено огляд легендованої особи, в якої заборонених предметів та речей виявлено не було, після чого йому вручено грошові кошти та спеціальні технічні засоби. Пояснив, що після закупки було оглянуто ОСОБА_6, який надав п’ять пакетиків з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, які були придбані в обвинуваченого. Підтвердив, що в квітні 2015 року під час проведення огляду місця події у посвідченні ОСОБА_3 було виявлено і вилучено пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору. Обвинувачений після того, як йому було запропоновано видати заборонені предмети, особисто виклав предмети, котрі мав при собі, в тому числі посвідчення. Ствердив, що до початку огляду ніхто з працівників правоохоронних органів та присутніх до початку відеофіксації доступу до посвідчення не мав та не брав цей документ, та те, що обвинувачений не виходив з приміщення де проводився огляд;

-вказані показання ОСОБА_11 підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13Р, які дали аналогічні за змістом показання;

-показаннями даними в судовому засіданні експертами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з яких вбачається, що вони проводили експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Підтвердили цілісність пакетів в яких містилась порошкоподібна речовина саме рожевого кольору, а зазначення в висновках білого та жовтого кольору відбулась помилково, що підтверджується кольоровою фото таблицею до висновків;

- протоколом вручення технічних засобів від 26.03.2015 р;

- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 26.03.2015 р.;

- протоколом огляду грошових коштів від 26.03.2015 р.;

- протоколом вручення технічних засобів від 02.04.2015 р., котрий підтверджує, що в приміщенні Володимир-Волинського МРВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_6 (дані легендовані) вручено аудіозаписуючий пристрій для фіксації факту і змісту розмови, котра повинна відбутись 02.04.2015 р. в м. Володимирі-Волинському між ОСОБА_6 та особою, котра збуває психотропну речовину – амфетамін;

- висновком експертизи №215/215 від 08.04.2015 р. та ілюстративною таблицею підтверджується, що збута ОСОБА_3 26.03.2015 р. речовина рожевого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін. Маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0,0314 г.;

- протоколом огляду місця події, відеозаписом огляду місця події та протоколом освідування від 17.04.2015 р., які підтверджують, що під час даної слідчої дії в пристуності понятих ОСОБА_3 добровільно надав на огляд речі і документи та виклав їх на стіл. В присутності понятих та інших учасників у службовому посвідченні ОСОБА_3 було виявлено згорток паперу з порошкоподібною речовиною рожевого кольору. Даний згорток із речовиною було поміщено у поліетиленовий файл, котрий був опечатаний та підписаний понятими і ОСОБА_3;

- висновком експертизи №248/248 від 24.04.2015 р. та ілюстративною таблицею підтверджується, що виявлена у ОСОБА_3 17.04.2015 р. порошкоподібна речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін. Маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0,0041 г.;

- протоколом за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.03.2015 р., згідно якого під час негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю, 26.03.2015 р. відбулось дві зустрічі між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з приводу збуту останнім психотропних речовин. Змістом даних розмов підтверджується, що ОСОБА_3 26.03.2015 р. збув ОСОБА_6 психотропну речовину;

- протоколом за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.04.2015 р., згідно якого під час негласної слідчої дії 02.04.2015 р. було зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з приводу збуту останнім психотропної речовини. Під час даної розмови ОСОБА_3 запитував у ОСОБА_6 хто в нього взяв «наркотики» і звідки знає Павлусюк та «участковий» про їх збут. Даний документ підтверджує причетність ОСОБА_3 до збуту психотропних речовин;

- протоколом за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.04.2015 р., згідно якого під час негласної слідчої дії 26.03.2015 р. та 02.04.2015 р. було зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з приводу збуту останнім психотропної речовини;

- протоколом за результатом проведення оперативної закупки від 26.03.2015 р., який підтверджує, що під час даної слідчої дії 26.03.2015 р. поблизу магазину «АВС» по вул. Ковельській в м. Володимирі-Волинському ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_6 гроші в сумі 1650 грн. та повідомив останнього, що амфетаміну при собі не має і сказав, що необхідно зачекати близько години. Близько 17 год. 25 хв. ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_6 та сказав, що він може приїжджати з приводу придбання амфетаміну. У квартирі по вул. Луцькій 223, ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 5 прозорих пакетів із порошкоподібною речовиною рожевого кольору. Також просив ОСОБА_6 пригостити його амфетаміном, на що він погодився та пригостив. Після чого ОСОБА_6 вийшовши від ОСОБА_3 та поїхав до Володимир-Волинського МРВ УСБУ у Волинській області, де видав працівникам УСБУ 5 прозорих пакетів порошкоподібної речовини рожевого кольору. Дані пакети були оглянуті, поміщені в прозорий файл, котрий був опечатаний та підписаний учасниками слідчої дії та ОСОБА_6 ;

- протоколом за результатом проведення негласної слідчої дії – контроль за вчиненням злочину від 02.04.2015 р., згідно якого ОСОБА_3 під час зустрічі із ОСОБА_6 обшукав останнього та звинуватив його в тому, що він розповів стороннім особам про збут ним амфетаміну. Даний документ підтверджує збут ОСОБА_3 психотропної речовини та винуватість його у вчиненні даного злочину;

- постановами прокурора Марчука Р.В. від 26.03.2015 р. №473 та 01.04.2015 р. №515 з яких вбачається, що оперативна закупка психотропної речовини амфетаміну у ОСОБА_3 проводилась на підставі постанов про контроль за вчиненням злочину старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Волинської області ОСОБА_16 та що дані постанови відповідають вимогам закону.

- ухвалою Апеляційного суду Волинської області №368т від 04.03.2015 року, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_3, починаючи з 04.03.2015 р. по 03.05.2015 р.

Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання обвинуваченого, свідків, документальні та інші докази, які є послідовними та узгоджуються між собою, яким суд дав вірну оцінку, що спростовує доводи захисників про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.307 КК України.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки їм не було відкрито в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, а саме постанову прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, то вони не заслуговують на увагу, так як в матеріалах провадження наявні постанови прокурора Марчука Р.В. від 26.03.2015 р. №473 та 01.04.2015 р. №515 про контроль за вчиненням злочину, які були досліджені судом.

Також безпідставними є твердження сторони захисту про те, що протокол огляду місця події від 17.03.2015 року є неналежним та недопустимим доказом, так як огляд проводився ще до появи понятих, а психотропну речовину ОСОБА_3 було підкинуто працівниками правоохоронних органів, оскільки вказане спростовується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Дані свідки вказали, що до початку огляду місця події та відеофіксації цієї слідчої дії, ніхто із присутніх працівників СБУ, а також інших осіб не брав службове посвідчення ОСОБА_3, яке було надано ним добровільно, та не проводив його огляд і не поміщав туди згорток паперу з порошкоподібною речовиною, що також підтверджується показаннями ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яких було залучено в якості понятих.

Крім того не заслуговують на увагу твердження сторони захисту про те, що вилучена 17.04.2015 року у обвинуваченого психотропна речовина зберігалась у нього для власного споживання і в останнього не було мети на її збут, а тому відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність.

Так згідно п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Отже наявність умислу на збут психотропної речовини у ОСОБА_3, вилученої 17.04.2015 року, підтверджується способом упакування вилученої речовини та змістом телефонних розмов обвинуваченого, які підтверджують такі злочинні дії останнього на предмет наявності фактів збуту психотропної речовини, відомості про які містяться в протоколах за результатами проведення НСРД, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України.

Що стосується доводів апеляційних скарг захисників про те, що висновки експертиз є недопустимими доказами, оскільки в них зазначено, що оглядалась речовина білого та жовтого кольору, то вони також не є слушними, оскільки в судовому засіданні було допитано експертів ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які вказали, що їм на дослідження надавалась порошкоподібна речовина рожевого кольору, а зазначення інших кольорів у висновку відбулось помилково.

Також не заслуговують на увагу твердження захисників про те, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не відповідає вимогам закону, оскільки в матеріалах провадження наявний лише витяг з кримінального провадження за №42015030000000034, дата внесення до ЄРДР 26.02.2015 року, з фабули якого вбачається, що органом досудового розслідування відомо про вчинення ОСОБА_3 А,Р. злочину 26.03.2015 року тобто за місяць до здійснення закупівлі.

Так судом було встановлено, що на момент реєстрації кримінального провадження в ЄРДР було внесено лише попередні відомості по факту можливого незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збуті психотропної речовини. Проте на дату роздрукування наявного в матеріалах провадження витягу з ЄРДР уже було чітко сформульовано обставини правопорушення з зазначенням дати та часу вчинення обвинуваченим злочину, оскільки роздрукування відбувалось вже на основі наявних в матеріалах провадження даних.

Крім того є безпідставними доводи про відсутність у легендованої особи згоди на проведення оперативної закупівлі, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 добровільно повідомив правоохоронні органи про злочинну діяльність обвинуваченого, оскільки вважав дії останнього неприйнятними.

Інші доводи апеляційних скарг, щодо належності, допустимості та достатності доказів не заслуговують на увагу, так як були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була дана вірна оцінка.

Статтями 412, 415 КПК України визначені порядок та підстави для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Разом з тим обвинувачений та захисники, прохаючи про призначення нового судового розгляду, не навели підстав для цього, які передбачені законом, не встановив таких підстав і апеляційний суд.

Таким чином істотних порушень кримінального процесуального закону під час розгляду провадження в суді першої інстанції, які могли б істотно вплинути на висновки суду та законність прийнятого рішення під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, не виявлено, а тому вимоги апеляційної скарги захисника щодо призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції до задоволення не підлягають.

Проте заслуговують на увагу твердження сторони захисту про невідповідність призначеного покарання вчиненим злочинам та особі обвинуваченого, а також щодо порушення судом першої інстанції вимог ч.3 ст.439 КПК України.

Частиною 2 статті 439 КПК України, передбачено, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Положеннями ч. 3 ст. 439 КПК України, передбачено, що при новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.

При апеляційному розгляді колегія суддів встановила, що вироком Володимир-Волинського міського суду від 23.03.2016 року ОСОБА_3 А,Р. було визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності з конфіскацією психотропної речовини, обіг якої обмежено – амфетамін з передачею у власність держави, за ч.1 ст.365 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією психотропної речовини, обіг якої обмежено – амфетамін з передачею у власність держави.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14.07.2016 року вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_3 в частині засудження за ч.1 ст.365 КК України скасовано та провадження закрито, в зв’язку з відсутністю складу злочину. Постановлено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Виключено з обвинувачення ОСОБА_3 кваліфікуючу ознаку – скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, групою осіб. В частині вказівки суду про конфіскацію психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін у власність держави - змінено, вказано – знищити. В решті вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2017 року скасовано вирок Володимир-Волинського міського суду від 23.03.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 14.07.2016 року та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

З ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2017 року вбачається, що, приймаючи рішення про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду та призначаючи новий розгляд, суд касаційної інстанції не визнав призначене покарання ОСОБА_3 занадто м’яким.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухваливши вирок від 12 березня 2018 року стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України та призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 4 (чотири) місяці з конфіскацією майна, що є у його власності, погіршив його становище, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 439 КПК України.

Відповідно вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області підлягає зміні в частині призначеного ОСОБА_3 покарання.

Положеннями ст.65 КК України передбачено, що суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно матеріалів провадження обвинувачений раніше не судимий; перший раз притягається до кримінальної відповідальності; згідно поданої в судове засідання характеристики з місця роботи характеризується позитивно; має на утриманні неповнолітню дитину; у зв’язку з смертю вітчима змушений утримувати матір – пенсіонерку; з незадовільним станом здоров’я; будь-яких наслідків від протиправних дій ОСОБА_3 не наступило, оскільки злочини вчинено під контролем співробітників правоохоронних органів.

Відповідно з встановленим до обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, апеляційний суд відносить часткове визнання вини, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, незадовільний стан здоров’я.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

За наявності зазначених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі нижче за мінімальну межу, передбачену санкцією ч.2 ст.307 КК України, у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таке покарання, на думку колегії суддів відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

З вищенаведених підстав, апеляційні скарги захисників підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409 КПК України, Апеляційний суд Волинської області

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 березня 2018 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_4 покарання:

- за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі стоком на 4 (чотири ) роки з конфіскацією майна, що є у його власності.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 13.06.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай