Рішення № 7474487, 20.02.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 2-2725/08

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Новака А.В., при секретарі Миколайчук Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чорнобильсервіс», Держдепартаменту - Адміністрація зони відчудження і зони безумовного(обов'язкового) відселення, третя особа - Управління праці і соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації, про стягнення невиплаченої заробітної плати у формі доплат та компенсації за несвоєчасну виплату грошових коштів,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який підтримав в судовому засіданні та пояснив, що він з 06.10.1999 р. працює у ДП «Чорнобильсервіс» на посаді слюсаря дільниці контрольно-вимірювальних приладів і апаратури. Підприємство розташоване в м. Чорнобилі Київської області на території відчуження.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому за роботу на території радіоактивного забруднення, провинна була проводитись доплата до заробітної плати згідно положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За період роботи позивача на вищевказаному підприємстві Кабінетом Міністрів України доплати встановлювались наступними постановами: № 982 - від 30.06.1998 р. та № 223 - від 07.02.2000 p., згідно яких особам, які працюють у зоні відчуження, передбачалась доплата у розмірі тарифної ставки (посадового окладу), а також 3-х мінімальних заробітних плат відповідно до положень ст. 39 вищевказаного Закону.

Постановою КМУ № 137 від 29.01.2003 р. було визначено, що доплата повинна проводитись у дев»ятикратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють в зоні безумовного (обов»язкового) відселення, а згідно ст. 39 Закону така доплата дорівнює 3-м мінімальним заробітним платам. Таким чином, доплата згідно постанови КМУ № 137 повинна становити 27 мінімальних заробітних плат.

Крім викладеного, згідно вищевказаних постанов КМУ позивачу за роботу в зоні відчуження мала була нарахована та виплачена премія за основні результати господарської діяльності у розмірі 50% тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплати за роботу на території зони радіоактивного забруднення.

Незважаючи на це відповідач - Державного підприємства «Чорнобильсервіс», застосовуючи постанову КМУ від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховував та виплачував йому доплату за

роботу на території радіоактивного забруднення в сумі 118 грн. 80 коп. щомісяця, а також щомісячно премію в розмірі 50% від вказаної суми, тобто 59 грн. 40 коп., що суттєво обмежує його права на доплату, і, отже, заробітну плату, визначену законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що добровільно відповідач не бажає провести відповідні нарахування та виплати, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача - ДП «Чорнобильсервіс» на його користь заборгованість по виплаті доплат за роботу в зоні відчуження в період з 2000 по 2005 pp. з урахуванням компенсації за несвоєчасно виплачені доплати у загальній сумі 435255 грн. 06 коп.

Крім викладеного позивач просив також стягнути на його користь з ДП «Чорнобильсервіс» моральну шкоду в сумі 50000 грн., яку мотивував тим, що з вини відповідача він, не отримуючи належну заробітну плату, був позбавлений можливості оплачувати навчання дітей, лікування та відпочинок сі»ї. Невиплачені суми позначились також на сумі призначеної йому пенсії.

Третя особа - Управління правці і соціального захисту населення Іванівської РДА, свого представника не направив, про день розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, як і у попередні судові засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомляв, заяв про розгляд справи у його відсутність суду не надавав. Така поведінка відповідача свідчить про умисне ухилення від явки у судове засідання з метою уникнення небажаних наслідків або про байдужість до результатів розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене та думку позивача, суд вважає за можливим винести рішення у відсутність відповідача, за наявними у справі доказами, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, проводиться доплата у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат.

Громадянам, яка працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 п.1 постанови КМУ від 29.0,1.2003 р. № 137 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного обов'язкового відселення після повного відселення жителів» встановлено, що особам, які постійно працюють у зоні відчуження, у період з 01.01.2003 р. по 01.01.2006 р. встановлена виплата доплат у 9-

кратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Ця доплата проводиться пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру.

Підпунктом 2 п. 1 вищевказаної постанови КМУ визначено, що особам, які постійно працюють у зоні відчуження, встановлена премія за основні результати господарської діяльності у розмірі до 50% тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплат і надбавок, передбачених законодавством і підпунктом 1 цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави.

