Постанова № 74729052, 13.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року справа №805/4545/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сухарька М.Г., Шишова О.О., при секретарі судового засідання Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (повний текст складено 09 лютого 2018 року в м. Слов’янськ) у справі № 805/4545/17-а (суддя І інстанції – Арестова Л.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Вістек” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 11.09.2017 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем помилково зроблений висновок про використання позивачем в операціях, що звільнені від оподаткування, товару (сировину), отже, на думку позивача, застосування відповідачем до таких правовідносин положень п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України є необґрунтованим, оскільки, ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” декларувало податковий кредит за операціями з придбання сировини, яка, як зазначив позивач, використовувалася для виготовлення продукції. По завершенню виробничого циклу позивач здійснював продаж готової продукції разом із відходами виробництва – металобрухту, який не є товаром (сировиною).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/4545/17-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 11.09.2017 № НОМЕР_1.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді формування податкового кредиту на підприємстві здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, тобто при наявності первинних документів на 100% (вимоги п. 198.3 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.20170. Випуск готової продукції на підприємстві це не багатоциклічний процес, тривалість його у середньому біля місяця, тобто затоварювання ТМЦ на складах (матеріальних рахунках) не відбувається.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача, наголошуючи на законності ухваленого судом рішення. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство “Машинобудівний завод “Вістек” зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРОПУ 312264573, місце реєстрації: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, вул. Миру, буд. 6, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” з питань достовірності декларування суми від’ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду по деклараціях за лютий-травень 2017 р. Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області складено акт перевірки від 11 серпня 2017 року N 461/05-99-12-02/31226457 (далі – Акт перевірки), згідно п.п.4.1 п.4 якого, відповідачем зазначено факт порушення п.14.1 ст.14, п.44.2 ст.44, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. “б” п.198.5 ст.198 ПКУ ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” занижено податкові зобов’язання на суму 171 351,00 грн., в т.ч. у лютому 2017 р. – на 62 136,00 грн., у березні 2017 р. – на 43 246,00 грн., у квітні 2017 р. – на 41 488,00 грн., у травні 2017 р. – на 24 481,00 грн., в порушення п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” завищено суму податкового кредиту на суму 39 960,00 грн., в т.ч. у лютому 2017 р. – на 10 054 грн., у березні 2017 р. – на 10 000 грн., у квітні 2017 р. – на 9 904 грн., у травні 2017 р. – на 10 000 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту на загальну суму 211 311 грн., у т.ч. в лютому 2017 р. – на 72 192 грн., у березні 2017 р. – на 53 150 грн., у квітні 2017 р. – на 51 488 грн., у травні 2017 р. – на 34 481 грн.

Крім цього, згідно п.4.2 Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення п.46.5 ст.46, п.48.1 ст.48 Розділу ІІ ПКУ та п.п.4 п.3, п.п.6 п.3, абз.2 п.5 розділу V та п.5 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276) у частині:

- невірного відображення даних щодо операцій, що не є об’єктом оподаткування розділу I Декларації з ПДВ колонка “А” за лютий-травень 2017 р. у сумі 2 257 грн., що не призвело до завищення або заниження податкового зобов’язання розрахунків з бюджетом;

- невірного виправлення значення рядка 21 декларації по декларації за лютий 2017 р. на суму 96 грн., яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Відповідач зазначив, що такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п.50.1 ст.50 Розділу ІІ ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. На думку відповідача, дане порушення вплинуло на заниження податкового кредиту квітня 2017 р. на суму 96 грн;

- арифметично невірного заповнення гр. 19 уточнюючого розрахунку за лютий 2017 р. на суму завищення цього показника декларації на 2 грн., що вплинуло на формування гр. 21 на аналогічну суму.

- не відображення у рядку 4 Декларації нарахованих податкових зобов’язань суму відшкодування ПДВ за придбані ТМЦ які у подальшому почали ви користуватися у звільнених від оподаткування операціях, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту по рядку 21 декларації.

23 серпня 2017 р. позивачем направлені заперечення на зазначений акт перевірки за вих. № 21176/15, за наслідками розгляду яких (лист вих. №21710/10/05-99-12-02-13 від 11.09.2017), Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області змінений п.4 акту перевірки від 11 серпня 2017 року N 461/05-99-12-02/31226457, а саме, згідно п.4.1 п.4 акту перевірки, відповідачем встановлено, що на порушення п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. “б” п.198.5 ст.198 ПКУ платником податку – позивачем занижено податкові зобов’язання на суму 147 574 грн., в т.ч. у лютому 2017 р. – на 55 171 грн., у березні 2017 р. – на 36 281 грн., у квітні 2017 р. – на 36 565 грн., у травні 2017 – на 19 557 грн., на порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ платником податку – позивачем завищено суму податкового кредиту у лютому 2017 р. на 54 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту на суму 147 628 грн., у т.ч. у лютому 2017 р. – на 55 225 грн., у березні 2017 – на 36 281 грн., у квітні 2017 р. – на 36 565 грн., у травні 2017 р. – на 19 557 грн. (а.с. 103-119).

