Постанова № 74729531, 13.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2466/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді –Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві, рішення підписане колегією суддів 31.01.2018 року, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив зобов'язати відповідача надати інформацію про те, який документ видається навчальним закладом для підтвердження середньої освіти особі, яка втратила атестат про середню освіту, отриманий в Українській РСР;

- зобов'язати відповідача надати інформацію ОСОБА_1 про те, який документ видається навчальним закладом для підтвердження вищої освіти особі, яка втратила диплом, отриманий в Українській РСР;

- зобов'язати відповідача надати інформацію про порядок видачі дублікатів про освіту, отриманих в Українській РСР і втрачених.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не направив на адресу позивача відповіді на його звернення від 05.11.2017 року № ІЛ-7480844 до Урядової гарячої лінії, хоча помітка про те, що звернення вже розглянуте, була на офіційному сайті Урядової гарячої лінії. Таким чином, відповідач порушив право позивача на отримання інформації (відповіді) по зареєстрованому зверненню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції про те, що апелянт у позовній заяві просив зовсім інше, аніж у зверненні, яке розглядав відповідач, не відповідає обставинам справи, прохання у зверненні і у позовній заяві аналогічні і відрізняються тільки тим, що у зверненні він просив про себе (окремий випадок), а у позові просив ту саму інформацію у загальному вигляді. Апелянт зазначає, що суд не поновив його право на отримання інформації.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що Міністерство освіти і науки України жодних прав позивача не порушувало, оскільки надало відповідь на звернення ЖЛ-7480844 (вхідний 05.11.2017) листом від 10.11.2017 № 2.4-2760 у строки та у спосіб передбачений законодавством, а саме частиною першою статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». У відповіді МОН повідомило позивача про спосіб реалізації його прав, а також наголосило, що видача дублікатів документів про освіту не відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України відповідно до порядку Кабінету Міністрів України. Той факт, що зміст роз'яснень, на думку позивача, не забезпечив поновлення порушених його прав, не свідчить про допущення протиправної бездіяльності Міністерства. На думку відповідача, суд першої інстанції під час розгляду даної справи, дослідив обставини справи належним чином, про що свідчить відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 27.02.18 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 р. по вищезазначеній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 21.03.2018 р. підготовку до розгляду адміністративної справи закінчено. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Розпорядженням Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. № 54-с у зв`язку з неможливістю продовження розгляду справ суддею Скрипченком В.О. з причини довготривалого перебування на лікарняному з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справ, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл справ.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов'язання вчинити певні дії передано судді Одеського апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Шевчук О.А., Осіпова Ю.В., Бойка А.В. від 25 травня 2018 року прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 р. за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити певні дії - до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, 05.11.2017 року, звернувся на Урядову гарячу лінію, яке зареєстровано під номером ІЛ-7480844, з проханням повідомити його про те, який документ може видати йому Миколаївська вечірня школа № 1 враховуючи те, що ОСОБА_1 у 1972 році закінчив повний курс середньої школи.

У 1981 року позивач закінчив Миколаївський державний педагогічний університет імені ОСОБА_2 та отримав диплом, який згодом був втрачений. Правонаступником інституту є Миколаївський національний університет імені ОСОБА_3, який не може видати позивачу дублікат диплома, оскільки не має бланків.

Крім того, позивач також просив повідомити його про те, який документ може видати йому Університет враховуючи те, що ОСОБА_1 у 1981 році закінчив повний курс інституту та повідомити про порядок видачі дублікатів документів про освіту, отриманих в Українській РСР та які є втраченими.

Відповідачем надано відповідь на звернення позивача за вх. № ІЛ-7480844 від 05.11.2017 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що ОСОБА_1 на його вимогу від 30.04.2014 року вже видавався дублікат атестату про здобуття ним у 1972 році повної середньої освіти у Жовтневій середній школі робітничої молоді №1. Отже, право позивача на підтвердження здобутої ним освіти належним документом, який визнаний на території України, було раніше забезпечено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст.15 Закону, відповідно до якої, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Однак, доказів направлення такого листа позивачу та його отримання ним, відповідачем суду не надано, а тому посилання позивача на те, що відповіді на вказану заяву ним не отримано, є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, обов'язковими умовами розгляду заяв (клопотань) є: 1) перевірка викладених фактів; 2) прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) чи її відмову; 3) у разі прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) забезпечити його виконання; 4) повідомити заявника про наслідки розгляду; 5) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) повідомити заявнику мотиві такого рішення з посиланням на Закон; 6) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) роз'яснити заявнику порядок оскарження прийнятого рішення.

Законодавець вимагає від суб`єктів розгляду звернень громадян максимальної чіткості, безперечності, визначеності у наданні відповідей.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача у відповіді Міністерства освіти і науки України від 10.11.2017 року за № 2.4-2760 на постанову Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 р. № 645 не робить цю відповідь вмотивованою, оскільки питання, які ставились позивачем у відповіді не розкрито, а саме: який документ може видати ОСОБА_1 Миколаївська вечірня школа №1 про те, що він у 1972 році закінчив повний курс середньої школи та повідомити порядок видачі дублікатів документів про освіту, отриманих в Українській РСР і втрачених

З досліджених апеляційним судом матеріалів справи не встановлено, що звернення ОСОБА_1 вирішене. Відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про заходи щодо розгляду поставлених у зверненні питань; про прийняте рішення; заходи, здійснені відповідачем на його виконання та повідомлення заявника про результати перевірки звернення і прийняте рішення

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, шляхом зобов`язання Міністерства освіти і науки України повторно розглянути його звернення та надати вмотивовану відповідь, яку направити на адресу позивача.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року – скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 № ІЛ-7480844 від 05.11.2017 року та надати вмотивовану відповідь відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», яку направити на адресу позивача.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов