Постанова № 74732872, 05.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 438/484/17 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/783/229/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія:24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Юзефович Ю.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2, її представника –

ОСОБА_3, представника відповідача –

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 18 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати розірвання в односторонньому порядку договору про надання послуг електрозв’язку, укладеного між нею та публічним акціонерним товариством (далі-ПАТ) «Укртелеком», що мало місце 27.07.2016 року через заборгованість, якої у неї не було; зобов’язати відповідача відновити надання їй телекомунікаційних послуг за адресою: м.Борислав, вул.Шкільна, 1/25, Львівської області, та стягнути з відповідача у її користь майнову шкоду в розмірі 148 грн. 84 коп., що становить переплату за послуги з користування радіоточкою, які не надавались, та моральну шкоду в розмірі 1500 грн.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 18.12.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач в особі свого представника – ОСОБА_3, просить його скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт зазначає, що розрахунки відповідача про наявність у позивача заборгованості за вказаний вид послуг в розмірі 203 грн. 23 коп. не спростовують наданих позивачем оригіналів квитанцій про відсутність такої заборгованості, яким суд не дав належної правової оцінки. Апелянт звертає увагу, що відповідач нараховував плату за радіоточку, яка з жовтня 2014 року не працювала, а тому зобов’язаний був здійснити перерахунок. Вказує, що відповідач перестав надавати послуги зв’язку з 10.02.2016 року, однак, продовжував нараховувати абонплату.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг (а.с.71-73), а саме: послуг телефонного зв’язку та радіо, у відповідності до якого абонент зобов’язаний оплачувати послуги електрозв’язку не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Позивач оплачувала такі послуги, однак, не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 27.07.2016 року утворилась заборгованість в сумі 203 грн. 23 коп., яку позивач не сплатила, а тому їй було припинено надання послуг і розірвано договір в односторонньому порядку відповідно до п.8 ст.38 Закону України «Про телекомунікації» та п.п. 78, 117 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, про що її повідомлено (а.с.49).

Позивач не визнає заборгованості, обґрунтовуючи свою позицію тим, що при обрахунку заборгованості не враховано, що з жовтня 2014 року у неї не працювала радіоточка, про що вона письмово повідомляла відповідача, однак, на підтвердження цієї обставини позивач надала суду лише своє письмове звернення до відповідача від 10.03.2017 року (а.с.9) та відповідь ПАТ «Укртелеком» на нього від 24.03.2017 року №708-461240-2 (а.с.9 зворот), в якій відповідач визнає той факт, що заявка позивача щодо незадовільної роботи радіоточки була зареєстрована 21.12.2015 року і пошкодження усунено 04.02.2016 року (в судовому засіданні представник відповідача пояснила, що у відповіді помилково вказано дату 04.02.2017 року замість правильної дати – 04.02.2016 року).

Також відповідач визнав і підтвердив письмовими доказами (а.с.33, 34) той факт, що радіоточка не працювала й у період з 12.01.2015 року по 27.03.2015 року, однак, позивачеві за ці два періоди незадовільної роботи радіоточки було проведено перерахунок та сплачено у користь позивача штраф, що підтверджується карткою абонента за період з 01.01.2014 року по 01.07.2017 року (а.с.34-36) та рахунками-актами за телекомунікаційні послуги (а.с.37-48, 74-86).

Вказаний перерахунок було враховано при визначенні остаточного розміру заборгованості позивача перед відповідачем на дату припинення договірних відносин між ними, а тому безпідставними є посилання сторони позивача на оригінали квитанцій про щомісячне нарахування плати за надані послуги.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами тієї обставини, що радіоточка не працювала протягом усього періоду, починаючи з жовтня 2014 року, і що послуги відповідачем не надавались в повному обсязі, а тому правових підстав для іншого висновку колегії суддів, ніж того, якого дійшов суд першої інстанції, про безпідставність пред’явлених позивачем позовних вимог до відповідача, немає.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали в обґрунтування своїх вимог та заперечень, застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального закону, які б були обов’язковою підставою для скасування або зміни рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті вирішення спору висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 18 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 15 червня 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_5