Ухвала суду № 74751835, 11.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до адміністративного суду

11 червня 2018 р. Справа №805/259/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., за участю представника позивача – ОСОБА_1, розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Держпраці України у Донецькій області про визнання відмови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці України у Донецькій області про визнання відмови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

Представником позивача була надана до суду заява про поновлення пропущеного процесуального строку, яка обґрунтована тим, що рішенням Красноармійського міського суду Донецької області було визначено інший порядок захисту порушеного права позивача, а саме, що без повторного розслідування нещасного випадку неможливо оскаржити акти Н-5 та Н-1, а для цього необхідно зобов’язати Головне управління Держпраці України у Донецькій області призначити повторне спеціальне розслідування. У зв’язку із затягнувшимся розглядом цивільного позову було пропущено строк оскарження рішення Головного управління Держпраці України у Донецькій області про відмову в призначенні повторного розслідування.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, з пунктом 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі “Балацький проти України”, неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.

Відповідно до пунктів 22-23 рішення Європейського суду від 28 березня 2006 року у справі “Мельник проти України” право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

У рішеннях по справі "МірагальЕсколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи застосування практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права, суд вважає, що пропуск позивачем встановленого статтями 122 КАС України строку звернення до суду з даним позовом не може слугувати перешкодою для надання судового захисту порушеним правам позивача.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки встановлений КАС України строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено з поважних причин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці України у Донецькій області про визнання відмови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

Поновити Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці України у Донецькій області про визнання відмови незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання

Суддя Голошивець І.О.