Рішення № 74749558, 18.06.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2018 Справа №905/794/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Мунтяну Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд", смт.Машівка Машівського району Полтавської області, ЄДРПОУ 41029581,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс", м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 36332535,

про стягнення 533832,83 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд", смт.Машівка Машівського району Полтавської області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №95 від 24.04.2018р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс", м.Краматорськ Донецької області, про стягнення заборгованості в сумі 533832,83 грн. на підставі договору №24/НБТ від 12.07.2017р. постачання нафтопродуктів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2018р. прийнято позовну заяву №95 від 24.04.2018р. до розгляду та відкрито провадження у справі №905/794/18; визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.05.2018р.; встановлено строк позивачу надати: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у до 17.05.2018р.; встановлено строк відповідачу надати: відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 13.05.2018р., але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; Визнано явку представників сторін на судове засідання обов'язковою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання нафтопродуктів №24/НБТ від 12.07.2017р. з оплати вартості переданих нафтопродуктів, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: договір постачання нафтопродуктів №24/НБТ від 12.07.2017р., рахунок на оплату №991 від 17.08.2017р., видаткова накладна №1313 від 17.08.2017р., товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №Р1313 від 17.08.2017р., вимога про сплату штрафу №74 від 19.04.2018р., опис вкладення у цінний лист, датований 19.04.2018р., фіскальний чек №б/н від 19.04.2018р., лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс" №20/04 від 20.04.2018р., документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 20, 27, 129, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

17.05.2018р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання №125 від 16.05.2018р. про стягнення судових витрат у сумі 7500,00 грн., з додатками.

Ухвалою суду від 17.05.2018р. відкладено підготовче засідання на 07.06.2018р. встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву до 07.06.2018р., одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до дати наступного підготовчого засідання; встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив до 07.06.2018р., направити останнє на адресу відповідача та надати суду докази такого направлення до 07.06.2018р.; повідомлено сторін про призначення справи до судового розгляду по суті 07.06.2018р. у відповідності до приписів ст.185 Господарського процесуального кодексу України; визнано явку представника відповідача у судове засідання обов'язковою; визнано явку представника позивача у судове засідання не обов'язковою.

07.06.2018р. позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення №175 від 31.05.2018р., із додатками, за змістом яких зазначено, що сума стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд" заборгованості за договором постачання нафтопродуктів №24/НБТ від 12.07.2017р., у сумі 533832,83 грн., складається з: сума основного боргу у розмірі 427066,27 грн., штраф у розмірі 25% у сумі 106766,56 грн. Просить їх стягнути, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 8007,49 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9800,00 грн. До пояснень додано докази визначеної частини витрат та направлення документів відповідачу.

Ухвалою суду від 07.06.2018р. закрито підготовче провадження по справі №905/794/18; призначено справу №905/794/18 до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 18.06.2018р. для розгляду справи по суті; явку представника позивача у судове засідання визнано не обов'язковою.

Представник позивача у судове засідання 18.06.2018р. не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 18.06.2018р. не з'явився, відзив суду не представив.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом не встановлено наявності останніх.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, обізнаність відповідача із судовим розглядом по справі (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, датовані 08.05.2018р., 24.05.2018р.), а також забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, 12.07.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс" (Покупець) укладено договір постачання нафтопродуктів №24/НБТ.

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобов'язується у відповідності із замовленням передавати партіями у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язується приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього.

Покупець зобов'язується оплатити товар згідно умов визначених в додаткових угодах до даного договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару, Покупець зобов'язаний провести розрахунок на протязі 2 банківських днів з дати отримання товару (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього договору.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.3.3 договору).

Кінцеві розрахунки за отриманий товар здійснюються Покупцем на підставі рахунку, виставленого Продавцем, не пізніше 2 банківських днів після отримання товару (п.3.6 договору).

За змістом п.4.1 договору Постачальник зобов'язується відвантажити Покупцю товар у відповідності з поданою заявкою та узгодженим графіком відвантаження.

