Постанова № 74728606, 07.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15007/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року, повний текст виготовлено 19 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України, про визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати приписи від 10 листопада 2017 року №14/19/1817 та №13/18/2389.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувані приписи прийняті за відсутності проведення перевірки ПАТ «Укргазвидобування», що підтверджується актами про недопущення до перевірки від 10 листопада 2017 року №19/1817 і №18/2389.

Відтак, порушення відповідачем порядку прийняття приписів є підставою для їх скасування в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано приписи Державної служби геології та надр України №14/19/1817 та №13/18/2389 від 10 листопада 2017 року.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №757/52593/17-к призначено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПАТ «Укргазвидобування».

Однак, надрокористувач неправомірно та з порушенням встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підстав не допустив посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення позапланового заходу державного геологічного контролю.

Так, відповідачем складено акт про недопущення до перевірки №19/1917 від 10.11.2017, №18/2389 від 10.11.2017 та приписи від 10 листопада 2017 року №19/1817 і №18/2389 у відповідності до форм, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 №133.

При цьому, листом позивача №2/1-01-9238 від 26.10.2017 підтверджується факт пред'явлення посадовими особами Держгеонадр України необхідних документів для здійснення позапланової перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що відповідно до п.3 частини першої статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року» позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Однак, посадовими особами відповідача не надано представникам позивача рішення суду про проведення перевірки, у зв'язку з чим підстави для їх допуску відсутні.

При цьому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №757/52593/17-к призначено одну перевірку, а не чотири, як зазначено в наказах. Крім того, у вказаній ухвалі не зазначено ні періоди, ні об'єкти перевірки, які визначено в наказах та направленнях відповідача.

Таким чином, накази Державної служби геології та надр України №425, №426, №427, №428 від 26 вересня 2017 року та направлення на проведення перевірки від 26 вересня 2017 року №21569/03/14-17, №21570/03/14-17, №21571/03/14-17, №21572/03/14-17 суперечать чинним нормам законодавства та ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №757/52593/17-к.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 28 вересня 2017 року до приміщення ПАТ «Укргазвидобування» прибули представники Державної служби геології та надр України з метою проведення позапланової документальної перевірки позивача на підставі наказів Державної служби геології та надр України №425, №426, №427, №428 від 26 вересня 2017 року та направлень на проведення перевірки від 26 вересня 2017 року №21569/03/14-17, №21570/03/14-17, №21571/03/14-17, №21572/03/14-17 (а.с. 55-58, 94).

Вказані накази прийняті у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Москаленка К.О. від 11 вересня 2017 року у справі №757/52593/17-к.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Москаленка К.О. від 11 вересня 2017 року у справі №757/52593/17-к призначено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування службовими особами ПАТ «Укргазвидобування» (ЄДРПОУ 30019775) під час виконання угод на виконання робіт з ГРП та капітального ремонту свердловин на родовищах ПАТ «Укргазвидобування» іноземними компаніями «Tacrom Services S.R.L.» (Румунія) та ДП «РУП «ВО «Белоруснєфть» (Республіка Беларусь) (а.с. 50-54).

Листом №2/1-01/1-9778 від 10 листопада 2017 року позивач повідомив Державну службу геології та надр України про недопуск до здійснення перевірки (а.с. 74-76).

10 листопада 2017 року Департаментом державного геологічного контролю Північного міжрегіонального відділу Державної служби геології та надр України складено акти про недопущення до проведення перевірки №19/1817 та №18/2389 (а.с. 60-62, 67-69).

Крім того, 10 листопада 2017 року відповідачем прийнято приписи №14/19/1817 та №13/18/2389, якими у строк до 20 листопада 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» зобов'язано усунути виявлені порушення, а саме: статті 6, 10, 11 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 5 Угоди №1817 від 07 квітня 2016 року про умови користування надрами з метою видобування вуглегоднів, шляхом надання відповідачу копій документів та матеріалів, що підтверджують дотримання ПАТ «Укргазвидобування» вимог законодавства про надрокористування, та матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень (а.с. 63-66, 70-73).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення порушення вимог законодавства суб'єктом господарювання можливе виключно у разі допуску останнім посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю, відтак оскаржувані приписи №14/19/1817 та №13/18/2389 від 10.11.2017 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Таким чином, пред'явлення розпорядчих документів, а саме наказу на проведення заходу державного контролю та направлення (посвідчення) можливе виключно перед початком здійснення такого заходу.

Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до копій наказів від №425, №426, №427, №428 від 26 вересня 2017 року та направлень на проведення перевірки вбачається, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №757/52593/17-к призначено 4 перевірки.

Однак, як вище зазначалось, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Москаленка К.О. від 11 вересня 2017 року у справі №757/52593/17-к призначено лише одну документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування службовими особами ПАТ «Укргазвидобування».

Крім того, у вказаній ухвалі не зазначено ні періоди, ні об'єкти перевірки, які визначено в наказах та направленнях відповідача.

Частиною четвертою статті 6 Закону №877-V передбачено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

При цьому, з наказів №425, №426, №427, №428 від 26 вересня 2017 року вбачається, що загальний строк перевірки значно перевищує строк здійснюється позапланового заходу, визначений частиною четвертою статті 6 Закону №877-V.

Відтак, вказані накази суперечать вищевказаним нормам законодавства та ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Москаленка К.О. від 11 вересня 2017 року у справі №757/52593/17-к.

Згідно частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, виявлення порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства можливе лише в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю).

При цьому, акт про недопуск до перевірки фіксує лише факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю.

З матеріалів справи вбачається, що листом №2/1-01/1-9778 від 10 листопада 2017 року позивач повідомив Державну службу геології та надр України про недопуск до здійснення перевірки (а.с. 74-76).

10 листопада 2017 року Департаментом державного геологічного контролю Північного міжрегіонального відділу Державної служби геології та надр України складено акти про недопущення до проведення перевірки №19/1817 та №18/2389 (а.с. 60-62, 67-69).

У подальшому, на підставі актів про недопущення до проведення перевірки від 10 листопада 2017 року №19/1817 та №18/2389 видано приписи №14/19/1817 та №13/18/2389 від 10.11.2017 на усунення порушень законодавства з інших питань, які не були виявлені та відсутні в таких актах.

У відповідності до частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином, прийняття припису можливе виключно у разі безпосереднього здійснення (проведення) заходу державного нагляду (контролю).

Частиною першою статті 10 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що встановлення порушення вимог законодавства суб'єктом господарювання можливе виключно у разі допуску останнім посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю.

Разом з тим, правомірність недопуску позивачем посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення позапланової перевірки не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

Крім того, позивач не оскаржує накази Державної служби геології та надр України №425, №426, №427, №428 від 26 вересня 2017 року, які слугували підставою для проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки встановлення порушення вимог законодавства суб'єктом господарювання можливе виключно у разі допуску останнім посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю, а прийняття припису можливе виключно у разі безпосереднього здійснення (проведення) заходу державного нагляду (контролю), відтак оскаржувані приписи №14/19/1817 та №13/18/2389 від 10.11.2017 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 18 червня 2018 року.