Рішення № 74744984, 26.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22855/17

Провадження №: 2-а/752/167/18

Рішення

Іменем України

26.04.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити призначення пенсії державного службовця, -

в с т а н о в и в :

06 листопада 2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві протиправними, зобов»язання здійснити призначення пенсії державного службовця.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив, що 22.04.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області було призначено пенсію за віком.

На час призначення пенсії діяв Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993., відповідно до ст. 49 якого на одержання пенсії за віком державного службовця мають право чоловіки, які досягли шістдесятидворічного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на день досягнення зазначеного віку працювали на посадах державної служби, а також особи, які мають не менше 20 років стажу державної служби, до якого включається час роботи (період), визначений пунктами 1-7 та 9-11 частини другої статті 35 цього ж Закону, - незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

16.08.2017 року, після досягнення шістдесятидворічного віку ОСОБА_1 звернувся із заявою до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Києві, де на цей час перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа, про призначення пенсії державного службовця та надав відповідні довідки, необхідні для призначення пенсії державного службовця: довідку Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області № 01-27-2345 від 15.08.2017 року «про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років» та довідку Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області №01-27-2344 від 15.08.2017 року «про складові заробітної для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».

02.10.2017 року ОСОБА_1 отримав поштою лист відповідача з відмовою в призначенні пенсії державного службовця у зв'язку з відсутністю достатнього стажу державної служби, з посиланням на п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015 року. В листі відповідач визначив стаж роботи на державній службі 19 років 8 місяців 3 дні, зарахувавши період роботи з 18.08.1994 року по 18.04.2014 року.

Зазначає, що ОСОБА_1 з 22.09.1978 року по 27.11.1989 року - 11 років 2 місяці 5 днів - обіймав посаду голови спорткомітету Попаснянського району у виконавчому комітеті Попаснянської районної ради народних депутатів Ворошиловградської області, яка постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року «Про порядок обчислення стажу державної служби» віднесена до переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, та період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Таким чином його загальний стаж державної служби складає 30років 10місяців 8днів. Тому відмову відповідача в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 вважає протиправною, такою, що суперечить: п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 року «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби»; п.8 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII; Постанові Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994р. «Про порядок обчислення стажу державної служби», якою затверджено Додаток до цього Порядку «Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби»; п.12 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року,

Просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії державного службовця; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця з 16.08.2017 року, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року в редакції, станом на 16.08.2017 року; зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу різницю щомісячної пенсії з 16.08.2017 року; стягнути з Державного Бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 640,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1200,00 грн.

Відповідно п.10 розділу VII КАС України «Перехідні положення» (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, дану справу, провадження в якій відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд розглядає за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з»явилися, представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, зазначив про підтримання позовних вимог.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання явку свого представника не забезпечив.

Суд вважає, що неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи, у зв»язку з цим, відповідно правил ст.205 КАС України, ухвалює розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія паспорту - а.с.7-8), 22.04.2014 року було призначено пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (а.с.10).

Представник позивача в адміністративному позові посилається на те, що позивач, перебуваючи на обліку в Правобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України у м.Києві, як внутрішньо переміщена особа, звернувся 16.08.2017 року до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця та надав довідки, необхідні для призначення пенсії державного службовця: довідку Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області № 01-27-2345 від 15.08.2017 року «про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років» (а.с.19) та довідку Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області №01-27-2344 від 15.08.2017 року «про складові заробітної для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» (а.с.20). Відповідач заперечень щодо цих обставин суду не надав.

Листом від 20.09.2017 року №51166/06 (а.с.21) Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м.Києві (Святошинський відділ) на вказану заяву позивачу повідомило про відмову в призначенні йому пенсії, як державному службовцю.

У вказаному листі відповідач послався на те, що з 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям. Зазначив, що згідно п.10 Прикінцевих положень вказаного Закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Повідомив, що відповідно до ст.25 Закону України «Про державну службу» до стажу на державній службі позивачу враховано періоди з 18.08.1994 року по 18.04.2014 року, що становить 19 років 8 місяців 3 дні та що в призначенні пенсії, як державному службовцю відмовлено у зв»язку з не виконанням умов п.10 Прикінцевих положень Закону.

За правилами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч.1ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Судом встановлено, що позивач з 22.09.1978 року по 27.11.1989 року - 11 років 2 місяці 5 днів - обіймав посаду голови спорткомітету Попаснянського району у виконавчому комітеті Попаснянської районної ради народних депутатів Ворошиловградської області, що підтверджується копією трудової книжки позивача та довідкою Попаснянської районної державної адміністрації № 01-09-3037 від 19.10.2017 (а.с. 11-18, 23).

Посада голови спорткомітету Попаснянського району у виконавчому комітеті Попаснянської районної ради народних депутатів Ворошиловградської області, як керівного працівника у виконавчому комітеті місцевою Ради народних депутатів, відповідно постанови Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року «Про порядок обчислення стажу державної служби», віднесена до Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

На час призначення позивачу ОСОБА_1 пенсії діяв Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993., відповідно до ст.49 якого на одержання пенсії за віком державного службовця мають право чоловіки, які досягли шістдесятидворічного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на день досягнення зазначеного віку працювали на посадах державної служби, а також особи, які мають не менше 20 років стажу державної служби, до якого включається час роботи (період), визначений пунктами 1-7 та 9-11 частини другої статті 35 цього Закону, - незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідач, відмовляючи позивачеві в призначенні пенсії, як державному службовцю, посилається на п.10 Прикінцевих положень 12.2015 року Закону №889-VІІІ. Відповідно зазначеної норми, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Разом з тим, згідно п.8 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016р. «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.

Отже, відповідно п.8 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016р. «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», за період роботи позивача до набрання чинності цим Законом №889-VIII, стаж державної служби позивача має обчислюватися у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством - з урахуванням Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року «Про порядок обчислення стажу державної служби» «Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби», при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця, відповідач повинен був урахувати період роботи позивача на посаді голови спорткомітету Попаснянського району у виконавчому комітеті Попаснянської районної ради народних депутатів Ворошиловградської області з 22.09.1978 року по 27.11.1989 року.

Натомість, відповідач, порушуючи зазначені норми законодавства, вказаного періоду при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця, не врахував їх.

З урахуванням вказаного періоду, що становить 11 років 2 місяці 5 днів, та врахованого відповідачем до стажу на державній службі позивачу періоду з 18.08.1994 року по 18.04.2014 року, що становить 19 років 8 місяців 3 дні, загальний стаж державної служби позивача складає 30 років 10 місяців 8 днів.

Згідно п.12. Прикінцевих положень Закону №889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві відповідно положень ст.77 КАС України не доведено суду правомірності відмови позивачу в призначенні пенсії державного службовця.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача в призначенні пенсії державного службовця позивачу є протиправною. Відповідно, позовні вимоги щодо визнаня протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії державного службовця, зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця з 16.08.2017р., відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993р. у редакції, станом на 16.08.2017р., та зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу різницю щомісячної виплати пенсії з 16.08.2017р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 132, 134, 139 ч.1 КАС України у зв»язку із задоволенням позову позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 640,00 грн (стверджується квитанцією а.с.2). та витрат на правничу допомогу в розмірі 1200,00 грн (стверджується договором №01-11/17 від 01.11.2017 року, розрахунком витрат на правову допомогу - а.с.24, 27), а всього в сумі 1840,00 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 250, 255, 292, 293, 295, 297 КАС України, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити призначення пенсії державного службовця - задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: вул. Антоновича, 70, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40375920) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії державного службовця.

Зобов'язати Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: вул. Антоновича, 70, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40375920) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію державного службовця з 16.08.2017 року, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року у редакції станом на 16.08.2017 року.

Зобов'язати Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: вул. Антоновича, 70, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40375920) здійснити виплату на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) різницю щомісячної виплати пенсії з 16.08.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: вул. Антоновича, 70, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 40375920) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1200 (одна тисяча) грн. 00 коп, а всього судових 1 840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя: К.Г. Плахотнюк