Вирок № 74735340, 08.06.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/473/15-к

Номер провадження 1-кп/404/3/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року

Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді - Завгороднього Є.В.,

суддів: Бурка Р.В., Петрова Р.І.

при секретарі: Ткачук Л.О.,

за участю прокурорів: Цвігуна І.М., Невмитого О., Байдака О.О.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників підозрюваних: Кричуна Ю.А., Ковальової Г.М., Ромаданова С.Я., Любович О.Ю.

громадського захисника ОСОБА_7

обвинувачених: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження 12014120000000387 за обвинуваченням:

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровограді, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, розлученого, приватного підприємця, інваліда ІІІ групи, проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого по АДРЕСА_3, до кримінальної відповідальності притягується вперше,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185; ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст.28, ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.358 КК України,

ОСОБА_9, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кіровограді, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої по АДРЕСА_4, проживаючої в АДРЕСА_5, до кримінальної відповідальності притягується вперше,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185; ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст.28, ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.358 КК України,

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Магнітогорськ Челябінської області, Росія, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, працюючого в поховальному бюро ФОП «ОСОБА_101», одруженого, інваліда 2 групи, утримує неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_6, до кримінальної відповідальності притягується вперше,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185; ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст.28, ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.358; ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кіровограді, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, без утриманців, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_10, до кримінальної відповідальності притягується вперше,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185; ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст.28, ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку червня 2006 року, ОСОБА_8 надавав послуги на ринку нерухомості в м. Кіровограді, тобто мав практичний досвід повязаний з реєстрацією права власності нерухомого майна. У зв'язку з цим, йому стало відомо, що в квартирі АДРЕСА_1, тривалий час не мешкає її власник - ОСОБА_12

ОСОБА_8 запропонував своїм знайомим: ОСОБА_11 і ОСОБА_10 разом підробити довіреності приватних нотаріусів, договір купівлі-продажу і рішення третейського судді та довідку житлово-експлуатаційної контори, сукупність яких надасть їм спільну можливість разом використати підроблені документи. Кінцевою метою їх обману, а також зловживання довірою було незаконне переоформлення прав власності на житло громадянина ОСОБА_12 Завдяки чому, вони зможуть продати чужу квартиру і отримати за неї грошові кошти, на що вони погодились.

З метою незаконного переоформлення права власності на квартиру ОСОБА_12, ОСОБА_8, на лазерному принтері умисно виготовив недостовірний: договір купівлі - продажу від 28.11.2006 р., згідно якого створив удаваність того, що ОСОБА_11 продав, а особа, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження - придбав квартиру АДРЕСА_1. На цьому ж лазерному принтері умисно виготовив два примірники рішення третейського судді від 25.05.2003 року, на яких ОСОБА_9 від свого імені виконала підпис в графі третейський суддя, не будучи обізнаною щодо злочинних намірів останніх.

ОСОБА_8, зловживаючи довірою своєї знайомої - паспортиста ОСОБА_13, попросив її заповнити рукописним текстом чистий бланк довідки від імені паспортиста КРЕП №13 ОСОБА_14 і ОСОБА_15, про те, що: ОСОБА_11 проживає за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_12 зареєстрований, проте фактично і не мешкає, датувавши довідку 06.11.2006 року та позначивши її № 2397. При цьому ОСОБА_13 не була обізнана про злочинні плани останніх, а довідка не відповідала фактичним обставинам.

ОСОБА_10, фото - полімерним способом за допомогою ультрафіолетової лампи, плівки для лазерного принтеру, 2-х частин скла, 2-х шматків лінійки, 4-х струбцин, з використанням портативного комп'ютеру, спеціальної комп'ютерної програми для виготовлення печаток та штампів, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11, умисно виготовив підроблене рельєфне еластичне кліше штампу і печатки КРЕПу №13.

Отримавши від ОСОБА_13 заповнений бланк довідки за №2397 від 06.11.06 року на ім'я ОСОБА_11, зміст якої не відповідав дійсності, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за допомогою наявних у них підроблених рельєфних кліше штампу та печатки КРЕПу №13, виготовлених ОСОБА_10, завірили відтисками цих кліше довідку.

При цьому, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_11 домовились з ОСОБА_10, умисно виготовити підробленим ним рельєфним еластичним кліше гербової печатки нотаріуса РФ м. Ростов - на - Дону ОСОБА_16, та засвідчити довіреність, виконавши в ній відтиски раніше підробленої ним печатки, де ОСОБА_8 власноручно виконав підпис від імені нотаріуса РФ;

Також, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_11 домовились з ОСОБА_10, умисно виготовити підробленим ним рельєфним еластичним кліше гербової печатки нотаріуса РФ м. Клін , Московської області ОСОБА_17, та засвідчити довіреність, виконавши в ній відтиски раніше підробленої ним печатки.

Перераховані підроблені ними документи, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 спільно умисно використали для досягнення єдиної злочинної мети - переоформити майнові права потерпілого для подальшого подажу квартири. Для цього співвиконавці від імені особи, щодо якої матеріали віділені в інше провадження звернулись з позовом до Кіровського районного суду міста Кіровограда про визнання права власності на квартиру.

На підставі спільно використаних ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 завідмо для них підроблених документів, Кіровський районний суд міста Кіровограда 27.12.2006 року, виніс заочне рішення на підставі якого, працівники ОКП «КООБТІ» перереєстрували на особу, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження право власності на квартиру АДРЕСА_1, та припинили право власності законного володільця-ОСОБА_12. про що видали витяг №13074702 від 27.12.2006 року.

Умисно незаконно переоформивши у такий спосіб, шляхом обману та зловживання довірою квартирою ОСОБА_12, співвиконавці: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, збули громадянину ОСОБА_18 квартиру, АДРЕСА_1, вартість якої на момент заволодіння, згідно будівельно-технічної експертизи 2569/21 від 23.07.2008 року, складала 146 708 грн., що відноситься до заподіяння шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, з червня по грудень 2006 року, ОСОБА_8, отримав інформацію що ОСОБА_19, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, належала квартира АДРЕСА_11 а її син-спадкоємець ОСОБА_1 відбуває покарання у виправній колонії.

З метою повторного умисного незаконного переоформлення права на квартиру ОСОБА_1, громадянин ОСОБА_8 запропонував своєму знайомому ОСОБА_10 повторно підробити документи: договір купівлі-продажу, рішення третейського судді та довідку житлово-експлуатаційної контори, сукупність яких надасть їм спільну можливість разом використати завідомо підроблені документи. Кінцевою метою їх обману, а також зловживання довірою буде незаконне переоформлення права власності на житло громадянина ОСОБА_1, завдяки чому, вони будуть мати можливість продати чужу квартиру і отримати за неї грошові кошти, на що ОСОБА_10 погодився.

ОСОБА_8, умисно, повторно за допомогою лазерного принтера до комп'ютера виготовив недостовірний текст рішення третейського суду, датувавши його від 25.09.2006 року про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_11 за особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, який за життя ОСОБА_19, начебто придбав квартиру на підставі договору купівлі - продажу від 12.10.1994 року.

ОСОБА_9 не будучи обізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_10 і ОСОБА_8, від свого імені поставила підпис в графі третейський суддя, у наданому їй рішенні третейського судді від 25.09.2006 року і нотаріально посвідчила свій підпис.

13.11.2006 року на підставі повторно підроблених ОСОБА_10 і ОСОБА_8, документів та завідомо використаних ОСОБА_8 і ОСОБА_10, підроблених документів, працівники ОКП «КООБТІ» перереєстрували на особу, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження право власності на квартиру АДРЕСА_11.

Зловживаючи довірою, ОСОБА_8 попросив свою знайому- паспортиста ОСОБА_13, заповнивши бланк довідки від імені паспортиста КРЕП №14. ОСОБА_13 написала рукописний текст бланку довідки, датувала її 13.11.2006 року та позначила № 1701. Від імені начальника і паспортистів КРЕПу № 14: ОСОБА_20 і ОСОБА_21, зазначила: що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження проживає в квартирі АДРЕСА_11, а ОСОБА_1 зареєстрований, проте фактично не мешкає. При цьому ОСОБА_13 не була обізнана про злочинні плани обвинувачених.

У свою чергу, ОСОБА_10, повторно за попередньою змовою з ОСОБА_8, виготовив підроблене рельєфне еластичне кліше печатки КРЕП №14 фото - полімерним способом, за допомогою ультрафіолетової лампи, плівки для лазерного принтеру, 2-х частин скла, 2-х шматків лінійки, 4-х струбцин, з використанням портативного комп'ютеру, спеціальної комп'ютерної програми для виготовлення печаток та штампів.

Отримавши від ОСОБА_13 заповнений бланк довідки за № 1701 від 13.11.2006 року на ім'я особи щодо якої матеріали виділено в окреме провадження, зміст якої не відповідав дійсності, ОСОБА_8 і ОСОБА_10, за допомогою повторно підроблених рельєфних кліше штампу та печатки КРЕП №14, завірили відтиском цього підробленого кліше довідку, а через невстановлену слідством особу виготовили в ній підпис від імені начальника КРЕПу - ОСОБА_21 та паспортиста - ОСОБА_21

З повторно підробленими ними довідкою №1701 та рішенням третейського суду від 25.09.2006 року, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадженнямені звернулись з позовною заявою до Кіровського районного суду міста Кіровограда про втрату ОСОБА_1 права користування квартирою. На підставі використаних завідомо підроблених ними документтів, Кіровський районний суд міста Кіровограда 18.12.2006 року виніс заочне рішення, яким ОСОБА_1 визнав таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_11.

ОСОБА_8, ОСОБА_10 не встигли продати добросовісному покупцю квартиру АДРЕСА_11, вартість якої згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 2570/21 від 23.07.2008 року складає 99 856 грн, тобто відноситься до заподіяння шкоди у великих розмірах. Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_10 не змогли довести спільний злочинний план до кінця з причин що не залежали від їх волі, оскільки на підставі поданої ОСОБА_22 заяви, Кіровський районний суд міста Кіровограда виніс ухвалу про скасування заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.12.2006 року

Крім того, ОСОБА_10 в 2000 році на території одного зі зруйнованих будинків по вулиці Кірова в місті Кіровограді знайшов пістолет «Браунінг», шість набоїв калібру 9 мм, шомпол та пластикову муфту до нього. Усвідомив, що знайшов вогнепальну зброю та боєприпаси, але умисно переніс їх до належного йому підвального приміщення у будинку АДРЕСА_17 де розпочав умисно незаконно зберігати їх без передбаченого законом дозволу.

12.03.2009 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, поруч з будинком 10 по вул. Карла Маркса в м. Кіровограді ОСОБА_10, умисно без передбаченого законом дозволу збув за 1500 доларів США громадянину ОСОБА_23, який проводив оперативну закупівлю: пістолет «Браунінг», два магазини до нього, 6 патронів 9-го калібру, шомпол та муфту, які згідно висновку експерта № 46 від 25.03.2009 року є бойовою нарізною вогнепальної зброєю, пістолетом «Браунінг» 1903 р., калібром 9 мм. призначений для стрільби 9-мм патронами, виготовлений заводським способом, придатний для здійснення пострілів, а також шість патронів - бойових припасів, пістолетні патрони 9 мм. до пістолета «Макаров», придатні для стрільби.

