Постанова № 74740338, 14.06.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/1515/18 Номер провадження 22-ц/786/1318/18Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: :

Головуючого судді: Одринської Т.В.

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.

за участю секретаря – Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 про надання дозволу на примусове входження до житла чи іншого володіння фізичної особи,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - керуючої філією АТ ""Укрексімбанк" у м. Полтава Б.О. Кудряшової

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2018 року

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2018 року Головний державний виконавець Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 звернувся до суду вказаним поданнням. В обгрунтування якого, зазначив, що з 21.06.2012 року в провадженні головного державного виконавця Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 перебуває зведене виконавче провадження № 40980132 щодо стягнення боргів з ОСОБА_3, до складу якого входять 6 виконавчих проваджень на загальну суму 1822746,71 грн. та 24931,79 дол. США .

Згідно відповіді з ОДПІ за боржником виявлено розрахункові рахунки, проте коштів на залишку не достатньо для задоволення вимог за судовими рішеннями. Згідно акта державного виконавця від 14.02.2017 року боржник за вказаною в поданні адресою дійсно проживає. 07.03.2017 року та 27.03.2017 року до помешкання боржника здійснювались виходи, проте боржника застати вдома не вдалося. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майноАДРЕСА_1, в будинку 21 А, по вул.. Цюрупи, м. Кременчук належить боржнику на праві спільної сумісної власності. Вказане майно перебуває в іпотеці ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Окрім іншого, боржнику на праві спільної сумісної власності належить машиномісце № 2 та № 3 по вул. Цюрупи, 21 А, м. Кременчук.

Просив надати дозвіл на примусове проникнення разом з працівниками Крюківського ВП м. Кременчука до квартири АДРЕСА_2 та машиномісця № 2 та № 3 по вул. Цюрупи, 21А, м. Кременчук, Полтавської області для проведення виконавчих дій, а саме опису належного боржнику рухомого та нерухомого майна для подальшої його реалізації в рахунок погашення боргу з метою виконання зведеного ВП № 40980132.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 про надання дозволу на примусове входження до житла чи іншого володіння фізичної особи.

Ухвала районного суду вмотивована тим, що виконавцем не надано доказів про те, що боржник був належним чином повідомлений про здійснення останнім виконавчих дій, а відтак в суду відсутні докази, що боржник навмисно не надає державному виконавцю доступ до будинку. На обґрунтування подання не надано жодних доказів, щодо наявності чи відсутності у боржника будь-якого нерухоме майно та транспортних засобів, а також чи зареєстрований боржник за цією адресою, чи перебуває майно чи кошти боржника за вище вказаною адресою. Підстав для задоволення подання, суд не знайшов.

Вказану ухвалу суду першої інстанції оскаржила представник Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - керуючої філією АТ ""Укрексімбанк" у м. Полтава Б.О. Кудряшова. Вважає, ухвалу незаконною та постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, боржник у встановлений строк рішення суду про стягнення заборгованості добровільно не виконував та вподальшому перешкоджав виконанню рішення. Вважає, що суд першої інстанції порушив право передбачене ст. 43 ЦПК України, яким передбачено право брати участь в судових засіданнях, оскільки подання державного виконавця розглянуто без його участі.

Процесуальним правом на подачу відзиву сторони у справі не скористалися.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в ході виконанння зведеного виконавчого провадження № 40980132, державним виконавцем до помешкання баржника здійснювалися виходи з метою перевірки майнового стану боржника, доступу державному виконавцю до житла не було надано, про що складено відповідні акти, які датовані 14.02.2017 року, 07.03.2017 року та 27.03.2017 року.

Проте, з поданням про примусове входження до житла державний виконавець звернувся тільки 12.04.2018 року, більше ніж через рік.

Державним виконавцем не надано доказів, що з 27.03.2017 року ним проводилися виконавчі дії, щодо виконання вказаного виконавчого провадження № 40980132.

Частиною 2 статті 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, у редакції, що була чинна на момент постановлення оскаржуваної ухвали, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

Отже, виходячи з положень зазначених норм закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право входити до приміщень та сховищ, що належать боржникові або зайняті ним.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість державного виконавця потрапити до жилого приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання державному виконавцю у вчиненні таких дій.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що боржник був обізнаний про про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна боржника, оскільки відповідні процесуальні документи виконавчого провадження не були вручені боржнику.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що державним виконавцем не надано доказів, які підтверджували б обставини, викладені в поданні, немає даних щодо здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на добровільне виконання рішення, немає відомостей що боржник уникає викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій. Не надано жодних доказів щодо наявності чи відсутності у боржника будь-якого нерухоме майно та транспортних засобів, а також чи зареєстрований боржник за цією адресою, чи перебуває майно чи кошти боржника за вище вказаною адресою.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 А, м. Кременчук належить боржнику на праві спільної сумісної власності.Вказане майно перебуває в іпотеці ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», тобто при наданні дозволу на проникнення до вище вказаного житла можуть бути порушенні конституційні права іншого співвласника квартири.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом, як вважає скаржник, порушено право державного виконавця брати участь в судових засіданнях, подавати докази, надавати пояснення суду, оскільки питання про примусове входження до житла боржника судом вирішено без участі державного виконавця.

Такі висновки скаржника є помилковими та спростовуються матеріалами справи. Вбачається, що 12.04.2018 року головним державним виконавцем Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 до суду подано клопотання про розгляд справи без його участі. (а.с.33). аналогічне клопотання було надано і до суду апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи, встановлені відповідно до вимог процесуального закону, наданим доказам дана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність залишення ухвали місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п.1, ч. 1 ст. 374, ч. 1, п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - керуючої філією АТ ""Укрексімбанк" у м. Полтава Б.О. Кудряшової - залишити без задоволення.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

Судді: О.О.Панченко

ОСОБА_4