Постанова № 74729043, 13.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року справа №805/4715/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., при секретарі Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (повний текст складено 27 лютого 2017 року в м. Слов’янськ) у справі № 805/4715/16-а (суддя І інстанції – Бабіч С.І.) за позовом Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 141 764, 54 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2016 року Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 141 764, 54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 141 764, 54 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 805/4715/16-а позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 141 764 гривні 54 копійки на користь держави на р/р 33212815700053, код БК – 18010900, орендна плата з фізичних осіб, отримувач – Маріуп. УК/ Орджон. р-н/18010900, код 37989721, банк – ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржену постанову суду, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що визначення податкових зобов’язань за умовами договору оренди земельної ділянки, з урахуванням статусу суб’єкта підприємницької діяльності повинно здіснюватися самим платником шляхом складання податкової декларації. А тому визначення Маріупольською ОДПІ самостійно податкових зобов’язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 108-15 від 24.04.2014 р., № 414136 від 27.04.2015 р., № 4032-13 від 05.05.2016 р., відповідно до п.п. 54.3.3, п. 54.3, ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, ОСОБА_2 як фізичній особі (без врахування статусу суб’єкта підприємницької діяльності) є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідачем надано заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що за ОСОБА_2 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 141 764, 54 грн., за період з 2014 року по 2016 рік, що підтверджується інтегрованою карткою відповідача з орендної плати з фізичних осіб.

05 листопада 2008 року, між громадянкою ОСОБА_2 та Маріупольської міської ради, укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець, згідно рішення Маріупольської міської ради № 5/24-4395 від 30.09.2008 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Ломізова, буд. 1 у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Платнику податків податковими повідомленнями – рішеннями № 108-15 від 30.06.2014 року на суму 35 100, 51 грн., № 414136 від 30.06.2015 року на суму 43 840, 54 грн. та № 4032-13 від 30.06.2016 року на суму 62 823,49 грн. нараховано земельний податок з орендної плати з фізичних осіб.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем в судовому чи в адміністративному порядку не оскаржувались, а, отже, є узгодженими. Відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.

Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 805/2064/17-а, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення №108-15 від 24.04.2014року на суму 24862,83грн., податкового повідомлення-рішення від 27.04.2015року за №414136, частково податкового повідомлення-рішення №4032-13 від 05.05.2016року на суму 27 572,53грн. – задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №108-15 від 24.04.2014року в частині нарахування податкового зобов’язання з орендної плати за землю за період з 15.04.2014року по 31.12.2014року на суму 24862,86грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.04.2015року за №414136, яким нараховано податкове зобов’язання з орендної плати за землю за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року в розмірі 43840,54грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №4032-13 від 05.05.2016року в частині нарахування податкового зобов’язання з орендної плати за землю за період з 01.01.2016року по 08.06.2016року на суму 27 572,53грн.

Колегія суддів зазначає, що оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 805/2064/17-а, яка набрала законної сили скасовані податкові повідомлення-рішення № №108-15 від 24.04.2014 року, №414136 від 27.04.2015 року, №4032-13 від 05.05.2016 року на загальну 96 275, 93 грн., і зазначену обставину не врахував суд першої інстанції, а тому позов у даній справі підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення податкового боргу в сумі 45 488,61 грн.

При викладених обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід змінити, а саме у абзаці другому резолютивної частини постанови слова та цифри « у розмірі 141 764 (сто сорок одна тисяча сімсот шістдесят чотири) гривні 54 (п’ятдесят чотири) копійки замінити словами та цифрами « у розмірі 45 488,61 (сорок п’ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 61 (шістдесят одна) копійка. За правилами статті 139 КАС понесені відповідачем витрати у виді судового збору за подання апеляційної скарги, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області у розмірі 823,34 грн.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм закону, які регулюють спірні відносини, суд першої інстанції правильно вирішив справу за суттю вимог, проте допустив помилку при вирішенні питання щодо розрахунку суми податкового боргу, який підлягає стягненню з відповідача внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.139, ч.5 ст.250, п.2 ч.1 ст.315, п.3 ч.1, ч.2, ч.4 ст.317, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ч.1, ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 805/4715/16-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 805/4715/16-а - змінити.

У абзаці другому резолютивної частини постанови слова та цифри « у розмірі 141 764 (сто сорок одна тисяча сімсот шістдесят чотири) гривні 54 (п’ятдесят чотири) копійки замінити словами та цифрами « у розмірі 45 488,61 (сорок п’ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 61 (шістдесят одна) копійка. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1, 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. БудівельниківАДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 823,34 (вісімсот двадцять три ) гривні 34 (тридцять чотири) копійки. Повний текст рішення складено 18 червня 2018 року

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_3