Постанова № 74731300, 13.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4318/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., з участю прокурора Васильківа Н. та особи що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, тимчасово не працює, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3/4а,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи на службі в поліції з 20.04.2016 року, обіймаючи з 20 квітня 2016 року посаду інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України, маючи спеціальне звання лейтенант поліції, відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 1726 КУпАП, являючись суб’єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, будучи звільненою зі служби в поліції 31.01.2018 р. згідно наказу №66 о/с, в порушення вимог п.2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення», частини 1, пункту 2 ст. 45Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала 18.05.2018 року, декларацію перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги фінансового контролю, встановлені Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч.1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 п. 2, ст.45 розділу VII Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього ж Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з роз’ясненнями щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, затверджених Рішенням НАЗК від 11.08.2016 №3, декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.

Згідно наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції від 29.04.2016 р. №120 о/с, ОСОБА_1 з 20.04.2016 р. призначено на посаду інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Львові Національної поліції України. Таким чином, ОСОБА_1, у відповідності до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону відноситься до суб’єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього Закону. Згідно наказуначальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції від 31.01.2018 р. №66 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, у відповідності до п.7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі рапорта від 17.01.2018 р.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов’язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування не пізніше дня звільнення, тобто до 00:00 год. 01.02.2018 р.

Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, 18.05.2018 р., тобто несвоєчасно.

Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» наінспектора взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Львові Національної поліції УкраїниОСОБА_1, покладено обов’язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов’язання неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Поважні причини, щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, станом на 31.01.2018 р. у ОСОБА_1 – відсутні, оскільки вона перебувала на робочому місці, на лікуванні (стаціонарному, амбулаторному) не перебувала.

Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на службі в поліції з 20.04.2016 року, обіймаючи з 20 квітня 2016 року посаду інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України, маючи спеціальне звання лейтенант поліції, відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 1726 КУпАП, являючись суб’єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, будучи звільненою зі служби в поліції 31.01.2018 р. згідно наказу №66 о/с, в порушення вимог п.2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення», частини 1, пункту 2 ст. 45Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала 18.05.2018 року, декларацію перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 1726 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП визнала. Пояснила, що вона не знала про необхідність подання декларації в день звільнення.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:

1.даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення №16 від 11 червня 2018 р.,

2.Витягом з наказу ДПП НП №120 о/с від 29.04.2016 р.,

3.Витягом з наказу ДПП НП №66 о/с від 31.01.2018 р.,

4.Довідкою про перебування у відпустці працівників УПП у Львівській області ДПП в 2018 р., відповідно до якої протягом 2018 р. ОСОБА_1 у відпустці не перебувала,

5.Довідкою про перебування на лікарняному працівників УПП у Львівській області ДПП в 2018 р., відповідно до якої ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 28.12.2017 р. по 09.01.2018 р., що також підтверджується медичною довідкою,

6.Копією розписки ОСОБА_1 від 31.01.2018 р, відповідно до якої останній доведено вимоги п.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»,

7.Пам’яткою - застереженням , підписаною ОСОБА_1 31.01.2018 р.,

8.Копією відомості про ознайомлення з дотриманням вимог ЗУ «Про запобігання корупції»,

9.Копією наказу №4/1 від 05.01.2016 р.,

10.Посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції,

11.Копія е-декларації перед звільненням ОСОБА_1,

12.Пояснення ОСОБА_1, в яких зазначила, що неправильно розуміла вимоги закону України «Про запобігання корупції» та не знала про необхідність заповнення декларації в день звільнення.

Оцінюючи твердження ОСОБА_1 про те, що вона не знала про необхідність подати декларацію в день звільнення, суд виходить з наступного. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що вона була позбавлена можливості вчасно подати декларацію перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. ОСОБА_1 також не навела поважних причин несвоєчасного подання такої декларації.

При обранні міри адміністративного стягнення суд враховує обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено. Суд вважає, що до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід обрати стягнення у виді штрафу.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172-6, 283-285, 287-289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 352,40 грн. (Судовий збір перерахувати на ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача 820019, Рахунок отримувача 31215256700001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.Є. Радченко