Таким чином, ОСОБА_10 вчинив:

заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 190 КК України;

незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.190 КК України;

підроблення документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином - підприємцем, приватним нотаріусом, чи іншою особою, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи і які надають право або звільняють від обов'язків з метою використання їх як самим підроблювачем, або іншою особою, а також виготовлення підроблених печаток, штампів підприємств, установ, організацій, повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року;

використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року;

придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_8 вчинив :

заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 190 КК України;

незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.190 КК України;

підроблення документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином - підприємцем, приватним нотаріусом, чи іншою особою, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи і які надають право або звільняють від обов'язків з метою використання їх як самим підроблювачем, або іншою особою, а також виготовлення підроблених печаток, штампів підприємств, установ, організацій, повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року;

використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року;

ОСОБА_11 вчинив :

заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 190 КК України;

підроблення документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином - підприємцем, приватним нотаріусом, чи іншою особою, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи і які надають право або звільняють від обов'язків з метою використання їх як самим підроблювачем, або іншою особою, а також виготовлення підроблених печаток, штампів підприємств, установ, організацій, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року;

використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року;

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заперечив причетність до інкримінованих йому кримінальних правопорушень і пояснив, що він офіційно зареєстрований приватним підприємцем у м. Кіровограді та має право займатися підприємницькою діяльністю, а саме надавав послуги із складанням документів - заяв, скарг, договорів та інше, представляв інтереси осіб у судах та інших державних та не держаних органах на підставі доручення, отримував за свої послуги прибуток, такі дії, за своєю правовою природою вважає законними та які не суперечать вимогам законодавства. Про конкретний зміст переговорів та діянь учасників кримінального провадження, колишніх власників квартир та громадян, які мали права на квартири йому нічого не відомо, уяви про них не мав та вважав і вважає і зараз, що всі дії законні і направленні на досягнення законної мети. Він був впевнений, що особи, яким він надавав відповідні послуги діють правомірно і законно. Обставини скоєння злочинів, які зазначені в обвинувальному акті йому не відомі. З підсудними по справі до надання відповідної допомоги та послуг знайомий не був, ніяких справ з ними не мав. Пособників, співвиконавців він не мав і не має, тому, що діяв законно як приватний підприємець, і в цьому йому ніхто не допомагав. Він не вступав у змову, не знав і не уявляв собі про будь-які незаконні дії з боку осіб притягнутих до кримінальної відповідальності в цій справі, не мав умислу вчиняти злочин та взагалі його не вчиняв, винним себе не визнає. Суспільно-небезпечних діянь не вчиняв і не бажав вчиняти. Правочини вважає законними, свої дії ні з ким не узгоджував, в злочинних групах, організаціях не перебував. Не керував ними та їх не створював. Свою згоду на участь в злочинах не давав. Оцінку рішенням третейського судді ОСОБА_9 не давав та вважає їх законними. Довіряв всім рекомендованим клієнтам так само і ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також ОСОБА_31 та ОСОБА_24, які вже засуджені. Зазначені у кримінальному провадженні квартири не продавав і гроші за їх продаж не отримував, а тому і не присвоював. Наявність договорів з покупцями та власниками, їх волевиявлення і той факт, що реєстрація права власності відбулась з використанням законних документів особисто особами, які мали на це право, засвідчує, що жодних порушень, які б підпадали кримінально-правовій оцінці немає. Факти правочинів підтверджені в судах, у нотаріусів, оплатою вказаних подій продавцями, наявністю договорів купівлі-продажу, що є доказом їх укладення, наявність домовленості та волевиявлення, тобто цивільно-правових відносин. Йому не відомі випадки продажу або купівлі квартир, вчинені під впливом насильства, погроз, обману, зловживання довірою або іншим незаконним шляхом. Через давність, не пам'ятає подробиць обставини та черговість знайомств з підсудними.

З ОСОБА_10 стосунків не мав, гроші разом не

заробляли, не працювали. Інколи надавав послуги особам, яким він його рекомендував. Спілкування з ОСОБА_10 нічим не відрізнялось від спілкування з іншими особами. І ніяких штампів або печаток, документів або ще щось він у ОСОБА_10 не замовляв та не бачив щоб він їх виготовляв. 3 ОСОБА_11 його знайомив ОСОБА_10, декілька разів спілкувались. 3 ОСОБА_9 його ніхто не знайомив, прізвище не було йому відомо. На вимогу осіб, які були присутні під час спілкування з ОСОБА_10, разом із ОСОБА_9 відвідував нотаріуса для посвідчення її підпису. Він був в якості супроводження. Вже готові рішення, на яких посвідчувались підписи приносили вищезазначені особи. Хто і як передавав гроші за посвідчення я не бачив. Спілкування з ОСОБА_9 в нього було обмежено, тому як бачив її декілька разів. З ким вона приїжджала або приходила йому не було відомо, тому як зустрічі з нею він не призначав та ніяких справ не мав. Питання - відвідати разом з ОСОБА_9 нотаріуса ОСОБА_13, для нього не означало скоїти злочин або щось незаконне, як про це зазначено в обвинувачені. Він разом з ОСОБА_9 відвідали нотаріуса ОСОБА_13, зайшли разом, у присутності ОСОБА_9 він спитав про можливість засвідчити підпис, ОСОБА_9 підписала, ОСОБА_13 засвідчила і все. Він бачив, що це були третейські рішення, але про що саме він не знав на той час. ОСОБА_9 він бачив декілька разів, після чого він запропонував займатися своїми питаннями самостійно. Цим і закінчилась безкоштовна допомога для ОСОБА_9. З ОСОБА_24 та ОСОБА_31, які вже засуджені за підробку документів його познайомив свідок ОСОБА_25, який і рекомендував їх як клієнтів, які потребують допомоги.

По епізоду з квартирою АДРЕСА_1 пояснив, що, домовленості між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 йому нічого не відомо та участі він цих домовленостях не приймав. Обставин ухвалення третейського рішення ОСОБА_9 та про його реєстрацію в БТІ йому також не відомо. З ОСОБА_11 знайомий через ОСОБА_10. З ОСОБА_11 ходив до адвоката ОСОБА_26 для вирішення тих питань, які турбували ОСОБА_11. В офісі ОСОБА_26, ОСОБА_11 зустрів ОСОБА_27, який потім виявився його другом. Після чого він пішов та що було далі йому не відомо. Участь в подіях з правом власності ОСОБА_24, засудженого по цій справі за підробку - очевидна. Про доручення, яке ОСОБА_24 надав ОСОБА_99, коли та яким чином це відбулось йому нічого не відомо, як і сам ОСОБА_99 йому не знайомий і ніколи його раніше не бачив, перший раз побачив його в суді в 2013 році. Участі в операції з продажу квартири покупцю ОСОБА_28 він не приймав та до нотаріуса не ходив. Хто та кому передавав гроші, доручення, документи, ключі та саму квартиру він не знає.

В квартирі та біля неї ніколи не був та не знає, де вона розташована. З документами по квартирі знайомився тільки з тими, які надавали йому ОСОБА_28 та ОСОБА_18, які просили бути їх представником та надали доручення нотаріально посвідчене від 07.06.2007 року. Керуючись даним дорученням, він здійснював наступні дії. Підготував та направив заяву про злочин відносно незаконного мешкання в квартирі ОСОБА_29 до УМВС Кіровського РОВД.

Підготував та звернувся особисто до Прокурора Кіровоградської області з питанням про злочин пов'язаний з цією квартирою та скаргою про скасування відмови у порушенні кримінальної справи.

Приймав участь у судовому розгляді цивільної справи на стороні позивача ОСОБА_28.

Звертався до голови сільради с. Мар'янівна за довідкою для суду про реєстрацію та фактичне перебування ОСОБА_29 за реєстрацією.

До с. Мар'янівка його возив ОСОБА_18, і саме там до нього підійшла ОСОБА_29 та розповіла про те, що її змушують мешкати в квартирі працівники міліції та вона готова звільнити її в будь-який час якщо потрібно. Про це вона казала у присутності ОСОБА_18. Нічого від неї не вимагав, йому це не було потрібно, тому як були всі докази на її незаконне мешкання без письмового дозволу власників та державної реєстрації при фактичній реєстрації в с. Мар'яніка, а власником на той час ОСОБА_28, який і заявляв письмові вимоги до ОСОБА_29 про усунення перешкод в користуванні квартирою. Про ухвалене рішення йому нічого не відомо, з підстав його незаконного тримання під вартою та арешту у 2008 році. Про передачу коштів за квартиру та осіб, які гроші передавали та отримували і в якому етапі та процесі це відбувалось йому не відомо, гроші йому не давали і він їх не отримував. В будь-якому випадку він не зміг би запобігти сценарію ОСОБА_24, ОСОБА_99, ОСОБА_18, які фактично придбали квартиру та власнику ОСОБА_11 який продав та отримали гроші.

По епізоду з квартирою АДРЕСА_12 пояснив, що про домовленості між ОСОБА_30 та засудженим у цій справі ОСОБА_31 йому не відомо та участі в цьому не приймав. Про обставини ухвалення третейського рішення ОСОБА_9 та про його реєстрацію в БТІ також не відомо. З ОСОБА_31 спілкувався з питань його нерухомості, яку він просив допомогти продати та розрахуватись за допомогу. Він запропонував йому звернутися до будь-якого агентства нерухомості, та обіцяв допомогти якщо знайдеться покупець. Відомості відносно квартири йому не були відомі, документів він не бачив. ОСОБА_31 йому постійно дзвонив з вимогами розібратися з його паперами. З часом йому стало відомо, що цією квартирою займався ОСОБА_26, але на підставі яких документів, за якою домовленістю та в яких органах, окрім суду, не відомо. Від ОСОБА_31 він дізнався, що його квартира буде продаватися та він попросив не бути присутнім у нотаріуса в якості підтримки. У нотаріуса разом з ОСОБА_31 було багато народу, але він нікого із них не знав.

Від ОСОБА_31 він почув, що його родич ОСОБА_102 начальник УБОЗУ і якщо угода пройде якось не так або з ним не розрахуються покупці, про це буде знати його родич. І висловлювання ОСОБА_31 він сприйняв як погрозу та залякування, тому до нотаріуса він прийшов в кінці, однак до кабінету нотаріуса його не впустили, а коли всі вийшли - йому сказали, що ОСОБА_32 не купив квартиру, тому як власник не хотів торгуватися. Про те, що квартиру купила жінка, йому не було відомо. Гроші він не отримував від продажу цієї квартири та не бачив хто з ким розрахувався. В будь-якому випадку він не зміг би запобігти сценарію ОСОБА_32 та ОСОБА_33, фактично придбали квартиру ОСОБА_31, який продав та отримав гроші.

По епізоду з квартирою АДРЕСА_11 пояснив, що про домовленості між ОСОБА_1, ОСОБА_103 та засудженим у цій справі ОСОБА_31, йому нічого не відомо та участі він в цьому не приймав. Обставин ухвалення третейського рішення ОСОБА_9 та про його реєстрацію в БТІ йому також не відомо. ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_103 йому не знайомі. У квартирі, біля квартири він не був та не знає, де вона знаходиться, документів на квартиру не бачив та у кого вони зберігались не знає, особливостей переходу права власності не знає. З матеріалів кримінального провадження йому стало відомо, що всі документи на квартири (договори, заяви, тощо), а також судові рішення від імені Кіровського районного суду м. Кіровограда друкувались на одному принтері у адвоката ОСОБА_26, тому як мають однакові погрішності після друкування, що підтверджує факт скоєння злочину саме ОСОБА_26 як і сам умисел на скоєння злочинів, про яке він неодноразово заявляв в судах та письмово звертався до прокуратури. В цьому правочині він участі не приймав, про що неодноразово вказували свідки та потерпілі. Квартиру продавати або купувати він не збирався та ніяких коштів від дій по цій квартирі не отримував. Щодо обставин з печаткою у паспорті ОСОБА_11 він дізнався від останнього при і зустрічі разом з ОСОБА_10. ОСОБА_11 знав та знає, що внесення в його паспорт печатки та інформації про реєстрацію зробив не він.

По епізоду квартири АДРЕСА_7 зазначив, що маючи інформацію про законну діяльність третейських судів на території України, він вирішив звернутися за консультацією до адвокатів та юристів м. Кіровограда, та з часом звернувся до ОСОБА_9 з цим питанням, тому як бачив посвідчення її підпису саме на Третейських рішеннях. Спілкувався по цьому питанню особисто з ОСОБА_9 у присутність вказаних раніше осіб. Йому запропонували збирати документи. Після спілкування з ОСОБА_34 - власником квартири, остання погодилась на ухвалення такого рішення, тому як в неї не було паспорту та правовстановлюючого документу в оригіналі. Ці документи в неї забрали працівники секти «Врата Сеоне», які в цій справі є свідками. Його домовленість з ОСОБА_34 на купівлю її квартири підтверджена розпискою про отримання від нього коштів частинами в сумі біля 23.000 доларів США, які він сплачував їй з 2003 року та отримав ці кошти від продажу своєї нерухомості АДРЕСА_8 - це квартира його померлого батька (продана 09.04.2003 року) та АДРЕСА_9 - це квартира отримана ним в Міськвиконкомі по ордеру та приватизована (продана 19.12.2006 року). Оформлювати на себе квартиру він не бажав, тому як у 2006 році в нього забрали двоповерховий будинок (крадій, шахрай та вбивця ОСОБА_104 та його дочка) та ці обставини може підтвердити адвокат ОСОБА_4, яка приймала участь в судовому процесі Апеляційного суду. А тому він запропонував ОСОБА_24 виступити покупцем в цій операції з квартирою, на що останній погодився. Він разом із ОСОБА_24 приїхали до ОСОБА_34 та підписали необхідні документи та з часом передав складені документи для ухвалення рішення. Серед документів для вирішення спору були Третейська угода за підписом обох сторін, документ що посвічує особу - пенсійне посвідчення, копія правовстановлюючого документа та договір купівлі продажу квартири. ОСОБА_9 в його присутності посвідчила підпис на Третейському рішенні у нотаріусах віддала його. З часом ОСОБА_24 зареєстрував в БТІ це рішення та повернув йому вже зареєстроване. Домовленості з ОСОБА_34 підтверджують свідки по справі, вилучені у нього під час обшуку письмові докази - це Третейська угода, розписки ОСОБА_34, про отримання коштів від нього. Квартира фактично ним куплена за кошти від продажу власності. Про дії ОСОБА_35 та ОСОБА_25 він нічого сказати не може. Підпис свій на документах він вважає жартом чи прагненням отримати від нього зразок його підпису, перекласти на нього відповідальність або підставити. Дії пов'язані із зняттям з реєстраційного обліку осіб, які не мешкали та не сплачують комунальні послуги, є цивільно-правовими. А результати зняття з реєстрації судовим рішенням ніяк не впливає на перехід права власності або на саме право власності будь-якої сторони правочину.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала частково і пояснила, що орендувала квартиру у м. Кіровограді. Кошти за оренду квартири вона віддавала одній людині. Чи був це справжній господар квартири їй не відомо. В подальшому ці особи мали намір її виселити з квартири в зимній період, коли діти ходили до школи, а син тільки прийшов з армії. Вона вибралась з квартири та через деякий час її почали розшукувати через маму, яка проживає у с.Черняхівка Кіровоградського району. До неї приїздили додому і вимагали виконати їх прохання, погрожували дітям. Вимоги їхні ґрунтувались на тому, що за оренду квартири вона сплачувала кошти одній людині, а виявилося, що господарем квартири була інша людина. Грошових коштів в неї не було та вона пообіцяла, що поверне кошти коли вони з'являться. В подальшому дані особи приїздили до неї з вимогою виконати їх прохання на підпис документів. Потрібно було вирішити спір між двома людьми. Після постійних погроз в сторону дітей вона погодилась на їх умови. Особи привезли її в м. Кіровоград, де показали ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Документів ніяких їй не давали. Вони пішли до нотаріуса, де вона дала паспорт і остання надала документи на підпис. Скільки було документів не пам'ятає. В подальшому виявилося, що вона підписала рішення Третейського суду, яке вона не виносила, а тільки підписувала пусті документи. Ці події відбулась протягом шести місяців з 2006 року. В правоохоронні органи вона не зверталась, бо вважала це безрезультатним. Вже у слідчого вона дізналася, що підписувала у нотаріуса ОСОБА_13 рішення Третейського суду. Зміст рішень вона не читала і знайома з ними не була. ОСОБА_8 у нотаріуса також був. ОСОБА_10 їй дав за це 1000 грн. двома платежами після того, як вона вийшла від нотаріуса і підписувала рішення. За що їй дають кошти вона не цікавилася, наслідки своїх дій не розуміла.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково і суду показав, що з ОСОБА_10 мав довірливі відносини з 2001 року. В 2006 році ОСОБА_10 до нього звернувся з проханням, щоб він допоміг його знайомому, який працює в агентстві нерухомості у переоформленні квартири по проспекту Правди у м. Кіровограді, запевнивши в тому, що всі операції були законними. В подальшому ОСОБА_10 познайомив його з ОСОБА_8 та вони вже співпрацювали напряму з останнім. Через деякий час ОСОБА_8 телефонував йому, коли потрібно було приїхати до нотаріуса. Зустрічались вони 3-4 рази, де він підписував документи і передавав паспорт для зняття копій. Один раз передавши свій паспорт, побачив, що в паспорті стояв штамп, про те, що він прописаний за відповідною адресою. Зі своїми претензіями він одразу звернувся до ОСОБА_10 і він повідомив, що не хоче ні в чому такому брати участь. В останню зустріч з ОСОБА_8 вони посварилися та їх спілкування закінчилося. Згоду на оформлення квартири по АДРЕСА_1, не давав, підписував тільки заяви та витяги. У нотаріуса ОСОБА_13 був два рази.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково та пояснив, що з ОСОБА_8 він познайомився в 2006 році. Дружніх відносин з ним не мав. В ході однієї зустрічі ОСОБА_8 поділився з ним своєю проблемою про розподіл майна з дружиною і в цей момент до нього підійшов його знайомий ОСОБА_11, з яким він і познайомив ОСОБА_8 В подальшому вони між собою вже спілкувалися, але про що саме йому не відомо достовірно. Спеціально, як стверджує слідство, для заволодіння квартирами потерпілих, він його з ОСОБА_8 не знайомив. З ОСОБА_9, ОСОБА_8 він не знайомив. Як встановлено в ході слідства їх познайомив чоловік на ім'я ОСОБА_36. Участі в організації злочинів не приймав, до заволодіння квартирами також не причетний. До БТІ, ЖЕКу, нотаріальних контор не звертався. Ніяких офіційних документів не підписував. На прохання ОСОБА_8 виготовив 2-3 штампа, намагався виготовити печатки, а вже де вони використовувались йому не відомо. ОСОБА_8 розраховувався з ним по 100 грн. за штамп. Крім того, зазначив, що при затриманні працівниками міліції відносно нього було застосовано насилля, незаконні методи слідства, в зв'язку з чим, він частково визнав свою співучасть у вигляді підроблення штампів. Вищезгаданими штампами і печатками він ніякі документи не завіряв, не підписував та не використовував їх. На прохання ОСОБА_8 два рази передавав папку з документами для ОСОБА_9, але зміст цих документів йому не відомо.

ОСОБА_10 добровільно і беззастережно визнав у повному обсязі вину в частині пред'явленого йому обвинувачення щодо: придбання, носіння, зберігання та збут пістолета «Браунінг» та бойових припасів до нього без передбаченого законом дозволу. Визнавальні покази ОСОБА_10 в судовому засіданні в цій частині пред'явленого йому обвинувачення є правдивими, достовірними, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Враховуючи що сам ОСОБА_10 та інші учасники судового провадження не оспорюють обставин і редакції пред'явленого обвинувачення по епізоду придбання, носіння, зберігання та збут пістолета «Браунінг» та бойових припасів до нього без передбаченого законом дозволу. Всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності позиції як самого ОСОБА_10, так і інших учасників судового провадження. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого ОСОБА_10, дослідженням матеріалів кримінального провадження та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні ним придбання, носіння, зберігання та збуту вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, доведена повністю. Дії обвинуваченого ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України.

Крім того, вина ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні ними кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

По епізоду незаконного переоформлення квартири ОСОБА_12 по АДРЕСА_1:

Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_29, повідомила, що з 1999 року проживала у квартирі АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_37 і ОСОБА_38, які були співвласниками квартири. У них є діти ОСОБА_12 і ОСОБА_13-мешканці Іспанії. У квартирі вона орендувала одну з кімнат. В жовтні 2006 року випадково дізналась про зміну власника житла, коли переоформлювала книжки по сплаті комунальних послуг. На підставі рішення третейського судді, новим власником зареєстрували ОСОБА_11. Стверджує, що попередні власники не могли продати квартиру, вона особисто знає це, коли була жива власник квартири - ОСОБА_38, яка стверджувала, що квартиру залишає своїм синам. Нового власника не бачила. До квартири ніхто не заходив. ОСОБА_12 позик не брали, бо не мали потреби у грошових коштах;

Аналогічні покази надав в суді свідок ОСОБА_39

Допитаний в суді в якості свідка ОСОБА_40, повідомив, що в 2006 році надавав юридичі послуги. До нього звернувся ОСОБА_8 з приводу визнання права власності на квартиру. Він готував позов про визнання права власності на підставі документів, що були надані. Звернувся з позовом до суду про визнання договору дійсним та визнання права власності на квартиру. Документи йому передав ОСОБА_24. Пам'ятає, що була довіреність посвідчена нотаріусом РФ. Згодом, усі питання з переоформлення права власності вирішував ОСОБА_41

Результатами протоколу пред'явлення ОСОБА_40 фотознімків для впізнання, під час якого на фото він впізнав ОСОБА_8, як чоловіка на ім'я ОСОБА_8, який звертався до нього і надавав документи. (т 1 а.с. 233-235)

Допитана в суді в якості свідка свідка ОСОБА_42 - паспортист КРЕПУ № 6, пояснила, що на прохання її знайомого - ОСОБА_8, вона виконала рукописний текст довідки № 2397 від 06.11.2006 року, про те, що ОСОБА_11 проживає за адресою АДРЕСА_1 а ОСОБА_12 за вказаною адресою зареєстрований, але не мешкає. Бланк довідки на заповнення їй приніс ОСОБА_8. Текст виконала вона під диктовку ОСОБА_8 оскільки він просив правильно заповнити довідку з КРЕПу. Мети таких дій він не пояснив. На бланку довідку були відсутні відбитки штампу і печатки КРЕПу №13. Вона не має відношення до КРЕПу №13 і не мала права видавати належно оформлену довідку від імені сторонньої юридичної особи. На прохання ОСОБА_8, лише написала на бланку довідки як правильно він заповнюється. Не знала, що у бланк довідки внесуть необхідні реквізити, поставлять підроблений відтиск штампу, печатки і підписи.

Ксерокопією свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_3 від 09.11.1998 р. на ім`я ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_12 (т 3 а.с. 15)

Ксерокопією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 3293852 від 08.04.2004р. на ім`я ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_12, якими підтверджується їх законне право на приватну спільну власність-квартиру АДРЕСА_1. (т 3 а.с. 26)

Замовленням №110802 від 18.10.2006р. від 18.10.06 р. від імені ОСОБА_11 на реєстрацію за ним об`єкту нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_1 (т.3 а.с.27).

Оригіналом рішення третейського суду від 25.05.2003 р., винесеного і підписаного третейським суддею ОСОБА_9., про визнання договору купівлі - продажу від 20.05.2003 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_12 дійсним та визнання, у зв`язку з цим права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 (т 3 а.с. 32-33)

Замовленням - зобов'язанням №112222 від 24.10.2006 р. від імені ОСОБА_11 на внесення поточних змін на об`єкт нерухомого майна розташованого за адресою - АДРЕСА_1 (т 3 а.с.35)

Довідкою №9753 від 26.10.2006 р., про належність нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_11 (т 3 а.с. 40)

Змістом заочного рішенням Кіровського районного суду від 15.12.2006 р., про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_24 та ОСОБА_11 та визнання права власності на вказану квартиру. (т 3 а.с. 44)

Витягом №19851167 від 11.08.2008 р., згідно якого на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2008 р. за ОСОБА_18 зареєстровано право власності на вказану квартиру. (т 3 а.с. 55)

Матеріалами цивільних справ №2-5266 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 та в цивільній справі № 2-5828 за позовом ОСОБА_24 до ОСОБА_11, вилучених в Кіровському районному суді, згідно протоколу виїмки від 07.09.2007 р. (т 3 а.с.67 )

Квитанціями №47, №48 від 08.11.2006 р. про сплату державного мита та ІТЗ судового процесу від імені ОСОБА_11 (т3 а.с. 121-122)

Позовною заявою від 06.11.2006 р. від імені позивача ОСОБА_11 до відповідача ОСОБА_12, про усунення перешкод в користуванні квартирою та зняття останнього з реєстраційного обліку. (т 3 а.с. 123)

Адресною довідкою на ім'я ОСОБА_12, згідно якого останній значиться зареєстрованим по АДРЕСА_1 (т 3 а.с. 124)

Витягом 2294593 від 26.10.2006 р., згідно якого на підставі рішення третейського суду від 25.05.2003 р., за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на АДРЕСА_1 (т 3 а.с. 126,105)

Рішення третейського суду від 25.05.2003 р. підписаного третейським суддею ОСОБА_9. щодо визнання договору купівлі-продажу від 20.05.2003 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_12., дійсним та визнання права власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 (т 3 а.с. 130-131, 106)

Оригіналом підробленої довідки №2397 від 06.11.2006 р. та її ксерокопії, згідно якої ОСОБА_11 проживає за адресою АДРЕСА_1 а ОСОБА_12. за вказаною адресою зареєстрований , але не проживає (т 3 а.с. 132,107)

Оригіналом підробленої довіреності від 15.11.2006 р., якою ОСОБА_11, уповноважує ОСОБА_27 представити його інтереси з питань виписки ОСОБА_12 з АДРЕСА_1, яка нотаріально посвідчена-підписана і завірена відтиском гербової печатки нотаріуса м. Клин Московської області ОСОБА_17 (т 3 а.с. 136)

Ксерокопією заочного рішення Кіровського районного суду від 12.12.2006 р., про визнання ОСОБА_12 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 та зняття його з реєстраційного обліку за даною адресою. (т 3 а.с. 140)

Оригіналом позовної заяви від 08.12.2006 р. від імені позивача ОСОБА_24 до відповідача ОСОБА_11 про визнання дійсним договору купівлі - продажу АДРЕСА_1 між вказаними особами та визнання за ОСОБА_24 права власності на квартиру. (т 3 а.с.103)

Оригіналом підробленого договору купівлі-продажу від 28.11.2006 р., згідно якого ОСОБА_11 продав, а ОСОБА_24 купив квартиру за адресою АДРЕСА_1 (т 3 а.с.104)

Заявою ОСОБА_11 до Кіровського суду, про розгляд заявлених вимог без його участі. (т 3 а.с. 111)

Змістом заочного рішення Кіровського районного суду від 15.12.2006 р. про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності на неї за ОСОБА_24 (т 3 а.с. 291)

Висновком почеркознавчої експертизи №4516/02 від 23.10.2008 р., згідно якого рукописний запис в рішенні третейського суду від 25.05.2003 р. в 2-х екземплярах на 2-х аркушах паперу виконаний ОСОБА_9, а підпис від імені третейського судді в графі " підпис" - ймовірно нею ж. (т 5 а.с. 326-327)

Висновком технічної експертизи №5362/03 від 12.01.2009 р., згідно якого виготовлення відтисків печаток, які містяться в довіреностях: від 15.11.2006 р. від імені ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_27, яка посвідчена нотаріусом м. Клін Московської області ОСОБА_43 та від 15.12.2006 р. від імені ОСОБА_24 на ім'я ОСОБА_40, яка посвідчена нотаріусом м. Ростов - на - Дону, виготовлені еластичними рельєфами кліше печаток, виготовлених способом та за допомогою предметів, на які вказав обвинувачений ОСОБА_10 під час відтворення обстановки й обставин події за його участю від 11.12.2008 р. (т 5 а.с. 493-494)

Висновком технічної експертизи №274 від 19.10.2007 р., згідно якої тексти довіреності від 15.11.2006 р. та від 15.12.2006 р. надруковані електрографічним способом на одному друкованому пристрої. (т 5а.с. 437-442)

Висновками почеркознавчих експертиз: №4029/02 від 17.09.2008 р., згідно якого підпис від імені нотаріуса в довіреності від 15.12.2006 р., виданої нотаріусом м. Ростов - на - Дону, виконаний ОСОБА_8; №5158/02 від 22.01.2009 р., згідно якого підпис в графі "нотаріус" в довіреності від 15.11.2006р. від імені ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_27, яка посвідчена нотаріусом м. Клін Московскої області ОСОБА_44 - ймовірно виконана ОСОБА_10 (т 5 а.с. 289-292)

Підпис від імені ОСОБА_24 в графі "підпис" в замовленні зобов'язанні №120721 від 19.12.2006 р., замовленні №120729 від 19.12.2006 р. та у графі "замовник" договору від 19.12.2006р. між ОСОБА_24 і ОКП "КООБТІ" ймовірно виконані ОСОБА_10 (т 5 а.с. 380-381)

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №1656/02 від 01.02.2008 р., згідно якого підпис в графі "продавець» та рукописний запис "ОСОБА_11." в договорі купівлі-продажу квартири від 28.11.2006 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_24 та підпис у звернені до Кіровського суду від імені ОСОБА_11 - виконані ОСОБА_11 (т 5 а.с. 104-105)

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №2505/02 від 05.09.2003 р. згідно якого підпис у графі "підпис" в заяві №110802 від 18.10.2006 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно та в графі "підпис" довіреності від 08.12.2006 р. від імені ОСОБА_11- виконані ОСОБА_11 (т5 а.с. 140-142)

Результатами зафіксованими в протоколі пред'явленні ОСОБА_27 на впізнання фотознімків, під час якого він впізнав на фото №3 ОСОБА_8, як чоловіка на ім'я ОСОБА_8, який звертався до нього разом з ОСОБА_11 і надавав документи від імені ОСОБА_11 (т 3 а.с. 313-314)

Результатами зафіксованими в протоколі пред'явлення ОСОБА_45 на впізнання фотознімків, під час якого на фото №3 він впізнав ОСОБА_8, який звертався до нього з приводу надання юридичної допомоги ОСОБА_11 (т 1 а.с. 241-243)

Змістом протоколу пред'явлення ОСОБА_46 - паспортистці КРЕП №13, фотознімків на визнання за результатами якого вона впізнала на фото № 3 ОСОБА_8, як чоловіка на ім'я ОСОБА_47 , який звернувся до неї, як представник ОСОБА_48 (т 1 а.с. 264-266)

Матеріалами цивільної справи № 2-5266 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12, вилучена з Кіровського районного суду на підставі протоколу виїмки від 07.09.2007 р., ( т 3 а.с. 67),

Підробленою довідкою від імені КРЕПу № 13 № 2397 від 06.11.2006 р., на ім'я ОСОБА_11 про те, що він проживає за адресою АДРЕСА_1 а ОСОБА_12 лише зареєстрований за вказаною адресою, але не проживає, яка залучена до матеріалів кримінальної справи. (т 3 а.с. 132,147)

Результатами зафіксованими у протоколі відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_10 від 11.12.2008 року, під час якого він добровільно розповів після чого особисто приготував усі необхідні складові і послідовно особисто показав порядок для успішного виготовлення підроблених ним еластичних кліше печаток і штампів. Всі дії фіксувались за допомогою відеозапису. (т. 6 а.с. 55)

Висновком почеркознавчої експертизи № 4028/02 від 04.12.2008 р., згідно якого рукописний текст в довідці від 06.11.2006 р., виконаний ОСОБА_13 (т 3 а.с. 308-310)

Висновком технічних експертиз : № 5253/03 від 09.01.2009 р., згідно якої відтиски печатки і штампу, що містяться в довідці виданої на ОСОБА_11 від 06.11.06 р., виконанні рельєфним кліше виготовленим полімерним способом. (т 5 а.с. 475-477)

Висновком технічної експертизи № 5362/03 від 12.01.2009 р., згідно якого виготовлення відтиску печатки, що міститься в довідці виданої на ім'я ОСОБА_11 від 06.11.2006 р, для пакетів КРЕП №13 можливе еластичним рельєфним кліше печатки виготовленою способом та за допомогою предметів, на який вказав обвинувачений ОСОБА_10 під час відтворення обстановки та обставин події за його участю від 11.12.2008 р. (т 5, а.с. 493-494)

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2569/21 від 23.07.2008 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 26.10.2006 року складала 146 708 грн. (т 5 а.с.11-13)

По епізоду заволодіння квартирою ОСОБА_1 по проспекту АДРЕСА_11 та замаху на її реалізацію:

Допитаний в суді в якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що до позбавлення волі мешкав з братом і матір'ю - ОСОБА_19 по АДРЕСА_11. Ця квартира належала його матері. Після смерті брата і матері він залишився єдиним спадкоємцем. Доступ у квартиру тільки його двоюрідний брат ОСОБА_49 та тітка - ОСОБА_22, на яку він оформив довіреність. Право власності на квартиру не встиг переоформити через повторне засудження і відбування покарання. Брат і мати не дарували і не продавали житла, за їх життя вони боргів не мали. У колонії від ОСОБА_49 дізнався, що раніше невідомий йому ОСОБА_105 заявив про наявне у нього право власності на АДРЕСА_11. Згодом в судах відновили право власності ОСОБА_1 на його житло, після чого квартиру продав, гроші отримав, вимог до обвинувачених не має.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_51, показав, що його двоюрідний брат - ОСОБА_1 відбував покарання у виправній колонії № 6, до цього він постійно мешкав у квартирі АДРЕСА_11 разом з братом ОСОБА_51 і матірю. Після них у квартирі ніхто не мешкав, а нагляд за нею здійснював він та його мати - ОСОБА_22 ОСОБА_52 боргів не мала, житло не відчужувала, третейських угод і рішень не підписувала, проте право власності якимось чином змінили на іншу особу, через що звернулись до правоохоронних органів та в суд. ОСОБА_1 в 2010 році давав йому довіреність на продаж квартири. Кошти від продажу квартири ОСОБА_1 отримав від нього після продажу;

Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_53 показала що працювала паспортистом в КРЕПі №14. Довідку № 1701 від 13.11.2006 року складена і підписана не нею. ОСОБА_106 була паспортистом ділянки Кіровського району. Коли ОСОБА_106 була у відпустці вона виконувала її обов'язки. Офіційного наказу про виконання обов'язків іншого паспортиста не було, між ними була усна домовленість. Такого виду довідки вони готували до суду на вимогу різних організацій. Другий паспортист також не видавала таку довідку. Довідка була видана від її імені, тому що знали, що вона працює паспортистом. Хто і з якою метою склав і підписав дану довідку, їй не відомо;

Наданими в суді поками свідка ОСОБА_13 - паспортиста КРЕПу № 6, згідно яких на прохання її знайомого - ОСОБА_8 нею виконано рукописний текст довідки № 1701 від 13.11.2006 року про те, що ОСОБА_31 проживає за адресою: АДРЕСА_11 а ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає. Бланк довідки для заповнення їй приніс ОСОБА_8;

Наданими в суді показаннями свідка ОСОБА_40, який пояснив, що наприкінці січня - початку лютого 2007 р. до нього, як юриста адвокатської контори ОСОБА_45, звернувся ОСОБА_31 та ОСОБА_41. Останнього він впізнав при пред'явленні йому на впізнання фотознімків, як ОСОБА_8 ( т 1 а.с. 233-235), та який приходив до нього раніше разом з ОСОБА_24 ОСОБА_31 і ОСОБА_8 попросили його представляти інтереси в Кіровському судді, у якості представника відповідача по позову ОСОБА_31 до ОСОБА_22, яка оспорює право власності на АДРЕСА_11, яка належить ОСОБА_31 на підставі рішення третейського суду, яке зареєстроване в БТІ. ОСОБА_31 надав йому довіреність, нотаріально оформлену. Договір про надання юридичної допомоги із ОСОБА_24 і ОСОБА_41 не укладав. Про ОСОБА_11 чув, але особисто його не бачив.

Свідоцтва про право власності на житло за НОМЕР_6 від 07.04.1994 р про право власності на житло на ім'я ОСОБА_19- квартиру АДРЕСА_11 (т 3 а.с. 5)

Витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11279047 від 19.07.2006 р. ( т 3 а.с. 10) та № 11278235 від 19.07.2006 р., згідно яких на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_6 від 07.04.1994 р. за ОСОБА_19 зареєстровано право власності на нерухоме майно-квартиру АДРЕСА_11. ( т 3 а.с. 11),

Свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 03.01.1976р. на ім'я ОСОБА_1 (т 3 а.с. 19)

Свідоцтва про смерть ОСОБА_19 НОМЕР_5 від 18.05.1995 р. (т 3 а.с. 20)

Довідкою КРЕПу № 14 від 22.06.2006 р., згідно якої на день смерті ОСОБА_19 та в подальшому разом з нею у квартирі АДРЕСА_11 проживав її син - ОСОБА_1 (т 3 а.с.20)

Ксерокопією паспорту НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_31 (т 3 а.с. 13)

Замовленням № 115701 від 13.11.2006 р. від імені ОСОБА_31 на реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_11 (т 3 а.с. 12)

Оригіналом недостовірного витягу № 12491837 від 13.11.2006 р. на ім'я ОСОБА_31, згідно якого на підставі рішення третейського суду від 25.09.2006 р. є власником квартири АДРЕСА_11 (т 3 а.с. 18)

Оригіналом підробленого рішення третейського суду від 25.09.2006 р., винесеного і підписаного третейським суддею ОСОБА_9. щодо визнання права власності на кв. АДРЕСА_11 за ОСОБА_31 (т 3 а.с. 14-16)

Квитанціями № 11, № 12 від 22.11.2006 р., про сплату судового збуту та ІТЗ судового процесу від імені ОСОБА_31 (т 3 а.с. 61-62)

Адресною довідкою, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_11. (т 3 а.с. 64)

Оригіналом недостовірної позовної заяви від 21.11.2006 р. від імені позивача ОСОБА_31 до відповідача ОСОБА_1, про втрату права користування АДРЕСА_11 та зняття його з реєстраційного обліку за вказаною адресою. (т 3 а.с.63)

Ксерокопією підробленого рішення третейського суду від 25.09.2006 р., винесеного і підписаного третейським суддею ОСОБА_9. (т 3 а.с. 67-69)

Ксерокопією недостовірного витягу № 12491837 від 13.11.2006 р. на ім'я ОСОБА_31, згідно якого на підставі рішення третейського суду від 25.09.2006 р. він є власником квартири АДРЕСА_11 (т 3 а.с. 70)

Оригіналом недостовірної довіреності ВЕІ № 318554 від 17.11.2006 р., якою ОСОБА_31 уповноважує ОСОБА_53 на представництво його інтересів в суді (т 3 а.с. 73)

Копією заочного рішення Кіровського суду від 18.12.2006 р., про втрату ОСОБА_1 права користування АДРЕСА_11 та зняття його з реєстраційного обліку. (т 3 а.с. 79)

Копією заяви ОСОБА_22, поданої до Кіровського суду в інтересах ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_31, про скасування та перегляд заочного рішення Кіровського суду від 18.12.2006 р. (т 3 а.с. 80-82)

Ксерокопією ухвали Кіровського суду від 30.01.2007 р., про скасування рішення заочного рішення суду від 18.12.2006 р. (т 3 а.с. 93)

Висновком почеркозначної експертизи № 4516/02 від 23.10.2008 р., згідно якого підпис у рішенні третейського суду від 25.09.2006 р. від імені третейського судді, ймовірно виконаний ОСОБА_9 (т 5 а.с. 326-327)

Матеріалами цивільній справі № 2-5536, за позовом ОСОБА_31 до ОСОБА_1, які вилучено згідно протоколу виїмки від 07.09.2007 р. (т3 а.с.58),

Висновком почеркознавчої експертизи №4028/02 від 04.12.2008 р., згідно якого рукописний текст в довідці № 1701 від 13.11.2006 р., виконаний ОСОБА_13.(т 5 а.с.308-310)

Результатами зафіксованими у протоколі відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_10 від 11.12.2008 року, під час якого він добровільно розповів після чого особисто приготував усі необхідні складові і послідовно особисто показав порядок для успішного виготовлення підроблених ним еластичних кліше печаток і штампів. Всі дії фіксувались за допомогою відеозапису. (т. 6 а.с. 55)

Висновком технічної експертизи : № 5253/03 від 09.01.2009 р., згідно якої відтиски печатки і штампу, що містяться в довідці виданої на ім'я ОСОБА_31 від 13.11.2006 р., виконані рельєфним еластичним кліше, виготовленим полімерним способом (т 5 а.с. 475-477)

Висновком технічної експертизи № 5362/03 від 12.01.2009 р., згідно якого виготовлення відтиску печатки, що містяться в довідці, виданої на ім'я ОСОБА_31 від 13.11.2006 р. для пакетів КРЕП №14 можливе еластичним рельєфним кліше печатки, виготовленою способом та за допомогою предметів, на який вказав обвинувачений ОСОБА_10 під час відтворення обстановки та обставин події за його участі від 11.12.2008 р. (т 5 а.с. 493-494)

Висновком технічної експертизи експертизи № 2570/21від 23.07.2008 р., згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_11 складає 99 856 грн. (т 5 а.с. 27-29)

Клопотання ОСОБА_8 про недопустимість доказу не підлягає задоволенню, так як обшук квартири АДРЕСА_13 де мешкала ОСОБА_7, є належним і допустимим доказом (т.3, а.с.338-339), оскільки його провели на підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2008 року, якою суд дав дозвіл на проникнення до цього житла (т.3, а.с.334-337). 08.10.2008 року, обшук провела уповноважена особа з участю понятих, власника квартири - ОСОБА_7, яка повідомила про відсутність зауважень до результатів проведеної слідчої дії. За правилами ст.ст. 84-85 КПК України в редакції 1960 року, при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання ведуться протоколи. Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Відповідно до ст.85-2 КПК України в редакції 1960 року при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій можуть застосовуватись кінозйомка та відеозапис. Власник житла не заявив клопотань про необхідність проведення відеозапису, тому відсутність відео фіксації не вважається порушенням. Участь захисника у даному випадку є правом, а не обов'язком. Статтею 45 КПК України в редакції 1960 року передбачено перелік слідчих дій, з обовязковою участю захисника, до яких обшук не відноситься.

Згідно ст. 290 КПК України, після закінчення досудового провадження обвинуваченим відкрили всі матеріали розслідування. Їх право на захист не порушили, тому наявні у справі докази є допустимими і підлягають врахуванню при доказуванні. Внаслідок цього, хибні припущення ОСОБА_8, про неможливість використання висновків експертиз, відомості про які не внесено до реєстру матеріалів досудового розслідування. (т. 28, а.с.49, 79-87).

ОСОБА_8 просить визнати недопустимими копій документів: том 1: аркуш - 14, 33, 40, 58, 100, 101, 103, 142; том 2: аркуш -13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 30, 36, 37, 38, 41, 42, 88, 89, 91, 92, 93, 105, 106, 107, 120; том 3: аркуш - 5, 8, 10, 11, 13, 19, 25, 26, 29, 38, 47, 51, 52, 55, 66, 67, 70, 71, 72, 74, 75, 76, 77, 79, 83, 84, 92, 93, 94, 95, 105, 109, 113, 114, 115, 125, 126, 127, 128, 133, 134, 135, 137, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 154, 156, 159, 171, 173, 179, 183, 203, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 221, 222, 225, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 241, 252, 275, 279, 301; ТОМ 4: аркуш - 15, 16-18, 251, 252, 253, 254, 261, 265, 266, 267, через відсутність їх оригіналів.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.93 КПК України). Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК України). Перераховані раніше аркуші з документами витребувано у належний процесуальний спосіб і завірено. Таким чином у сукупності з іншими матеріалами документи підтверджують зазначені у них відомості. Копія документа - це оформлене відповідно до встановленого порядку і правил повне і точне відтворення змісту документа. Аркуші, на які посилається ОСОБА_8, як на недопустимий доказ долучили до провадження як копії, але це не свідченням їх недопустимості.

Слідчий вправі давати органам дізнання доручення про проведення розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого для органів дізнання є обов'язковими (ч.3 ст.114 КПК України в редакції 1960 р.) Тобто доручення і їх результати є належним і допустимим доказом.

Суд погоджується з клопотаннями ОСОБА_8 про недопустимість використання змісту рапортів: том 1, аркуш - 130, 207; том 2, аркуш - 27, 35, 39, 40; том 4, аркуш - 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 19, 20, 21, 23, 24, 26, 28, 29, 31, 32, 34, 36, 41, 42, 44, 46, 48, 49, 52, 54, 56, 57, 58, 59, 61, 63, 66, 88, 90 працівників правоохоронних органів. Згідно ч. 7 ст. 97 КПК України, у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження. З цих підстав, суд не використовує при оцінці доказів зміст рапортів працівників міліції.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду (ст. 23 КПК України). За таких умов, зміст протоколів допиту в якості свідка: ОСОБА_35 від 19.06.08 року; ОСОБА_35 від 09.07.08 року; ОСОБА_54 від 02.09.08 року; ОСОБА_55 від 03.09.08 року; ОСОБА_56 від 04.09.08 року; ОСОБА_57 від 04.09.08 року; ОСОБА_58 від 12.09.08 року; ОСОБА_59 від 12.09.08 року; ОСОБА_36 від 13.09.08 року; ОСОБА_60 від 17.09.08 року; ОСОБА_61 від 19.09.08 року; ОСОБА_62 від 17.10.08 року; ОСОБА_63 від 17.10.08 року; ОСОБА_64 від 21.10.08 року; ОСОБА_35 від 23.10.08 року; ОСОБА_65 від 23.10.08 року; ОСОБА_61 від 30.10.08 року; ОСОБА_66 від 30.10.08 року; ОСОБА_67 від 30.10.08 року; ОСОБА_64 від 27.11.08 року; ОСОБА_68 від 29.12.08 року; ОСОБА_69 від 29.12.08 року; ОСОБА_70 від 29.12.08 року; ОСОБА_71 від 29.12.08 року; ОСОБА_72 від 29.12.08 року; ОСОБА_73 від 30.12.08 року; ОСОБА_74 від 30.12.08 року; ОСОБА_75 від 04.06.08року (том 2 а.с.137); ОСОБА_31 від 06.06.08 року (том 2 а.с.139); ОСОБА_33 від 09.06.08року (том 2 а.с.144); ОСОБА_32 від 09.06.08року (том 2 а.с.146); ОСОБА_76 від 03.09.08року (том 2 а.с.153); ОСОБА_77 від 29.08.08 року (том 2 а.с.151); ОСОБА_78 від 09.04.08 року (том 2 а.с.171); Протокол допиту свідка ОСОБА_79 від 14.09.2007 року (том 1 а.с. 223); ОСОБА_80 від 18.09.2007 року (том 1 а.с. 230); ОСОБА_27 від 12.09.2007 року (том 1 а.с. 311); ОСОБА_26 від 24.09.2007 року (том 1 а.с. 239); ОСОБА_25 від 04.01.2008 року; ОСОБА_81 від 22.12.2007 року (том 2 а.с.10); ОСОБА_78 від 27.12.2007 року (том 2 а.с.31); ОСОБА_82 від 27.12.2007 року (том 2 а.с.33); ОСОБА_83 від 27.12.2007 року (том 2 а.с.34) при доказуванні до уваги не приймаються, оскільки зазначені громадяни не допитувались в якості свідків у судовому засіданні.

Не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_41 про об'єднання цього кримінального провадження з іншою кримінальною справою в якій він також є обвинуваченим, оскільки судовий розгляд цього провадження проводиться за правилами чинного КПК України, тоді як інша кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_41 вирішується за правилами КПК України у редакції 1960 року. Виключається одночасне поєднання двох окремих процесуальних порядків під час одного судового розгляду, тобто і в цьому клопотанні необхідно відмовити.

Слідчий з прокурором на засадах публічності, виконали покладений на них обов'язок передбачений ст. 25 КПК України і правомірно почати досудове провадження на підставі поданих потерпілими заяв про злочин. Від потерпілих не надходило заяв про відмову у підтриманні публічного обвинувачення, таким чином відсутні підстави застосування ч. 1 ст. 477 КПК України. Потерпілі завчасно викликались, не зявились. Їх неявка пов'язана з наявністю таких об'єктивних обставин як: вік, тривалий розгляд, проживання в інших державах. Незважаючи на це, останні не були очевидцями злочину, тому остаточне процесуальне рішення можна прийняти без їх участі, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Таким чином, незалежно від часу отримання ОСОБА_1 свідоцтва про спадкування після смерті його брата і матері, право на спадкове майно перейшло потерпілому ОСОБА_1 в день смерті його матері та брата. З огляду на встановлені обставини, сумніви ОСОБА_8 про ймовірну відсутність потерпілого по-епізоду ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та до уваги не приймаються.

Результатами технічних експертиз 5253/03 від 09.01.2009 року та 5362/03 от 12.01.2009 року, достовірно встановлено що відтиски печаток і штампів виконанні рельєфним кліше виготовленим полімерним способом, а також що виготовлення можливе еластичним рельєфним кліше печатки виготовленою способом та за допомогою предметів, на який вказав обвинувачений ОСОБА_10 під час відтворення обстановки та обставин події за його участю від 11.12.2008 року. Експертні дослідження проводились ліцензованим судовим експертом на підставі науково-обґрунтованих методик, що були апробовані та затверджені Міністерством Юстиції України. З цих підстав суд не сумнівається в достовірності результатів судових експертиз. Заперечення ОСОБА_8 з цього приводу є надуманими. Зокрема не виключається можливість проведення експертизи без оригіналів печаток нотаріусів РФ.(т 5 а.с. 475-477, 493-494)

Відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_10 провели 11.12.2008 року в присутності: двох понятих, захисника. Слідча дія фіксувалась за допомогою відеозапису, який переглянули й оформили протоколом перегляду відеозапису, а також склали протокол слідчої дії. Після завершення відтворення обстановки і обставин події жоден учасник і присутні заяв чи зауважень не висловили. ОСОБА_10 добровільно приготував і послідовно особисто показав порядок виготовлення ним підроблених еластичних кліше. Всі дії фіксувались за допомогою відеозапису. На виконання практики застосування рішень Європейського суду з прав людини (ст. 6 Конвенції) враховано, що перед проведенням слідчих експериментів ОСОБА_10 роз'яснено процесуальні права особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, після чого вони добровільно, без обмеження процесуальних їх прав і свобод дав визнавальні покази. Така форма доказування передбачена у національному законодавстві як допустимий доказ який не суперечить міжнародним стандартам, тобто ретельно у формі слідчого експерименту відтворив події, які одразу були перевірені на місці, та зміст яких співпадає з результатами експертних досліджень, що переконують у доведеності вчинення обвнуваченими підробки документів печатей і штампів.

Усі протоколи пред'явлення для впізнання оформлено та проведено у відповідності до чинного на той час КПК України в редакції 1960 року, тому відсутні передумови не приймати такий вид неупередженого і об'єктивного доказу.

З огляду на перераховані обставини, суд обґрунтовано вважає що по епізоду переоформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, належної потерпілому ОСОБА_12, а також підробки та використання завідомо підробленого документу, вина ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 беззаперечно підтверджується наступними обставинами:

ОСОБА_11 достовірно знав, що ніколи не був законним власником житла ОСОБА_12, але він умисно виконав підпис у підробленому ним договорі купівлі-продажу цієї квартири, а також умисно поставив власний підпис у підробленій довіреності приватного нотаріуса РФ на розпорядження майном, хоча розумів що таких прав не мав. Умисно передав для подальшого використання підроблені документи в суд. Внаслідок виготовлення ним та використання завідомо підроблених для нього документів, шляхом обману та зловживання довірою незаконно переоформив право власності на квартиру ОСОБА_12

ОСОБА_10 достовірно знав, що ОСОБА_11 квартира не належить, але умисно особисто підробив еластичні кліше та печатку КРЕПу, підробив довідку та довіреності, зміст яких не відповідає дійсним обставинам, примусив ОСОБА_9 підписати рішення третейського судді. Внаслідок умисного виготовлення та використання завідомо підроблених для нього документів, шляхом обману та зловживання довірою незаконно переоформив право власності на квартиру ОСОБА_12

ОСОБА_41 достовірно знав, що ОСОБА_11 квартира не належить, в приміщенні власник не мешкає, але він виконав підпис в довіреності від імені нотаріуса РФ, підшукав не заповнений бланк КРЕПу, зловживаючи довірою паспортиста оформив рукописний текст довідки, який передав ОСОБА_10 для виготовлення підроблених кліше та печатки КРЕПу, умисно використав підроблені документи в суді, а згодом незаконно переоформив житло на ОСОБА_11 Внаслідок виготовлення та використання завідомо підроблених для нього документів, шляхом обману та зловживання довірою незаконно переоформив право власності на квартиру ОСОБА_12

По епізоду незаконного переоформлення права власності на квартиру АДРЕСА_11 а також підробки та використання завідомо підробленого документу вина ОСОБА_8, ОСОБА_10 беззаперечно підтверджується наступними обставинами:

ОСОБА_10 достовірно знав, що квартира не належить особі, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, але умисно особисто підробив еластичні кліше штампу та печатки КРЕПу, роздрукував на лазерному принтері підроблені ним особисто документи, зміст яких не відповідає фактичним обставинам, примусив ОСОБА_9 підписати рішення третейського судді. Внаслідок виготовлення та використання завідомо підроблених для нього документів, шляхом обману та зловживання довірою незаконно переоформив право власності на квартиру ОСОБА_1

ОСОБА_41 достовірно знав, що ОСОБА_1 квартира не належить, в приміщенні власник не мешкає, але він виконав підпис в довіреності від імені нотаріуса РФ, підшукав не заповнений бланк КРЕПу, зловживаючи довірою паспортиста, оформив рукописний текст довідки, який передав ОСОБА_10 для виготовлення підроблених кліше та печатки КРЕПу, умисно використав підроблені документи в суді, а згодом незаконно переоформив житло на ОСОБА_11 Внаслідок виготовлення та використання завідомо підроблених для нього документів, шляхом обману та зловживання довірою незаконно переоформив право власності на квартиру ОСОБА_1

Разом з цим, органом досудового розслідування дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 1 ст. 255 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року, а саме, що:

ОСОБА_9 в 2006 році у складі злочинної організації, з метою вчинення особливо тяжких корисливих злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_84, ОСОБА_8 домовилась таємно викрасти квартиру ОСОБА_12, для чого ОСОБА_8, на лазерному принтері умисно виготовив недостовірний: договір купівлі - продажу від 28.11.2006 р., згідно якого створив удаваність того, що ОСОБА_11 продав, а особа, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження - придбав квартиру АДРЕСА_1, а також умисно виготовив завідомо недостовірне рішення третейського судді від 25.05.2003 року, в якому ОСОБА_9 від свого імені виконала підпис в графі третейський суддя. У подальшому, шляхом обману та зловживання довірою члени злочинної організації використали завідомо підроблені ними документи і незаконно переоформили права власності на квартиру потерпілого ОСОБА_12

Крім того, ОСОБА_9 в 2006 році у складі злочинної організації, з метою вчинення особливо тяжких корисливих злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_84, ОСОБА_8 домовилась таємно викрасти квартиру ОСОБА_30, для чого ОСОБА_8, на лазерному принтері умисно виготовив завідомо недостовірне рішення третейського судді датувавши його 25.05.2006 року, на яких ОСОБА_9 від свого імені виконала підпис в графі третейський суддя. У подальшому, шляхом обману та зловживання довірою члени злочинної організації використали завідомо підроблені ними документи і незаконно переоформили права власності на квартиру потерпілого ОСОБА_30

Крім того, ОСОБА_9 в 2006 році у складі злочинної організації, з метою вчинення особливо тяжких корисливих злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_84, ОСОБА_8 домовилась таємно викрасти квартиру ОСОБА_19, для чого ОСОБА_8, на лазерному принтері умисно виготовив недостовірне рішення третейського судді датувавши його 25.09.2006 року, на яких ОСОБА_9 від свого імені виконала підпис в графі третейський суддя. У подальшому, шляхом обману та зловживання довірою члени злочинної організації використали завідомо підроблені ними документи і незаконно переоформили права власності на квартиру потерпілого ОСОБА_1, проте не змогли її реалізувати та заволодіти. Таким чином, у шахрайський спосіб коштами потенційного покупця у якості сплати ним вартості квартири по незалежним від них причинам.

Крім того, ОСОБА_9 в 2006 році у складі злочинної організації, з метою вчинення особливо тяжких корисливих злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_84, ОСОБА_8 домовилась таємно викрасти квартиру ОСОБА_34, для чого ОСОБА_8, на лазерному принтері умисно виготовив завідомо недостовірне рішення третейського судді датувавши його 22.08.2006 р., на яких ОСОБА_9 від свого імені виконала підпис в графі третейський суддя. У подальшому, шляхом обману та зловживання довірою члени злочинної організації використали завідомо підроблені ними документи і незаконно переоформили права власності на квартиру потерпілої ОСОБА_34

Згідно п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України», стандарт доказування «поза розумним сумнівом» означає, що суд при оцінці доказів повинен врахувати таку доведеність, яка випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту. Має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄСПЛ у справі «Веренцов проти України».

Згідно п.5.1. рішення 1-рп/2008 Конституційного суду України від 10.01.2008 року, третейське самоврядування не є тотожним суддівському самоврядуванню, оскільки третейські суди не входять до системи судів загальної юрисдикції, а третейські судді не наділені статусом професійних суддів. Третейське самоврядування як одна з форм громадського самоврядування слугує самоорганізації третейських суддів постійно діючих третейських судів, тоді як суддівське самоврядування належить до системи конституційного устрою держави (частина друга статті 130 Конституції України) і є формою самоорганізації професійних суддів. Отже, законодавче закріплення третейського самоврядування в положеннях пункту 9 статті 4, частини першої статті 58 Закону не суперечить частині другій статті 130 Конституції України. Одним зі способів реалізації права кожного будь якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про третейські суди», третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. Третейськими суддями не можуть бути: особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.

На ОСОБА_9 не розповсюджувались заборони бути третейським суддею.

Таким чином, підписи третейського судді ОСОБА_9. у рішеннях третейського судді є правомірною поведінкою, не свідчать про її попередню змову зі співвиконавцями на: підробку, використання підроблених документів, заволодіння майном потерпілих. Угода про передачу справи на розгляд третейського судді та рішення третейського судді була одним зі способів реалізації права особи на захист своїх прав. Іншими словами, третейський суддя на власний розсуд може тлумачити, застосовувати норми права і реалізовувати власні повноваження у третейському провадженні. У свою чергу, органи державної влади зобов'язані забезпечити такий рівень належного контролю, при якому третейське провадження та наслідки його правозастосування повинні відповідати Закону.

Суд констатує, що підписані ОСОБА_9 рішення третейського судді є проявом правомірної поведінки третейського судді у зв'язку з вирішенням спору переданого на третейське врегулювання, тобто в діях ОСОБА_9 відсутній прямий умисел у розумінні до вимог ч. 1 ст. 24 КК України, оскільки вона, як особа з середньою медичною освітою та відсутністю знань в галузі права, не могла усвідомлювати значення та можливого суспільно-небезпечного характеру від підписання нею змісту рішень третейського судді. За інтелектуальною ознакою, не була здатна передбачити суспільно небезпечних наслідків від такої форми альтернативного правозастосування. Сторона обвинувачення не підтвердила що ОСОБА_9 за вольовою ознакою свідомо бажала підробити і використати підроблені документи, а також незаконно припинити майнові права на житло потерпілих. На стадії досудового розслідування таких доказів не здобуто, у матеріалах провадження вони відсутні, а в суді прокурором не надані.

Допитані в суді свідки, потерпілі та обвинувачені повідомили, що ОСОБА_9 підписувала рішення третейського судді. Інших дій ОСОБА_9 не вчиняла. Таким чином, вина ОСОБА_9 показами не підтверджується.

Окремої уваги заслуговують пояснення ОСОБА_9 в яких вона заперечує редакцію пред'явленого їй обвинувачення і наполягає, що підписувала рішення третейського судді та посвідчувала власний підпис у нотаріуса, через матеріальну залежність, скрутне становище, примус і погрози з боку ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб. Вона реально хвилювалась за власне життя та здоровя своїх дітей. Підписані нею рішення третейського судді мали бути перевірені в суді, який спочатку визнав їх такими, що відповідають вимогам закону. Крім того, її звернення з приводу погроз не розглядались протягом останніх 10 років і зараз не вирішені.

Відповідно до ч. 1 ст.40 КК України, не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Суд не ставить під сумнів правдивість показів ОСОБА_9, оскільки стороною обвинувачення тривалий час не досліджено і не вирішено заяв ОСОБА_9 про збіг у неї тяжких обставин, погроз та примусу, внаслідок яких остання вимушено ставила підписи в рішеннях третейського судді, хоча й одержувала за це грошові кошти.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. ( ч. 4 ст. 17 КПК України).

Згідно роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

З огляду на це, ОСОБА_9 по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні нею кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року суд визнає невинуватою і виправдовує на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Також, орган досудового слідства безпідставно кваліфікував дії обвинувачених за ст. 255 КК України як створення злочинної організації. Частиною 4 ст. 28 КК України передбачено, що злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Пленум Верховного суду України в постанові № 13 від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» роз'яснив судам, що утворення (створення) організованої групи слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин. Керування організованою групою полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об'єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов'язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; вдосконалення структури об'єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об'єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо). Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об'єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки. Стійкість організованої групи полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об'єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об'єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

З досліджених судом доказів убачається, що по епізоду потерпілого ОСОБА_12 приймали участь ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_41 По епізоду потерпілого ОСОБА_1, у злочині приймали участь ОСОБА_10 і ОСОБА_41, таким чином, за кількісною ознакою виключається можливість кваліфікації дій обвинувачених за ч.ч. 3,4 ст. 28 КК України. Обвинувачені не створили стійке об'єднання, спрямоване на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), оскільки: жоден із них не був керівником групи, не віддавав обов'язкових до виконання іншими учасниками групи наказів, не застосовував заходи впливу щодо учасників групи за невиконання наказів і доручень, не встановлював у групі певні правила поведінки та не вчиняв дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійкого об'єднання осіб; співвиконавці не мали централізованого підпорядкування та єдиних для всіх правил поведінки; кожен із обвинувачених не був усвідомлений про те, яка саме йому у групі була виділена роль, при цьому діяли обвинувачені на паритетних умовах, рівноправно і вносили рівноцінний вклад у злочинну діяльність; при вчиненні злочинів не було забезпечено взаємозв'язку між діями всіх співучасників, а відповідно і керованості їх діями, відсутній спланований алгоритм злочинних дій та усвідомлення якою має бути кінцева мета злочину; матеріали справи не містять даних про планування злочинної діяльності в цілому; співвиконавці не мали ознак здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тощо. Таким чином, при вчиненні обвинуваченими всіх злочинів були відсутні: стабільний склад групи, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також план злочинної діяльності в цілому.

За змістом закону організована група є більш складною формою співучасті осіб, які займаються злочинною діяльністю. Їх взаємовідносини досягають такого рівня сумісної діяльності, за якого дії кожної з них визначаються не попередньою змовою, а іншими чинниками, зокрема, відповідними правилами поведінки, статутами, планами, тощо, виконання яких є обов'язком для цих осіб. Тільки за таких умов група набуває якісно інших ознак свого існування, які свідчать про стійкість і зорганізованість. Відсутність вказаних ознак переконує у тому, що обвинуваченими не було створено стійке об'єднання для вчинення злочинів.

Обєктивна сторона статті 255 КК України, полягає у суспільно небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує захищеність (гарантованість) життя і здоров'я людей та інших важливих цінностей суспільства, створює загальну (спільну) небезпеку настання тяжких наслідків або заподіює таку шкоду. Злочини проти громадської безпеки посягають на загальне благо, є злочинами проти суспільства, спільних інтересів людей, суспільства в цілому, а не проти окремих фізичних осіб. Злочини проти громадської безпеки посягають не на життя і здоров'я та власність конкретних (окремих) осіб, а на безпеку життя і здоров'я, власності широкого і невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей і тому є загальнонебезпечними злочинами.

Прокурор не довів; коли та у який спосіб обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 зорганізувалися для участі у злочинній організації, чи входили до її складу, а також з якого часу можливе злочинне об'єднання набуло ознак злочинної організації, хто організував її та визначив відповідні ролі іншим.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Прокурор не довів, що обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 зорганізувалися для участі у вчиненні злочинів. Не підтвердив стійкості такого обєднання а також розподілу функцій між учасниками групи. Наявності прямого умислу, відомого всім без виключення учасникам групи по кожному з епізодів пред'явленого їм обвинувачення. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 діяли виключно за попередньою змовою групою осіб, яка є простою формою співучасті.

У судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, участь обвинувачених у злочинній організації та вчиненні злочинів організованою групою, у зв'язку із цим з редакції обвинувачення необхідно виключити таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочинів у складі злочинної організації за ч. 4 ст. 28 КК України та виправдати обвинувачених за створення злочинної організації, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.

Також, органом досудового розслідування ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обвинувачуються по епізоду незаконного переоформлення житла ОСОБА_30 по АДРЕСА_14 а також по епізоду незаконного переоформлення житла ОСОБА_34 по АДРЕСА_7

На підтвердження їх винуватості по епізоду: АДРЕСА_14 надані такі докази:

матеріали реєстраційної справи на квартиру АДРЕСА_14, ( т. 3 а.с. 149); договір купівлі-продажу від 18.05.2001р. згідно якого ОСОБА_85 продав, а ОСОБА_30 купив квартиру АДРЕСА_14, який нотаріально посвідчений і згідно якого власником квартири став ОСОБА_30.(т. 3 а.с. 156-157);замовленням від 31.10.2006 р. від імені ОСОБА_31 на реєстрацію за ним об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_14 (т. 3 а.с. 158); оригіналом витягу №12343006 від 31.10.2006р. згідно якого, на підставі рішення третейського суду від 25.05.2006р. за ОСОБА_31 зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_14. (т. 3 а.с. 166) ; оригіналом підробленого рішення третейського суду від 25.05.2006р., підписаного ОСОБА_9, щодо визнання договору купівлі-продажу від 10.03.2006р. між ОСОБА_31 і ОСОБА_30 (т. 3 а.с. 163-164); замовленням №118018 від 29.11.2006р. від імені ОСОБА_31 про надання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно - вказану квартиру. (т. 3 а.с. 167); оригіналом недостовірного витягу від 29.11.2006р. згідно якого на підставі рішення третейського суду від 25.05.2006р. за ОСОБА_31 та ОСОБА_33 зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_14. (т 3 а.с. 169,170); ксерокопію договору купівлі-продажу від 20.12.2006р., згідно якого ОСОБА_33 продала, а ГФУ Кіровоградської облдержадміністрації придбало квартиру АДРЕСА_14. (т 3 а.с. 171-172); оригіналами витягів: №12696498 від 29.11.2006р. з реєстру прав власності на нерухоме майно та №12343006 від 31.10.2006р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно згідно яких власником квартири АДРЕСА_14 на підставі рішення третейського суду є ОСОБА_31 (т 3 а.с. 262, 268); оригіналом рішення третейського суду від 25.05.2006року підписаного третейським суддею ОСОБА_9., про визнання договору купівлі-продажу від 10.03.2006р. між ОСОБА_31 і ОСОБА_86 дійсним та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_14 за ОСОБА_31 (т. 3 а.с. 266-267); оригіналом договору купівлі-продажу квартири від 30.11.2006р. згідно якого ОСОБА_31 продав, а ОСОБА_33 придбала квартиру АДРЕСА_14.(т. 3 а.с. 276); висновком почеркознавчої експертизи №3667/02 від 03.12.2008р. згідно якого підпис у рішенні третейського суду від 25.05.2006р. від імені третейського судді, ймовірно виконаний ОСОБА_9 (т.5 а.с.157); результатами предявлення ОСОБА_78 фотознімків на впізнання, під час якого на фото №3 вона впізнала ОСОБА_8, як чоловіка, який намагався потрапити до квартири №39.(т 2 а.с. 174-176); результатами пред'явлення фотознімків ОСОБА_87 під час якого вона впізнала на фото №3 ОСОБА_88 як чоловіка по імені ОСОБА_88. (т 2 а.с. 141-142); результатами пред'явлення на впізнання фотознімків, ОСОБА_2 під час якого він впізнав на фото №3 ОСОБА_88 як чоловіка по імені ОСОБА_88. (т 2 а.с. 148-150)

По епізоду заволодіння квартирою АДРЕСА_7 надані такі докази:

матеріали реєстраційної справи квартири АДРЕСА_7 (т 3 а.с. 176); ксерокопію свідоцтва про право власності на житло від 11.02.2002 року на ім'я ОСОБА_34 (т 3 а.с. 179); оригінал витягу від 20.12.2006р. згідно якого, на підставі рішення третейського суду від 22.08.2006 року, винесеного і підписаного третейським суддею ОСОБА_9. про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 18.02.2006року між ОСОБА_24 і ОСОБА_34 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_7 за ОСОБА_24 ( т 3 а.с. 185-187); замовленням ОСОБА_24 від 19.12.2006 року про надання витягу з реєстру права власності на вказану квартиру. (т. 3 а.с. 181); замовлення від 19.12.2006 року на ім'я ОСОБА_24 на внесення поточних змін на обєкт нерухомості АДРЕСА_7 (т 3 а.с. 180); заяву від 04.02.2008 року на ім'я ОСОБА_35 про реєстрацію за нею права власності на квартиру АДРЕСА_7. (т. 3 а.с. 190); заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04.02.2008 року про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 та визнання права власності за ОСОБА_35 (т.3 а.с. 196); оригінал витягу від 13.03.2006 року, згідно якого на підставі заочного рішення Кіровського суду від 04.02.2008 року за ОСОБА_35 зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_7 (т 3 а.с. 197); копію позовної заяви ОСОБА_35 до ОСОБА_24 про визнання дійсним договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_7 від 03.10.2007 року (т 3 а.с. 206); копію договору купівлі продажу квартири від 15.01.2007 року згідно якого ОСОБА_24 продав, а ОСОБА_35 купила квартиру АДРЕСА_7. (т. 3 а.с. 208); копію заочного рішення Кіровського суду від 04.02.2008 року про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 та визнання права власності на неї за ОСОБА_35 та ухвалу цього ж суду від 07.05.2008 року про скасування заочного рішення суду від 04.02.2008 року (т. 3 а.с. 222,229); висновок почеркознавчої експертизи №4515/02 від 23.10.2008 року згідно якого підпис від імені ОСОБА_9 у рішенні третейського суду від 22.08.2006 року ймовірно виконаний ОСОБА_9 (т 5 а.с. 344-345); результатами пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_89, ОСОБА_83, ОСОБА_78 під час яких на фото під №3 вони впізнали ОСОБА_88 як чоловіка, який цікавився квартирою №41 (т.2 а.с. 50-57; т 2 а.с. 174-176); свідоцтво про право власності на житло від 11.02.2002 року на квартиру АДРЕСА_7 на ім'я ОСОБА_34 ( т 2 а.с. 88); свідоцтво НОМЕР_8 від 11.12.2006 року про смерть ОСОБА_34 (т 2 а.с. 92); допитаний в суді в якості свідка ОСОБА_90 показав, що у березні 2008 року на прохання знайомого ОСОБА_41 на підставі укладеного з ним договору, встановив металево-пластикові вікна у квартирі АДРЕСА_7. Зі слів ОСОБА_8 квартиру ремонтував для проживання матері ОСОБА_8. (т 2 а.с. 102-103); результатами обшуку квартири АДРЕСА_15 від 08.10.2008 року за місцем проживання ОСОБА_8 згідно яких вилучили кошторис та договір підряду від 04.03.2008 року між ОСОБА_88 і ОСОБА_91 на улаштування металево-пластикових вікон, а також особисті речі попереднього власника житла-ОСОБА_34. та чотири ключі від нових вхідних дверей до квартири АДРЕСА_7 ( т 3 а.с. 338, 346, 351, 356); змістом протоколу відтворення обстановки і обставин події від 30.01.2009 року, під час якого ключі вилучені з місця проживання ОСОБА_8 підійшли до замка нових вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 (т 2 а.с. 126-127); результатами пред'явлення ОСОБА_35 фотознімків для впізнання, коли вона впізнала ОСОБА_88 як чоловіка, на прохання якого переоформила квартиру АДРЕСА_7 (т 2 а.с. 76-78); результатами пред'явлення ОСОБА_79 фотознімків для впізнання під час якого вона впізнала ОСОБА_9 і ОСОБА_8 (т.1 а.с.225-229).

По епізоду незаконного переоформлення майнових прав на квартиру ОСОБА_86 за адресою АДРЕСА_14 свідку ОСОБА_2 пред'явили фотознімки для впізнання, під час яких він впізнав ОСОБА_88 як чоловіка по імені ОСОБА_88, (т.2 а.с.148-150) проте обсяг зібраної інформації недостатній на підтвердження чи спростування наявності складу інкримінованих обвинуваченим злочинів.

По епізоду незаконного переоформлення квартири ОСОБА_34 за адресою АДРЕСА_7 свідки ОСОБА_89 (т 2 а.с. 50), ОСОБА_83 (т 2 а.с. 55), ОСОБА_78 (т 2 а.с. 174), ОСОБА_35 (т. 2 а.с. 176), ОСОБА_92 (т.2 а.с.188), ОСОБА_79 (т.1 а.с.225) ОСОБА_81 (т. 2 а.с. 64) впізнали ОСОБА_41 як особу, яка цікавилась квартирою АДРЕСА_7.

Основним видом діяльності ОСОБА_8, було і залишається надання правових послуг, зокрема на ринку нерухомості в місті Кропивницький, у зв'язку з чим результати протоколів впізнання фотознімків ОСОБА_8 як особи, що цікавилась нерухомим майном потерпілих ОСОБА_30 та ОСОБА_34 не можна вважати беззастережним доказом його винуватості.

По епізодам незаконного переоформлення квартир потерпілого ОСОБА_30 і ОСОБА_34, не зібрано належних, об'єктивних і достовірних доказів того, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підробляли та використовували завідомо підроблені документи для переоформлення квартир потерпілих ОСОБА_30 та ОСОБА_34

Висновком технічної експертизи підтверджується факт виконання печатних текстів третейських рішень на одному лазерному принтері. Як раніше зазначалось, третейське врегулювання спорів є правомірною формою правозастосування. У свою чергу, Закон не забороняє надавати послуги. Таким чином, роздрукований текст рішення третейського судді не свідчить про наявність у діях всіх обвинувачених ідеальної сукупності всіх складових злочинів, у тому числі кваліфікуючих ознак по кожному з інкримінованих кримінальних правопорушень.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків : ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_81, ОСОБА_75, ОСОБА_33 повідомили всі відомі їм обставини, які суд характеризує як поверхові, уривчасті відомості про опосередковане знайомство чи поодиноку зустріч з одним з обвинувачених. Зміст наданих ними показів унеможливлює використання здобутої інформацію при доказуванні за критерієм «поза розумним сумнівом». Про допит решти свідків, прокурор не заявив. Інші докази у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Надані та досліджені судом документи підтверджують незаконне переоформлення права власності на квартири потерпілих ОСОБА_30 та ОСОБА_34, проте сукупний зміст долучених документів не підтверджує у діях обвинувачених складу інкримінованих їм злочинів, зокрема: прямого умислу, корисливого мотиву, мети і попередньої змови, тощо. По епізодам потерпілих ОСОБА_86 а також ОСОБА_34, редакція пред'явленого обвинувачення у частині дій кожного з заявлених обвинувачених (об'єктивна сторона) грунтується на непідтвердженими судженях, тоді як доказування не може грунтуватись на припущеннях. (ст. 94 КПК України)

Прокурор не спростовав ґрунтовних постійних послідовних заперечень ОСОБА_8 що він, як добросовісний набувач сплатив повну вартість за квартиру попереднього власника-потерпілої ОСОБА_34, що знаходиться по АДРЕСА_7 Вважає себе добросовісним набувачем. Не реєстрував за собою ці квартиру через розлучення з дружиною, через що не бажав ділити зазначену квартиру як спільне сумісне майно подружжя. Мав реальний намір оселитись у помешканні, у зв'язку із чим він відкрито користувався квартирою, проводив повий комплекс ремонтних робіт, змінив: вікна, двері. Висловлена ним правова позиція узгоджується з фактично встановленим обставинам, коли під час обшуку помешкання ОСОБА_8 знайшли ключі від нових вхідних дверей і побутові речі попереднього власника. Свідок ОСОБА_93, показала, що ОСОБА_8 займається нерухомістю і розповідав, про заміну ним вхідних дверей до квартирі № 41. Свідок ОСОБА_90 підтвердив проведення за проханням ОСОБА_8 у березні 2008 року ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_7.

Таким чином, доводи ОСОБА_8 підтверджено доказами, зібраними стороною обвинувачення. Прокурор не спростував що ОСОБА_8 не заволодів майном, а придбав квартиру АДРЕСА_7 за власні кошти

Обвинуваченого ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по епізоду незаконного переоформлення квартири ОСОБА_86 по АДРЕСА_14 а також по епізоду незаконного переоформлення житла ОСОБА_34 по АДРЕСА_7, виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

По епізоду незаконного переоформлення майнових прав на квартиру ОСОБА_1, суд виправдовує ОСОБА_11 через відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. Такий висновок суду обґрунтовано тим, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази вини ОСОБА_11 по вказаному епізоду. Не надано документального підтвердження або показів свідків з цього приводу.

Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку передбаченому ст. 255 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них. За таких умов, при доказуванні не враховуються результати допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 14.09.2007 року, під час якого він пояснив, що за пропозицією ОСОБА_8 отримав дублікат свідоцтва НОМЕР_9 від 07.08.06 року про смерть ОСОБА_19 (т 6 а.с. 74, 92)

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Таким чином, не підтверджене звернення ОСОБА_11 у РАЦС, без сукупності інших належних, допустимих, достовірних доказом, не є достатнім приводом стверджувати у винуватості ОСОБА_11 по вказаному епізоду, а також: попередньої змови, прямого умислу, корисливого мотиву та обізнаності щодо кінцевої мети злочинного посягання.

По епізодам потерпілих: ОСОБА_12 та ОСОБА_1, обвинуваченому ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 одночасно інкримінують декілька способів обернення ними чужого майна на свою користь: таємне викрадення, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, тобто за ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України та ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України. Так звана «подвійна» кваліфікація є помилковою.

Висновок суду з цього приводу обгрунтвано наступним:

Шахрайством визнається заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Згідно роз'яснень п. 17 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 06.11.2009року, № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Так, кінцевою метою дій обвинувачених по доведеним епізодам потерпілого ОСОБА_12, та потерпілого ОСОБА_1, був обман та зловживання довірою, коли винні особи умисно створили умови для добровільної передачі передачі їм коштів від добросовісного покупця за чужі квартири. Неможливо було б заволодіти коштами добросовісних покупців від продажу чужого майна без попереднього незаконного переоформлення майнових прав потерпілих. Таким чином суд обґрунтовано вважає, що обвинувачені шляхом обману та зловживання довірою, створили всі умови для добровільної передачі їм грошових коштів за квартири, що їм не належать.

Зважаючи на вказане, по епізоду потерпілого ОСОБА_12 суд перекваліфіковує дії ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з ч. 5 ст. 185 КК України на ч. 4 ст. 190 КК України. По епізоду потерпілого ОСОБА_1, суд перекваліфіковує дій ОСОБА_8, ОСОБА_10, з ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.

По епізоду ОСОБА_12 з редакції пред'явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України, необхідно виключити кваліфікуючу ознаку як шахрайство, вчинене організованою групою. При цьому, залишити без зміни правову кваліфікацію, оскільки заволодіння майном в особливо великих розмірах охоплюється диспозицією ч. 4 ст. 190 КК України.

По епізоду потерпілого ОСОБА_1, дії обвинуваченого ОСОБА_8, ОСОБА_10, необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України. Виключити кваліфікуючу ознаку як: шахрайство, вчинене організованою групою.

На виконання роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує, що ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вчинили умисний, особливо тяжкий злочин, а також злочин середньої та невеликої тяжкості за попередньою змовою групою осіб, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, позитивно характеризуються. На обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, осудні, похилого віку, працюють.

ОСОБА_8 з 2003 року, страждає на тяжке захворювання, перебуває на обліку в Кіровоградському обласному онкологічному диспансері, є інвалідом ІІІ групи, працює, утримує хвору мати пенсійного віку.

ОСОБА_10 з 2007 року, страждає на тяжке невиліковне захворювання, що потребує постійного спеціалізованого лікування, перебуває на обліку в Кіровоградському обласному онкологічному диспансері, є інвалідом ІІ групи, працює, є батьком та утримує неповнолітню дитину, одружений і утримує членів родини.

ОСОБА_11 працює, одружений, утримує членів родини.

Відсутні обставини, що пом'якшують чи обтяжують призначення покарання обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

З урахуванням тяжкості злочину та особи обвинувачених, для досягнення мети дієвого покарання при призначенні ОСОБА_8 та ОСОБА_11 покарання за вчинення умисного корисливого злочину за ч. 4 ст. 190 КК України, необхідно застосувати обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, що належить їм на праві власності.

Відповідно до п.п. 2-3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, а за вчинення злочину середньої тяжкості - п'ять років.

Кримінальні правопорушення передбачені частинами 2 та 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року, а також ч. 1 ст. 263 КК України відносяться до невеликої та середньої тяжкості.

ОСОБА_10 вчинив злочини середньої тяжкості у 2006 році, таким чином, на день ухвалення вироку минуло більше 12 років з дня вчинення обвинуваченим даних кримінальних правопорушень. Відсутні обставини передбачені ч. 2, 3, 5 ст. 49 КК України, що виключають звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності.

Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах передбачених статтею 49 цього Кодексу ( ч.5 ст. 74 КК України) Таким чином, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та звільняє ОСОБА_10, від призначеного покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за: частиною 2 та 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року, а також ч. 1 ст. 263 КК України.

Відсутня потреба звільняти ОСОБА_8 та ОСОБА_11 від покарання у зв'язку з закінченням строків давності за ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України, через повне і фактичне відбуття ОСОБА_8 та ОСОБА_11 призначеного основного покарання у виді позбавлення волі. При цьому, до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 необхідно застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України та зарахувати їм у строк відбування основного покарання час попереднього ув'язнення та перебування під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання за № 838-VIII від 26.11.2015 року.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_10, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України; частини 2 та 3 ст. 358 КК України, в редакції від 07.04.2011року та ч. 1 ст. 263 КК України. Враховуючи, похилий вік, хворобливий стан, інвалідність, необхідність виконання обов'язку з утримання соціально незахищених членів його родини, позитивну характеристику, постійне місце роботи, законне джерело отримання ним доходу, суд обґрунтовано вважає про можливість виправлення ОСОБА_10 без відбування ним реального покарання, у зв'язку з чим застосовує правила ст.75 КК України, та звільняє обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням і покладанням на нього обовязків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_10 нових кримінальних правопорушень. У зв'язку з призначеним покаранням з випробуванням, згідно ст. 77 КК України, до ОСОБА_10 не може бути застосований додатковий вид покарання у виді конфіскації всього майна, що належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки. Заявлені у цьому кримінальному провадженні цивільні позивачі завчасно викликались, повторно не зявились. Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, роз'яснюється, що особа позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Фактично понесені процесуальні витрати на залучення експертів стягнути в рівних частинах з обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь держави, як-то вимогають положення ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України. Необхідно зауважити, що в цьому кримінальному провадженні відсутні процесуальні документи на підтвердження вилучення у ОСОБА_8: сім карти з номером НОМЕР_1, папки шкіряної, ручки, дисконтної картки, візиток, тридцяти п'яти тисяч доларів США, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_8 про повернення йому перерахованого майна.

Керуючись статтями 349, 366 - 368, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним за ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року; ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року, у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року у виді арешту строком на 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_8 на праві власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання у виді позбавлення волі зарахувати ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення, який обраховувати згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VII від 18.05.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи: з 22.09.2008 року по 08.07.2015 року включно, що складає 13 років 7 місяців позбавлення волі.

У зв'язку з повним і фактичним відбуттям призначеного ОСОБА_8 покарання, обмежитись відбутим покаранням.

ОСОБА_8, по епізоду незаконного переоформлення квартири потерпілого ОСОБА_30 і потерпілої ОСОБА_34, а також за ч. 1 ст. 255 КК України, виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Засудженому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, скасувати.

ОСОБА_10 визнати винним за за ч. 4 ст.190 КК України; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України; ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року; ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року; ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

- за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року у виді арешту строком на 6 місяців.

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_10 від покарання за ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року, а також за ч. 1 ст. 263 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом строку на випробування тривалістю три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до положення ст. 77 КК України конфіскацію майна до ОСОБА_10 не застосовувати.

ОСОБА_10, по епізоду незаконного переоформлення квартири потерпілого ОСОБА_30 і потерпілої ОСОБА_34, а також за ч. 1 ст. 255 КК України, виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_10 зарахувати строк попереднього ув'язнення, який обраховувати згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VII від 18.05.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи: з 25.05.2009 року по 20.10.2014 року включно, що складає 2 роки 6 місяців 14 днів позбавлення волі.

ОСОБА_11 визнати винним за ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року; ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності;

- за ч. 2 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 07.04.2011 року у виді арешту строком на 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання у виді позбавлення волі зарахувати ОСОБА_11 строк попереднього ув'язнення, який обраховувати згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VII від 18.05.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи: з 25.05.2009 року по 20.10.2014 року включно, що складає 10 років 9 місяців 24 дні позбавлення волі.

У зв'язку з повним і фактичним відбуттям призначеного ОСОБА_11 покарання, обмежитись відбутим покаранням.

ОСОБА_11 по епізоду незаконного переоформлення квартири потерпілого: ОСОБА_30, ОСОБА_1, ОСОБА_34, а також за ч. 1 ст. 255 КК України, виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, скасувати.

ОСОБА_9 по пред'явленому їй обвинуваченню за: ч. 1 ст. 255 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України у редакції від 07.04.2011 року, виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Застосований ОСОБА_9 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, скасувати.

Заявлений цивільний позов: ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_33, залишити без розгляду.

Захід забезпечення у виді накладання арешту на будинок, АДРЕСА_16 , зареєстрованого за ОСОБА_8, застосований на підставі постанови слідчого в ОВС СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_98 від 22.12.2008 року, залишити без зміни.

Захід забезпечення у виді накладання арешту на мобільний телефон «Нокіа» 6233, що належить ОСОБА_8, застосований на підставі постанови слідчого в СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_100 від 06.02.2009 року, залишити без зміни.

Скасувати захід забезпечення у виді накладання арешту на автомобіль НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_10 на зберігання.

Речові докази: фото полімер, плівку для друкування, ультрафіолетову лампу, 2 частини від скла, 2 шматки лінійки, частини від ніпелю рибацького, 4 струбцини, рельєфне еластичне кліше) - знищити;

аудіокасету марки ТДК-90 з аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_8; матеріали реєстраційної справи по АДРЕСА_1; матеріали реєстраційної справи по АДРЕСА_7; матеріали реєстраційної справи по АДРЕСА_14, матеріали реєстраційної справи по АДРЕСА_11; матеріали цивільної справи №2-5828/06 за позовом ОСОБА_24 до ОСОБА_11; матеріали цивільної справи 2-5266/06 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12; матеріали цивільної справи 2-5736/06 за позовом ОСОБА_31 до ОСОБА_1 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

чотири металеві ключі з логотипом «Єльвор», передані на зберігання ОСОБА_96, залишити йому, як власнику;

скаргу ОСОБА_35, розписку ОСОБА_18, пояснення ОСОБА_31, документи на проведені ремонтні роботи, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

пістолет «Браунінг», 1903 року, серійний номер НОМЕР_10, а також: три гільзи, три кулі, три, пістолетних патрони 9 мм. до пістолета «Макарова», передані на зберігання до камери схову вилученої та добровільно зданої зброї та речових доказів по кримінальним справам Ленінського РВ УМВС України в Кіровоградській області на підставі квитанції № 1 від 26.03.2009 року, знищити. (т.12 а.с.88).

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь держави фактично понесені процесуальні витрати на залучення експертів, по 6505, 767 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави фактично понесені процесуальні витрати витрати на залучення експерта за проведення судово-балістичної експертизи в сумі 300,48 грн.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя підпис Є.В.Завгородній

Суддя підпис Р.І. Петров

Суддя підпис Р.В. Бурко

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній