Ухвала суду № 74738479, 15.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2018 Справа №1915/18989/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М. з участю секретаря с/з ОСОБА_1, представника Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Тернопільській області – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» на рішення та бездіяльність державного виконавця, по виконанню виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» ОСОБА_4 звернувся в суд із скаргою на рішення та бездіяльність державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, просить визнати бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області у виконавчому провадженні №50622713 по виконанню виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення заборгованості по кредиту за договором в розмірі 12414,45 грн. та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 30.06.2017 року у цьому виконавчому провадженні. Скарга мотивовано тим, що державний виконавець не вживши всіх заходів передбачених законом про виконавче провадження необхідних для своєчасного та повного виконання рішення суду, та незаконно повернув виконавчий документ стягувачу.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року відкрито провадження за скаргою та витребувано матеріали виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання вимоги суду про витребування матеріалів виконавчого провадження.

Скаржник в судове засідання не з’явився, однак просив розглядати скаргу у відсутності представника.

Представник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, зазначила, що державним виконавцем вживалися всі заходи щодо виявлення майна боржника, та виявивши будь-якого майна, державний виконавець поверну виконавчий документ стягувачу. Також просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2018 року про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, у зв’язку із тим, що відділ ДВС виправив допущене порушення, яке сталося з тих підстав, що звільнився державний виконавець, який виконував виконавче провадження не передавши пошту державному виконавцю, який тимчасово виконує обов’язки.

Відповідач (боржник) ОСОБА_3 повідомлялася належним чином про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з’явилася, її неявка в силу частини 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Оскаржувану постанову державного виконавця від 30 червня 2017 року ПАТ «Родовід Банк» отримав 22 лютого 2018 року, про що свідчить копія поштового конверта, та 02 березня 2018 року надіслав на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу постанову, отже строк оскарження встановлений частиною першою ст. 449 ЦПК України стягувачем не пропущено.

Судом встановлено, що на виконанні державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області знаходилося виконавче провадження ВП №50622713 із виконання виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області у справі №1915/18989/2012 про стягнення із ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 12414,45 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Із наданого суду копії виконавчого провадження встановлено, що державним виконавцем при виконанні виконавчого листа за період виконання з часу відкриття виконавчого провадження (28.03.2016 року) здійснювалися наступні заходи:

-28.03.2016 року складено запит провідному спеціалісту першого ВДВС, державній інспекції сільського господарства в Тернопільській області, головному управління держземагенства в Тернопільській області, управління держпраці у Тернопільській області про надання відомостей про наявність майна та поточних рахунків за ОСОБА_3 Відомостей про направлення такого запиту та про отримання відповідей суду не надано;

-02.07.2016 року направлено запити в Територіальне управління держпраці в Тернопільській області, державну інспекцію сільського господарства, регіональний сервісний центр, головне управління держгеокадастру у Тернопільській області із запитом про наявність майна та поточних рахунків. Відомостей про отримання відповідей від вказаних органів суду не надано.

-05.04.2017 року отримано відповідь від Пенсійного фонду про те, що інформація відносно ОСОБА_3 щодо праці за трудовим чи цивільно-правовим договором та отримання пенсії відсутня;

-05.04.2017 року отримано відповідь від Державної фіскальної служби України про те, що інформація щодо відкритих рахунків та отриманих доходів щодо ОСОБА_3 відсутня;

-01 липня (після винесення оскаржуваної постанови) отримано відповідь про відсутність зареєстрованих авто за ОСОБА_3 з Єдиного реєстру МВС України;

-01.07.2017 року (після винесення оскаржуваної постанови) отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, відповідно до якого, відомості про наявність нерухомого майна ОСОБА_3 в реєстрі відсутні.

-22.06.2017 року державним виконавцем складено акт, відповідно до якого встановлено, що виходом державного виконавця на адресу, вказану в виконавчому листі майно на яке можна звернути стягнення відсутнє.

Постановою державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 30 червня 2017 року виконавчий лист виданий Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області у справі №1915/18989/2012 повернуто стягувачеві на підставі п. 2 частини першої ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Повертаючи виконавчий документ стягувачеві, державний виконавець виходив із того, що в результаті вжитих заходів встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти на яке можна звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.

Однак, суд приходить до переконання, що такі висновки в оскарженій постанові є передчасними, виходячи із наступного.

Пунктом 9 частини третьої статті 124 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 18 цього Закону визначено обов’язки державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону)

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов’язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до переконання, що державний виконавець в повній мірі не виконав своїх обов’язків у виконавчому провадженні, не в повній мірі використав всі надані йому повноваження для виявлення майна боржника, а саме не отримано всіх видів інформації про наявність доходів у боржника, отримання страхових виплат, отримання боржником спадку або внесення у реєстр як спадкоємця, наявність рахунків та /або стан рахунків боржника, не з'ясовано чи перебуває у шлюбі та чи є співвласником будь-якого майна або засновником будь-якої установи, підприємства, організації, наявність цінних паперів, не з’ясовано місце проживання боржника та вжито заходів його розшуку.

Державним виконавцем систематично і в повному обсязі не вчинялись дії з розшуку майна як це передбачено Законом, про що свідчать надані копії матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи те, що скарга є обґрунтованою, а тому її слід задовольнити, визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та скасувати постанову від 30 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Також, враховуючи приписи частини шостої ст. 148 ЦПК України, що Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області виправлено допущене порушення, а саме направлено суду витребувані матеріали виконавчого провадження, бурчи до уваги причини ненадання таких матеріалів – звільнення державного виконавця, який виконував виконавче провадження, а тому суд вважає за можливе скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2018 року про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, попередивши відділ ДВС про недопущення подібних порушень в майбутньому.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 209, 210, 212-215, 218, 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» на рішення та бездіяльність державного виконавця, по виконанню виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Визнати бездіяльність державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у виконавчому провадженні №50622713 неправомірною

Скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 30 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві винесену у виконавчому провадженні №50622713

Скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2018 року про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її отримання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано.

Головуючий суддяОСОБА_6