Ухвала суду № 74742149, 15.06.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/3198/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., розглянувши адміністративну позовну заяву керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2017 року до суду від Керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області надійшла адміністративна позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення ІХ сесії Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 11.05.2016 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель сільськогосподарського призначення (пасовища) по вулиці Маєвського,14Г, та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у селищі Новопокровка по вулиці Маєвського,14Г, яка подана ним до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27.09.2017 року вказану позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року скасовано зазначену ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, а справу вирішено повернути до суду першої інстанції на подальший розгляд.

Після цього, ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 01.02.2018 року вказану позовну заяву повернуто керівнику Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області у зв’язку з її непідсудністю Чугуївському міському суду Харківської області щодо звернення з нею до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 року скасовано зазначену ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, а справу вирішено повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, а саме для вирішення питання щодо передачі даної справи до належного адміністративного суду за підсудністю, яка визначена вимогами ст. 29 КАС України.

Справа повернулась до Чугуївського міського суду Харківської області 25.04.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147 - VІІІ, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 12 п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (діючої редакції), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Перелік справ, підсудних місцевому загальному суду як адміністративному, визначених частиною 1 ст. 20 КАС України, є вичерпним.

Згідно ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою статті.

Позовні вимоги в даному випадку стосуються щодо визнання рішення суб’єкта владних повноважень незаконним та його скасування, які не відносяться до переліку адміністративних справ, який визначений частиною 1 ст. 20 КАС України.

Відповідно до ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. №3477-IV, визначено те, що практика Європейського суду з прав людини визнається самостійним джерелом права в Україні і є обов'язковою для застосування судами України

Крім цього, Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Тому, враховуючи те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено те, що адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

За таких підстав справа належить до територіальної юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду згідно ч. 2 ст. 20 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить те, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином та враховуючи вимоги діючої редакції КАС України, Чугуївському міському суду Харківської області не вбачається за можливе відкрити провадження по справі та розглянути її по суті заявлених позовних вимог.

За таких обставин та враховуючи доводи, а також обставини, які викладені в постанові колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 року, вважаю за необхідне передати дану адміністративну справу на розгляд Харківському окружному адміністративному суду.

Керуючись ст. ст. 20, 29, 248 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу за №636/3198/17, провадження №2-а/636/54/18, за позовом керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, - передати на розгляд Харківському окружному адміністративному суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду.

Суддя: