Рішення № 74727219, 13.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/861/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації та рішень про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника позивача, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Кваліфікаційна комісія), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2017 року № 971-17, прийнятий Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу засідання № 8 від 07.09.2017 року, в частині внесення подання стосовно анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18.01.2013 року № 000607;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.09.2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18.01.2013 року № 000607.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в його діяльності як інженера-землевпорядника відсутні ознаки грубого порушення вимог законодавства у сфері землеустрою. У висновку експертизи щодо розробленого за його участю проекту землеустрою, який став підставою для анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача, зазначено єдине порушення, яке ґрунтується на вимогах експерта про долучення до цього проекту документів та інформації, долучення яких законодавством не передбачено. Крім цього, відповідачами порушено порядок анулювання кваліфікаційного сертифікату, зокрема не проведено перевірки діяльності позивача у сфері землеустрою та не представлено відповідний акт на розгляд кваліфікаційної комісії, як того вимагає законодавство. Відтак, зазначений висновок та прийняті на його підставі рішення є протиправними, у зв'язку з чим позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві й додаткових поясненнях, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення та просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Зокрема зазначив, що наявність негативного висновку експертизи до проекту землеустрою свідчить про грубе порушення позивачем вимог законодавства у сфері землеустрою, що є підставою для анулювання його кваліфікаційного сертифіката. Наявність акту перевірки за результатами здійснення заходів державного нагляду не є обов'язковими при прийнятті рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату. Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем порушено процедуру оскарження висновку експертизи, а саме перед зверненням до суду не застосовано процедуру спростування висновку в адміністративному порядку.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є інженером-землевпорядником, який здійснює свою професійну діяльність на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 18.01.2013 року № 000607.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2017 року № 971-17 оцінено негативно проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ПАТ «Укртранснафта» для розміщення та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту (для будівництва об'єкту «Нафтопровід «Броди-Дежкордон». Винос труби 1-ої і 2-ої черг Ду500 Ду 700 з вдовж трасовими спорудами та кабелем зв'язку ВОЛЗ в обхід села Розгірче км.157-км.165 (ділянка км.1,1 - км.2,0) за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, Розгірченська сільська рада (за межами населеного пункту). В розробленні цього проекту землеустрою позивач брав участь як сертифікований інженер-землевпорядник.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 188 від 19.09.2017 року «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» анульовано кваліфікаційні сертифікати інженера-землевпорядника позивача.

Підставою для прийняття даного наказу став лист Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.09.2017 року № 17/617, яким направлено подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів землевпорядників, а також витяг з протоколу Кваліфікаційної комісії від 07.09.2017 року № 8.

Як вбачається із подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, Кваліфікаційна комісія відповідно до рішення (Протокол від 07.09.2017 № 8) пропонує анулювати кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, зокрема позивача ОСОБА_1

Із витягу з протоколу засідання № 8 від 07.09.2017 року слідує, що до Кваліфікаційної комісії надійшов лист Держгеокадастру від 11.08.2017 року № 32-28-0.23-12969/2-17 стосовно наявності порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою в розробленій сертифікованими інженерами-землевпорядниками документації із землеустрою, яка оцінена негативно за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи, проведеної територіальними органами Держгеокадастру. Згідно з додатком до цього листа, Кваліфікаційній комісії пропонується звернутись із поданням щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерам-землевпорядникам, у тому числі і позивачу.

Підставою для анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника позивача зазначено факти грубого порушення ним вимог положень нормативно-правових актів та документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при розробленні документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ПАТ «Укртранснафта» для розміщення та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту (для будівництва об'єкту «Нафтопровід «Броди-Держкордон». Виніс труби 1-ої і 2-ої черг Ду500 Ду 700 з вдовж трасовими спорудами та кабелем зв'язку ВОЛЗ в обхід села Розгірче км.157-км.165 (ділянка км.1,1 - км.2,0) за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, Розгірченська сільська рада (за межами населеного пункту), який отримав висновок державної експертизи землевпорядної документації Держгеокадастру від 26.07.17 р. № 971-17 про відмову у погодженні проекту відведення з підстав невідповідності розробленої документації із землеустрою: ч.3 ст.123 Земельного кодексу України (відсутня відмітка про реєстрацію клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідного органу виконавчої влади та договір на виконання робіт із землеустрою, щодо відведення земельних ділянок).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає.

