Рішення № 74729556, 04.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4496/14 Справа № 191/6065/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кухар Д. О. Доповідач - Колодяжна Н.Є.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Надтока А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 просить частково скасувати, а ПАТ КБ «ПриватБанк» просить повністю скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає рішення незаконним, таким що повинне бути скасоване, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.04.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між відповідачем та банком договір, підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Дана умова та матеріали справи свідчать, що Договір діє до даного часу, а висновок суду про протилежне - є помилковим.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами. За розрахунком позивача заборгованість складає - 19204 грн. 06 коп.

Згідно п. п. 3.1.1, 3.1.3 Умов та правил надання банківських послуг строк дії картки зазначений на лицьовій стороні картки (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня указаного місяця. За закінченням строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшло письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг із виконання розрахункових операцій за картрахунком (в передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором. Максимальний строк дії картки - 2 року. Після спливу цього строку відповідач згідно п. 3.1.3 Умов не звертався до Банку за наданням картки з новим строком дії при відсутності грошових коштів на картрахунку.

Початком перебігу строку позовної давності, у межах якого ПАТ КБ «ПриватБанк» потрібно було звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 07 квітня 2007 року - є дата закінчення строку дії кредитної картки. Доказів, які б спростовували такі обставини матеріали позовної заяви не містять.

Крім того, п. 5.4 Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк погашення кредиту в повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі MONTH.

Разом з тим, згідно виписки з карткового рахунку відповідача остання транзакція, а саме - погашення процентів за кредитним договором, було здійснено позичальником 25 жовтня 2010 року, що є підставою вважати строк позовної давності перерваним, а тому початком дії строку позовної давності слід вважати саме цю дату. Проте, позивач звернувсь до суду з позовною заявою лише 19 грудня 2013 року, тобто з пропуском 3-річного строку позовної давності.

Не можна погодитись з доводами Банку про дію правочину до його виконання сторонами, оскільки згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Ст. 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується і до додаткових вимог банку.

Висновок суду про те, що строк позовної давності починається з моменту пред'явлення вимоги суперечить зазначених вище нормам закону.

Посилання Банка в апеляційній скарзі на те, що перебіг строку позовної давності для звернення з вимогами до відповідача за даним позовом ще не розпочався, а відтак на даний момент не може бути пропущеним - є необґрунтованими, оскільки згідно виписки рахунку останнє погашення процентів за кредитним договором було здійснено позичальником 25 жовтня 2010 року, а Банк звернувся до суду лише 19 грудня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки, суд першої інстанції не взяв до уваги та не застосував норми матеріального права, що підлягали обов'язковому застосуванню, в порушення норм процесуального права не вирішив питання щодо дати внесення останнього платежу, наявності поданих відповідачем заяв про застосування строків позовної давності та безпідставно частково задовольнив позов.

Керуючись ст. 307, п. 1, 3, 4 ст.309, ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - в і д м о в и т и.

Рішення чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична