Рішення № 74740371, 08.06.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/426/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на своє утримання, як матері дитини відповідача у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред'явлення даного позову та до досягнення донькою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 квітня 2017 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Дубровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області, про що складено актовий запис а/з №34. Подружнє життя з відповідачем не склалось і на підставі рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2017 року їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу її прізвище змінено на "ОСОБА_1". З відповідачем у них народилась донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після пологів відповідач жодного разу не виявив бажання побачити доньку, не поцікавився нею та не надав позивачу ні моральної, ні матеріальної підтримки. Він не турбується про дитину і про позивача, матеріально їх не підтримує. Позивач змушена самостійно забезпечувати дитину усім необхідним. Їхня дочка повністю перебуває на утриманні позивача.

Відповідач є цілком працездатний, працевлаштований, має офіційне джерело та значний рівень доході. Він не має іншої сім'ї, стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, іншими грошовими зобов'язаннями не обтяжений, своїми грошовими коштами розпоряджається самостійно та виключно у власних інтересах. Розмір аліментів, який позивач просить стягнути з відповідача на утримання дитини, є для нього цілком реальним, не погіршить його матеріальне становище, а навпаки, змусить його турбуватися про дитину.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача до початку розгляду справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки дочка ОСОБА_4 народилась коли позивач та відповідач вже не перебували у шлюбі, тому на даний час не встановлено, що він є батьком дитини. Власного житла він не має, а тому змушений орендувати квартиру у м.Києві, вартість якої становить більше половини його заробітку. При цьому місячної заробітної плати йому ледь вистачає на прожиття. Відносно стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трьохрічного віку, вважає такі позовні вимоги безпідставними, оскільки позивач має достатній дохід, в той час, як коштів відповідача ледь вистачає на прожиття на місяць.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач був проінформований про вагітність позивача. Те, що відповідач схиляє до думки, що він не є батьком дитини, надає йому право оспорити своє батьківство у встановленому законодавством порядку, однак він цього не зробив, в судовому засіданні також вказувала, що вона впевнена, що відповідач є батьком дитини, що із свідоцтва про народження також чітко вбачається. Крім того, позивач не надав жодних доказів того, що він орендує житло і витрачає більшу половину заробітку. При цьому квартира, де він проживає належить його мамі ОСОБА_5 і у даній квартирі вони жили після одруження. Тому, твердження відповідача про виплату половини свого заробітку на оренду квартири викликають сумнів.

Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення аліментів, де вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б доводили обставини на які вона посилається, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

В судовому засіданні відповідач та його представник у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та в запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18 квітня 2017 року встановлено, що 18 квітня 2017 року між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований Дубровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області, про що складено актовий запис №34 (а.с.9).

В подальшому, на підставі рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2017 року, шлюб позивача та відповідача було розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище позивача змінено на "ОСОБА_1" (а.с.11).

З копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14 березня 2018 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась ОСОБА_4, а її батьком значиться ОСОБА_2 (а.с.10).

З акту обстеження матеріально-побутових умов від 21 березня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 Батько дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 не допомагає своїй колишній дружині, не бере жодної участі в матеріальному утриманні та у вихованні своєї доньки. Не турбується про дитину, не цікавиться станом її здоров'я, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Донька повністю перебуває на утриманні своєї матері ОСОБА_1 (а.с.12).

У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що не встановлено, що він є батьком дитини. Проте, такі його доводи не заслуговують уваги, оскільки доказів які могли б такі його доводи підтвердити він не надав.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, ч. 5 і ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст.182 СК України, повинен враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається із довідки №21/2/2-911 від 08 червня 2018 року за травень місяць грошове забезпечення ОСОБА_2 становило - 20733,00 грн. (а.с.142).

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Окрім того ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповіді на відзив, позивач, вказуючи, що відповідач має значні статки, на підтвердження надала роздруківки із світлин із соціальної мережі "Інстаграм" та роздруківки скрін-шот тарифів на відпочинок і ін., які з огляду на ст.ст.77, 78, 79 ЦПК України, суд не може прийняти до уваги, як належні та допустимі докази.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши сукупність доказів, норми Сімейного кодексу України, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"; обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення повноліття; а також приймаючи до уваги, що відповідач є працезданим, інших осіб на своєму утриманні не має, малолітня дитина проживає разом із позивачем та перебуває на повному її матеріальному утриманні, а домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов'язку утримувати дитину не досягнуто, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягають до задоволення в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення донькою повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати вимогам закону, інтересам дитини та обставинам справи.

Позивачкою також заявлено вимогу про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу).

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.4 ст.84 СК України, право на утримання має дружина, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, оскільки розмір заявлений позивачкою є явно завищеним. Дитина дійсно проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому потребує матеріальної допомоги від батька дитини, який має можливість надавати таку допомогу, оскільки він працює та отримує заробітну плату. Оскільки право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, тому така вимога не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб і підлягає до часткового задоволення у розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дочкою 3-х річного віку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з відповідача на користь держави повинні бути стягнуті судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 78, 79, 80, 89, 141, 206, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, на підставі статей 75, 79, 80, 84, 180, 182, 191 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто 21 березня 2018 року і до досягнення донькою повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2 на утримання ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_3 на період, починаючи з 21 березня 2018 року і до досягнення донькою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку, аліменти в розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_4 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2018 року.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.