Ухвала суду № 74727418, 07.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

07 червня 2018 року справа №826/7187/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., у справі

за позовомОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2)доГенеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач, ГПУ)про1) скасування наказу Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року №09-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; 2) скасування наказу Генерального прокурора України від 30 січня 2017 року №01-дц про внесення змін до наказу Генерального прокурора України від 13 жовтня 2016 року №09-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; 2) поновлення позивача на роботі в органах прокуратури України на посаді прокурора відділу управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України; 3) стягнення з відповідача середнього заробітку за вимушений прогул з дня звільнення позивача по день винесення судом рішення; 4) стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 50 0000,00 грн.розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви позивача,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав прийняття відповідачем необґрунтованого рішення, а саме видачі наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки вважає його незаконним, таким, що прийнятий із порушенням прав позивача при звільненні.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7187/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20 листопада 2017 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечив, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

20 листопада 2017 року відповідачем (відповідно відмітки служби діловодства суду) подано письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач зазначив про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, вказавши при цьому, що підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено в результаті службового розслідування, а адміністративний позов подано із порушенням строків звернення до суду.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд звертає увагу на наступне.

Частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, як встановлює частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в новій редакції), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як зазначає позивач, про звільнення із займаної посади та з органів прокуратури він довідався 23 січня 2017 року, а позовна заява до Окружного адміністративного суду міста Києва (відповідно відмітки служби діловодства суду) подана 02 червня 2017 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду.

Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що вже звертався до суду з дотримання встановленого строку, однак, провадження у справі було закрито з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що не позбавляє права звернення до суду належної юрисдикції.

Матеріали справи підтверджують, що 22 лютого 2017 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Печерського районного суду міста Києва про визнання наказу Генерального прокурора України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та змін до нього незаконними, їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, та стягнення моральної шкоди.

Отже, позивач звертався з адміністративним позовом, який містив аналогічні вимоги до Печерського районного суду міста Києва у межах місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2017 року в цивільній справі №757/10626/17-ц провадження в справі було закрите та роз'яснено, що позивачу слід звернутися за захистом своїх прав до суду адміністративної юрисдикції (копія зазначеної ухвали суду була надана позивачем та міститься в матеріалах справи).

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, виходячи із завдань та основоположних принципів адміністративного судочинства, з урахуванням того, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваного наказу від 13 жовтня 2016 року (із змінами від 30 січня 2017 року) позивач оскаржував до Печерського районного суду міста Києва у встановлений частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлює його, з урахуванням чого в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду із позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів.

3. В задоволенні клопотання Генеральної прокуратури України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, проте, заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.А. Кузьменко