Статтею 8 Конституції України визначений принцип верховенства права.

Закони та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати їй.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасованими. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи наведене, встановлення постановою КМУ від 26.07.1996 р. № 836 конкретного розміру доплати для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов'язкового) відселення у розмірі 1320 крб. (після реформи 1996 р. - 13 грн. 20 коп.) суперечить нормам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність доплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати і суд вважає неправомірним застосування відповідачем вказаної постанови.

Відповідно до ст. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно ' виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції України, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов»язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Посилання відповідача в письмових поясненнях на те, що підприємство діяло лише в межах своїх повноважень, виконуючи постанови Уряду, в тому числі і постанову КМУ від 26.07.1996 р. № 836, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена постанова суперечить вимогам Закону, який визначив кратність компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, тому вона не може бути застосована.

Розмір мінімальної плати в Україні становив: з 01.07.1998 р. -55 грн., з 01.01.1999р. - 74 грн., з 01.04.2000 р. - 90 грн., з 01.07.2000 р. - 118 грн., з 01.07.2002 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., з 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн.? з 01.09.2005 р.-332 грн.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд судовий розгляд та захист її прав, суд прийшов до висновку, що відповідачем -ДП «Чорнобильсервіс», доплати за роботу позивача в зоні відчуження ЧАЕ проводились із порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання стягнення суми доплати, яка цідлягає виплаті ОСОБА_1, суд вважає за можливе прийняти до уваги та покласти в основу рішення висновок № 7485/7486 судово-бухгалтерської експертизи від 27.11.2008 року згідно якого вбачається, що пунктом 4 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ ( далі Закон) передбачено особам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 року № 223 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів" (даліПостанова 223) установлено, що у період з 01.01.2000 року до 01.01.2003 року особам, які постійно працюють у зоні відчуження проводиться доплата у розмірі тарифної ставки (посадового окладу).

Підпунктом 2, пункту 1 Постанови 223 установлено, що особам, які постійно виконують роботи у зоні відчуження на підприємствах, організаціях, установах, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, премія за основні результати господарської діяльності нараховується у розмірі до 50% тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплати, передбаченої підпунктом 1 цього пункту.

Розрахунок доплати та премії за період з 01.01.2000 року до 31.12.2002 року, проведений експертом, відповідно до посадового окладу, розміри якого вказані у щомісячних особових рахунках ОСОБА_1 та довідці про фактичні щомісячні виплати доплат та премій ДП„Чорнобильсервіс" ( а.с.10) та відповідно до положень Постанови 223, наведено у Додатку № 1 до висновку.

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України,, Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення

жителів" від 29.01.2003 року № 137 (далі Постанова 137) установлено, що у період з 01.01.2003 року до 01.01.2006 року, особам, які постійно працюють, а також особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Прикордонних військ, які постійно виконують службові обов'язки у зоні відчуження, проводиться доплата у 9-кратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

Підпунктом 2 пункту 1 Постанови 137 установлено, що особам, які постійно працюють у зоні відчуження, премія за основні результати господарської діяльності нараховується у розмірі до 50% тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплат і надбавок, передбачених законодавством і підпунктом 1 цього пункту.

У відповідності до ст. 39 Закону громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, проводитися доплатив таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; Розмір мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2003 року до 31.12.2005 року встановлено:

-з 01.01.2003 року по 01.12.2003 року у розмірі 185 гри. (Закон України № 372-ІУ від 26.12.2002 року „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати").

-з 01.12.2003 року по 01.09.2004 року у розмірі 205 гри. (Закон України від 25Л 1.2003 року „ Про внесення змін до Закону України" Про Державний бюджет України на 2003 рік").

-з 01.09.2004 року по 31.12.2004 року у розмірі 237грн. (Закон України № 1801-ІУ від 17.06.2004 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік ").

Мінімальна заробітна плата у 2005 році встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2005рік» від 23.12.2004року № 2285.

• - з 01.01.2005 року по 01.04.2005 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 262грн.

• - з 01.04.2005 року по 01.07.2005 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 290грн.

-з 01.07.2005 року по 01.09.2005 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 310 грн.

-з 01.09.2005 року по 01.01.2006 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 332грн.

Розрахунок доплати проведений експертом, відповідно до положень ст. 39 Закону та Постанови 137, за період з 01.01.2003 року до 01.01.2006року, відповідно до мінімальної заробітної плати у розмірах, встановлених законодавством України, наведено у Таблиці № 1.

Таблиця № 1 (в гривнях) Період Мінімальна

заробітна

плата 3-х кратний розмір

мінімальної

заробітної плати Доплата 9-ти кратний розмір визначеної суми 1 2 3 4 2003 Січень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Лютий 185 555(185x3) 4995 (555x9) Березень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Квітень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Травень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Червень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Липень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Серпень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Вересень 185 555(185x3) 4995(555x9) Жовтень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Листопад 185 555(185x3) 4995(555x9) Грудень 205 615 (205x3) 5535(615x9) 2004 Січень 205 615 (205x3) 5535(615x9) Лютий 205 615(205x3) 5535(615x9) Березень 205 615(205x3) 5535(615x9) Квітень 205 615(205x3) 5535(615x9) Травень 205 615(205x3) 5535(615x9) Червень 205 615(205x3) 5535(615x9) Липень 205 615(205x3) 5535(615x9) Серпень 205 615(205x3) 5535(615x9) Вересень 237 711(237x3) 6399(711x9) Жовтень 237 711(237x3) 6399(711x9) Листопад 237 711(237x3) 6399(711x9) Грудень 237 711(237x3) 6399(711x9) 2005 Січень 262 786 (262x3) 7074(786x9) Лютий 262 786 (262x3) 7074(786x9) Березень 262 786 (262x3) 7074(786x9) Квітень 290 870 (290x3) 7830(870x9) Травень 290 870(290x3) 7830 (870x9) Червень 290 870(290x3) 7830 (870x9) Липень 310 930(310x3) 8370 (930x9) Серпень 310 930(310x3) 8370(930x9) Вересень 332 996(332x3) 8964(996x9) Жовтень 332 996 (332x3) 8964(996x9) Листопад 332 996 (332x3) 8964(996x9) Грудень 332 996 (332x3) 8964(996x9)

Червень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Липень 185 555(185x3) 4995(555x9) Серпень 185 555(185x3) 4995(555x9) Вересень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Жовтень 185 555(185x3) 4995 (555x9) Листопад 185 555(185x3) 4995 (555x9) Грудень 205 615 (205x3) 5535(615x9) 2004 Січень 205 615 (205x3) 5535(615x9) Лютий 205 615(205x3) 5535(615x9) Березень 205 615 (205x3) 5535(615x9) Квітень 205 615 (205x3) 5535(615x9) Травень 205 615 (205x3) 5535(615x9) Червень 205 615(205x3) 5535(615x9) Липень 205 615 (205x3) 5535(615x9) Серпень 205 615(205x3) 5535(615x9) Вересень 237 711(237x3) 6399(711x9) Жовтень 237 711(237x3) 6399(711x9) Листопад 237 711(237x3) 6399(711x9) Грудень 237 711(237x3) 6399(711x9) 2005 рік Січень 262 786 (262x3) 7074(786x9) Лютий 262 786(262x3) 7074(786x9) Березень 262 786 (262x3) 7074(786x9) Квітень 290 870 (290x3) 7830(870x9) Травень 290 870 (290x3) 7830(870x9) Червень 290 870(290x3) 7830 (870x9) Липень 310 930(310x3) 8370(930x9) Серпеньь 310 930(310x3) 8370(930x9) Вересень 332 996(332x3) 8964(996x9) Жовтень 332 996 (332x3) 8964(996x9) Листопад 332 996 (332x3) 8964(996x9) Грудень 332 996 (332x3) 8964(996x9)

Таким чином, розмір щомісячних доплат розрахований відповідно до вимог Постанови 137, відображений у гр.4 Таблиці № 1.

