Постанова № 74729065, 15.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 130/2846/17

Головуючий у 1-й інстанції: Сенько Л.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 березня 2018 року (повний текст якої складено 26 березня 2018 року у м. Жмеринці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати період роботи на відповідних роботах та призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати період роботи на відповідних роботах та призначити пенсію.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем протиправно відмовлено їй у призначенні пенсії у зв'язку із не зарахуванням періоду роботи з 08.12.1986 по 14.05.2001 на посаді монтажника радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат (№6) заводу "Сектор" (на підставі рішення Жмеринської міської ради №27 Р від 30.01.1995 року реорганізовано у ВАТ «Жмеринський завод "Сектор") до пільгового стажу. Так, позивач посилається на те, що фактично виконувала роботу паяльщика свинцю і вказані роботи відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою КМ СРСР від 22.08.1956 року №117 (розділ 13) і відповідно до ст. 100, п. "а"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на переконання апелянта, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки показанням свідків, а також не враховано, що відсутня вина позивача у не проведенні атестації.

07 травня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача в якому останній вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Так відповідач вказав на те, що головними причинами відмови позивачу в призначені пенсії на пільгових умовах були: відсутність пільгової довідки від арбітражного керуючого, яка б уточнювала характер виконуваних робіт, періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу, професію або посаду, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, якими передбачено ці роботи; відсутність посади монтажника радіоапаратури і приладів у Списках передбачених постановою КМ СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою КМУ від 11.03.1994 №162.

В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, відповідно до копії трудової книжки БТ-І №3039189 ОСОБА_2 з 20.08.1986 прийнята на роботу на завод "Сектор" у цех монтажних плат учнем монтажника радіоапаратури і приладів з шкідливими умовами праці; 18.12.1986 їй присвоєно ІІ розряд монтажника радіоапаратури і приладів; 01.04.1989 при переході на нові умови праці монтажник радіоелектронної апаратури та приладів ІІ розряду цеху монтажних плат; 25.01.1995 позивачу присвоєно ІІІ розряд монтажника радіоелектронної апаратури та приладів; 30.01.1995 у зв'язку з рішенням міської Ради завод "Сектор" перейменовано на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" позивач звільнена у зв'язку з переводом до ДП "Сектор-Пласт", згідно п.5 ст.36 КЗпП України; 14.05.2001 звільнена з роботи за скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ст.40 КЗпП України (а.с. 9-13).

22.11.2017 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Листом від 29.11.2017 №43 Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки посада монтажника радіоапаратури і приладів не передбачена постановою КМУ від 11.03.1994 №162, відсутня довідка, що підтверджує пільговий характер роботи та накази про атестацію робочого місця (а.с. 6-8).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи підтверджено відсутність сукупності необхідних обов'язкових умов для набуття позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах для жінок, а відтак оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії є правомірним.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

У відповідності до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 цього Закону.

Згідно з ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Положеннями ст. 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

За приписами п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) застосування Списків до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно з п.4.3 вказаного Порядку застосування Списків у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За приписами п. 4 Порядку та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Необхідність документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, як обов'язкова умова для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах висловлена і Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року № 21-183а13 та від 10 березня 2015 року № 1-51а15.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно наявності підстав для зарахування періоду роботи з 08.12.1986 по 14.05.2001 на посаді монтажника радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат (№6) заводу "Сектор" до пільгового стажу за Списком №1, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до копії трудової книжки БТ-І №3039189 ОСОБА_2 з 20.08.1986 прийнята на роботу на завод "Сектор" у цех монтажних плат учнем монтажника радіоапаратури і приладів з шкідливими умовами праці; 18.12.1986 їй присвоєно ІІ розряд монтажника радіоапаратури і приладів; 01.04.1989 при переході на нові умови праці монтажник радіоелектронної апаратури та приладів ІІ розряду цеху монтажних плат; 25.01.1995 позивачу присвоєно ІІІ розряд монтажника радіоелектронної апаратури та приладів; 30.01.1995 у зв'язку з рішенням міської Ради завод "Сектор" перейменовано на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор"; 14.05.2001 звільнена з роботи за скороченням чисельності працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 9-13) .

В матеріалах справи міститься архівна довідка Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 №01-14-183, відповідно до якої "Жмеринський завод "Сектор" був створений згідно наказу Міністерства електронної промисловості СРСР від 29.11.1969 №666, з 01.01.1970 року розпочав свою роботу. ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" засноване відповідно до рішення Мінмашпрому України від 12.01.1995 №9 шляхом перетворення Жмеринського заводу "Сектор" у Відкрите акціонерне товариство, відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993 та Положення про порядок корпоратизації", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №508 та як правонаступник "Жмеринського заводу "Сектор". Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004 по справі банкрутства №5/530-03 ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" визнано банкрутом. Господарським судом Вінницької області від 12.09.2006 винесена ухвала про ліквідацію ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (а.с. 15).

Відповідно до архівної довідки архівного відділу Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 №01-14-180 в документах ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") значиться ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, учнем монтажника радіоапаратури і приладів з шкідливими умовами праці, цех монтажних плат з 20 серпня 1986 року (наказ з особового складу №281 від 20 серпня 1986 року), з 18.12.1986 монтажник радіоапаратури і приладів 2-го розряду, цех монтажних плат (наказ з особового складу №1083 від 30 грудня 1986 року), з 01.04.1989 при переході на нові умови оплати праці монтажник радіоелектронної апаратури та приладів 2-го розряду, цех монтажних плат (ф.П-2), з 25.01.1995 монтажник радіоелектронної апаратури та приладів 3-го розряду, цех печатних плат (ф.П-2), звільнена у зв'язку із скороченням чисельності з 14.05.2001 (а.с.16).

З архівної довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 №01-14-181 вбачається, що в документах ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") в особових рахунках нарахування заробітної плати значиться ОСОБА_2, цех 06 учень монтажника радіоапаратури і приладів, монтажник, монтажник радіоелектронної апаратури і приладів, де вказана її заробітна плата по місяцях з 1986 року по 2001 рік (а.с.18-20).

Відповідно до архівної довідки Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 19.07.2017 №01-14-184 документи ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") про атестацію робочих місць на державне зберігання не надходили (а.с.21).

Зі змісту наведених вище документів слідує, що у спірний період позивач спочатку працювала учнем монтажника радіоапаратури і приладів, а потім - монтажником радіоелектронної апаратури і приладів, однак посада монтажника радіоапаратури і приладів відсутня у Списках № 1, передбачених постановою КМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 та постановою КМУ від 11.03.1994 №162, які були чинні на період роботи ОСОБА_2

Водночас, як при зверненні до відповідача за призначенням пенсії, так і в ході розгляду справи, позивач просить зарахувати до пільгового стажу період роботи з 08.12.1986 по 14.05.2001 на посаді паяльщика свинцю, роботи на якій відносяться до Списку №1.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що факт виконання позивачем роботи за посадою паяльщика свинцю не підтверджується ні записами у трудовій книжці, ні наявними у матеріалах справи копіями архівних довідок, якими підтверджено, що ОСОБА_2 працювала у ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") монтажником радіоелектронної апаратури і приладів, а не паяльщиком свинцю.

Також в матеріалах справи відсутні докази проведення атестації по підприємству як відносно посади монтажника радіоелектронної апаратури і приладів, так і паяльщика свинцю.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, відповідно до п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Посилання ж апелянта на п. 18 Порядку № 637, відповідно до якого за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника, є помилковим, оскільки позивач просить зарахувати спірний період роботи до спеціального стажу, що дає право на пенсії на пільгових умовах, а відтак таке зарахування можливе виключно на підставі документів, визначених п. 10 Порядку №383 та п. 20 Порядку № 637.

Таким чином, судом першої інстанції цілком обґрунтовано не прийнято до уваги показання свідків при винесенні оскаржуваного судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи те, що жодним належним доказом по справі не підтверджено перебування позивача в період з 08.12.1986 по 14.05.2001 на посаді паяльщика свинцю, роботи на якій відносяться до Списку №1, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу і, як наслідок, обґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5