Товар поставляється Покупцю партіями у кількості і по ціні, за умовами, які визначені в додатковій угоді до даного договору. Пункт відвантаження: с.Селещина (Нафтобаза), м.Мирноград (Нафтобаза), м.Ізюм (Харківська обл., Нафтобаза), смт.Олександрівка (Нафтобаза, Донецька обл.), смт.Низи (Нафтобаза, Сумська обл.), Кременчуцький НПЗ, ДО «Комбінат» Айстра» (Нафтобаза Чернігівська область); вид транспорту: автотранспорт Постачальника, або Покупця в залежності від умов поставки (п.4.2, п.4.3, п.4.4 договору).

Перехід ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товару відбувається в момент передачі товару від Постачальника до Покупця. Моментом передачі товару за кількістю та якістю товару вважається дата підписання товарної та (або) товарно-транспортної накладних на товар про їх отримання Покупцем (п.4.9 договору).

Право власності на переданий Покупцю товар переходить від Постачальника до Покупця з дати повної оплати товару (п.5.3 договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками та обов'язкового скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017р., а в частині виконання зобов'язань до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Сторони визнають, що документи (у тому числі первинні та бухгалтерські), які складатимуться сторонами в рамках виконання цього договору, повинні мати обов'язків реквізит - печатки сторін (п.10.2 договору).

Якщо за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору, жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати даний договір, то він вважається пролонгованим на тих же умовах до 31.12.2018р. (п.10.2.1 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив продаж товару відповідачу за видатковою накладною №1313 від 17.08.2017р. на суму 715400,00 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписами сторін на даному документі скріплених їх печатками.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Предмет продажу означений правочином, ідентичні виду товару, придбаного за наведеною видатковою накладною.

Крім того, цей первинний документ містить посилання на договір №24/НБТ від 12.07.2017р., у якості правової підстави здійсненої господарської операції.

Про факт спірної поставки також свідчить товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №Р1313 від 17.08.2017р., складена сторонами.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надана позивачем видаткова накладна є належним доказом здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах договору №24/НБТ від 12.07.2017р.

Зазначені обставини у порядку приписів Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, у відповідності до п.3.6 договору кінцеві розрахунки за отриманий товар здійснюються Покупцем на підставі рахунку, виставленого Продавцем, не пізніше 2 банківських днів після отримання товару.

Матеріали справи містять рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд" на оплату №991 від 17.08.2017р. на суму 715400,00 грн.

Отже, у відповідності до умов договору, відповідач остаточно повинен був розрахуватись із позивачем за переданий останнім товар за видатковою накладною №1313 від 17.08.2017р. - не пізніше 19.08.2017р.

Проте, виходячи з обставин справи, відповідач дане зобов'язання не виконав.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №74 від 19.04.2018р., у якій зазначено, що станом на 19.04.2018р. відповідачем проведено часткову оплату в сумі 288333,73 грн., а отже, має місце неповне виконання умов укладеного договору, визначено борг у сумі 427066,27 грн. за поставлений Постачальником товар; вимагає відновити платежі на виконання умов договору №24/НБТ від 12.07.2017р.

Листом №20/04 від 20.04.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс" визначило зобов'язання на користь позивача, наявний борг, в сумі 427066,26 грн. виплачувати частинами з 01.05.2018р. по 30.11.2018р. по 53500,00 грн. щомісячно, з 01.12.2018р. - 52566,26 грн. до повного погашення боргу.

Разом з цим, дана пропозиція відповідача не погоджена позивачем, про що свідчить звернення до суду з означеним позовом 24.04.2018р.

Отже, як слідує з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, слідує невиконання грошового зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 427066,26 грн.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Пунктом 6.5 договору сторони обумовили, що у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 10 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня отримання відповідної письмової вимоги Постачальника.

