Рішення № 74727653, 15.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
15.06.2018
Номер справи
826/1081/17
Номер документу
74727653
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 червня 2018 року справа №826/1081/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства “Фармак” (далі по тексту – позивач, ПАТ “Фармак”)

до

Київської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту – відповідач, Київська митниця ДФС)

про

визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/000088/1

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв’язку із протиправністю рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товару від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/000088/1, виходячи з того, що дії з коригування митної вартості товарів порушують вимоги Митного кодексу України. На думку позивача, ним при митному оформленні надані всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, подані документи не містять розбіжностей, а також містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1081/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені в тексті заперечення від 11 травня 2017 року № 727/26-70-10-22.

В судовому засіданні 15 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

04 грудня 2015 року між ПАТ “Фармак” (покупець) та “Vital Pharma GmbH” (продавець) укладено контракт №646 (далі по тексту – контракт), відповідно до якого продавець продає, а покупець придбаває на умовах: FCA Hamburg, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, CIP Kiev, Україна (“Incoterms-2010”), фармацевтичну сировину та первинну упаковку (далі по тексту також - товар). Найменування, виробника, кількість та ціну товару, а також строки його поставки, вказані в Генеральній специфікації (далі по тексту - Генеральна специфікація), яка складає невід’ємну частину контракту. На поставку кожної партії товару сторони на основі Генеральної специфікації підписують окрему (разову) специфікацію по поставку.

За умовами пункту другого контракту ціна товару вказується в специфікаціях і включає в себе вартість упакування та маркування. Ціна може мінятись в залежності від лота поставки. Лот поставки-мінімальна кількість товару, яка доправляється в одній поставці. Ціна на товар указується в специфікації, яка підписується на кожну поставку до контракту.

Так, поставці підлягала фармацевтична рідина (субстанція) у барабанах ПЕВЩ для виробництва нестерильних лікарських форм: “Гексетидин-25 кілограм (CAS 141-94-6.Хім-назва: 1,3-біс (2-етилгексил) гекса-гідро-5-метил-5-пиримідинамін. Серія: FG15202148 Виробник:“Euticals S.A.S.”, Франція. Торговельна марка- Euticals. Країна виробництва: FR. (далі по тексту також - Гексетидин) у кількості 25,00 кг за ціною 282,00 євро за кг, всього на суму 7 050,00 євро, за базисом поставки FCA Dietzenbach, Німеччина, згідно умов Специфікації №170 від 13 вересня 2016 року (далі по тексту - Специфікація №170) та інвойсу №11002 від 13 вересня 2016 року (далі по тексту – інвойс).

З метою митного оформлення придбаного товару ПАТ “Фармак” подало до Київської митниці Державної фіскальної служби в режимі імпорт попередню митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 21 вересня 2016 року №100250008/2016/226770 із загальною вартістю товару 7 050,00 євро, з розрахунку 282,00 євро за 1 кг товару.

Одночасно до зазначеної митної декларації подані копії товаросупровідних документів: контракт №646 від 04 грудня 2015 року разом із специфікацією №170 від 13 вересня 2016 року та Генеральною специфікацією від 04 грудня 2015 року, інвойс №11002 від 13 вересня 2016 року, пакувальний лист №4000312 від 13 вересня 2016 року, лист Державної служби України з контролю за наркотиками за вх. №09/02-2408 від 08 липня 2015 року стосовно відсутності у складі Гексетидину речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06 травня 2000 року №770, лист Державного експортного центру МОЗ за вих. №70/JB від 24 вересня 2014 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати К-1815/2 від 29 вересня 2014 року; довідка ТОВ “Ренус Ревайвел” за вих. №1909/01 від 19 вересня 2016 року про транспортні витрати; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №6040004557865/66002 від 16 вересня 2016 року; сертифікат безпеки від 14 травня 2012 року, сертифікат безпеки (сертифікат аналізу) від 06 вересня 2016 року.

Посадовою особою М/п “Західний” Київської митниці ДФС шляхом направлення електронного повідомлення, запропоновано декларанту надати додаткові документи для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний із договором(угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаного запиту декларант від 22 вересня 2016 року надав відповідачу наступні документи: договір на транспортно-експедиційне обслуговування №31-03/16 від 31 березня 2016 року; заявка на перевезення вантажу №56873 від 15 вересня 2016 року; прайс лист від 22 вересня 2016 року; копію митної декларації країни відправлення MRN 16DEE335245802483E5. Про неможливість надання інших документів витребовуваних відповідачем, позивач повідомив листом від 22 вересня 2016 року №624.

За результатами розгляду поданих документів, Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/000088/1, у зв’язку з тим, що документи, подані до митного оформлення не містять відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості.

У зв’язку із коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/00020.

Керуючись частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, позивач здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією.

Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України.

Стаття 49 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов’язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У відповідності до норм частин першої-третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, згідно з частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті другому частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Досліджуючи правомірність застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд встановив, що немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідачами не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Доводи відповідача про не підтвердження вартості перевезення товарів через те, що в документі про транспортні витрати від 19 вересня 2016 року №1909/01 вказане ТОВ “Ренус Ревайвел”, проте, відповідно до інформації зазначеної в міжнародній автомобільній накладній (CMR) від 16 вересня 2016 року №6040004557865/66002 фактичним виконавцем перевезення оцінюваного товару перевізником товару є PFC “BAYKAL”, судом не беруться до уваги.

Так, з матеріалів справи вбачається, що перевезення товару Гексетидин відбувалося на підставі договору на транспортно-експедиційне обслуговування №31-03/16 від 31 березня 2016 року (далі по тексту - Договір) укладеного між ПАТ “Фармак” та ТОВ “Ренус Ревайвел”. Відповідно до пункту 2.2.1 договору ТОВ “Ренус Ревайвел” надано право укладати договори з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх обов’язків, у зв’язку з чим до перевезення товару залучено перевізника “BAYKAL”, про що зроблено відмітку у графі 23 міжнародної автомобільної накладної №6040004557865/66002 від 16 вересня 2016 року (далі по тексту - міжнародна автомобільна накладна).

Також з міжнародної автомобільної накладної вбачається, що перевезення товару “Hexetidine” вагою брутто 28,8 кг за інвойсом №4000312 відбулось автомобільним транспортом д.н.з. №АМ3628ВО, №АМ8863ХТ з пункту відправлення Dietzenbach, Німеччина до міста Києва з митним перетином кордону України в пропускному пункті Яготин.

З довідки №1909/01 від 19 вересня 2016 року, наданої ТОВ “Ренус Ревайвел”, вбачається, що транспортні витрати щодо доставки вантажу з пункту відправлення до пункту призначення складають 2907,66 гривень.

При цьому відповідач в запереченнях посилається на те, що у довідці ТОВ “Ренус Ревайвел” не вказано протяжність маршруту перевезення в кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по території України, розмір транспортної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за один кілометр маршруту, а також документально не підтверджено транспортні витрати відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 “Про затвердження форм декларацій митної вартості та правил її заповнення”.

Дане посилання відповідача спростовується положеннями розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 “Про затвердження форм декларацій митної вартості та правил її заповнення”, щодо заповнення графи 20 митної декларації, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, на дається якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, а не експедиторами.

Таким чином, міжнародна товарно-транспортна накладна №6040004557865/66002 від 16 вересня 2016 року та довідка №1909/01 від 19 вересня 2016 року не містять розбіжностей щодо відомостей про розмір витрат, про маршрут перевезення, включаючи інформацію про пункт митного переходу, про транспортний засіб, в якому здійснювалось перевезення, та вагу вантажу, а отже і впливають на числове значення митної вартості товарів.

При вирішенні спору суд також враховує, що відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У свою чергу відповідачем не доведено, що заявлена позивачем митна вартість не відповідає ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як підтверджують матеріали справи та про що зазначено вище, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, суд звертає увагу на те, що додаткові документи (за наявності) декларант зобов’язаний надати у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Разом з тим, відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження того, що надані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, а також не наведено, яка саме інформація призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів позивачем.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено необхідності надання позивачем додаткових документів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об’єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічні вимоги висуваються й для можливості коригування митної вартості згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України , а саме: рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас судом не встановлено, а відповідачами не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Зі змісту рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/000088/1 судом встановлено, що воно не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У той же час ненадання інших витребуваних документів декларантом не впливає на документальне підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ІМ40ДЕ від 21 вересня 2016 року №100250008/2016/226770.

Таким чином, вбачається, що коригування митної вартості товарів, у межах спірних правовідносин відбулось за відсутності підстав, передбачених Митним кодексом України, необґрунтовано та без відповідних розрахунків числового значення митної вартості товарів, а тому протиправно.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 820/4316/16.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на митне оформлення подібного товару за якісними характеристиками товару, яке здійснене за митними деклараціями №100260003/2016/221975 та №100260003/2015/1833009, як на підставу, яка підтверджує правомірність визначення митної вартості товару на підставі ціни угоди щодо ідентичних товарів, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять, у тому числі вказаних митних декларацій.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що рішення Київської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/000088/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ “Фармак” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Фармак” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе,63; ідентифікаційний код 00481198) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-а, ідентифікаційний код 39422888) про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2016 року №100250008/2016/000088/1.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Фармак” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко

Часті запитання

Який тип судового документу № 74727653 ?

Документ № 74727653 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 74727653 ?

Дата ухвалення - 15.06.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 74727653 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 74727653 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 74727653, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 74727653, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 15.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 74727653 відноситься до справи № 826/1081/17

Це рішення відноситься до справи № 826/1081/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 74727646
Наступний документ : 74727655