Рішення № 74726840, 13.06.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/719/18

13 червня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Гутик А.В.

представника відповідача Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Шумськ Хліб" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовною заявою до приватного підприємства "Шумськ Хліб" про стягнення 71207,54 грн. адміністративно-господарських санкцій та 170,88 грн. пені, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог ст.ст.19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не забезпечив в 2017 році 2 робочих місць для працевлаштування інваліда при нормативі 4 і відповідно до 15.04.2018 року самостійно не сплатив адміністративні санкції у вказаному розмірі, у зв'язку з чим нараховано пеню за 4 дні прострочення.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просить задовольнити.

Представник відповідача - приватного підприємства "Шумськ Хліб" проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що порушень закону не вчиняв: створив робоче місце для інваліда, подавав звітність в Шумський районний центр зайнятості протягом 2017 року, однак інваліди не направлялись. Просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10 - ПІ) поданого 07 лютого 2018 року до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) за 2017 рік склала 106 осіб і відповідно норматив робочих місць для інвалідів становить 4, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 2 особи, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 35603,77 грн.

Згідно вимог статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій, за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості х сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем звіти форми 3-ПН до центру зайнятості про наявність вільних вакантних робочих місць протягом 2017 року були подані 05.01.2017 року, 06.02.2017 року, 14.03.2017 року, 10.04.2017 року, 11.05.2017 року, 06.06.2017 року 03.07.2017 року, 10.08.2017 року, 13.09.2017 року, 06.10.2017 року, 06.11.2017 року, 04.12.2017 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежно виконаний покладений на нього законом обов'язок щодо щомісячного інформування центру зайнятості про наявність вільних вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а відтак, не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів з огляду на те, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 09.07.2013 року у справі № 21-200а13 та від 19.11.2013 року № 21-397а13.

Тому за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2018 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 71378,42 грн., як зазначено в звіті приватного підприємства "Шумськ Хліб" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10 - ПІ) від 07 лютого 2018 року.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовано адміністративно - господарські санкції в розмірі 71378,42 грн. та нараховано пеню за 4 дні прострочення в сумі 170,88 грн.

За таких встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ПП "Шумськ Хліб" ( код ЄДРПОУ 38043889, 47100, Тернопільська обл., м. Шумськ, вул Заводська 2а) на користь Тернопільського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (р/р №31215230700600, ГУДКСУ України в Тернопільській обл., МФО 838012, код одержувача 36488038) адміністративно - господарські санкції в розмірі 71 207 (сімдесят одна тисяча двісті сім) гривень 54 копійки та пеню в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.