Ухвала суду № 74729828, 04.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4316/14 Справа № 175/3126/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Колодяжна Н.Є.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Надтока А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області до відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції, садівниче товариство «Первомай» - про визнання недійсним розпорядження та державного акту, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає рішення законним, виходячи із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 07 травня 2008 року головою Дніпропетровської районної державної адміністрації прийнято розпорядження «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва», відповідно до якого, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0.1011 га, в тому числі під забудовою - 0.1011, для ведення садівництва за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради за рахунок земель садового товариства «Первомай».

Висновок суду, що дане рішення видане з порушенням норм діючого законодавства є обгрунтованим з таких підстав.

Відповідно до п. 1 Розпорядження земельна ділянка, яка передбачена для садівництва, виділена для забудови.

Встановлено, що ОСОБА_2 ніколи не була членом садівничого товариства «Первомай», більш того, жодних довідок на підтвердження членства та виділення земельної ділянки за рахунок садівничого товариства правління або голова правління Товариства не видавали.

Однак, як вбачається із Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року, ухваленого в результаті перегляду рішень Дніпропетровського районного осуду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2012 року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2012 року по аналогічній справі, - даною ухвалою було встановлено, що на момент підготовки розпоряджень про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, останньою було надано пакет документів, з яких вбачалось, що вона є членом СТ «Первомай». Тобто, спірна земельна ділянка надавалась ОСОБА_2 як члену СТ «Первомай», хоча вона ніколи ним не була. Рішення Товариством про надання їй земельної ділянки не приймалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ЗК України, земля загального користування садівницького товариства є його власністю.

Розпорядженням голови Дніпропетровської райдержадміністрації № 1327-р від 10 червня 2011 року, СТ «Первомай» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва. І при оформленні відповідної технічної документації, садівничому товариству стало відомо про наявність оспорюваного розпорядження виданого на ім'я ОСОБА_2, тобто про порушення прав Садового Товариства «Первомай».

Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області встановлено, що спірна земельна ділянка частково знаходиться на землях садівничого товариства (відповідно схеми до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 грудня 2011 року), орієнтовно 0, 020 га, а площа 0,0811 га знаходиться за межами СТ «Первомай» на відстані 77 метрів від урізу води р. Дніпро, що є грубим порушенням ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. ст. 88,89 Водного кодексу України.

Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 листопада 2011 року, та Державного акту на право користування землею, Генерального плану забудови СТ «Первомай» вбачається, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку СТ «Первомай, що підтверджується кадастровим планом».

Викладене свідчить про невиконання Дніпропетровською райдержадміністрацією вимог ст. ст. 35, 118, 121, 186 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, у частині додержання порядку виділення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав на землю може здійснюватися шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також визнання недійсною угоди щодо земельної ділянки.

На підставі Розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07 травня 2008 року ОСОБА_2 приватизувала спірну земельну ділянку та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2011 року, ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку продала ОСОБА_3, про що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. на звороті державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 поставлено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу.

Реєстратором відділу Держкомзему було сформовано заяву про реєстрацію права власності ОСОБА_3

На даний час, земельна ділянка ніким не освоюється та вільна від забудови.

Враховуючи, що порушення інтересів держави в сфері земельних відносин, а саме щодо встановленого порядку набуття громадянами права власності на землю із земель державної власності відбулося на підставі незаконного розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації в результаті якого ОСОБА_2 незаконно отримала право власності на спірну земельну ділянку, тому, відповідно до положень ст. 228 ЦК України та п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, суд обґрунтовано вважав договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -нікчемним. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Виходячи з наведеного, суд дійшов вірного висновку про визнання незаконним Розпорядження, Державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у ОСОБА_3

Посилання апелянта у скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального законів, на відведення земельної ділянки у законний спосіб, протирічать встановленим обставинам справи та доказам, згідно яких судом ухвалено рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична