Рішення № 74726693, 25.05.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1035/18

Провадження № 2/191/336/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Матіяш С.К.

за участю секретаря – Лободи Т.О.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в загальному позовному провадженніцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 21.06.2013 року знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у сторін народилась дитина – донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач заначила, що з листопада 2017 року вона та відповідач почали мешкати окремо один від одного. Відповідач не приймає участі у матеріальному утриманні своєї доньки. Позивач працює, отримує заробітну плату, але для нормального утримання дитини її не достатньо. У зв’язку із викладеним, просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дні подання заяви та до досягнення дитиною повноліття.

До початку проведення судового засідання позивач надала суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності. Позов підтримала та просила суд його задовольнити.

До початку проведення судового засідання відповідач, надав суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позов визнав, згоден сплачувати аліменти.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв'язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

У відповідності до вимог ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У цій справі суд приходить до висновку про те, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

З'ясувавши позицію сторін та оглянувши докази в межах заявлених вимог суд вважає, що в наявності вбачаються законні підстави ухвалити рішення для задоволення позову, оскільки відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відповідачу відомо про наслідки вчинення таких процесуальних дій, а тому є підстави прийняти рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Свідоцтва про народження, ОСОБА_4 І-КИ №454457, виданого 13.08.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровської області, підтверджено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сторони у справі (а.с.6).

Згідно із ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року "держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей".

Згідно ст.ст. 180-182 СК України, батьки зобов’язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, при цьому при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інших обставин, що мають істотне значення, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів, згідно зі ст. 182 СК України, враховується 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає, тому спроможній платити аліменти на утримання дитини.

Сторонам роз’яснити, що розмір аліментів, стягнутих на утримання дитини, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-183,191 СК України, ст. ст.3,4,5,10-13,19,23,76-82,141,259,263-265,268,273,354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 13.04.1979 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН:НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, яка народилась 08.01.1986 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН: НОМЕР_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 22.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 02.08.2031 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 13.04.1979 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН:НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.

Виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання: в частині стягнення аліментів - протягом усього періоду, на який присуджені платежі; в частині стягнення судового збору - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: ОСОБА_4