Постанова № 74748307, 12.06.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12152/17Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/615/18 Доповідач - Хома М.В.Категорія - 55

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Дикун С. І., Щавурська Н. Б.,

секретар - Коваль О.І.

з участю ОСОБА_1 та її представника, представника Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського державного науково-технічного підприємства “Промінь” на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2018 року, ухваленого суддею Дзюбич В.Л. у цивільній справі №607/12152/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського державного науково-технічного підприємства “Промінь” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала з Тернопільським державним науково-технічним підприємством “Промінь” (далі — ТДНТП “Промінь”) у трудових відносинах та 20 квітня 2016 року була звільнена за власним бажанням. При звільненні їй не було виплачено заробітну плату. В порушення вимог ст. 116 КзпП України, розрахунок із нею було проведено лише 20 квітня 2017 року. У зв'язку із наведеним просила стягнути з ТДНТП “Промінь” в її користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 246 043,00 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТДНТП “Промінь” в користь ОСОБА_1 71 450 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнуто з ТДНТП “Промінь” в користь ОСОБА_1 714,50 грн сплаченого позивачем судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТДНТП “Промінь” просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вказує, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки заявлені ОСОБА_1 вимоги, які виникли до затвердження Господарським судом Тернопільської області плану досудової санації ТДНТП “Промінь”, погашені повністю, згідно плану досудової санації підприємства та до закінчення процедури досудової санації.

У своєму відзиві ОСОБА_1, посилаючись на те, що в апеляційній скарзі не зазначено, в чому полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу ТДНТП “Промінь” залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2018 року - без змін.

Заслухавши пояснення представника ТДНТП “Промінь” — ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, які вважають рішення суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТДНПТ “Промінь” (до перейменування - “Тернопільський завод “Сатурн”) з 1998 року. З 02.12.2015 року обіймала посаду начальника механо-складального цеху та наказом № 10 к від 20.04.2016 року звільнена з роботи за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно розрахункового листка по зарплаті станом на 01.04.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 44 640,95 грн.

У день звільнення із ОСОБА_1 не було проведено остаточного розрахунку та не виплачено їй заборгованість по заробітній платі.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно довідок ТДНТП “Промінь” №482/1 від 16.11.2017 року та №482/1 від 16.11.2017 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість по заробітній платі у сумі 46 725,37 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 5822,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №31 від 20.04.2017 року та №46 від 27.04.2017 року.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення прав позивачки та наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому суд врахував, що у відповідності до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 23.08.2016 року затверджено план санації ТДНТП “Промінь”, строк дії якого було продовжено до 23.02.2018 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, які виникли до затвердження судом плану санації.

Дану обставину суд обґрунтовано не визнав такою, що звільняє відповідача від відповідальності, передбаченої ст. 117 КзпП України.

Доводи апеляційної скарги про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги, які виникли до затвердження Господарським судом Тернопільської області плану досудової санації ТДНТП “Промінь”, погашені повністю, згідно плану досудової санації підприємства та до закінчення процедури досудової санації, колегія суддів оцінює критично, так як ці доводи враховані судом першої інстанції, вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступних мотивів.

Порушення справи про банкрутство ТДНТП “Промінь” не відбулось.

Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, санація боржника до порушення справи про банкрутство — система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

ОСОБА_1Є, звільнена 20.04.2016 року, і повний розрахунок з нею згідно ст. 116 КзпП України мав бути проведений в цей же день.

Процедура санації була запроваджена лише 23 серпня 2016 року, тобто майже через чотири місяці після її звільнення.

У суді апеляційної інстанції представник ТДНТП “Промінь” пояснила, що з моменту звільнення позивачки і до запровадження санації розрахунок із нею не був проведений через відсутність коштів.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Погашення заборгованості перед позивачкою 20 квітня 2017 року до закінчення процедури досудової санації не звільняє відповідача від передбаченої ст. 117 КзпП України відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.

Суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за період з 21 квітня 2016 року по 20 квітня 2017 року у розмірі 71 450,52 грн. При цьому розрахунок проведено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, правильно визначивши середній заробіток.

ОСОБА_3 цього, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дана норма також дає підстави дійти висновку, що запровадження ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.08.2016 року процедури санації ТДНТП “Промінь” та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, які виникли до затвердження судом плану санації, не звільняє останнє від обов'язку виплати належних ОСОБА_1 сум, у строки передбачені ст. 116 КзпП України.

Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Тернопільського державного науково-технічного підприємства “Промінь” — залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2018 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Днем складення повного тексту постанови є 17 червня 2018 року.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи