Ухвала суду № 74737707, 18.06.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4715/16-а

Провадження № 2-а/591/5/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Антипенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми, за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської міської ради, третя особа - публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Сумської міської ради № 1500-МР від 30.11.2005 року в частині надання у постійне користування земельної ділянки ВАТ «Сумихімпром» площею 2,5770 га за адресою м. Суми, урочище Олдиш 1. Свої вимоги мотивує тим, що в ході своєї господарської діяльності ДП «Сумський лісгосп» необхідно оформлювати документи щодо права постійного користування державними лісами. Проте, 04.04.2016 року позивачу стало відомо про оспорюване рішення Сумської міської ради, яким земельна ділянка площею 2,5775 га за адресою м. Суми, урочище Олдиш 1, яка раніше на праві постійного користування належала позивачу, була передана у постійне користування ВАТ (на даний час ПАТ) «Сумихімпром». Оскільки відповідно до матеріалів лісовпорядкування Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп», лісовий масив, який частково охоплює зазначена земельна ділянка, входить до складу лісового фонду, вважає вказане рішення Сумської міської ради незаконним та просить його скасувати.

В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки згідно відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. Таким чином, виникає спір про цивільне право, а саме, право користування землею, яке є похідним від права власності на землю. При передачі земельної ділянки у користування відбувається перехід частини правомочностей власника ділянки до землекористувача. Отже, між ДП «Сумське лісове господарство» та ПАТ «Сумихімпром» фактично існує приватноправовий спір, пов'язаний зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельну ділянку на засадах рівності. Оскарження рішення Сумської міської ради є похідною вимогою та способом захисту ДП «Сумське лісове господарство» свого цивільного права, що відповідає способам захисту цивільних прав передбачених статтями 16, 21, 393 Цивільного кодексу України. Тобто відсутні підстави для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні проти даного клопотання заперечував.

Представник третьої особи покладався при вирішенні клопотання на розсуд суду.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад адміністративного судочинства, зазначених в статтях 2 та 5 КАС України стосовно забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства в частині справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору нормам Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Відповідно до позовної заяви позивач просить про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 30.11.2005 №1500-МР «Про надання у постійне користування земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям» в частині надання у постійне користування ВАТ «Сумихімпром» земельної ділянки площею 2,5770 га, що знаходиться за адресою: м. Суми, урочище Олдиш 1. Позивач вказує, що є спеціалізованим державним лісогосподарським підприємством, та відповідно до статті 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, право постійного користування ДП «Сумське лісове господарство» на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення посвідчується матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до статі 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже, право користування землею є похідним від права власності на землю. При передачі земельної ділянки у користування відбувається перехід частини правомочностей власника ділянки до землекористувача.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статтею 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

Отже, на думку суду, після того, як за рішенням Сумської міської ради від 30.11.2005 року земельна ділянка перейшла в постійне користування ПАТ «Сумихімпром», який до теперішнього часу здійснює свої права землекористувача даної земельної ділянки, між ДП «Сумське лісове господарство» та ПАТ «Сумихімпром» фактично існує приватноправовий спір, пов'язаний зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельну ділянку. Оскарження рішення Сумської міської ради є похідною вимогою та способом захисту ДП «Сумське лісове господарство» свого цивільного права, що відповідає способам захисту цивільних прав передбачених статтями 16, 21, 393 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з офіційним тлумаченням положень частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», викладеного в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2009 від 16.04.2009 - до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що спір між учасниками справи ґрунтується на оспорюванні ДП «Сумське лісове господарство» права користування земельною ділянкою ПАТ «Сумихімпром», яке виникло на підставі оскаржуваного рішення, норм Земельного кодексу України, Сумська міська рада в даних правовідносинах не виступає суб’єктом владних повноважень, зокрема прийняте рішення від 30.11.2005 №1500-МР не має регулятивного впливу на суспільство, за його ознаками відсутні відносини влади та підпорядкування, подана ДП «Сумське лісове господарство» позовна заява, на думку суду, повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки у даних спірних правовідносинах реалізується не публічний а господарський інтерес.

Відповідно до ст. 238 ч.1 п. 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у цій справі необхідно закрити.

Керуючись ст. 238 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської міської ради, третя особа - публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» про визнання протиправним та скасування рішення у зв’язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 15 днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Грищенко.