Ухвала суду № 74730562, 15.06.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.06.2018

ЄУН № 331/2713/18

Провадження № 1-кс/331/3129/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., за участю секретаря судового засідання Бабкіній О.В., прокурора Бичкова В.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017080060002226 від 19.06.2017 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 28, кв. 215, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження за ст. 480 КПК України, раніше судимого:

- 10.03.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.358 КК України до обмеження волі строком на 2 роки; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

- 13.06.2017 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.289 КК України до обмеження волі строком на 3 роки; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік,

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що громадянин України ОСОБА_2, приблизно у 2008 році познайомився з ОСОБА_5, яка, в невстановлений період часу, але не пізніше червня місяця 2017 року, будучи обізнаною у сфері ринку нерухомості м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою постійного, швидкого та незаконного збагачення, організувала стійке об’єднання, до складу якого залучила ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також своїх знайомих, а саме: громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (який раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння шахрайства), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 (яка є підручною організаторів), ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 (яка є донькою приватного нотаріуса ОСОБА_9 та юрисконсультом-секретарем останньої), та інших невстановлених осіб.

Згідно спільно розробленого та погодженого злочинного плану ОСОБА_5 організовано схему відшукання нею та ОСОБА_6 на території м. Запоріжжя об’єктів нерухомості, власники яких померли чи належать до малозахищених верств населення, виготовлення ОСОБА_2 підроблених документів про право власності на ці об’єкти нерухомості, здійснення нотаріального посвідчення правочинів, пов’язаних із зміною, набуттям та припиненням права власності на об’єкти нерухомого майна ОСОБА_8, та шляхом подальшого введення ОСОБА_7 покупців в оману щодо законності прав на це майно, заволодіння їх грошовими коштами.

Так, у першій половині березня 2018 року (точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 підшукали об’єкт нерухомого майна – квартиру у багатоквартирному будинку, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, власником якої був померлий 17.02.2018 громадянин України ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІПН НОМЕР_1). Достовірно знаючи про факт смерті власника даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення 12.03.2018 виготовив підроблений документ, а саме дублікат довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, внісши туди текст наступного змісту: «Довідка дублікат про присвоєння ідентифікаційного номера ДПІ у Шевченківському р-ні повідомляє, що ОСОБА_10 одержав(ла) ідентифікаційний номер НОМЕР_1 наданий Державною податковою адміністрацією України згідно з даними, заповненими ним (нею) в обліковій картці. Дата занесення до Державного реєстру фізичних осіб - 26.01.1999 (довідка видана для пред'явлення до органів державної реєстрації установ банків та інших) М.П. (підпис) /ОСОБА_11 (прізвище та ініціали начальника відділу) 22/05/2012 (дата видачі картки)».

Також до даної довідки ОСОБА_2 власноруч вніс підпис від імені посадової особи ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ОСОБА_11 Ліворуч від даного підпису ОСОБА_2 власноруч зробив відтиск круглої мастичної печатки «ДЛЯ ДОВІДОК * Міністерство доходів і зборів України * Державна податкова інспекція у шевченківському районі м Запоріжжя * Головного управління Міндоходів у Запорізькій області», після чого передав зазначений підроблений документ ОСОБА_5

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи на виконання спільного злочинного плану, видаючи себе за представників ОСОБА_10, померлого власника квартири за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, підшукали мешканку міста Запоріжжя ОСОБА_12, від якої приховали факт смерті ОСОБА_10 та, ввівши її в оману щодо наявності законного права власності на цей об’єкт нерухомості, запропонували придбати цю квартиру за 8500 доларів США.

Діставши згоду ОСОБА_12 на придбання зазначеної квартири, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 14.03.2018, близько 16 год. 00 хв., організували нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, у приміщенні офісу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9, за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 91, офіс 65.

14.03.2018, в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_13 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний 91 кв. (офіс) 65, ОСОБА_7, видаючи себе за супроводжуючого особи похилого віку - ОСОБА_10, невстановлену особу яка фактично видавала себе за померлого ОСОБА_10, та ОСОБА_8, яка видавала себе за свою матір – приватного нотаріуса ОСОБА_13, повідомили ОСОБА_12 неправдиві відомості про наявність у продавця оформлених у встановленому законодавством порядку документів про право власності на об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, б. 12, кв. 7, та приховуючи від ОСОБА_12 факт смерті ОСОБА_10, шляхом укладення та здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2018 (запис у реєстрі №965), шляхом обману заволоділи грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 8500 доларів США, що станом на 14.03.2018 за курсом НБУ складає 220285,04 грн.

Отримані грошові кошти ОСОБА_5 розподілила між членами організованої групи, а саме між: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у заздалегідь обумовлених частках.

Крім того, у невстановлений період часу, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 підшукали об’єкт нерухомого майна – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власником якої, згідно даних ТОВ «ЗМБТІ», на підставі свідоцтва про право власності на житло №3117, виданого 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, були померлий ОСОБА_14 (1/2 частина) та померла ОСОБА_15 (1/2 частина). Достовірно знаючи про факт смерті власників даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, ОСОБА_2, у лютому 2018 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення виготовив підроблений документ, а саме дублікат довідки фізичної особи-платника податків на ім’я ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_2), після чого передав зазначений підроблений документ ОСОБА_5

Отримані завідомо підроблені документи ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 передали державному реєстратору КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_16, яка 23.03.2018, виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, будучи обізнаною в недостовірності наданих їй документів та у злочинному умислу інших членів організованої злочинної групи, внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані щодо права власності ОСОБА_15 на зазначений об’єкт нерухомого майна, чим забезпечила можливість здійснення з цим об’єктом нерухомого майна цивільних правочинів.

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи у змові з іншими членами організованої групи, за допомогою підроблених документів здійснили від імені померлої ОСОБА_15 передачу права власності на зазначену квартиру до уставного фонду ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028), зареєстрованого 07.03.2018 за сприяння ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_14, його частину житлового приміщення (1/2 квартири), на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-257, виданого 25.10.2014 року Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №16743439 від 25.10.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_17, згідно чинного законодавства, передано у власність ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка померла 21.12.2017.

16.02.2018 (тобто після фактичної смерті ОСОБА_15С.), із використанням підроблених документів, зокрема, свідоцтва про право власності на житло №3117, виданого 29.12.1999 року Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39830274 від 23.02.2018 року, державним реєстратором КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_16 до реєстру внесено дані щодо 1/2 частини житлового приміщення, яка фактично належить ОСОБА_15 Після цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру повністю визначено за ОСОБА_15

23.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_9 право власності на вказану квартиру зареєстровано за ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028), на підставі підробленого акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.03.2018, відповідно до якого право власності на вказану квартиру перейшло від ОСОБА_15 (яка фактично померла 21.12.2017) до ТОВ «ХЮГВАРТ», яке зареєстровано 07.03.2018, засновниками якого виступають померла ОСОБА_15 та ОСОБА_18 (директор ТОВ «ХЮГВАРТ»). Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, шляхом обману фактично заволоділа чужим майном – квартирою за адресою: АДРЕСА_1, з метою її подальшої реалізації та отримання грошових коштів.

Органом досудового розслідування встановлено наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190 КК України – шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому організованою групою. Враховуючи викладене, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням.

Прокурор Бичков В.О. в судовому засіданні внесене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор, нічим не підтверджені, підозра, повідомлена ОСОБА_2, не обґрунтована та не базується на доказах. ОСОБА_2 не має наміру переховуватись від суду та органу досудового розслідування, або якимось чином впливати на свідків, на підставі викладеного, просить слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника та просив слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити та врахувати, що він за станом здоров"я має захворювання серця, постійно проходить лікування, має на утримання мати похилого віку, мешкає із родиною, наміру ухилятися від слідства не має.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.

14.06.2018 року о 14-45 годині ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

14.06.2018 року о 16-05 годині підозрюваному ОСОБА_2 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, у помешканні якого були вилучені підтверджуючі протиправну діяльність організованої групи осіб документи (у тому числі з явними ознаками підроблення), печатки та штампи державних установ тощо; протоколом обшуку, який проводився за місцем фактичного проживання ОСОБА_2, під час якого було виявлено та вилучено оригінали та копії паспортів громадянина України різних осіб, оригінали та копії карток фізичних осіб-платників податків, свідоцтво про право на спадщину, чернетки із записами паспортних даних різних осіб, паспорт громадянина України та ксерокопія паспорта, у яких наявна фотографія однієї людини, але з різними паспортними даними тощо, протоколом його допиту.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

За таких обставин, проаналізувавши надані слідчому судді докази, приходжу до висновку, що доводи захисника про необгрунтованість підозри є безпідставними, оскільки не грунтуються на будь-яких доказах та є суб"єктивним.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність з метою отримання доходу, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, останній офіційного та постійного місця роботи не має, даних про те, що він отримує доходи із законних джерел, слідчому судді не надано. Крім того, підозрюваний ОСОБА_2 раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності та знову вчинив злочин у період випробувального терміну, що підтверджує встановлений судом ризик.

Крім того, слідчий суддя враховує обставини злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2, залучення до вчинення злочинів певної кількості осіб із різних сфер діяльності, а також ніявність декількох потерпілих, тому існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2В може незаконно впливати на свідків, інших співучасників, або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що є обгрунтованими ризиками у розумінні ст. 177 КПК України.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно повідомленої підозри, ОСОБА_2 не є організатором злочинної діяльності, а є лише виконавцем. Не ухиляється від явок до органу досудового розслідування, на виклики слідчого з’являвся завжди своєчасно.

Разом з тим, доводи прокурора про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд відкидає як такі, що не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання та родини, що свідчить про наявні міцні соціальні зв"язки, встановленя судом лише двох ризиків у розумінні ст. 177 КПК України, відсутність будь-яких даних про те, що більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, встановленим судом, слідчий суддя приходить до висновку, що найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_2 може бути домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому покидати житло за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 28/215 у період з 21.00 годин до 07.00 годин ранку без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ГУ НП у Запорізькій області.

Роз’яснити органу Національної поліції, що вони повинні негайно поставити на облік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомити про це слідчому судді.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити на два місяці, тобто до 14 серпня 2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Ю.О. Пивоварова