Ухвала суду № 74751087, 18.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17586/16-ц

Провадження № 2/161/988/18

У Х В А Л А

18 червня 2018 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Петрової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що на розгляді в Луцькому міськрайонному суді Волинської області перебуває цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродторг» про поділ спільного майна подружжя, а саме: частки у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Агропродторг», розмір якої становить 35% ; відповідач ОСОБА_2 є співзасновником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродторг» (надалі – СГ ТзОВ «Агропродторг»).

Заяву мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 є співзасновником СГ ТОВ «Агропродторг», а його частка у статутному капіталі товариства складає 35%. Поділ цієї частки у СГ ТОВ «Агропродторг» і є предметом позову. На даний час виникли та існують передумови, які свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, СГ ТОВ «Агропродторг» намагається зменшити вартість частки ОСОБА_2, що завдасть істотної шкоди її інтересам.

Посилаючись на вищенаведене, заявник просить суд накласти арешт, заборонити відчуження (в т.ч. передачу в заставу, іпотеку, до статутного капіталу юридичних осіб), звернення стягнення, задоволення вимог іпотекодержателя та перереєстрацію прав власності на належне СГ ТОВ «Агропродторг» нерухоме майно, в межах суми 625345,50 грн., як вартості ? частки ОСОБА_2 у СГ ТОВ «Агропродторг».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз’яснив Пленум Верховного суду України у п.4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Суд, з урахуванням наведеного, вважає, що такі заходи забезпечення позову можуть перешкоджати господарській діяльності СГ ТОВ «Агропродторг», обмежити можливість учасникам користуватися та розпоряджатися власним майном.

Крім того, як роз’яснив Пленум Пленуму Верховного Суду України в постанові №11 від 21грудня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ “Про господарські товариства” власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи зі змісту частин 2,3 ст.61СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім’ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на належне господарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агропродторг» майно, в межах суми позовних вимог 625345,50 грн., але доказів про те, що вклад до статутного фонду господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродторг» зроблено за рахунок спільного майна подружжя, її та її чоловіка, суду не надала, а отже заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а для осіб, які не приймали участі при її винесенні, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта