Ухвала суду № 74729553, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/324/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Київській міській митниці Державної фіскальної служби, а саме: визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA100110/2017/001338/2 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/001339/2 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/001340/2 від 29 грудня 2017року; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2017/01584 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/01585 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/01586 від 29 грудня 2017 року.

З метою забезпечення адміністративного позову позивачем подано відповідну заяву до суду, з якої вбачається про необхідність заборонити митному органу перераховувати до Державного бюджету у вигляді митних платежів надані позивачем фінансові гарантії у формі грошової застави, на суму 1 558 000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме заборонено митному органу перераховувати надані позивачем фінансові гарантії у вигляді внесеної грошової застави, до набрання законної сили кінцевого рішення у справі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про забезпечення адміністративного позову не відповідає встановленим обставинам справи, так як відповідною заявою позивача не підтверджено очевидної небезпеки, що для відновлення порушених прав позивача необхідно буде додати значних зусиль та витрат, а тому таке клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, апелянтом зазначено, що існує інший порядок вирішення спірних правовідносин, а саме порядок повернення надмірно та безпідставно сплачених митних платежів із державного бюджету.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2017 року між ТОВ «Будтрест-ВВ» та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) укладено Контракт купівлі-продажу товарів № HLF/BB-220417.

В свою чергу, за наслідком виконання умов укладеного Контракту, а також з метою здійснення процедури митного оформлення отриманого товару, 29 грудня 2017 року товариством подано наступні митні декларації: № UA100110/2017/117367 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/117368 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/117366 від 29 грудня 2017 року

В свою чергу, рішеннями № UA100110/2017/01584 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/01585 від 29 грудня 2017 року, № UA100110/2017/01586 від 29 грудня 2017 року Київською державною митницею Держаної фіскальної служби відмовлено у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю.

При цьому, 29 грудня 2017 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100110/2017/001338/2, № UA100110/2017/001339/2, № UA100110/2017/001340/2.

Внаслідок чого, для випуску товарів у вільний обіг товариством, згідно ч. 7 ст. 55 МК України, сплачено митні платежі згідно митної вартості визначеної декларантом та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому, товариством подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони митному органу перераховувати надані товариством фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави, з рахунку митного органу до Державного бюджету у якості митних платежів, до розгляду даної справи та набрання рішення суду законної сили.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони митному органу до набрання чинності рішення суду по даній справі, перераховувати надані фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави, оскільки без вжиття таких заходів для відновлення прав та інтересів товариства, у разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно ч. 8 ст. 313 МК України, при невиконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Частиною 1 ст. 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до п. 43.1. ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.4. ст. 43 ПК України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 43.5. ст. 43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови контролюючого органу у митному оформленні товару позивача та подальше коригування його митної вартості.

Між тим, для випуску товарів у вільний обіг товариством сплачено митні платежі та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом.

При цьому, з метою забезпечення адміністративного позову, позивачем подано до суду відповідну заяву, з якої вбачається про можливу необхідність докладання значних зусиль для повернення сплачених фінансових гарантій, а як наслідок необхідність заборонити митному органу перераховувати отримані фінансові гарантії до бюджету.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що вищевказаними нормами законодавства визначено порядок повернення надмірно сплачених митних платежів до державного бюджету, а тому у разі задоволення позовних вимог у даній справі, позивач має право скористатися таким порядком та повернути сплачені фінансові гарантії.

Крім того, позивачем не надано суду інших доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Тому, колегія суддів вважає, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як така заява є необґрунтованим, крім того, існує інший порядок вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при розгляді клопотання про забезпечення позову допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і прийняття нового, яким необхідно відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 292, 293, 308, 311, 321, 325, 329 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року – скасувати та постановити у справі нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Д.В. Запорожан

ОСОБА_1