Постанова № 74729221, 12.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17086/16 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Пономарьова А.В., представника відповідача Березовської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Вік" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

02.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айті-Вік" (ТОВ "Айті-Вік") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2016 №1247140304.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки підприємства не відповідає дійсності, оскільки позивачем своєчасно і в повному обсязі було нараховано та сплачено податок на прибуток за 2013 рік.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 24.10.2016 №1247140304.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки помилково застосовано до показників уточнюючої декларації порядок розрахунку податку на прибуток, що застосовується у 2016 році без урахування того, що станом на час складення та подання звітної декларації діяли інші податкові норми.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням обставин, правильно встановлених під час перевірки позивача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду такою, що прийнято на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

В судовому засідання представник апелянта підтримав аргумент апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у м.Києві від 20.09.2016 №5928 та відповідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Айті-Вік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016.

За результатами даної перевірки складено акт від 07.10.2016 №362/26-15-14-03-04/35584099 про порушення позивачем (відповідно до пункту 4 Акту) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5 та 7 П(с)БО 15 «Дохід», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 69 368,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 24.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №1247140304, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 69 368,00 грн., та штрафними санкціями на суму 17 342,00 грн.

Не погоджуючись з висновками відповідача товариство звернулося до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки) органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Як підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Айті-Вік" відповідач визначив підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про проведення перевірки) визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини : отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає виключно за наявності двох умов: 1) отримання інформації, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Айті-Вік» у 2016 році подано до відповідача уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік.

За наслідками розгляду наданої декларації, податковим органом зроблений висновок, зокрема, зазначений у розділі 3.1. акту перевірки, що згідно наданих документів, перевіркою повноти визначень доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (доходів, від будь-якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку) за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, встановлено їх заниження на загальну суму 365 096 грн., в т. ч. в періодах 2013 рік на суму 365 096 грн.

Необхідність подання такої уточнюючої декларації полягала в тому, що ТОВ «Айті-Вік» при поданні звітної декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік не було надано до декларації додаток АВ «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів)». При цьому, оскільки дивіденди у 2013 році нараховувалися і авансовий платіж з дивідендів був перерахований у повному обсязі, це призвело до виникнення завищеної передплати по податку на прибуток.

Однак, при поданні уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік в 2016 році ТОВ «Айті-Вік» зіткнулося зі складнощами в оформленні такої уточнюючої декларації виходячи з наступного.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в редакції, що діяла з 01.01.2013 було визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Однак, згідно з п.134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України, що діє з 24.12.2015, та передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Отже, порядок розрахунку податку на прибуток підприємств змінами у законодавстві суттєво змінено, та змінена сама форма податкової декларації з податку на прибуток, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897.

Отже, посилання відповідача на п. 50.1 ст.50 ПК України, зокрема, що товариство зобов'язано було надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, не заслуговує на увагу, оскільки після зміни законодавства, в даному випадку, позбавило можливості позивача подати коректні уточнюючі розрахунки у зв'язку з обмеженістю програмного забезпечення.

В судовому засіданні представником апелянта вказане не спростовано.

Судами встановлено, що ТОВ «Айті-Вік» при поданні уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік використовувалися показники, які застосовувалися та розраховувалися у 2013 році згідно з положеннями законодавства, що діяло у 2013 році.

З урахуванням зазначеного, аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, що відповідачем застосовано до показників уточнюючої декларації порядок розрахунку податку на прибуток, що застосовується у 2016 році без урахування того, що станом на час складення та подання звітної декларації діяли інші податкові норми.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.06.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Вік" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель