Ухвала суду № 74740595, 18.06.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4972/18

У Х В А Л А

18.06.2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Сидорука Є.І.,

при секретарі Григорчук В.М.,

з участю прокурора Казнодій С.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Рівне кримінальне провадження № 12016180010008802 від 20.12.2016 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, оскільки є достатні підстави вважати, що останній буде переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та незаконно впливати на потерпілих та свідків. Крім того, вчинені злочини є тяжкими, і він не працевлаштований, існує за рахунок вчинення кримінальних правопорушеннь. Раніше до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід домашній арешт, і ОСОБА_1 порушував процесуальні обов"язки.

В свою чергу ОСОБА_1 подав клопотання про зміну міри запобіжного заходу з утримання під вартою, на іншу не пов"язану з триманням під вартою,оскільки він має міцні соціальні зв"язки, проживає з батьками, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має поганий стан здоров"я. Також вказує, що за час перебування в СІЗО зарекомендував себе з позитивної сторони, осмислив скоєне. На даний час ним потерпілим відшкодовужється завдана шкода, і будучи поза межами СІЗО, він буде продовжувати відшкодовувати завдану шкоду.

У судовому засіданні адвокат та підозрюваний клопотання підтримали та просили змінити міру запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби. В задоволенні клопотання прокурора просять відмовити за безпідставністю.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з викладених в ньому обставин, а в зміні міри запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт просить відмовити, оскільки клопотання є необгрунтоване та ніякими доказами не підтверджено.

Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно вивчивши матеріли клопотання та кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12016180010008802 від 20.12.2016 відносно ОСОБА_1 обвинувачвеного у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.

13 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10 листопада 2017 року.

В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченому продовжувався судом за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дії на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув"язнення.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений має тісні соціальні зв"язки, постійне місце проживання, де проживає з батьками та сестрою, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має незадовільний стан здоров"я, і необхідність проводити лікування у відповідному медичному закладі. На даний момент відшкодовуються завдані збитки потерпілим, і обвинувачений запевнив, що у разі перебування поза межами СІЗО, він працевлаштується і буде продовжувати відшкодовувати завдані збитки потерпілим.

Крім того, потерпілі в судовому засіданні дають правдиві покази, а доказів щодо впливу на них та свідків судом не здобуто, а прокурором не надано.

Суд приходить до переконання, що є всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст.194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

П.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України», береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, трохи пом'якшує цей страх і зменшує його наміри втекти (7). При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (21, с.98). Справа ЄСПЧ «Пунцельт проти Чехії».

Таким чином, характеризуючи особу підозрюваного немає підстав в даний час стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України на запобігання, яким спрямоване застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд приходить до переконання про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов»язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то суд вважає відмовити у зв"язку з необгрунтованістю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Таким чином, застосовуючи, щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов’язки: прибувати за викликом до суду, не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181,183,331,350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 задоволити.

Змінити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю м. Рівне, вул. Відінська 5в/54, міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши в залі суду негайно.

Заборонити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю м. Рівне, вул. Відінська 5в/54, залишати житло з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за адресою м. Рівне вул. Відінська 5в/54.

Покласти на ОСОБА_1, наступні обовязки: прибувати за викликом до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обовязків, покладених судом, визначити на два місяці, тобто до 16 серпня 2018 року.

Встановити строк дії ухвали терміном на два місяці з моменту постановлення ухвали, а саме до 16 серпня 2018 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а ОСОБА_1 негайно доставляється до місця проживання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду Є.І. Сидорук