Рішення № 74727838, 14.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2018 р. № 820/2940/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Ладуренко А.О.,

відповідача - Мудаліге Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівське" (далі по тексту - позивач, СТОВ "Золочівське") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2018 року №0008711207 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 80495,77 грн., штрафні (фінансові) санкції 14064,27 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення є незаконним, винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим податковим органом невірно надано правову оцінку обставинам, викладеним в акті перевірки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 27-28).

Відповідач, у встановлений судом строк, надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

За результатами камеральної перевірки, фахівцями контролюючого органу було встановлено порушення вимог пп. 292-1.2 ст. 292 Податкового кодексу, а саме було встановлено факт арифметично - логічних помилок показників податкової звітності з єдиного податку 4 групи за 2017 рік, виявлено заниження грошової оцінки одного гектару сільськогосподарських угідь через не застосування коефіцієнта індексації. Тому вважає твердження позивача щодо протиправності оскаржуємого податкового повідомлення - рішення невірними та необґрунтованими.

Разом з відзивом було надано клопотання про розгляд справи за участю представника ГУ ДФС у Харківській області з повідомленням сторін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в адміністративному позові та просила задовольнити свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на факти викладені у відзиві та акті камеральної перевірки.

Заслухавши представників сторін, розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фахівцями ГУ ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку показників задекларованих в податковій звітності з єдиного податку четвертої групи (сільгосптоваровиробника) за 2017 рік СТОВ "Золочівське".

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області складено акт №25760/20-40-12-07-19/30412824 від 28.12.2017 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності єдиного податку четвертої групи за 2017 рік Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівське», яким встановлено порушення вимог пп. 292-1.2 ст. 292 Податкового кодексу, а саме: встановлено факт арифметично - логічних помилок показників податкової звітності з єдиного податку 4 групи за 2017 рік, виявлено заниження грошової оцінки одного гектару сільськогосподарських угідь через не застосування коефіцієнта індексації (а.с. 10-12).

На підставі висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2018 року № 0008711207, про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 80 495,77 грн., штрафні (фінансові) санкції 14 064,27 грн.(а.с. 14).

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з первинною скаргою на прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення. Рішенням про результати розгляду скарги від 03.04.2018 року №11759/6/99-99-11-03-01-25 Державна фіскальна служба України керуючись главою 4 Податкового кодексу скасувало ППР ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2018 року №0008711207 у частині нарахування єдиного податку у сумі 24 328,71 грн., в іншій частині ППР ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2018 року №0008711207 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 17-19, 20-22).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з абз. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно 292 1.2. Податкового кодексу базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Згідно п. 292.9 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи, зокрема:

295.9.1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

295.9.2. сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків;

295.9.3. утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному підпунктом 295.9.2 цього пункту;

295.9.4. що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію;

295.9.5. зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування: уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року; подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;

295.9.6. у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;

295.9.7. у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації .

Нормативна грошова оцінка землі підлягає індексації згідно ст. 289 ПК України, яка передбачає розрахунок індексації із застосуванням коефіцієнту, який відповідає індексу споживчих цін за попередній рік.

Величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель щороку за станом на 1 січня поточного року розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр). Ставки земельного податку встановлюють місцеві органи влади, оскільки плата за землю місцевий податок.

Листом від 12 січня 2017 року № 22-28-0.22-443/2-17 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання п. 289.3 ст. 289 ПК України повідомила Державну фіскальну службу України про наступне.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 % (а.с. 23, 24).

Таким чином, оскільки звітним періодом є 2017 рік, а розрахунок здійснюється із застосуванням коефіцієнту , який відповідає індексу споживчих цін за попередній рік, яким є 2016 рік, то суд погоджується із твердженням відповідача про те, що у такому випадку коефіцієнт становить 1, 124.

Зазначене також підтверджується листом Міністерства фінансів України від 19.01.2017 р. N 31-11150-09-10/1342 "Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи" на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно якого враховуючи, що Кодексом не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, вважаємо, що з 01 січня 2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам 4 групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін - за 2016 рік - 112,4 %.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу ППР про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.4. ст. 56 Податкового кодексу визначено, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Судом встановлено, що під час розгляду первинної скарги на прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, рішенням від 03.04.2018 року №11759/6/99-99-11-03-01-25 Державна фіскальна служба України керуючись главою 4 Податкового кодексу скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2018 року №0008711207 у частині нарахування єдиного податку у сумі 24 328, 71 грн., а отже суд приходить до висновку про необгрунтованність скасування податкового повідомлення-рішення в цілому, як-то просить позивач.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 243, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське" (вул. Разіна, буд. 40, смт.Золочів, Харківська область, 62203) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 червня 2018 року.

Суддя Бадюков Ю.В.