За змістом позовної заяви №95 від 24.04.2018р. та письмових пояснень позивача №175 від 31.05.2018р. загальна сума штрафу за прострочення основного зобов'язання становить 106766,56 грн. (нарахування здійснено на суму 427066,27 грн.).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №74 від 19.04.2018р., у тому числі, про сплату штрафу у розмірі 106766,56 грн., про що свідчать опис вкладення у цінний лист, датований 19.04.2018р., фіскальний чек №б/н від 19.04.2018р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог в частині стягнення штрафу та наявність підстав для застосування даного виду відповідальності, суд дійшов висновку щодо їх правомірності та правильності розрахунку.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 9800,00 грн.

Відповідно до ч.1-4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає, що в контексті ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню за умови, якщо надання таких послуг підтверджено документально.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги №б/н від 09.04.2018р., укладений між адвокатом Тереховським Д.О. (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд" (Клієнт). Згідно з умовами п.1.1 даного договору, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Гонорар Адвоката визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо (п.4.2 договору про надання правової допомоги).

Сторони підписали додаток №1 від 09.04.2018р. до договору про надання правової допомоги №б/н від 09.04.2018р. із переліком послуг, які Адвокат зобов'язаний надати Клієнту.

За приписом ч.1 ст.6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статус адвоката Тереховського Д.О. підтверджено свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1 від 08.08.2017р.

В обґрунтування понесення витрат, пов'язаних з юридичною допомогою, позивачем надано у копіях: розрахунок вартості послуг на роботи адвоката Тереховського Дмитра Олександровича за надання правової допомоги згідно договору від 09.04.2018р., укладеного з ТОВ «Нафтобізнес Трейд», у якому засвідчено опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, збір документів для справи, підготовка процесуальних документів по справі (вимога про сплату штрафу, позовна заява), здійснення розрахунку штрафних санкцій та суми боргу, направлення вимоги про сплату штрафу, позовної заяви з додатками відповідачу, до суду, підготовка та направлення до суду клопотань, заяв, надання додаткових доказів, участь у судовому засіданні, вартістю 7500,00 грн., додатковий розрахунок, у якому засвідчено складання пояснення до позовної заяви, направлення пояснень відповідачу, участь у судовому засіданні, вартістю 2300,00 грн., а загалом на суму 9800,00 грн., акти виконаних робіт (наданих послуг) №б/н від 15.05.2018р., №б/н від 31.05.2018р., а також квитанції №5 від 15.05.2018р., №6 від 31.05.22018р., що підтверджують сплату адвокату Тереховському Д.О. означеної суми.

Суд вважає надані позивачем документи належними у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами надання йому юридичної допомоги для проведення даного процесу у господарському суді Донецької області за справою №905/794/18.

Клопотання відповідачем про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суду не представлено.

Приймаючи до уваги, по-перше, підготовку матеріалів справи; по-друге, характер та рівень складності розглядуваних в межах справи №905/794/18 правовідносин, кількість судових засідань, в яких у господарському суді Донецької області брав участь залучений останнім адвокат, кількість поданих клопотань та представлену базу доказування, виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.11 Інформаційного листа від 13.02.2002р. №01-8/155, п.11 Інформаційного листа від 14.12.2007р. №01-8/973 та п.28 Інформаційного листа від 18.03.2008р. №01-8/164, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення витрат, понесених у зв'язку із сплатою послуг адвоката, у розмірі 9800,00 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 126, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд", смт.Машівка Машівського району Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс", м.Краматорськ Донецької області, про стягнення заборгованості в сумі 533832,83 грн., що складається з суми основного боргу у розмірі 427066,27 грн., штрафу у розмірі 25% у сумі 106766,56 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Катоіл плюс" (84313, Донецька область, м.Краматорськ, просп.Миру, буд.8, ЄДРПОУ 36332535, р/р №26004000003841 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», м.Київ, МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес Трейд" (39400, Полтавська область, Машівський район, смт.Машівка, вул.Незалежності, буд.130, ЄДРПОУ 41029581, р/р №2600529425 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) 533832,83 грн., у тому числі 427066,27 грн. суми основного боргу, штрафу у сумі 106766,56 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 8007,49 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 9800,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення ухвалено 18.06.2018р.

5. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

6. Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2018р.

Суддя О.В. Кротінова