Вирок № 74733500, 18.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2696/16-к

Провадження № 1-кп/344/100/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурорів Савчука В.А., Манелюк І.В., Торованина С.В.,

Чижовського С.Б., Клебана Ю.О.

потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_6,

перекладача Аліві Фуада Хусейна,

представника потерпілих ОСОБА_8,

захисників Булін-Соколової Т.С., П’ятківського Р.С.,

Синишина П.Є.,

Стрипи І.С.,

обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, працюючого, з вищою освітою, на утриманні двоє малолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1, раніше несудимого, -

за ч.3 ст.186, ч.2 ст.125 КК України,

та

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого, з середньою спеціальною освітою, раніше неодноразово судимого:

- 22.02.1988 Івано-Франківським міським судом за ч.4 ст.81, ч.2 ст.82, ч.2 ст.187, ст.42 КК України до позбавлення волі на строк 6 років;

- 04.02.1997 Личаківським районним судом Львівської області за ч.3 ст.140 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- 03.02.2004 Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.309, ст.395, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 07.03.2008 Івано-Франківським міським судом за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.69, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 10.03.2010 Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 18.04.2013 за відбуттям покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_13 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло; а також спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

ОСОБА_14 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.

Злочини вчинено за наступних обставин.

Так, 03.12.2015, близько 21 год ОСОБА_13 та ОСОБА_14, попередньо вступивши в злочинну змову, переслідуючи особистий корисливий мотив на безпідставне збагачення та з метою незаконного заволодіння чужим майном, прийшли до приміщення житлової квартири АДРЕСА_3.

В подальшому 03.12.2015 близько 21 год 30 хв ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 умисно, та ОСОБА_14, діючи умисно та повторно за попередньою змовою з ОСОБА_13, з метою таємного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи тяжкі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, знаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа таємно проникли в квартиру АДРЕСА_3, в якій на той час проживали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.12.2015 становить 23647,70 грн, фотоапарат марки «Nikon D-7000», вартість якого згідно висновку експерта №71 від 18.01.2016 становить 16234 грн, кухонний керамічний ніж «Tarrington House 5 дюйм», вартість якого згідно висновку експерта №71 від 18.01.2016 становить 141,44 грн, що належать ОСОБА_6; грошові кошти в сумі 900 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.12.2015 становлять 21282,93 грн, які належать ОСОБА_3; а також грошові кошти в сумі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.12.2015 становить 11823,85 грн, та грошові кошти в сумі 1200 грн, які належать ОСОБА_4.

В той час, коли в приміщенні квартири перебували ОСОБА_13 та ОСОБА_14, в помешкання повернулись жильці ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхній знайомий ОСОБА_16 В свою чергу ОСОБА_13 та ОСОБА_14, усвідомлюючи, що їх дії викрито, з метою утримання викраденого майна почали прямувати до виходу з приміщення квартири. Так, ОСОБА_14, утримуючи викрадене, застосувавши фізичне насильство до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_16, а саме відштовхнувши вказаних осіб, які перебували при вході в квартиру, покинув приміщення квартири та побіг в напрямку виходу із будинку, після чого із викраденим майном покинув місце вчинення злочину.

В свою чергу ОСОБА_13, з метою уникнення затримання, вийняв з кишені куртки ніж та, вирвавшись від потерпілого ОСОБА_3, який утримував його, також направився на вихід з приміщення квартири. В подальшому ОСОБА_13 був зупинений потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які наздогнали його поблизу будинку АДРЕСА_3.

В результаті протиправних дій ОСОБА_14 та ОСОБА_13 потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 спричинено матеріальні збитки на загальну суму 74329,92 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.12.2015 близько 21 год 50 хв ОСОБА_13, втікаючи з місця вчинення злочину, тримаючи в руці кухонний ніж, вибіг з будинку АДРЕСА_3.

В цей час потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_16 поблизу вказаного будинку з метою зупинення ОСОБА_13, маючи на меті уникнути затримання, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, наніс декілька ударів руками по руках потерпілого ОСОБА_3 та, розмахуючи ножем, спричинив останньому різану рану руки.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №901 від 16.01.2016, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці 2-го пальця правої кисті, забою м'яких тканин з травматичним набряком та синця в ділянці лівої кисті, що відносяться до легких тілесних ушкоджень , які викликали короткочасний розлад здоров'я, а також подряпини в ділянці 3-го пальця лівої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав, повністю підтвердив обставини вчинених злочинів відповідно до викладеного, зазначивши, що зі спливом часу всіх деталей події не пригадує. При цьому суду пояснив, що 03.12.2015 в період з 21 год. до 22 год. проник з обвинуваченим ОСОБА_13 до приміщення квартири АДРЕСА_3. У той час в приміщенні квартири жильців не було. Прізвищ осіб, які знаходилися на сходовій клітці, не знає. Оскільки швидко повернулися жильці, нічого з квартири, в тому числі речі та гроші, не викрав, бо не встиг. Вважає, що в приміщенні квартири потерпілі могли його бачити. Коли зайшли потерпілі, почався шум, наскільки розуміє, то ОСОБА_13 з квартири вибіг, і потерпілі побігли всі за ним. Внаслідок цього він вийшов з квартири, спустився вниз на вулицю та пішов в іншу сторону. У коридорі під'їзду було темно, а тому ніхто не побачив, як він виходив. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, врахувати наявність на утриманні неповнолітньої дитини та вкрай незадовільний стан його здоров'я та здоров'я його цивільної дружини ОСОБА_17

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав, повністю підтвердив обставини вчинених злочинів відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_13 суду показав, що 03.12.2015 близько 21 - 22 год разом з ОСОБА_14 проникли в квартиру АДРЕСА_3. В той час повернулися мешканці квартири, а тому втік з неї, а потерпілі побігли слідом за ним. Наздогнавши його, намагалися затримати. Злякався, бо їх було багато, а тому відбивався ножем, що мав у руках. Ймовірно, тоді й поранив руку потерпілого. Викрадене з квартири відповідає вказаному в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд не позбавляти його волі, оскільки раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні 2 малолітніх дітей віком 2 роки та 8 місяців, яких утримує, а також утримує дружину, що не має можливості працювати, так як здійснює догляд за малолітніми дітьми.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 заявили цивільні позови до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, які просили задовольнити, подали суду заяви про подальший розгляд кримінального провадження без їх та перекладача участі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом змінено порядок дослідження доказів та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у скоєнні інкримінованих їм злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії ОСОБА_13 за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло; за ч.2 ст.125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження; дії ОСОБА_14 за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.

Суд зауважує, що хоч в описовій частині обвинувального акта при наведенні обставин вчиненого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 злочину, перебаченого ч.3 ст.186 КК України органом досудового розслідування вказано, що ОСОБА_14, утримуючи викрадене, застосував фізичне насильство до потерпілих, однак обвинуваченим не інкримінуються вчинення даного злочину - грабежу з кваліфікуючими ознаками «поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого».

В той же час відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_14 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, востаннє 10.03.2010 Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки; звільнений 18.04.2013 за відбуттям строку покарання (т.4 а.с.164-165); за місцем проживання характеризується нейтрально, не працює, не одружений, проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_17 упродовж 20 років, має на утриманні 1 неповнолітню дитину - ОСОБА_18, 2003 р.н., на обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває, офіційно працевлаштований у ТзОВ «Лоцман»; незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, у якого згідно довідки медичної частини УВП №12 від 22.05.2017 діагностовано: «ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія IV. Тяжка імуносупресія. Хронічний мікст гепатити В.С. з мінімальною активністю. Ангулярний хейліт. Остеохондроз грудно-поперекового відділу хребта» (т.3 а.с.181); відповідно до клопотання благодійної організації «100 відсотків життя Івано-Франківськ» перебуває на обліку і потребує інтенсивного лікування та проходження діагностичного обстеження. Також при призначенні покарання суд враховує щире каяття як пом'якшуючу покарання обставину та рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_14

За таких обставин, враховуючи наведені обставини вчинення злочину, роль кожного з обвинувачених у вчиненні грабежу, те, що обвинувачений ОСОБА_14, будучи неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк чотири роки, позицію обвинуваченого, що просив суд суворо його не карати, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_14 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому з урахування стану здоров'я покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його молодий вік та те, що обвинувачений ОСОБА_13 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий (т.4 а.с.177), офіційно працевлаштований, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей (ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_9, т.5 а.с.41 та ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_10 (т.1 а.с.193) та непрацююча дружина, на обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває, згідно довідки відділу у справах молоді та спорту Галицької РДА №56 від 01.09.2008, був супроводжуючим дітей, постраждалих від стихійного лиха, що перебували на оздоровленні у м.Слов'янськ; щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, а також позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому ОСОБА_13 покарання у межах санкції ч.3 ст.186 та ч.2 ст.125 КК України, призначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначеним покаранням у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, позицію захисника, що просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_13 у межах санкції ч.3 ст.186 та ч.2 ст.125 КК України, звільнивши від відбування призначеного остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.75 КК України з випробуванням, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_13 покарання за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, а за ч.2 ст.125 КК України - у виді громадських робіт, визначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного ОСОБА_13 та інші наведені обставини справи, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_13 без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_13 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та покласти на ОСОБА_13 відповідні обов'язки.

Таке покарання ОСОБА_14 та ОСОБА_13 є достатнім, справедливим і необхідним для їх виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ними, так і іншими особами.

Вирішуючи цивільні позови, що заявлені у даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, суд керується наступним.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Цивільні позови потерпілих слід задоволити повністю, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_14 та ОСОБА_13 заподіяно матеріальну шкоду, що складається з вартості викраденого: потерпілому ОСОБА_6 на суму 39881,70 грн; потерпілому ОСОБА_3 - на суму 21282,93 грн; потерпілому ОСОБА_4 - на суму 13023,85 грн. Що стосується морального відшкодування відповідно до позовних вимог потерпілих, то суд виходить з наступного. Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Виходячи з наведеного, суд вважає, що в результаті злочинних дій обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 потерпілим завдано моральних страждань внаслідок викрадення їх майна. На переконання суду, заявлений розмір морального відшкодування кожного з потерпілих на суму 3000 грн відповідає засадам розумності, глибині моральних страждань, яких зазнали потерпілі, та матеріального становища обвинувачених, а тому позови обвинувачених у частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, слід також задовольнити та стягнути з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в солідарному порядку в користь кожного з потерпілих кошти в сумі 3000 грн. на відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.

Процесуальні витрати за проведення судових балістичних та хімічних експертиз по обставинах, що не інкримінуються обвинуваченим, компенсувати за рахунок держави; інші судові витрати на залучення експертів згідно ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинувачених.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для зміни чи скасування раніше обраного щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.186 КК України - позбавлення волі на строк чотири роки;

- за ч.2 ст.125 КК України - громадські роботи на строк сто п'ятдесят годин.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_13 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_13 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - домашній арешт ОСОБА_13 залишити без змін.

ОСОБА_14 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України - позбавлення волі на строк три роки п'ять місяців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_14 рахувати з часу фактичного затримання 16 січня 2016 року. Відповідно до ст.72 КК України з урахуванням положень ст.5 КК України зарахувати ОСОБА_14 строк попереднього ув'язнення з 16.01.2016 року до 21.06.2017 у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 22.06.2017 до 12.02.2018 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Вважати ОСОБА_14 таким, що відбув строк покарання, призначений даним вироком суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - особисте зобов'язання ОСОБА_14 скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, у солідарному порядку в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, жителя АДРЕСА_3 - 21282,93 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 3000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, у солідарному порядку в користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, жителя АДРЕСА_3 - 39881,70 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 3000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, у солідарному порядку в користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_17, жителя АДРЕСА_3 - 13023,85 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 3000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в солідарному порядку в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 3223 грн 20 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №194 від 29.02.2016 - 613,80 грн (т.4 а.с.126), №884 від 23.12.2015 - 768 грн (т.4 а.с.133), №453 від 29.02.2016 - 920,7 грн (т.4 а.с.140), №71 від 18.01.2016 - 429,66 грн (т.4 а.с.149), №841 від 25.12.2015 - 491,04 грн (т.4 а.с.154)

Судові витрати за проведення судових експертиз: №09/14-192 від 29.02.2016, №09/12-1420 від 25.12.2015, №09/12-1421 від 30.12.2015, №09/12- 1422 від 30.12.2016, №946 від 17.01.2016 - компенсувати за рахунок держави.

Речові докази: згідно 2 постанов від 03.01.2016 та постанови від 23.02.2016, т.4 а.с. 103-108) - знищити; предмети, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 (постанова від 10.02.2016, т.4 а.с.110) - повернути ОСОБА_13; предмети, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 (постанова від 29.02.2016, т.4 а.с.113) - повернути ОСОБА_14; кухонний ніж (постанова від 21.12.2015, т.4 а.с.119-121) - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6; згідно постанови від 29.02.2016 (т.4 а.с.122-125) спецпакет №2170466 зі слідами взуття - знищити, кросівки ОСОБА_13 - повернути ОСОБА_13, 2 пари взуття ОСОБА_14 - повернути ОСОБА_14; диск з відеозаписом камери спостереження (постанова від 22.12.2015, т.4 а.с.161-163) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на майно обвинуваченого ОСОБА_13 згідно ухвал слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.12.2015 та 11.12.2015 (т.1 а.с.57-61) - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко