Рішення № 74741883, 11.06.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4359/17

Провадження № 2/645/399/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючий суддя Іващенко С.О.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

за участю учасників справи:

представників позивача – ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив та просив визнати за ним право власності на самочинно побудовані житловий будинок літ. Б-1 (який складається з коридору 2-1 загальною площею 4,4 м.кв., коридору 2-2 загальною площею 13,4 м.кв., житлової кімнати 2-3 загальною площею 8,4 м.кв., житлової кімнати 2-4 загальною площею 29,1 м.кв., житлової кімнати 2-5 загальною площею 8,4 м.кв., санвузла 2-6 загальною площею 5,7 м.кв., кухні 2-7 загальною площею 7,2 м.кв.) загальною площею всього 76,6 м.кв., ганок літера б та металеві сходи літ. Б1, які знаходяться за адресою: м.Харків, вулиця Шолохова, 18 за подальшим введенням вищевказаного будинку в експлуатацію шляхом подання до відповідних органів декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є власником житлового будинку №18 по вулиці Шолохова в м.Харкові згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 14 березня 1992 року, право власності на вказаний будинок зареєстровано на праві особистої приватної власності в цілому за ним за номером 10 від 17 березня 1992 року Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації. 13.05.2015 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківського області було видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37450657, згідно якого житловий будинок з прибудовами та приналежними до нього будівлями та спорудами №18 по вулиці Шолохова в місті Харкові належить йому на праві приватної власності. На підставі рішення виконкому Пономаренківської сільської Ради народних депутатів від 14.05.1996 року №132 йому була передана у власність земельна ділянка, яка розташована на території Пономаренківської сільської Ради в с.Горбані по вулиці Шолохова №11, що підтверджується Державний актом на право приватної власності на землю від 28.08.1996 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 529. Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 року №271 про зміну та впорядкування адрес об’єктом нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса – с.Горбані, вул.. Шолохова, буд. 11 змінюється на адресу – м.Харків, вул.. Шолохова, буд. 18. Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.02.2015 року №184/15 про зміну та впорядкування адрес земельних ділянок встановлюється нова адреса земельної ділянки: м.Харків, вул.. Шолохова, 18. 10 лютого 2017 року Управлінням Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області було видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6303810332017, згідно якого власності на вказану земельну ділянку за новою адресою:м.Харків, Немишлянський район, вул.. Шолохова, 18 кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:10:005:0034, зареєстровано за ним. Також згідно цього витягу цільовим призначенням земельної ділянки є – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка, площа земельної ділянки – 0,0298 га. 10.02.2017 року державний реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради було видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №94158867, згідно якого у вказаному реєстрі міститься номер запису про право власності 21806413 згідно державного акту на праві приватної власності на вказану земельну ділянку за ним. На зазначеній ділянці в 2005 році позивач самочинно збудував житловий будинок літ. Б-1, який складається з який складається з коридору 2-1 загальною площею 4,4 м.кв., коридору 2-2 загальною площею 13,4 м.кв., житлової кімнати 2-3 загальною площею 8,4 м.кв., житлової кімнати 2-4 загальною площею 29,1 м.кв., житлової кімнати 2-5 загальною площею 8,4 м.кв., санвузла 2-6 загальною площею 5,7 м.кв., кухні 2-7 загальною площею 7,2 м.кв. Також до вищевказаного будинку літ. Б позивачем самочинно було прибудовано ганок літ. Б та металеві сходи літ. Б1. Вказане підтверджується технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок №18 по вул.. Шолохова в м. Харкова, який було виготовлено станом на 14 липня 2015 року. Харківським міським бюро технічної інвентаризації було проведено технічне обстеження житлового будинку, про що на аркуші №3 технічного паспорту зроблена відмітка про проведення технічне обстеження. За результатами проведеного технічного обстеження об’єкта житлового будинку літ. Б-1, ганка літ. Б та сходів літб1 за адресою: м.Харків, вул.. Шолохова, буд. 18 та з урахуванням інформації щодо відповідності його місця розташування вимогам державний будівельних норм, отриманої БТІ від місцевого органу містобудування та архітектура Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Управління містобудування та архітектури №4287/0127-15 від 20.10.2015 року встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. Згідно відповіді Фрунзенського районного відділу ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ДСНС України від 20.08.2015 року №470/1182 про узгодження будівель вбачається, що Фрунзенський РВ ГУ ДСНС України у Харківській області, розглянувши надані матеріали, не заперечує проти збереження житлового будинку літ. Б-1 по вулиці Шолохова, 18 в м.Харкові. Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.08.2015 року №05.03.02-04/37403, виданого Харківським міським Управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області встановлено, що самовільно побудований житловий будинок літ Б-1 з ганком літ. Б та сходами літ. Б1 відповідає встановленим методичним критеріям безпеки. Посилаючись на ч.4 ст.18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 328, 375, ч.1 ст. 376 ЦК України позивач ОСОБА_4 просив суд визнати за ним право власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомості.

Представники позивача – ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, та ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, у судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник Харківської міської ради ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду надала заперечення на позовну заяву, згідно яких представник відповідача зазначила, що особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції встановленої законом. Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об’єкта до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти. Прийняття в експлуатацію об’єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно – будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату. Вимогами діючого законодавства передбачений певний порядок набуття права власності на право на виконання будівельних робіт та введення об’єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку, однак задоволення позовної вимоги про визнання права власності буде таким, що направлено не на визнання права власності як такого, а на незаконне, в обхід встановленого порядку узаконення самочинно збудованого майна. Експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Доказів про наявність у позивача прав власності та дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об’єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до позовної заяви не долучено. За загальним правилом особа, яка здійснила таке будівництво не набуває право власності на нього, а є лише власником будівельних матеріалів, обладнання, що були використані в процесі будівництва. Крім цього, позивач не реалізував свого права шляхом звернення до компетентних органів таким чином, його право не можна визнавати порушеним. Позивач не зазначив, яким чином його права та охоронювані законом інтереси порушені, оспорені чи не визнані відповідачем. При проведенні будівельних робіт позивачем порушені нормативно – правові акти: ДБН А.2.2-3-2014, ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», ст. 34, 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 5, 16 ЗУ «Про основи містобудування». Отже, позивач звернувся до суду з позовом, який направлений не на визнання права власності як такого, а на незаконне, в обхід встановленого порядку узаконення самочинно збудованого майна. Також, передумовою для виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є прийняття такого нерухомого майна в експлуатацію. Позивач свідомо не виконав вимог ч.2 ст. 331 ЦК України та звернувся до суду з метою узаконити самочинно збудоване майно в обхід встановленого порядку. Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єкти. Також представник відповідача посилався на те, що визнання права власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомого майна судом (в обхід встановленого порядку) призведе до вибуття із володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у власності територіальної громади м. Харкова та зробить неможливим використання її для власних або інших цілей.

Вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об’єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об’єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об’єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2, 3 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 14 березня 1992 року ОСОБА_4 є власником житлового будинку №18 по вулиці Шолохова в м.Харкові, право власності на вказаний будинок зареєстровано на праві особистої приватної власності в цілому за ним за номером 10 від 17 березня 1992 року Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації.

13.05.2015 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківського області було видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37450657, згідно якого житловий будинок з прибудовами та приналежними до нього будівлями та спорудами №18 по вулиці Шолохова в місті Харкові належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Згідно рішення виконкому Пономаренківської сільської Ради народних депутатів від 14.05.1996 року №132 ОСОБА_4 була передана у власність земельна ділянка, яка розташована на території Пономаренківської сільської Ради в с.Горбані по вулиці Шолохова №11, що підтверджується Державний актом на право приватної власності на землю від 28.08.1996 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2013 року №271 про зміну та впорядкування адрес об’єктом нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова адреса – с.Горбані, вул.. Шолохова, буд. 11 змінюється на адресу – м.Харків, вул.. Шолохова, буд. 18.

Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.02.2015 року №184/15 про зміну та впорядкування адрес земельних ділянок встановлюється нова адреса земельної ділянки: м.Харків, вул.. Шолохова, 18.

10 лютого 2017 року Управлінням Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області було видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6303810332017, згідно якого власності на вказану земельну ділянку за новою адресою:м.Харків, Немишлянський район, вул.. Шолохова, 18 кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:10:005:0034, зареєстровано за позивачем. Призначення земельної ділянки є – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка, площа земельної ділянки – 0,0298 га.

10 лютого 2017 року державний реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради було видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №94158867, згідно якого у вказаному реєстрі міститься номер запису про право власності 21806413 згідно державного акту на праві приватної власності на вказану земельну ділянку за позивачем – ОСОБА_4

Відповідно до пояснень представників позивача на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_4 в 2005 році самочинно побудував житловий будинок літ. Б-1, який складається з який складається з коридору 2-1 загальною площею 4,4 м.кв., коридору 2-2 загальною площею 13,4 м.кв., житлової кімнати 2-3 загальною площею 8,4 м.кв., житлової кімнати 2-4 загальною площею 29,1 м.кв., житлової кімнати 2-5 загальною площею 8,4 м.кв., санвузла 2-6 загальною площею 5,7 м.кв., кухні 2-7 загальною площею 7,2 м.кв. Також до вищевказаного будинку літ. Б позивачем самочинно було прибудовано ганок літ. Б та металеві сходи літ. Б1.

В судовому засіданні вивчався технічний висновок про стан основних будівельних конструкцій і інженерних мереж самовільно побудований житловий будинок літ. «Б-1» за адресою: вул.. Шолохова, 18 в м.Харкові, можливості збереження і подальшої експлуатації, виготовлений ТОВ «АРОФ» в 2015 році, відповідно до висновків якого по результатам проведеного технічного обстеження основних несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та внутрішніх інженерних мереж житлового будинку літ. «Б-1» по вул.. Шолохова, 18 встановлено їх відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації. Всі основні будівельні конструкції обстеженого житлового будинку літ. «Б-1», ганка літ. «б» та зовнішніх сходів літ. «б1» не мають видимих ознак деформації, знаходяться в задовільному технічному стані (стан ІІ) та забезпечують несучу здатність, достатню для його подальшої безпечної експлуатації. Архітектурно-планувальне рішення житлового будинку літ. "Б-1" відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Будівельна готовність складає 100%.

Статтею 31 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" та статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно роз’яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва), при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII "Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію об’єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником Декларації про готовність об’єкту до експлуатації або на підставі акта готовності об’єкту до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.

Відповідно до п. 49 Постанови КМУ № 868 від 17.10.2013 р. «Про затвердження порядку державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992 р., є технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об’єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку.

За змістом ст.. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у певному порядку.

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-225 цс/14.

Також суд зазначає, що за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Матеріали справи не містять даних, що свідчать про звернення ОСОБА_4 до компетентних органів з приводу прийняття в експлуатацію здійсненого будівництва та відмови їй у задоволенні звернення з такого питання.

Зазначивши Харківську міську раду відповідачем у своєму позові ОСОБА_4 не зазначив, яким чином його права та охоронювані законом інтереси порушені, оспорені чи не визнані відповідачем.

Оскільки позивач не реалізував свого права шляхом звернення до компетентних органів, його право не можна визнати порушеним.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні та не заперечується представником позивача по справі, будівництво будинку відбувалось без затвердженого проекту та незакінчений будівництвом житловий будинок не було прийнято до експлуатації у відповідності до встановленого порядку.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.. 141 ч.2 п.1 ЦПК України, а саме віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2018 року.

СУДДЯ –