Вирок № 74738580, 15.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2018 Справа №607/7750/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010000958 від 02 квітня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, судимого:

- 07 червня 2005 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 рік;

- 16 травня 2006 року Тернопільським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 рік, штраф в розмірі 510 грн.;

- 04 квітня 2007 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.186, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 05 серпня 2011 року по закінченню терміну відбування покарання;

- 19 липня 2017 року засуджений Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора Ороновського С.І.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2018 року близько 22.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебував у залі відпочинку на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль, що по вул. Привокзальний майдан, де побачив потерпілого ОСОБА_2, який сидів на кріслі і дрімав, та в руках тримав мобільний телефон, тоді у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 24 березня 2018 року, близько 22.00 год., перебуваючи у залі відпочинку на другому поверсі у залізничному вокзалі ст. Тернопіль, що по вул. Привокзальний майдан, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та розбудив його і попросив у нього мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка, на що потерпілий погодився та дав йому свій мобільний телефон. Добровільно отримавши від потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка знаходячись біля виходу із залу відпочинку та переконавшись, що потерпілий за ним не спостерігає, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, обвинувачений ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном торгової марки «Хіоmі Redmi Note 4х», золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 2833,00 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., та карта пам'яті на 8 ГБ вартістю 100 грн.

Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2958 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

27 квітня 2018 року між потерпілим ОСОБА_2та обвинуваченим ОСОБА_1укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, а саме за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Вказаною угодою також визначено, що на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 липня 2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном на 2 роки і покарання за даним вироком слід виконувати самостійно.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_2та обвинуваченим ОСОБА_1угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №489/18-22 від 20 квітня 2018 року в сумі 1144, 00 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 липня 2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном на 2 роки, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України та покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень призначене за даним вироком - виконувати самостійно.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №489/18-22 від 20 квітня 2018 року в сумі 1144, 00 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо