Ухвала суду № 74738365, 15.06.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/340/18

Провадження № 2/603/191/2018

У Х В А Л А

"15" червня 2018 р. м.Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчука В. М. , ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 у його користь 72138,32 грн. завданої матеріальної шкоди та 10000 грн., завданої моральної шкоди, а також судові витрати по справі.

За правилами статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.

Позовна заява повинна відповідати вимогам, передбаченим положенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 Постанови).

Таким чином, враховуючи зазначені вимоги, позивачу необхідно обгрунтувати викладену ним обставину завданої моральної шкоди, що полягає в тому, що внаслідок автоаварії позбавлений права користування транспортним засобом, проживає у с.Носів разом з бабцею ОСОБА_4, яка має 86 років, офіційно визнаний її опікуном, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до ч.5 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем заявлено вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 72138,32 грн., яка є вимогою майнового характеру, та вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., яка є вимогою немайнового характеру.

Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ч.3 ст.23 ЦК України). Однак спосіб відшкодування моральної шкоди грішми не підміняє собою розуміння моральної шкоди як немайнової шкоди.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», з наступними змінами та доповненнями, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З долученої до позову квитанції, що датована 30.05.2018 року, убачається, що позивачем сплачено суму судового збору за одну позовну вимогу у розмірі 721,40 грн.

Таким чином, враховуючи зазначені вище вимоги Закону України «Про судовий збір» позивачу належить надати документи на підтвердження сплати судового збору в частині заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_2 10000 грн., завданої моральної шкоди, у розмірі 704,80 грн. (реквізити для сплати судового збору: отримувач УК у Монастириському районі 22030001, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37382571, ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, номер рахунку – 31217206700375, код класифікації доходів бюджету – 22030101).

У відповідності до ч.6 ст.28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Враховуючи вимоги даної статті, позивачу необхідно обґрунтувати свою мотивацію щодо подачі даного позову саме до Монастириського районного суду Тернопільської області, оскільки, як убачається із змісту позовної заяви внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано шкоду транспортному засобу марки «Audi 80» реєстраційний номер НОМЕР_1, при цьому не вказано з посиланням на докази щодо належності даного транспортного засобу позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном десять днів із дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 28, 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без руху,надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог до встановленого терміну, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_5