Розрахунок доплати та премії проведений експертом, відповідно до положень Постанови 137 за період з 01.01.2003 року до 31.12.2005 року та відповідно до даних, розрахованих експертом і відображених у гр.4 Таблиці № 1, наведено у Додатку № 1 до висновку.

Відповідно до особових рахунків у квітні, жовтні 2000 року; у червні, вересні 2001 року; у квітні, серпні 2002 року; у червні, вересні 2003 року; у травні, червні, липні 2004 року; у червні, вересні 2005 року, ОСОБА_1 не працював, так як знаходився у щорічних відпустках та на лікарняних листах, тому за вказаний період розрахунок доплат та премій за відпрацьований час експертом не проводиться.

Відповідно до розрахунку наведеного у Додатку № 1 до висновку, сума нарахованої доплати та премії за досліджуваний період з 01.01.2000 р.

по 31.12.2005 року становить 297872,05 гри., (гр.5), підприємством виплачено 11168,52 грн. (гр.6). Недоплата складає 286703,53 грн. (гр.7).

Розбіжність між розрахованим розміром доплати експертом, та виплаченими > доплатами підприємством, виникла внаслідок нарахування підприємством доплат у розмірах, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи ' № 836 від 26107.1996 року, (далі Постанова 836) де вказано, що доплата працюючим у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, виходячи з суми 1320 тисяч карбованців, і визначена підприємством у розмірі 118,80 грн., тобто (13,20 грн. х 9) - де У дев'ятикратний розмір.

У Постанові 223, яка регулює дані виплати за період з 01.01. 2000 р. до 31.12.2002 року відсутні посилання на розмір 1320 тисяч крб., встановлений Постановою 836. Постановою 223 передбачено доплату проводити у розмірі посадового окладу (тарифної ставки), тому розмір доплати, визначений підприємством у сумі 118,80 гривень, є безпідставним.

Розрахунок премії підприємством розрахований у розмірі 50% від встановленої доплати, всупереч тому, що Постановою 223 встановлений розмір премії який розраховується з посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням доплати. Підприємством визначений розмір премії без урахування посадового окладу (тарифної ставки).

У Постанові 137, яка регулює дані виплати у 2003-2005 роках, також відсутні посилання на розмір 1320 тисяч крб. встановлений Постановою 836, яка набрала чинності з 01.08.1996 року.

Доплата громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення установлена ст. 39 Закону. Зміни до положень даної статті Закону за період з 2000-2005 роках не вносилися, тому вона є обов'язковою до виконання на території України, і доплата встановлена підприємством у розмірі 118,80 грн., виходячи з розміру 1320 карбованців в даному періоді є безпідставною.

Порядок розрахунку компенсації регулюється Законом України „Про компенсацію громадянам частини втрати доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-Ш від 19.10.2000 року у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України .

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати за період 01.01.1998 року по 31.12.2000 рок} проводиться у Порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №142/ від 20.12.1997 року.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку : порушенням термінів її виплати за період з 01.01.20року по даний час проводиться у Порядку, визначеному Постановою Кабінетом Міністрів України № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв'язку з порушенням термінів їх виплати" від 21.02.2001 року, а саме: .. відповідно до п. 4 „Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу спожитих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100%. • - відповідно до п. 5 „ Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. • - відповідно до п. 9 „Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Міністерство праці та соціальної політики України". Розрахунок компенсації за несвоєчасно виплачені кошти у вигляді доплат проводиться експертом у Додатку № 1 до висновку відповідно до даних розрахованих експертом недоплати за досліджуваний період з застосуванням коефіцієнтів розрахованих Міністерством праці та соціальної політики України які публікуються у засобах масової інформації для загального користування.

Відповідно до розрахунку, проведеного у Додатку № 1 до висновку, за період 01.01.2000року до 31.12.2005 року розмір доплати та премії до заробітної плати, яку повинен був отримати ОСОБА_1 з урахуванням компенсації становить 510288,53грн. (297872,05 (гр.5) +212416,48 (гр.9)), виплачено підприємством доплат та премії у розмірі 11168,52 грн.(гр.б), недоплата до заробітної плати у вигляді доплати та премії становить 286703,53 гривень (гр. 7), компенсація за несвоєчасні виплачені кошти у вигляді доплат до заробітної плати становить 212416,48 гривень (гр. 9). Разом недоплата обов'язкових виплат з урахуванням компенсації, при умові, що виплати будуть проведені у жовтні 2008 року, становить 499120,01 гривень (286703,53(гр.7)+212416,48 (гр.9)).

розрахунок, наданий позивачем і вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість по виплаті доплат за роботу в зоні ЧАЕС в період з 2000-2005 p.p. з урахуванням компенсації за несвоєчасно виплачені кошти в сумі 435 255 грн. 06 коп.

Розглядаючи вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що доводи щодо завдання моральної шкоди позивачу винними діями відповідача заслуговують на увагу, оскільки на протязі тривалого часу ОСОБА_1 був позбавлений можливості належним чином утримувати себе та свою сім»ю, витрачати власний час для вирішення питання встановлення належних витрат.

За таких обставин Суму обов'язкових доплат за роботу в зоні ЧАЕС відповідно до ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок „Чорнобильської катастрофи" за № 796-12 від 28.02.1991 року та ПКМУ № 223 від 07.02.2000 року, № 137 від 29.01.2003 року в платні грошового забезпечення мав би отримувати ОСОБА_1 за час роботи в зоні відчуження і в зоні безумовного (обов'язкового) відселення ЧАЕС в період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року, у розмірі 510288 (п'ятсот десять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень п'ятдесят три копійки та компенсації з врахуванням індексів споживчих цін у розмірі 212416 (двісті дванадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень сорок вісім копійок, якщо сума виплачується у 2008 році у відповідності Постановами КМУ від 20.12.1997 року за № 1427 від

21.02.2001 року за № 159 (з врахуванням внесених змін згідно постанов від 09.08.2001 року за №958 та БІД 31.03. 2003 року за №430).

Сума обов'язкових доплат за роботу в зоні ЧАЕС відповідно до ст. 39 Закону України від 28.02. 1991 року за 796-12 „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок „Чорнобильської катастрофи", ІЖМУ № 223 від 07.02.2000 року, № 137 від 29.01.2003 року в платні грошового забезпечення, що залишилась невиплаченою в період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року у розмірі 286703 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот три) гривні п'ятдесят три копійки. Загальна сума недоплати обов'язкових виплат з урахуванням компенсації на час проведення експертизи становить 499120 ( чотириста дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять) гривень 01 копійка.

В той же час суд вважає, що заявлена сума у відшкодування моральної шкоди - 50000 гривень не є обґрунтованою. З урахуванням суті позовних вимог, моральних страждань позивача, що були спричинені йому неправомірними діями відповідача, враховуючи незручності, перенесені позивачем та його сім'єю, стан його здоров'я, а також приймаючи до уваги матеріальне становище відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ДП «Чорнобильсервіс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

На підставі викладеного, ст.ст.3, 8, 19, 22 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постановами КМУ № 982 від 30.06.1998 p., № 223 від 07.02.2000 p., № 137 від 29.01.2003 р., ст. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» і керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Чорнобильсервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість суми недоплати обов'язкових виплат з урахуванням компенсації за роботу в зоні ЧАЕС в період 2000 року - 2005 року у розмірі 499120 ( чотириста дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять) гривень 01 копійка та моральну шкоду у розмірі 2000(дві тисячі) гривень, а всього стягнути 501120(п'ятсот одна тисяча сто двадцять) гривень 01 копійка.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Чорнобильсервіс» на користь держави судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Чорнобильсервіс» 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (01, Голосіївський районний суд міста Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077879, р/р 31211259700002, банк ГУДК у м. Києві).

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заяви та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4. ст. 295 ЦПК України.