Ухвала суду № 74733318, 14.06.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3408/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі :

головуючого- судді Висоцької Г.А.

за участю – секретаря – Радєвої Н.В.

заявника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні із застосуванням звукозаписувального запису скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області ОСОБА_2 та зобов'язання вчинити певні дії, по цивільній справі № 473/3408 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2018 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_1, по цивільній справі 473/3408/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Заявник просить визнати причину пропуску процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця поважною, визнати неправомірними дії державного виконавця Долженко А.С. щодо неповідомлення скаржника як стягувача у зведеному виконавчому провадженні №538154447, про проведення процедури визначення вартості майна, вартості кожного описаного предмета та загальної вартості майна боржника ОСОБА_4, а також не надсилання скаржнику акта визначення вартості майна та зобов'язати посадову особу вчинити певні дії.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала скаргу, просила її задовольнити, оскільки вважає, що державний виконавець повинен був ознайомити її, як стягувача про результати визначення вартості чи оцінки майна але повідомивши інших учасників провадження їй не надіслав примірник акту визначення вартості майна, чим порушив гарантоване законом право на оскарження результатів оцінки у судовому порядку.

Старший державний виконавець Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області ОСОБА_2 та заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, судом повідомлялися про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі.

В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_5 не з’явилась, судом повідомлена про час та місце слухання справи, проте до суду надала письмові пояснення до скарги, в якій просила відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є чоловіком і дружиною, на час опису і арешту майна, останній проживав за місцем реєстрації заявника вул. Л. Толстого 40-А, за цією ж адресою і направлялося повідомлення про оцінку майна, тому заявник був проінформований про вартість описаного майна, просила в задоволенні скарги відмовити.

Відповідно ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, рішення, дія, бездіяльність яких оскаржується, не перешкоджає її розгляду.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 17.01.2017 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області винесено рішення по справі №473/3408/16-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.11.2016 року і до повноліття дитини.(а.с.31)

24.01.2017 року на підставі виконавчого листа №473/3408/16-ц, виданого 17.01.2017 року старшим державним виконавцем Вознесенського МВ ДВС Головного територіального управління у Миколаївській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття провадження.(а.с.53)

24.01.2017 року за вих. №673 постанову про відкриття провадження державний виконавець Долженко А.С. направив для відома та виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.52).

Згідно повідомлення №3533 від 14.05.2018 року, направленого державним виконавцем Долженко А.С. на адреси ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вбачається, що в ході здійснення зведеного виконавчого провадження №53815447 про стягнення аліментів з ОСОБА_4, здійснювалась примусова реалізація майна боржника. Згідно протоколу проведення електронних торгів треті торги не відбулись у зв’язку з відсутністю допущених учасників торгів. У зв’язку з цим запропоновано стягувачу залишити нереалізоване майно боржника за собою, про що повідомити державного виконавця.(а.с.54)

Згідно повідомлення №8474 від 06.09.2017 року, направленого державним виконавцем Долженко А.С. боржнику ОСОБА_4 за адресою м. Вознесенськ вул. Л.Толстого № 40-а та другому стягувачу та ОСОБА_7 вбачається, що їх було повідомлено про вартість майна боржника, арештованого відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника від 16.08.2017 року, копію примірника якої направлено зазначеним адресатам (а.с.55).

06.08.2017 року державним виконавцем Долженко А.С. було складено акт визначення вартості майна боржника (а.с.56)

Як вбачається з відповіді «Укрпошта» № 658 від 31.05.2018 року, рекомендований лист відправлений ВДВС Вознесенського МРУЮ був вручений особисто ОСОБА_1 18.05.2018 року (а.с.57).

Ухвалою суду від 11.06.2018 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та призначено до судового засідання на 14.06.2018 року.

Приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Суд критично ставиться до доводів заявника про неотримання повідомлення про результати визначення вартості описаного майна, оскільки зазначене повідомлення надіслано державним виконавцем у вересні 2017 року за адресою проживання не тільки боржника, а і стягувача ОСОБА_1 м. Вознесенськ вул. Л.Толстого № 40-а, тим більш до скарги додається зазначений документ, хоча в судовому засіданні заявник зазначила, що не знайомилась з матеріалами виконавчого провадження і отримала його від боржника.

Таким чином, державним виконавцем був порушений порядок повідомлення стягувача ОСОБА_1 про результати проведення оцінки вартості майна, оскільки інформація не адресована саме цій особі, але судом встановлено, що заявник була вчасно повідомлена про оспорювану нею подію і належних доказів іншого суду не надала.

Щодо вимог скарги в частині зобов’язання державного виконавця провести повторно процедуру визначення вартості майна, вартості кожного описаного предмета та загальної вартості майна боржника ОСОБА_4, з подальшою реалізацією арештованого майна на електронних торгах то суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статей 77-78, ч.3-4 ст. 82, ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно із положеннями ст. 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Проте, позивач не вказала та не підтвердила належними доказами обставини щодо необхідності повторної процедури визначення вартості майна, що належить боржнику ОСОБА_4, в матеріалах скарги та доданих до неї документах відсутнє будь-яке обґрунтування іншої вартості майна, його оцінка заявником, тому скарга за цією вимогою є безпідставною і не підлягає задоволенню.

Відносно вимог скарги в частині з подальшої реалізації арештованого майна на електронних торгах суд вважає, що заявник має обрати інший спосіб захисту передбачений ст. 16 ЦК України, а не розділом V11 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, вимоги щодо визнання дій старшого державного виконавця Долженко А.С., хоча це фактично є бездіяльністю є необґрунтованими та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 447, 448, 450 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати причину пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця поважними та поновити пропущений строк.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області ОСОБА_2 та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст ухвали складено 15.06.2018 року.

Суддя Висоцька Г.А.