Постанова № 74727956, 12.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2018 рокусправа № 808/3488/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Мєхтієвої К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 808/3488/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Батрак І.В., рішення ухвалено у залі судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду в м. Запоріжжі 27 лютого 2018 року, повний текст рішення виготовлено 05 березня 2018 року) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 31 жовтня 2017 року №9995-13, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 4148,54 грн. та №9996-13, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 17196,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані, податкові повідомлення-рішення, отримані позивачем, підписано особою, правове становище якої чітко не вбачається. Рішенням 66 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання від 29.05.2015 року №2/6 затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя Запорізької області, проте Рішенням 4 сесії Мелітопольської міської ради VIІ №2/6 від 29.01.2016 міська рада вирішила встановити на території міста Мелітополя податок на нерухоме майно на 2016 рік. Відтак, вважає, що оскільки бюджетний період для бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909- VIІІ Рішенням Мелітопольської міської ради №2/6 від 29.01.2016 року, є 2017 рік. Враховуючи, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був запроваджений у м. Мелітополі пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, відповідач безпідставно нарахував позивачу суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області №9995-13 від 31.10.2017 року та №9996-13 від 31.10.2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідно до витягів з реєстру платників податків на нерухоме майно, позивач є власником об'єктів нежитлової нерухомості, на підставі наведених даних контролюючим органом сформовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, які підписано керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого орану та вручено позивачу. Вказує, що відповідно до наказу від 08.08.2017 року №2016 «Про надання повноважень» ОСОБА_6 надано повноваження виносити податкові повідомлення-рішення. У податкових повідомленнях-рішеннях є запис «Розрахунок податкового зобов'язання додається», але ІС «Податковий блок» формування такого розрахунку програмно не передбачено, при цьому, зазначений розрахунок податкового зобов'язання здійснено на підставі рішення Мелітопольської міської ради. Також, є безпідставними посилання позивача на абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України та податкову пільгу з податку на нерухоме майно, оскільки нежитловий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 неможливо віднести до будівель промисловості, зокрема, виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств. Між тим, жодний документ не підтверджує того, що будівлі, які знаходяться у власності позивача є промисловими спорудами. Наполягає на тому, що документація щодо земельної ділянки на якій розташовані споруди не можуть підтвердити те, що будівля збудована на ній є промислова.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що суд першої інстанції вірного дійшов висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки запроваджений у м. Мелітополі пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витяги про державну реєстрацію прав ОСОБА_4 є власником об'єктів нерухомості, а саме: нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 підстава виникнення договір купівлі-продажу №752 від 01.03.2011 року, загальною площею 939,80 кв. м, нежитловою площею 821,8 кв. м (частка володіння 1/4); нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, підстава свідоцтво про право власності б/н від 28.10.2010 року, видане виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області, який складається з будівель: А-2 загальною площею 1177,0 кв. м, основною площею 936,6 кв. м, В-1 загальною площею 110,4 кв. м, основною площею 102,2 кв. м (частка володіння 3/4).

31 жовтня 2017 року згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: №9995-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в розмірі 4184,54 грн.; №9996-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в розмірі 17196,78 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII, Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області №2/6 від 29.01.2016 року, є 2017 рік. Враховуючи, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був запроваджений у м. Мелітополі пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на неможливість зміни елемента податку пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Так, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», норми якого набрали чинності 1 січня 2015 року, викладено у новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України, якою запроваджено новий вид податку для фізичних осіб, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне віл земельної ділянки.

Відповідно до статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктами оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

В свою чергу, підпунктом «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

При цьому, законодавець не визначає жодних обмежень щодо використання чи невикористання таких об'єктів.

Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, окрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 939,80 кв. м (1/4 частка володіння), та адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1 287,4 кв. м (3/4 частка володіння). Згідно з Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затвердженої рішеннями Мелітопольської міської ради Запорізької області від 27.12.2010 року №9 та від 28.12.2011 року №1/23 зазначені земельні ділянки призначені для розміщення та обслуговування виробничих приміщень (а.с. 21, 25). Також з наданих позивачем копій Технічних паспортів нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що на зазначених земельних ділянках розташовані виробничі приміщення, зокрема цеха та склади (а.с. 49-72).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об'єктом оподаткування у розумінні з підпункту «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, а належні позивачу нежитлові будівлі, у свою чергу, за своїми характеристиками та цільовим використанням відповідають категоріям будівель промисловості, то у відповідача відсутні законні підстави для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Належних та переконливих доказів зворотного представником відповідача не надано.

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих податків належить податок на майно, одним із елементів якого є податок на нерухоме майно, відмінне віл земельної ділянки, який в обов'язковому порядку повинен бути встановлений місцевою радою.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909-VIII від 24.12.2015 року рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, 2016 - це плановий період, а 2017 рік - вже бюджетний період.

Як було зазначено раніше, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році», згідно з якими рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, тобто після 15 липня поточного року.

Відповідно до рішення 66 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання від 29.05.2015 року №2/6 затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя Запорізької області.

Рішенням 4 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання №2/6 від 29.01.2016 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя, на 2016 рік та втрату чинності рішення 66 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання від 29.05.2015 року №2/6 «Про затвердження Положень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості» міська рада вирішила встановити на території міста Мелітополя податок на нерухоме майно на 2016 рік.

Відтак, враховуючи, що бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII, Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області №2/6 від 29.01.2016 року, є 2017 рік. У зв'язку з чим, визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік є протиправним.

Окремо слід зазначити, що наявність у Податковому кодексі норм, які регулюють правила справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є підставою для його справляння за відсутності відповідного рішення місцевої ради, оскільки Верховна Рада України відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 31 жовтня 2017 року №9995-13, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 4148,54 грн. та №9996-13, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 17196,78 грн.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 808/3488/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 червня 2018 року, в повному обсязі постанова складена 18 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва