Постанова № 74726983, 15.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 152/1882/17

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

15 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Гриньової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року (повний текст якого складено 13 березня 2018 року у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просив зобов'язати Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2017 року, з урахуванням проведених за цей період виплат щомісячного довічного грошового утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з посиланням на те, що матеріальна допомога не належить до суддівської винагороди.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 20.11.2012 №21-360а12, а також позиції Верховного Суду по справі 686/118/17 (постанова від 27.02.2018).

14 травня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказував на те, що у відповідності до ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а тому, відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, відповідач зазначив про неможливість врахування постанови Верховного Суду від 27.02.2018 по справі 686/118/17, оскільки у даній справі не досліджувалось питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_2 є професійним суддею у відставці, понад 23 роки працював в судовій системі на посаді судді. Страховий стаж позивача складає 26 років, а загальний стаж - 48 років. Позивач перебуває на обліку в Шаргородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області з 22.12.2010.

14 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку територіального управління ДСА України у Вінницькій області від 13.11.2017 року № 04-36/2359.

Листом від 24.11.2017 № 71-Т Шаргородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, мотивуючи тим, що матеріальна допомога не належить до суддівської винагороди.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до спеціального закону, яким регулюється питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення, то дії відповідача щодо неврахування матеріальної допомоги при обчисленні щомісячного грошового утримання суддів у відставці є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

Згідно з ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, вказаним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким чином, законодавством, чинним станом, як на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і на час звернення до відповідача з заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та, відповідно, щомісячного довічного грошового утримання судді.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, не входить до складу суддівської винагороди, тому вона й не повинна братись до уваги при обчисленні щомісячного грошового утримання судді у відставці.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно правомірності відмови відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку із тим, що матеріальна допомога не належить до суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 по справі 738/1343/17.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20.11.2012 №21-360а12, а також позиції Верховного Суду по справі 686/118/17 у постанові від 27.02.2018, то суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що у вказаних справах Судом не досліджувалось питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, а відтак вказані судові рішення не можуть застосуватися судом до спірних правовідносин.

Враховуючи, що ні судом першої інстанції, ні колегією суддів в ході апеляційного перегляду справи не встановлено порушення прав позивача при прийнятті оскаржуваної відмови, то вказані обставини є достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 червня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.