Підстави та порядок анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника визначені Законом України «Про землеустрій».

Частиною 19 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а саме:

а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;

б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;

г) на підставі свідоцтва про смерть.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 68 Закону України «Про землеустрій», особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;

рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;

з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що лише факт грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та вчинення його саме інженером-землевпорядником є підставою для анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Виходячи з цього, відповідачі при прийнятті рішень про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача повинні були встановити в його діяльності як сертифікованого інженера-землевпорядника факт грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Доказом допущених позивачем порушень відповідачі вважають наявність висновку державної експертизи землевпорядної документації Держгеокадастру від 26.07.17 року № 971-17 про невідповідність проекту землеустрою, розробленого за участю позивача, вимогам чинного законодавства України, а саме - частині 3 статті 123 Земельного кодексу України (відсутня відмітка про реєстрацію клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідного органу виконавчої влади та договір на виконання робіт із землеустрою, щодо відведення земельних ділянок).

З такою позицією відповідачів суд не погоджується, з огляду на таке.

Частина 3 ст.123 Земельного кодексу України передбачає, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, ця законодавча норма передбачає право особи, зацікавленої в одержанні земельної ділянки, на виготовлення документації із землеустрою без згоди на це відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування. Проставлення відмітки про реєстрацію на клопотанні про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також долучення до її складу відповідного договору даною нормою не передбачено.

Крім цього, склад та зміст проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначений ст.50 Закону України «Про землеустрій», частина 3 якої містить вичерпний перелік документів та інформації, що повинні бути включені до складу такого проекту. Дана законодавча норма також не передбачає обов'язку проставлення відмітки про реєстрацію на клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту відведення та включення до його складу договору на його розроблення.

Проаналізувавши законодавство, суд зазначає, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язку проставлення відмітки про реєстрацію на клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та включення до його складу договору на його розроблення.

При цьому, судом встановлено, що замовник розробленого за участю позивача проекту землеустрою ПАТ «Укртранснафта» звертався до Львівської обласної ради, як органу, що розпоряджається відповідними земельними ділянками, з клопотанням про надання дозволу на розроблення цього проекту. Зазначене підтверджується, зокрема листом Львівської обласної ради щодо запиту про надання публічної інформації від 06.09.2017 року.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, при проведенні державної експертизи документації із землеустрою експерт не може встановлювати до такої документації додаткових вимог, що не передбачені чинним законодавством України, зокрема необхідності долучення додаткових матеріалів та інформації.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позивачем при розробленні проекту землеустрою не було вчинено порушень норм законодавства, а тому оскаржуваний висновок експертизи є протиправним, а передбачені законодавством підстави для анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача відсутні.

Крім цього, Законом України «Про землеустрій» визначено порядок встановлення порушень сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та прийняття рішень про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Відповідно до статті 61-1 Закону України «Про землеустрій», державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Згідно із ч. 2 ст. 68 Закону України «Про землеустрій», кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року у справі № 8-рп/2005 зазначено, що Україну проголошено правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення).

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Право на справедливий судовий розгляд судом, яке гарантується п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі преамбули до Конвенції, яка у відповідній частині свідчить, що принцип верховенства права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 Рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», Заява N 28342/95).

У рішенні від 29.03.2005 року у справі «Українська Прес-Група проти України» (Заява N 72713/01) Європейський суд з прав людини зазначив, що та чи інша норма не може вважатись «законом», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість - за необхідності за належної правової допомоги - передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія (п. 48).

Закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання (п. 128 рішення від 14.06.2007 у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», Заява № 77703/01).

Отже, Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477, мають в Україні значення джерела права, чітко констатує, що складовою верховенства права є «принцип правової визначеності», який вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними. Норми закону, які передбачають відповідальність, мають відповідати принципу правової визначеності, бути чіткими і передбачуваними у їх застосуванні та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування.

Відтак, суд приходить до переконання, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у ст. 68 Закону України «Про землеустрій». При цьому, для прийняття рішення про направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки діяльності інженера-землевпорядника у сфері землеустрою та інші матеріали. Без розгляду акту перевірки на засіданні Кваліфікаційної комісії остання не вправі приймати рішення про направлення Держгеокадастру подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права.

Судом також встановлено, що Держгеокадастром не проводилося жодної перевірки діяльності позивача у сфері землеустрою та не складалося жодних актів за її наслідками, на засідання Кваліфікаційної комісії з вирішення питання про направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача акт перевірки не подавався та такий комісією не розглядався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Кваліфікаційною комісією було порушено вимоги ч. 8 ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій», відповідно до яких за наявності підстав для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є обов'язковим для розгляду Кваліфікаційною комісією, а відтак, її рішення про направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів Держгеокадастру про недотримання позивачем процедури оскарження висновку державної експертизи землевпорядної документації, що передбачена ст. 37 Закону України «Про землеустрій», а саме не оскарження цього висновку до Держгеокадастру, то суд такі також відхиляє, виходячи з наступного.

Статтею 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», передбачено, що замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Згідно із ст. 6 цього Закону, об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Судом встановлено, що замовником розробленого за участю позивача проекту землеустрою є ПАТ «Укртранснафта», а його розробником - суб'єкт господарювання Приватне підприємство «Центр ринкових досліджень», яке є місцем праці позивача.

Виходячи з наведеного, позивач не будучи розробником проекту землеустрою, не є суб'єктом, який може подавати спростування в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а тому вимоги передбачені в ній на нього не поширюються.

Крім цього, відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із ст. 124 Конституції України, законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. Проте, стаття 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не визначає процедуру спростування висновків державної експертизи як обов'язковий порядок досудового врегулювання спору, без застосування якого не можливе звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Рішення ЄСПЛ та Європейська Конвенція, як відомо, в Україні також є джерелом права та згідно ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України.

У справах щодо України практика Суду відповідно до статті 46 Конвенції, положень ч.1 ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року є обов'язковою до виконання українськими судами і всіма її державними органами.

Підставами для судового розсуду відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень є той факт чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що Кваліфікаційна комісія, розглядаючи питання про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача, не надала належної оцінки діям позивача при складанні проекту землеустрою, розглянула дане питання без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням визначеного Законом України «Про землеустрій» порядку, а тому рішення Кваліфікаційної комісії та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача є протиправними та підлягають скасуванню.

Одночасно виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем при розробленні проекту землеустрою не було вчинено порушень норм законодавства, а тому оскаржуваний висновок експертизи землевпорядної документації також є протиправним і підлягає скасуванню.

Водночас, відповідачами у справі не спростовано доводів позову щодо не правомірності їх рішень та доказів на спростування таких доводів суду не надано.

Відтак, враховуючи викладене та виходячи із завдань, визначених ч. 1 ст. 2 КАС України, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача, шляхом визнання протиправними та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2017 року № 971-17, прийнятого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру; рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладеного у формі протоколу засідання № 8 від 07.09.2017 року, в частині внесення подання стосовно анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18.01.2013 року № 000607; Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.09.2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18.01.2013 року № 000607.

Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, слід стягнути з відповідача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування висновку, рішення і наказу задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 26.07.2017 року № 971-17, прийнятий Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу засідання № 8 від 07.09.2017 року, в частині внесення подання стосовно анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18.01.2013 року № 000607.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.09.2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 18.01.2013 року № 000607.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 18 червня 2018 року.