Згідно п.4.2 Акту перевірки, що визначений за наслідками розгляду заперечень позивача, перевіркою встановлено порушення п.46.5 ст.46, п.48.1 ст.48 Розділу ІІ ПКУ та п.п.4 п.3, п.п.6 п.3, абз.2 п.5 розділу V та п.5 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276) у частині:

- невірного відображення даних щодо операцій, що не є об’єктом оподаткування розділу I Декларації з ПДВ колонка “А” за лютий-травень 2017 р. у сумі 2 257 грн., що не призвело до завищення або заниження податкового зобов’язання розрахунків з бюджетом;

- невірного відображення уточнюючого значення рядка 21 по декларації за лютий 2017 р. на суму 96 грн., яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Відповідач зазначив, що такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п.50.1 ст.50 Розділу ІІ ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. На думку відповідача, дане порушення вплинуло на заниження податкового кредиту квітня 2017 р. на суму 96 грн. та призвело до заниження від’ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) у декларації за квітень 2017 на суму 96 грн. та не вплинуло на розрахунки з бюджетом у квітні, травні 2017 р.;

- арифметично невірного заповнення гр. 19 уточнюючого розрахунку за лютий 2017 р. на суму завищення цього показника декларації на 2 грн., що вплинуло на формування гр.21, у результаті чого завищено від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду (р.21) у декларації за лютий 2017 р. на суму 2 грн.

- не відображення у рядку 4 Декларації нарахованих податкових зобов’язань суму відшкодування ПДВ за придбані ТМЦ які у подальшому почали ви користуватися у звільнених від оподаткування операціях, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту по рядку 21 декларації, яке враховане в п. 4.1. висновку.

Таким чином, від’ємне значення звітного (податкового) періоду у лютому-травні 2017 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зменшено на загальну суму 147 534 грн. та склало по декларації за травень 2017 р. (р.21) – 2 535 427 грн.

На підставі наведеного акту перевірки позивача, з урахування поданих останнім заперечень та наслідків їх розгляду, Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області в прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 11.09.2017 № НОМЕР_1 (а.с. 48-49), яким позивачу нараховане сплатити до бюджету 147 534 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Згідно з актом перевірки від 11 серпня 2017 року N 461/05-99-12-02/31226457, та за наслідками розгляду заперечень позивача на зазначений акт, відповідачем визнані порушення ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” п.189.1 ст.189, п.198.5 “б” ст.198 ПКУ, а саме, позивачем не нараховане податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 147 534 грн. за операціями придбання ТМЦ по яких раніше було сформовано податковий кредит та не задекларувало суму ПДВ як відшкодування ПДВ за проданий металолом.

Відповідач прийшов до висновку про те, що у зв'язку з використанням придбаного металу в подальшому у господарських операціях, які звільнені від оподаткування, ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” зобов'язане було відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України здійснити коригування податкового кредиту на суму 147 534 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово до 01 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. п. "б" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Вказана норма права передбачає, що загальна сума податкового кредиту підлягає коригуванню (зменшенню) у разі, якщо товар, за операцією з придбання якого був задекларований податковий кредит, у подальшому використовується в операціях, звільнених від оподаткування.

Судом першої інстанції встановлено, ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” декларувало податковий кредит за операціями з придбання сировини, яка використовувалася для виготовлення продукції. По завершенню виробничого циклу позивач здійснював продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту.

Докази про те, що , ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” здійснювало продаж Товариству з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд ОСОБА_3” саме сировини, а не відходів, які утворилися у процесі переробки сировини, в матеріалах справи відсутні.

В акті перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області посилається на порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, яка встановлює порядок коригування податкового кредиту у разі використання товару у повному обсязі в операціях, звільнених від оподаткування.

Проте, як встановлено під час розгляду справи, фактично відповідач здійснив нарахування податку на додану вартість лише на частину сировини пропорційно частці її використання в операціях, звільнених від оподаткування.

Податковим кодексом України встановлені особливості формування податкового кредиту за операціями з придбання товару, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Положеннями п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України передбачено, що правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема, постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

З огляду на зазначене, у разі постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві, у позивача не виникає обов'язку коригувати податковий кредит.

Відповідно до договору постачання № 15В/16 від 05 січня 2016 року та додаткової угоди від 25 листопада 2016 року позивач продав лом чорного металопрокату Товариству з обмеженою відповідальністю “Ав ОСОБА_3”. Згідно зі специфікаціями на постачання товарів за лютий, березень, квітень, травень 2017 року позивач здійснював постачання брухту металевого (а.с. 157-162).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач невірно застосував до даних правовідносин п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до необґрунтованого застосування до ПрАТ “Машинобудівельний завод “Вістек” податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 147 574 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції погодився із доводами позивача про помилковість посилання в Акті перевірки на порушення позивачем п.3 п.п.4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. №159/28289 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. №276), оскільки відповідно до п.3 п.п.4 Розділу V зазначеного Порядку, зазначаються обсяги товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п.195.1.2, 195.1.3 п.195.1 ст.195, п.п.211.1 ст.211 Розділу V та підпункту 2 Розділу ХХ ПКУ, у той час як господарські операції з реалізації брухту чорного та кольорових металів врегульовано п.23 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 11.09.2017 № НОМЕР_1 є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/4545/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 805/4545/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді М.Г. Сухарьок

ОСОБА_4